Рішення № 138079339, 09.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/2760/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправними та неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження з 01.02.2023 року призначеної та виплаченої пенсії максимальним розміром та зобов`язання вчинити певні дії, шляхом проведення доплати різниці пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.02.2023 року по день проведення доплати; 2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.02.2023 року та провести доплату різниці пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.02.2023 року по день проведення доплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача. Однак, сума пенсії відповідачем була обмежена максимальним розміром. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечать рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а також порушують його права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в сумі 25950,00 грн. Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремих категорія ми осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

01 лютого 2023 року на виконання рішення суду у справі № 260/7204/25 ГУ ПФ України в Закарпатській області проведено перерахунок пенсії позивача.

Загальний розмір нарахованої позивачу з 01 лютого 2023 року пенсії (з надбавками) склав 25754,64 грн., проте до виплати визначено суму пенсії у розмірі 20930,00 грн. (з урахуванням максимального розміру пенсії).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон).

Спірні правовідносини виникли з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Оцінюючи такі дії відповідача, суд враховує наступне.

З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром.

Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.

Конституційний Суд України в п. 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.

Отже, застосування положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668 від 08.07.2011 по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.

Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 01.02.2023 року розмір перерахованої пенсії позивача склав 23830,98 грн. Разом з тим, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області обмежило суму виплати пенсії, та підлягає виплаті лише 20930,00 грн.

В той же час, суд зазначає, що станом на день здійснення спірного перерахунку пенсії позивача Закон №2262 не містив положень, якими б були передбачені обмеження пенсії військовослужбовців будь-яким максимальним розміром.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача з 01 лютого 2023 року максимальним розміром.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, без обмеження максимальним розміром з 01 лютого 2023 року.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром суд зазначає наступне. Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на виплату пенсії без обмеження її розміру максимальною сумою. Відповідно питання щодо порядку виплати перерахованої пенсії є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по застосуванню обмеження з 01 лютого 2023 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити, починаючи з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька