Рішення № 138080253, 09.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 р. № 640/20335/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будлайф Компані", вул. Сімферопольська, 13А,м. Київ,02096, до відповідачаДержавної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, провизнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Будлайф Компані» (далі по тексту Позивач) з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі по тексту Відповідач, ДПС) з вимогами про визнання неправомірною відмову зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.05.2019 року № 3, та зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.

Позивні вимоги обґрунтовано тим, що Позивачем було направлено податкову накладну від 21.05.2019 року № 3 для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрацію було зупинено, а у відповідь на подані позивачем пояснення та копії документів було прийнято рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, № 1204026/42117144 від 25.06.2019 р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 21.05.2019 року № 3. Позивач подав скаргу до ДФС України в електронному вигляді від 15.07.2019 р., однак 22.07.2019 р. рішенням Відповідача за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня № 33470/42117144/2 скаргу Позивача залишено без задоволення. Позивач зазначає, що при складанні податкової накладної від 21.05.2019 р. №3 та поданні останньої на реєстрації до ЄРПН, діяв правомірно, відповідно до п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України. На відмінну від Позивача в діях Відповідача не вбачається, що останній діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20335/19 та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.12.2022 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 р. вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 року, справа №640/20335/19 передана на розгляд судді Мельнику О.М.

Ухвалою від 21.04.2025 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу № 640/20335/19 (головуючий суддя Мельник О.М.).

08.05.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване рішення ДПС №33470/42117144/2 від 22.07.2019 не є юридично значимим для Позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення від 25.06.2019 № 1204026/42117144 про відмову в реєстрації податкових накладних №3 від 21.05.2019. ДПС вважає, що рішення Комісії з питань розгляду скарги ДПС №33470/42117144/2 від 22.07.2019 безпосередньо не порушує права та інтереси ТОВ «Будівельна Компанія «Будлайф Компані», а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 31.08.2021 № 7161/26-15-04-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, Позивач не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 № 33-к суддю Мельника О.М. відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням його на підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 17.02.2026 № 215/0/15-26 у відставку.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи №640/20335/19» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Лісовську Н.В.

Ухвалою суду від 11.03.2026 р. прийнято справу № 640/20335/19 до свого провадження та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.260 КАС України (без виклику сторін).

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Будлайф Компані» зареєстроване як юридична особа 07.05.2018 року, основним видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД: 41.20), в тому числі Позивач здійснює діяльність щодо організації будівництва будівель (код КВЕД 41.10), інші роботи із завершення будівництва (код КВЕД 43.39), інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (код КВЕД 43.99) тощо.

02.04.2019 р. Позивачем було укладено договір генерального підряду на виконання робіт з капітального ремонту № 1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВІА СОЛЮШНЗ» (код ЄДРПОУ 42262796) щодо виконання робіт з капітального ремонту приміщень пасажирського терміналу D в ДП МА «Бориспіль» під облаштування бізнес-залу.

Відповідно до п. 3.10. вказаного Договору Замовник (ТОВ «ПРЕМІУМ АВІА СОЛЮШНЗ») має право перераховувати авансові платежі в рахунок оплати Робіт за Договором.

На виконання умов вищенаведеного п. 3.10. Договору, ТОВ «ПРЕМІУМ АВІА СОЛЮШНЗ» 21.05.2019 р. здійснило перерахування грошових коштів (авансового платежу) у розмірі - 648 920,29 грн. (ПДВ - 108 153,38 грн.) на розрахунковий рахунок Позивача, призначення платежу «за виготовлення та монтаж металоконструкцій.

За результатами вказаної господарської операції Позивачем 21.05.2019 р. було складено податкову накладну №3 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки податкової накладної Позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначалось «документ прийнято. Реєстрація зупинена».

21.06.2019 р. Позивачем направлено до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, на підтвердження правомірності дій Позивача та реальність здійснення операцій.

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 1204026/42117144 від 25.06.2019 р. в реєстрації податкової накладної від 21.05.2019 року № 3 Позивачу було відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Позивач подав скаргу до ДФС України в електронному вигляді від 15.07.2019 р. з вимогами про скасування Рішення комісії №1204026/42117144 від 25.06.2019 р. та реєстрацію податкової накладної від 21.05.2019 р. №3.

22.07.2019 р. рішенням Комісії ДПС України №33470/42117144/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залишено скаргу Позивача без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 25.06.2019 № 1204026/42117144 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 21.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи вказане рішення протиправним, Позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі Порядок № 1246, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі Порядок № 117, який був чинним на момент прийняття оскаржуваного рішення), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку

Відповідно до пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно підпункту 4 пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Порядок №117 регламентує, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної є первісною по відношенню до рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу 1 пункту 23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 21 Порядку №117 закріплено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з абзацом 1 пункту 27 Порядку №117 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зауважує, що в межах даного позову Позивач оскаржує дії Державної податкової служби України щодо відмови в реєстрації податкової накладної, а способом захисту порушеного права обрав зобов`язання Відповідача зареєструвати оскаржувану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву та матеріалів справи, 21.05.2019 р. Позивачем було складено податкову накладну № 3 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки податкової накладної ГУ ДФС у м. Києві (ДПІ у Дарницькому районі) прийнято рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, а в подальшому, за результатами розгляду поданих Позивачем пояснень і підтверджуючих копій документів, 25.06.2019 р. тим же контролюючим органом прийнято рішення № 1204026/42117144, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 21.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

Суд вказує на те, що Позивач в межах даного позову не оскаржує ані дії ГУ ДФС у м. Києві (ДПІ у Дарницькому районі), ані рішення від 25.06.2019 р. № 1204026/42117144 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 21.05.2019 р. №3.

В наступному Позивач в межах адміністративної процедури оскаржує рішення ДПІ в Дарницькому районі від 25.06.2019 р. № 1204026/42117144 шляхом подання скарги до Відповідача, за результатами розгляду якої ДПС України приймає рішення від 22.07.2019 р. №33470/42117144/2, яким відмовляє Позивачеві у задоволенні скарги. Але це рішення Позивач в межах даного позову не оскаржує з врахуванням того, що при розгляді справ адміністративний суд розглядає справи з огляду на ч. 2 ст. 9 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. При цьому, можливість виходу за межі позовних вимог для цілей ефективного захисту є правом суду та за умови, крім іншого, формування Позивачем складу відповідачів та вимог до них.

Слід додати, що закріплений у ст. 9 КАС України принцип диспозитивності слід розуміти як можливість зацікавлених осіб, що беруть участь в адміністративній справі вільно розпоряджатися процесуальними способами доказування, всіма матеріальними і процесуальними правами, а суд повинен сприяти їм в реалізації цих прав і здійснювати контроль за законністю їх розпорядчих дій. Отже, сторони адміністративного провадження мають можливість самі вирішувати питання про об`єм і характер своїх прав і обов`язків, тобто чинити вибір із кількох варіантів, передбачених законом, самостійно регулювати свої стосунки, діяти на власний розсуд, вибирати оптимальну міру поведінки, виходячи з власних інтересів, спрямованих на порушення, розвиток і припинення справи з метою захисту суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

Суд дійшов висновку, що дії ДПС України при розгляді скарги Позивача на рішення ДПІ в Дарницькому районі від 25.06.2019 р. № 1204026/42117144 є правомірними.

Рішення суб`єкта владних повноважень ДПС України від 22.07.2019 р. №33470/42117144/2 Позивач не оскаржує. А рішення ДПІ в Дарницькому районі від 25.06.2019 р. № 1204026/42117144 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 21.05.2019 р. №3 є чинним.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31.08.2021 № 7161/26-15-04-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ТОВ «Будівельна Компанія «Будлайф Компані» не є платником податку на додану вартість. Таким чином, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних тощо.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Клопотання Відповідача про розгляд справи розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат Відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 17, 19, 48, 77, 90, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані» (вул. Сімферопольська, 13 А, м. Київ, 02096, код ЄДРПОУ 42117144) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 09.07.2026 р.

Суддя Н. В. Лісовська