Рішення № 138080070, 08.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 рокусправа № 380/446/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛК-ТЕКС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛК-ТЕКС» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач) у якій заявлені позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного Управління ДПС у Львівській області від 18.12.2025 № 58975/13-01-07-10, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 157 479,05 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 05 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДПС України не було скеровано на адресу ТзОВ «СІЛК ТЕКС» до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги рішення про результати розгляду скарги чи рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк. Вищезазначені обставини, за твердженням позивача, є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області.

Також позивач вказує, що наявність підтверджених листами від компаній РІК SР.J. Нurt Detal К. і В. Nаrtowicz, АRМАМІТО SР. Z. О.О. та сертифікатів ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛК-ТЕКС» від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, вказав, що ГУ ДПС у Львівській області отримано інформацію Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків по ТЗОВ "СІЛК-ТЕКС" станом на 01.05.2025, яку надано АТ АКБ "ЛЬВІВ" (МФО 325268), по імпортних зовнішньоекономічних контрактах від 25.01.2024 № 06-012024, укладеному з PIK SP.J. Hurt-Detal K. i B. Nartowicz, дата здійснення авансового платежу - 29.10.2024 (сума незавершеної операції 48315,36 дол. США), від 25.01.2024 № 05 012024, укладеному з AGMAMITO SP. Z O.O. (Польща), дата здійснення авансового платежу - 31.10.2024 (сума незавершеної операції 10213,47 дол. США). Під час проведення перевірки позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України. ТОВ «СІЛК-ТЕКС» не зверталось до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами від 25.01.2024 № 06-012024, від 25.01.2024 № 05-012024. ТзОВ «СІЛК-ТЕКС» не надало документів, визначених статтею 13 Закону України № 2473 «Про валюту і валютні операції», які могли б продовжити або зупинити строк розрахунків, встановлений за операцією з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом, а також зупинити нарахування пені за порушення такого строку. Під час адміністративного оскарження та подання позовної заяви по контракту від 25.01.2024 № 06-012024 та від 25.01.2024 № 05-012024 відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни Польща, яка підтверджує виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин виданої нерезиденту РІК SP.J. Hurt-Detal К. і В. Nartowicz (Польща) по контракту від 25.01.2024 № 06-012024 та нерезиденту AGMAMITO SP. Z О.О. (Польща) по контракту від 25.01.2024 № 05-012024, відповідно, не було надано.

ГУ ДПС у Львівській області також звертає увагу, що рішення Державної податкової служби України від 15.12.2025 № 35802/6/99-00-06-01-03-06 було прийняте в межах строків, визначених пунктом 56.8 статті 56 ПК України, з урахуванням продовження строку розгляду скарги рішенням від 24.10.2025 № 30782/6/99-00-06-01-03-06 до 15.12.2025.

Відповідач стверджує, що у Головного управління ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Встановлені обставини справи.

На підставі наказу Головного Управління ДПС у Львівській області від 26.08.2025 р. №4926-ПП Головним Управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «СІЛК-ТЕКС» (код ЄДРПОУ 41723968) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних зовнішньоекономічних контрактах від 25.01.2024 № 06-012024, укладеного з РІК SР.J. Нurt- ОСОБА_1 і В. Nаrtowicz, за період діяльності з 25.01.2024 по 26.08.2025, від 25.01.2024 № 05 012024, укладеного з АRМАМІТ0 SР. Z. О.О. (Польща), за період діяльності з 25.01.2024 по 26.08.2025.

За результатами проведеної перевірки працівниками ГУ ДПС у Львівській області складено Акт від 09.09.2025 № 41377/13-01-07-10/41723968 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТЗОВ "СІЛК-ТЕКС" (код ЄДРПОУ 41723968) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних зовнішньоекономічних контрактах від 25.01.2024 № 06-012024, укладеному з РІК SР.J. Нurt-Detal К. і В. Nаrtowicz, за період діяльності з 25.01.2024 по 26.08.2025, від 25.01.2024 № 05-012024, укладеному з АRМАМІТ0 SР. Z. О.О. (Польща), за період діяльності з 25.01.2024 по 26.08.2025.

Проведеною перевіркою ТзОВ "СІЛК-ТЕКС" встановлено порушення вимог частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473 "Про валюту і валютні операції" (із внесеними змінами) з урахуванням вимог п.142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 25.01.2024 № 06-012024, укладеному з РІК SР.J. Нurt-Detal К. і В. Nаrtowicz, за період діяльності з 25.01.2024 по 26.08.2025, від 25.01.2024 № 05-012024, укладеному з АRМАМІТО SР. Z. О.О. (Польща), за період діяльності з 25.01.2024 по 26.08.2025 в частині несвоєчасного надходження та ненадходження товару по імпорту.

На підставі висновків акту перевірки від 09.09.2025 № 41377/13-01-07-10/41723968, Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 30.09.2025 р. № 45004/13-01-07-10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 254 868,67 грн. (двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 67 копійок).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 09.09.2025 № 41377/13-01-07 10/41723968 та податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2025 № 45004/13-01 07-10, 14 жовтня 2025 року ТзОВ «СІЛК-ТЕКС» звернулось із скаргою до ДПС України.

24.10.2025 ДПС України прийняла рішення № 30782/6/99-00-06-01-03-06 про продовження строку розгляду скарги ТзОВ «СІЛК-ТЕКС» до 15.12.2025 (включно).

15 грудня 2025 року рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 35802/6/99-00-06-01-03-06 скаргу частково задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.09.2025 № 45004/13-01-07-10 в частині 97389,62 грн. пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

18 грудня 2025 року Головне управління ДПС у Львівській області, за наслідками прийнятого ДПС України рішення про результати розгляду скарги № 35802/6/99-00 06-01-03-06 від 15.12.2025, прийняло податкове повідомлення-рішення № 58975/13-01-07-10, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 157 479,05 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 05 копійок).

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначені Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі Закон № 2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Частиною восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з пунктом 14-2 постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в редакції постанови правління Національного банку України від 07.07.2022 № 142 (далі Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що імпорт товарів за зовнішньоекономічним контрактом має здійснюватися у строки, визначені у контракті, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, який у спірних правовідносинах складає 180 днів та обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).

Суд встановив, що товар за зовнішньоекономічними контрактами: від 25.01.2024 № 06-012024, укладеним з РІК SР.J. Нurt Detal К. і В. Nаrtowicz (Польща), від 25.01.2024 № 05-012024, укладеного з АRМАМІТО SР. Z. О.О. (Польща) надійшов поза межами 180-денного граничного строку, встановленого Національним банком України, що сторони у справі визнають.

Позивач покликається на наявність форс-мажорних обставин, які призвели до порушенням граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, і надає докази:

Щодо контракту від 25.01.2024 № 06-012024, укладеного з РІК SР.J. Нurt ОСОБА_1 і В. Nаrtowicz (Польща):

лист від 15.04.2025 компанії РІК SР.J. Нurt-Detal К. і В. Nаrtowicz (Польща) відповідно до якого компанія РІК SР.J. Нurt-Detal К. і В. Nаrtowicz повідомила про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання постачання у встановлений строк;

сертифікат № 4600-25-1985 від 08.10.2025 р. №19-08-16/787 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Львівською торгово-промисловою палатою на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), із змінами та доповненнями, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини для контрагента PIK SP.J. Hurt Detal K. s B. Nartowicz при транспортуванні товару через зміну маршруту судноплавної лінії через порт в Південно-Африканській Республіці (Дурбан) та тривалого процесу перестановки та перерозподілу контейнерів, період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 26 квітня 2025 року; - дата закінчення: тривають на 08 жовтня 2025 року.

Щодо контракту від 25.01.2024 № 05-012024, укладеного з АRМАМІТО SР. Z. О.О. (Польща):

лист від 13.10.2025 компанії АRМАМІТО SР. Z. О.О. (Польща) відповідно до якого компанія АRМАМІТО SР. Z. О.О. повідомила про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання постачання у встановлений строк;

сертифікат № 4600-25-2072 від 16.10.2025 р. №19 08-16/809 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Львівською торгово-промисловою палатою на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), із змінами та доповненнями, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини для контрагента АRМАМІТО SР. Z. О.О. при транспортуванні товару через зміну маршруту судноплавної лінії та тривалої контейнерів у порту Гамбург (ФРН), період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 28 квітня 2025 року; - дата закінчення: тривають на 16 жовтня 2025 року.

Суд надав оцінку цим доказами та зазначає таке.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою (у редакції від 07.07.2022) з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Як закріплено у статті 14-1 України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За нормами пунктів 6.1 та 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

За визначенням у пункті 3.3 Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно із пунктом 6.10 Регламенту, якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов`язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У відповідності до пункту 6.11 Регламенту за результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

У разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

У той же час, факт наявності форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). В Україні засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Так, форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, наслідком чого є видача відповідного сертифіката.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі №580/4079/23 зазначено, що для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 та відповідним сертифікатом торгово-промислової палати варто зазначити, що оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю; то лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону; лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

У цій же постанові наголошено, що Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції). Подання такого сертифікату є обов`язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.

Як наслідок, Верховний Суд констатував, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 817/139/18 зазначено, що обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) не є виключенням із загальних правил доказування. Доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 420/31911/23 наведено таке : «…Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 11.09.2024 у справі № 520/21174/23 сформував висновок щодо правозастосування норм пункту 44.6 статті 44 ПК України у валютних правовідносинах.

У зазначеній постанові Верховний Суд зауважив, що відповідач (як і у справі, що наразі розглядається) покликається у касаційній скарзі на те, що відповідні сертифікати не подавались до перевірки, а тому не можуть бути враховані судами при вирішенні спору.

У контексті цього, як передбачає пункт 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У постанові від 04.07.2024 у справі № 380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.

Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 ПК України у спірних правовідносинах не застосовуються.

Ураховуючи висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 11.09.2024 у справі № 520/21174/23, колегія суддів дійшла висновку, що у розглядуваному випадку та обставина, що сертифікати про форс-мажорні обставини не були надані до перевірки, не змінюють того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями відбулося внаслідок настання обставин непереборної сили, які об`єктивно існували та які в подальшому були підтверджені зазначеними сертифікатами».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин, суд бере до уваги доводи позивача про неможливість своєчасного виконання зобов`язання за зовнішньоекономічними контрактами: від 25.01.2024 № 06-012024, укладеним з РІК SР.J. Нurt Detal К. і В. Nаrtowicz (Польща), від 25.01.2024 № 05-012024, укладеного з АRМАМІТО SР. Z. О.О. (Польща) щодо досліджуваних імпортних операцій. При цьому період форс-мажорних обставин охоплює весь період порушення граничних строків розрахунків за цими контрактами.

Отже, позивачу помилково нараховано пеню за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за вказаними зовнішньоекономічними контрактами у розмірі 157 479,05 грн. За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 № 58975/13-01-07-10 належить визнати протиправним та скасувати

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Львівській області від 18.12.2025 № 58975/13-01-07-10.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛК-ТЕКС» (адреса: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45Б, ЄДРПОУ: 41723968) 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна