Ухвала суду № 138079942, 08.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

08 липня 2026 рокусправа № 380/19752/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про закриття провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Акціонерного товариства ДТЕК «Західенерго» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Акціонерного товариства ДТЕК «Західенерго», у якій позивач просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК «Західенерго» заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 9 216 976, 29 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

01.07.2026 представником позивача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в порядку ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 238 КАС України у зв`язку із повним погашенням відповідачем заборгованості. Також представник позивача просить вирішити питання про повернення Головному управлінню з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

03.07.2026 представником відповідача подано до суду заяву, згідно якої 30.06.2026 відповідач у повному обсязі сплатив заборгованість, що є підставою для закриття провадження у справі.

В підготовче засідання, призначене на 08.07.2026, сторони не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Із врахуванням вимог ч.ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду клопотання представника позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Оскільки такі дії позивача не суперечать чинному законодавству, не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд, на підставі ст. ст. 47, 189 КАС України, приймає відмову позивача від позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Таким чином судом встановлено, що актуальність поданого позову для позивача вичерпана, у зв`язку із вказаним суд приймає відмову позивача від позову та закриває провадження в адміністративній справі з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо повернення позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У контексті відшкодування судового збору у статтях 139-142 КАС України законодавець визначив коло суб`єктів розподілу чи повернення судового збору, позаяк у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.

Зокрема, у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача (ст. 140 КАС України).

Аналізуючи положення ч.ч. 1-3 ст. 139 КАС України суд робить висновок, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст ч. 3 ст. 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаний із завданням адміністративного судочинства, що полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 140 КАС України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані в ст. 139 КАС України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб`єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (ст. 139 КАС України) про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що передбачене ст. 140 КАС України правило щодо присудження судових витрат поширюється на ті випадки, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи, понесені ним судові витрати (окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз ) не підлягають розподілу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2022 у справі №826/16473/15.

Враховуючи викладене, клопотання представника позивача в частині повернення позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 47, 139-142, 189, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

клопотання представника позивача задовольнити частково.

Прийняти відмову позивача від позову у справі № 380/19752/25.

Закрити провадження у справі № 380/19752/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Акціонерного товариства ДТЕК «Західенерго» про стягнення заборгованості.

В задоволенні решти вимог клопотання представника позивача відмовити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 08.07.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович