Рішення № 138079545, 09.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р. справа № 300/5915/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) про визнання протиправною та скасування постанови від 24.06.2025 №001.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2025 Державною інспекцією архітектури та містобудування було проведено планову перевірку характеристики продукції ФОП ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт від 13.05.2025 №004. В акті зазначено про невідповідність товару: шлакоблоки 20*20*40 см (120 шт.), постачальник ФОП ОСОБА_3 , вимогам Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку». 14.05.2025 відповідачем було прийнято рішення про вжиття обмежувальних заходів №003, яким було зобов`язано позивача вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності стосовно всіх одиниць продукції. На виконання вказаного рішення позивачем було вилучено продукцію з продажу, оскільки постачальник відмовився надавати документи на продукцію, про що було повідомлено відповідача. Проте,відповідачем в подальшому була прийнята постанова №001 від 24.06.2025 про накладення штрафу у розмірі 34000 грн. На думку представника позивача, вказана постанова є протиправною, оскільки суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта, порушує норми матеріального права та не відповідає принципам адміністративної процедури. Зокрема, у постанові відповідачем не вказано строки і порядок оскарження, а також не зазначено фактичні обставини справи, зміст документів та відомості, які враховані під час розгляду справи, посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу.

Представник позивача окремо зауважив, що відповідачем протиправно застосовано штраф у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (34000 грн), адже позивач є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Крім того, позивачу не було забезпечено визначеного ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» права одержувати у встановленому порядку від органів ринкового нагляду необхідну доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю, отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду. Стверджує, що розгляд справи відбувся без дотримання принципів всебічного повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом. З огляду на викладене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

11.09.2025 на адресу суду від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця щодо задоволення позовних вимог заперечила. Вказала, що головними інспекторами будівельного нагляду Відділу ринкового нагляду Слободяном В.М. та Поліщук О.Б. було проведено перевірку характеристики продукції, а саме збірних бетонних виробів (в тому числі важких, легких бетонів та ніздрюватих бетонів автоклавного твердіння), що розміщені на майданчику будівельних матеріалів за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення перевірки встановлено розповсюдження продукції бетонних виробів, а саме шлакоблоків 20*20*40, постачальник ФОП ОСОБА_3 , розміщеної на піддонах, на якій не нанесено виробником знак відповідності технічним регламентам (етикетка та упаковка відсутня) та щодо якої не надано декларацію (копію) показників будівельної діяльності. За наслідками перевірки був складений акт від 13.05.2025 №004. Представниця відповідача зауважила, що у повідомленні про виконання рішення ФОП ОСОБА_1 не надано доказів щодо вжиття відповідних заходів та відмови постачальника. У зв`язку із недостатністю інформації, яка міститься в повідомленні про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.05.2025 №1/26/05/2025, було проведено перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Звернено увагу, що перевірка була проведена у межах визначеного ст. 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» терміну, а саме 10 робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення. Під час проведення перевірки продукцію «шлакоблоки 20*20*40см» не виявлено. Позивачем була надана видаткова накладна №PH-0000128 від 25.05.2025 щодо продажу продукції у повному обсязі суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 . Проте документів, які підтверджують факт взаємодії з постачальником, щодо виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.05.2025 №003, не надано, а також документів, які підтверджують безпечність продукції. За результатами перевірки скадено акт від 11.06.2025 №001 та протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 11.06.2025. В подальшому, за результатами розгляду справи, відповідачем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 34000 грн.

Представниця зауважила, що вся кореспонденція надсилалася за місцем знаходження ФОП ОСОБА_1 . Також зауважено, що під час здійснення заходів державного ринкового нагляду позивач не повідомив інспекторів, що він є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі системі оподаткування. При цьому, самостійно отримати таку інформацію відповідач не має можливості, оскільки така не міститься у загальному доступі.

Представник позивача скористався правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 15.09.2025. Представник позивача вважає, що відповідач зобов`язаний був отримати під час проведення перевірки або у будь-який інший передбачений законом спосіб інформацію про систему оподаткування з метою правомірного застосування штрафу. Також звернено увагу, що перевірка проводилася в один день 11.06.2025 і в той ж день був складений акт, що свідчить про недотримання терміну, визначеного ст. 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Стверджує, що у діях позивача порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» немає.

На підставі розпорядження керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 за № 730, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 23.03.2026 № 11 та на виконання частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/5915/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 адміністративна справа №300/5915/25 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.

Ухвалою суду від 06.04.2026 прийнято до розгляду адміністративну справу №300/5915/25.

Дослідивши докази та письмові пояснення, наявні у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Відповідно до наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України №78 від 14.04.2025 та направлення №807/12/12-25 від 16.04.2025 головними інспекторами будівельного нагляду Відділу ринкового нагляду Слободяном В.М. та Поліщук О.Б. було проведено перевірку характеристик продукції: збірних бетонних виробів (в тому числі важких, легких бетонів та ніздрюватих бетонів автоклавного твердіння), що розміщені на майданчику будівельних матеріалів за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 13.05.2025 №004, в якому зафіксовано порушення статей 5, 8, 9, 14 Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку». В акті зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено розповсюдження продукції бетонних виробів, а саме шлакоблоків 20*20*40, постачальник ФОП ОСОБА_3 , розміщеної на піддонах, на якій не нанесено виробником знак відповідності технічним регламентам (етикетка та упаковка відсутня) та щодо якої не надано декларацію (копію) показників будівельної діяльності (а.с.68-69).

14.05.2025 Державною інспекцією архітектури та містобудування України винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №003, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності стосовно всіх одиниць продукції, що була предметом перевірки та надається на ринку, шляхом взаємодії з суб`єктом господарювання ланцюгу постачання продукції щодо складання декларації показників будівельної продукції нанесення знака відповідності технічним регламентам. Встановлено термін виконання до 31.07.2025 (а.с.75-76).

25.05.2025 позивачем надіслано повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №1/26/05/2025. У повідомленні вказано, що ФОП ОСОБА_1 вжито заходів щодо отримання документів на дану продукцію, що зазначені в рішенні, проте отримано відмову від постачальника у їх наданні. Зазначено, що дану продукцію було вилучено з продажу та буде її використано для власних потреб (а.с. 77).

Відповідно до наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України №130 від 04.06.2025 та направлення №1334/12/12-25 від 04.06.2025 головним інспектором будівельного нагляду Відділу ринкового нагляду Ляхом Б.А. було проведено перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.78).

11.06.2025 відповідачем складено протокол №002, в якому зафіксовано невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.05.2025 №003 щодо усунення формальної невідповідності, що є порушенням вимог ст. 45 Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» та підпадає під ознаки порушення, визначеного пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а.с.83).

13.06.2025 Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято рішення №001 про внесення змін до рішення, яким внесено зміни до рішення №003 від 14.05.2025. Зокрема, обмежувальний (коригувальний) захід, визначений пунктом а) частини 2 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.05.2025 №003 замінено на пункт б) частини цього рішення, а саме заборонено надання продукції на ринку; зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання, викладено у такій редакції «Вжити заходів щодо заборони надання продукції на ринку»; частину 3 рішення викладено у такій редакції «Термін виконання рішення постійно» (а.с.79).

13.06.2025 відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд адміністративної справи, яка відбудеться 23.06.2025 об 11 год (а.с.84).

20.06.2025 представником позивача подання пояснення, в яких представник просив закрити адміністративне провадження, у зв`язку із відсутністю у ФОП ОСОБА_1 ознак порушення, визначеного п.1 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а.с.85-86).

24.06.2025 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №001 на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 34000 грн (а.с.89).

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу №001, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються. Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Частинами першою, другою, п`ятою та шостою статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Президентом України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.

Згідно з частиною першою статті 22 цього ж Закону заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Частиною десятою статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).

У разі здійснення перекладу, зазначеного у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті.

Продовження строку проведення перевірки не допускається.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду та 2) позапланові.

Відповідно до частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості.

Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника (голови та членів або уповноваженої особи державного колегіального органу).

Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.

У разі відсутності в Україні випробувальних лабораторій чи інших організацій, акредитованих на право проведення експертизи (випробувань) зразків відповідної продукції, допускається проведення експертизи (випробувань) зразків такої продукції у випробувальних лабораторіях, які мають необхідну технічну компетентність для їх проведення.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.

Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції.

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.

Згідно із частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларацію про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;

декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною третьою статті 29 цього Закону);

3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:

1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону;

2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону;

3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб`єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;

4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб`єктами господарювання відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Згідно з положеннями частини одинадцятої цієї ж статті до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

Надання, несвоєчасне надання чи ненадання пояснень, заперечень та/або інформації до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не позбавляє суб`єкта господарювання, якого стосується рішення, права оскаржити таке рішення.

Отже, органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку. При цьому до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання проєкт відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення. Водночас, у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів може бути прийняте без попереднього направлення проєкту суб`єкту господарювання. Водночас суб`єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.

Судом встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що головними інспекторами будівельного нагляду Відділу ринкового нагляду Слободяном В.М. та Поліщук О.Б. проведено планову перевірку характеристик продукції, розміщеної на майданчику будматеріалів за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225, предметом перевірки були збірні бетонні вироби (в тому числі з важких, легких бетонів та ніздрюватих бетонів автоклавного твердіння).

За результатом проведення перевірки було встановлено розповсюдження бетоних виробів, а саме: шлакоблоків 20*20*40 см, постачальник ФОП ОСОБА_3 , розміщеної на піддонах: на якій не нанесено виробником знак відповідності технічним регламентам (етикетка та упаковка відсутні) відповідно до ст. ст. 8, 9, 14 ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку» та щодо якої не надано декларацію (копію) показників будівельної діяльності відповідно до ст. ст. 5, 14 ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку» (а.с.68-70).

З огляду на вищезазначене, на підставі акта перевірки від 13.05.2025 №004 Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.05.2025 №003 щодо продукції шлакоблок 20*20*40 см, згідно з якими застосовано обмеження надання продукції на ринку та надано позивачу строк 31.07.2025 для приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом вжиття заходів щодо усунення формальної невідповідності стосовно всіх одиниць продукції, що була предметом перевірки та надається на ринку, шляхом взаємодії з суб`єктом господарювання ланцюгу постачання продукції щодо складення декларації показників будівельної продукції нанесення знака відповідності технічним регламентам.

25.05.2025 ФОП ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в якому вказано, що відповідно до ланцюга постачання, позивачем було вжито заходів щодо отримання документів на дану продукцію, що зазначені в рішенні, проте отримано відмову від постачальника у їх наданні. Одночасно вказано, що продукцію було вилучено із продажу і така продукція не буде постачатися без попереднього отримання декларації показників будівельної продукції (а.с.77).

Водночас, суд погоджується із доводами представника відповідача, що позивачем не підтверджено факт взаємодії з суб`єктом господарювання ланцюгу постачання продукції щодо складення декларації показників будівельної продукції нанесення знака відповідності технічним регламентам. Зокрема у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до постачальника щодо отримання відповідних документів та відмова постачальника щодо надання таких документів.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено зокрема, що:

ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

виробник - це:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).

Таким чином, суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання є не лише особа, у якої було придбано продукцію, а також виробник продукції, імпортер. При цьому з метою усунення формальної невідповідності, приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, суб`єкт господарювання має право звернутись до будь-якого суб`єкта господарювання в ланцюгу постачання, в тому числі до виробника даної продукції, а також вжити всіх можливих заходів для повідомлення постачальника про виявлену невідповідність встановленим вимогам.

Отже, Законом не обмежено розповсюджувачів, котрими всупереч вимогам чинного законодавства було надано на ринку продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, у виборі способів співпраці з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, з метою усунення формальної невідповідності. Однак, необхідність ефективної співпраці між собою, з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, визначено як обов`язок, з метою досягнення встановлених Законом цілей.

З викладеного слідує, що розповсюджувач перед наданням продукції на ринку, забезпечує перевірку на відповідність продукції встановленим вимогам. Однак, позивач не перевірив та надав продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам на ринок.

Відповідно до частин першої та другої статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:

1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;

2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;

3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Згідно з частиною 3 статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо інформація, що міститься в повідомленнях суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та надані до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідного органу ринкового нагляду за проведенням перевірки виконання суб`єкта. господарювання такого рішення.

Частиною 4, 5 статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового перегляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а у разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначеному у визначеному рядку - не пізніше десяти робочих днів з дня встановлення визначеного рядка.

Перевірка стану виконання рішення відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявністю підстав підтверджено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.

З аналізу ч.4, 5 ст.34 та ч.10 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» слід дійти висновку, що перевірка щодо стану виконання рішення повинна бути розпочата не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового перегляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, проте тривалість самої перевірки для розповсюджувачів не може перевищувати 4 робочих днів.

Судом встановлено, що повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.05.2025 вих.№1/26/05/2025 було надіслано позивачем 26.05.2025 (а.с.44) та отримано відповідачем у цей день, що не заперечується учасниками справи. Відтак, перевірка стану виконання рішення повинна була розпочата не пізніше 09.06.2025.

Із матеріалів справи вбачається, що Державною інспекцію архітектури та містобудування України було видано наказ №130 про проведення стану виконання рішення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо продукції: шлакоблок 20*20*40 см за адресою її розміщення: Івано-Франківськ область, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька.

Згідно з направленням на проведення перевірки від 04.06.2025 №1334/12/12-25 головному інспектору будівельного нагляду Відділу ринкового нагляду Ляху Б.А. доручено провести перевірку (позапланову) у термін з 06.06.2025 по 11.06.2025 (а.с.78 на звороті).

Відтак, суд виснує, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України дотримано строки проведення перевірки стану виконання рішення, визначені ч.4, 5 ст.34 та ч.10 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Окрім того, суд також зазначає, що складання відповідачем акта перевірки з порушенням встановленого строку є формальним порушенням встановленої процедури, тобто може розцінюватись як «надмірний формалізм», та не може бути самостійною підставою для скасування правомірних по суті рішень.

Зокрема, у судовій практиці склалась стала правова позиція (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4194/16, від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20 та від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17), відповідно до якої загальноприйнято розуміти поняття «пуризм» як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Це поняття було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив із того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

«Надмірний формалізм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.

Стосовно правомірності прийняття відповідачем постанови про накладення штрафних санкцій у розмірі 34000 грн на позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції із застосуванням штрафу у разі: невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обігу, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів. громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та за розміром однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;

Згідно з постановою про накладення штрафу від 24.06.2025 №001 на позивача накладено штраф на підставі пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів у сумі 34000 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що ОСОБА_1 є фізичною особою -підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування з 18.09.2023, що підтверджено витягом №43663 з реєстру платників єдиного податку (а.с.41).

Відтак, суд дійшов висновку, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України неправомірно застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів у сумі 34000 грн, як для розповсюджувачів, які не є фізичними особами - підприємцями на спрощеній системі оподаткування. Проте, для ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування має бути застосований штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17000 грн.

Враховуючи викладене, розрахунок адміністративно-господарських санкцій відповідачем здійснено неправомірно, без урахування положень п.3 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваної постанови в частині застосування штрафної санкції у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 34000 грн. замість однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 грн.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду у цьому рішенні.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами судового розгляду справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд встановив, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

За результатами судового розгляду задоволено позовні вимоги в сумі 17000 грн., що складає 50% від загальної суми позову.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) №001 від 24.06.2025, в частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 34000 грн. замість однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 17000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) (код ЄДРПОУ 44245840, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гомельчук С.В.