Рішення № 138080368, 09.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2099/26

№ провадження 2/495/2269/2026

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

09 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.

справа № 495/2099/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород Дністровському цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Білгород Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

,

В С Т А Н О В И В:

Представник Комунального підприємства «Білгород Дністровськтеплоенерго», звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

Стислий виклад позиції позивача

Свої вимоги обґрунтовує тим, що КП «Білгород Дністровськтеплоенерго» є суб`єктом, який надає централізоване теплопостачання мешканцям міста Білгород Дністровського, зокрема і відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем надані послуги належним чином не сплачуються.

Квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, а також між КП «БДТЕ» та відповідачем встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг з теплової енергії на підставі відкритого особового рахунку.

Зобов`язання відповідачем виконуються недобросовісно, з порушенням вимог чинного законодавства.

Заборгованість у відповідача перед позивачем за надані послуги виникла за період з травня 2004 (опалювальний сезон) по 25.08.2025 в сумі 41 623, 45 грн.

За період надання послуг з теплопостачання зі сторони відповідача будь які претензії щодо якості, своєчасності надання послуг з теплопостачання на адресу позивача не надходило.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

17 березня 2026 року Ухвалою судді Білгород Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом, повідомленням сторін.

Сторони у судове засіданні не з`явилися, були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, на заочний розгляд справи згодний.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Ухвалою суду від суд перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно КП «Білгород Дністровськтеплоенерго» є суб`єктом, який надає централізоване теплопостачання мешканцям міста Білгород Дністровського, зокрема і за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира знаходиться у багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, та він є споживачем житлово комунальних послуг.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, заборгованість відповідача складає станом на 25.08.2025 у розмірі 41 623, 45 грн. (а.с. 7-8).

Розрахунки помісячної вартості послуг проводились згідно з положеннями, передбаченими Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-IV від 09.11.2017 року, Закону України «Про теплопостачання» №2633- IV від 02.06.2005 року, Закону України «Правил надання послуг з централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановами Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року.

Нормативне обґрунтування.

Між сторонами склалися відносини щодо забезпечення надання житлово-комунальних послуг та здійснення споживачем оплати за отримані послуги.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст. 9 «Про житлово комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. »

У висновку Верховного суду України викладеним у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13 зазначається, про те що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.02.2022 у справі № 953/24063/19, зазначено, що правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, споживачі та виконавці комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживачів.

Так, правом споживача є одержання вчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами укладених договорів, а обов`язком оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до 19 «Про теплопостачання», теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Жодної письмової відмови від отримання послуг з централізованого опалення у встановленому законом порядку відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, на судові засідання, попри те, що був належним чином повідомлений про його час та місце, не з`явився, а отже наведені розрахунки не заперечив, власних не провів, доказів їх неправильності не надав.

Оскільки відповідачем не спростовано надання йому комунальних послуг КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго», також не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 41 623 грн. 45 коп.

Вирішення питання щодо сплати судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3328,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 64, 66, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 264, 509, 526, 527, 530 ЦК України, ст. ст. 12,13,81, 265, 268, 280-281354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Білгород Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Білгород Дністровськтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 41 623, 45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Білгород Дністровськтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство "Білгород - Дністровськтеплоенерго", код ЄДРПОУ: 32132501, адреса: 67700, Одеська область, Білгород Дністровський район, місто Білгород-Дністровський, вулиця Перемоги, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 2026 року.

Суддя: