Ухвала суду № 138080173, 09.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

09 липня 2026 року справа № 380/23812/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р. П. розглянув у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/23812/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.10.2025, про надання відстрочки від призову на військову службу, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 , щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю. В обґрунутвання такої вказав, що отримав лист відповідача, у якому зазначено, що згідно Витягу з протоколу № 23 засідання комісії для розгляду питання надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2026 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки через закінчення мобілізації. Просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення та зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення.

На адресу суду від відповідача надійшли заперчення на заяву про встановлення судового контролю, в яких вказав, що на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинено комплекс конкретних дій. Зокрема, заяву ОСОБА_1 від 30.10.2025 № 15408, разом із доданими до неї документами передано на розгляд Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. 16 червня 2026 року відбулося засідання зазначеної Комісії, що підтверджується витягом із протоколу № 23. За результатами розгляду заяви та доданих документів Комісією прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 23. Таким чином, вважає, що твердження заявника про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не розглянув його заяву та продовжує бездіяльність, не відповідає фактичним обставинам.

Відповідач вказав, що у цій справі суд не підміняв собою компетентний орган та не вирішував питання про безпосереднє надання позивачу відстрочки. Зазначив, що судом застосовано спосіб захисту у формі зобов`язання відповідача розглянути заяву, прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення та належним чином оформити результат такого розгляду. Ствердив, що саме ці дії відповідачем вчинено. Заява не залишилася без розгляду. За результатами її розгляду прийнято рішення та результат розгляду доведено до відома позивача.

Відповідач зазначив, що фактично доводи заявника зводяться до його незгоди зі змістом та мотивами рішення, прийнятого Комісією 16.06.2026. Однак, незгода особи з результатом повторного розгляду заяви сама по собі не означає автоматичного невиконання судового рішення. Рішення суду від 19.03.2026 не містило висновку про те, що ОСОБА_1 безумовно має право на відстрочку . Суд також не зобов`язував відповідача прийняти позитивне для позивача рішення. Просив відмовити у задоволенні заяви.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд керується таким.

Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім цього, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Подання позивачем заяви про встановлення судового контролю зумовлене, неправильним, на думку позивача, виконанням відповідачем рішення суду у справі.

Відповідно до частини першої ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України).

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як зазначено судом, Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.10.2025, про надання відстрочки від призову на військову службу, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 , щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення.

З матеріалів справи слідує, що відповідач на виконання рішення суду розгляну заяву позивача. Відповідно до Витягу з протоколу № 23 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки по п. 13 ч. 1 ст. 23 у зв`язку з тим, що немає підстав для надання відстрочки у зв`язкуз заверешенням дії Указу Президента України від 20 жовтня 2025 року № 794/2025 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" на який подавалася заява для надання відстрочки від мобілізації.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач виконав рішення суду, зокрема, розглянув заяву позивача, а позивач не погоджується із тим, яким чином його виконано.

Отже, заява позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 381-1, 382 КАС України суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій - відмовити.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Р.П. Качур