Рішення № 138079929, 09.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/4323/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,

відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.05.2024 р. №262440023970 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 10.09.1991 р. по 18.10.1993 р. та призначити пенсію за віком з 29.05.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 14.05.2024 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до Пенсійного фонду України про призначення пенсії. Рішенням Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.05.2024 р. №262440023970 відмовлено в призначенні пенсії. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано період роботи з 10.09.1991 р. по 18.10.1993 р. згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_1 ), оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 №1162, а саме відсутня підстава внесення запису про прийняття на роботу. Позивач не погоджується з вищенаведеним рішенням щодо відмови у призначенні пенсії, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач досягнув встановлено законом віку та має відповідний стаж, а відтак рішення ПФУ підлягає скасуванню. Представник позивача звертає увагу на те, що у трудову книжку НОМЕР_1 внесені всі періоди роботи ОСОБА_1 , в тому числі запис №12 про прийняття на роботу з 10.09.1991 р. та запис №13 про звільнення з роботи від 18.10.1993 р. Записи щодо прийняття та звільнення виконані чітко, без виправлень, містить підпис посадової особи та печатку установи, у записі про звільнення з роботи позивача від 25.11.1997 р. вказано підставу звільнення за власним бажанням. З посиланням на висновок Верховного Суду в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17, представник позивача зазначає, що відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії. Також, недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права. На підставі правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 21.02.2018 р. у справі №687/975/17, представник позивача вказує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком. На переконання представника позивача, період роботи з 10.09.1991 р. по 18.10.1993р. (2 роки 1 місяць 9 днів) має бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 . Представник позивача вважає, що оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу, з урахуванням спірного періоду, понад 31 рік, він має право на відповідну пенсію.

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.29-31). Представник відповідача-1 зазначає, що позивач 14.05.2024 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві (за місцем проживання) із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону №1058. 21.05.2024 р. головним управлінням винесено рішення про відмову у призначенні пенсії №262440023970. До страхового стажу не враховано період роботи з 10.09.1991 р. по 18.10.1993 р. згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_1 ), оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 р. №162, а саме: відсутня підстава внесення запису про прийняття на роботу. Представник відповідача-1 зауважує, що для зарахування вищезазначених періодів до страхового стажу позивачу необхідно було надати підтверджуючі довідки про роботу, видані правонаступниками чи архівним відділом на підставі первинних документів. Відповідно до порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, оскільки у позивача відсутня одна із обов`язкових умов для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону №1058, а саме: недостатньо страхового стажу, право на призначення пенсії набуде після досягнення 63-річного віку, з 29.05.2027 р.

Представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову (а.с.90-92). Представник відповідача-2 зазначає, що до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернувся ОСОБА_1 із заявою від 14.05.2024 р. щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 21.05.2024 р. №262440023970 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано період роботи з 10.09.1991 р. по 18.10.1993 р. згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_2 ), оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 р. №162, а саме відсутня підстава внесення запису про прийняття на роботу. Для зарахування до страхового стажу вищезазначених періодів роботи необхідно надати підтверджуючі документи, видані за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів із зазначенням інформації про реорганізацію (в разі необхідності). Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.25).

23.07.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.82).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №8800 (а.с.46-47).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 21.05.2024 р. №262440023970, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (а.с.10-11, 78-79). У рішенні зазначено, що вік заявника 60 років. Страховий стаж особи становить 29 років 7 місяців 15 днів. Працює. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано період роботи з 10.09.1991 р. по 18.10.1993 р. згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_2 ), оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1974 р. №162, а саме відсутня підстава внесення запису про прийняття на роботу. Для зарахування до страхового стажу вищезазначених періодів роботи необхідно надати підтверджуючі документи, видані за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів із зазначенням інформації про реорганізацію (в разі необхідності). Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону заявник набуде після досягнення 63-річного віку, з 29.05.2027 р.

Листом від 27.05.2024 р. №2600-0207-8/106942 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надіслало ОСОБА_1 рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.05.2024 р. про відмову у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до поданої заяви від 14.05.2024 р. №8800 (а.с.80).

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У розумінні абз.36 ст.1 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі за текстом Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку №637 унормовано, що у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

З огляду на п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, проте у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж може встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами чи показами свідків.

Згідно з п.2.3 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. №162 (далі за текстом Інструкція №162), яка застосовувалася до 17.08.1993 р., всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, перовою чи кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього чи фіолетового кольору.

Відповідно до п.2.4 Інструкції №162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) до трудової книжки (вкладки) про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу і звільнення, адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (вкладки) під підпис в особовій картці (типова міжвідомча форма №Т-2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторений точний запис із трудової книжки (вкладки).

Підпунктом 2.13 пункту 2 Інструкції №162 визначено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовку пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийому на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий чи призначений у такий-то цех, відділ, підрозділ, дільниця, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії чи посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи. Професії чи посади, на яку прийнятий працівник, проводяться: для працівників відповідно до найменування професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій працівників; для службовців відповідно до найменування посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців чи відповідно до штатного розпису.

Як встановлено судом, позивачем подано до територіального органу Пенсійного фонду України трудову книжку серії НОМЕР_1 , яка серед іншого містить записи:

- №12 10.09.1991 р. прийнятий електромонтажником ОПС;

- №13 18.10.1993 р. звільнений за власним бажанням Розпорядження власника №2 від 18.10.1993 р. (а.с.60-70).

Суд зауважує, що запис №12 про прийняття позивача на роботу містить недоліки, оскільки не зазначено реквізитів (дати, номера) наказу (розпорядження) на підставі якого внесено такий запис до трудової книжки.

Суд враховує, що Верховний Суд сформував усталену правову позицію за якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить. На відповідні праві висновки Верховного Суду посилається позивач у позовній заяві.

Разом з тим, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 р. у справі №754/14898/15-а виснував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Так, дата і номер наказу (розпорядження) є обов`язковим реквізитом, який засвідчує наявність підстав для внесення відповідного запису до трудової книжки працівника. Наявність такого реквізиту надає можливість територіальному органу Пенсійного фонду України перевірити достовірність відповідних записів.

Отже, відсутність дати та номеру наказу (розпорядження) слід розцінювати як недолік в оформленні запису трудової книжки, у зв`язку з чим стаж роботи підлягає підтвердженню за правилами Порядку №637 шляхом надання додаткових документів, якими можуть бути довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи чи покази свідків.

Суд враховує, що матеріали справи не містять жодного документу передбаченого п.3 Порядку №637 на підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 за період з 10.09.1991 р. до 18.10.1993 р. Такі документи не подавалися і до територіального органу Пенсійного фонду України разом із заявою про призначення пенсії за віком.

Суд також ураховує, що запис №11 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 датований 01.03.1991 р., тобто внесений за шість місяців до наступного запису №12, який оформлений із недоліками. Викладене свідчить про неможливість підтвердження поза розумним сумнівом дати початку роботи позивача у МНТК «Сірєнь».

Таким чином, на час розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.05.2024 р. у відповідача-1 не було правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 10.09.1991 р. до 18.10.1993 р., а тому зважаючи на відсутність у позивача загального страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області правомірно винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 21.05.2024 р. №262440023970, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачами не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, м. Кропивницький, вул Соборна, 7а), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 09 липня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ