Ухвала суду № 138079195, 09.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про продовження розгляду справи)

09 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/13717/26

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши питання про продовження розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.26 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В заяві про поновлення пропущеного строку звернення позивач просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити позивачу строк звернення до суду зі вказаною вище позовною заявою. Обґрунтовуючи свою заяву позивач зазначає, що 29.10.2025 року по 03.03.2026 року хворіла, що підтверджується листками непрацездатності, які долучила до заяви.

Представник відповідача подав до суду заперечення на заяву про поновлення строку та вказав, що відповідно до наданої Виписки-епікризу № 42166[25] Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні лише протягом 14 днів - у період з 31.10.2025 по 14.11.2025. Усі інші 14 медичних висновків свідчать про те, що лікування відбувалося в амбулаторному режимі. Перебування на амбулаторному лікуванні за місцем проживання не свідчить про наявність абсолютних перешкод для захисту своїх прав. Позивачка не була в безпорадному стані, не мала обмежень у русі чи розумовій діяльності, які б заважали їй особисто надіслати позовну заяву поштою, скористатися системою «Електронний суд» або укласти договір про правову допомогу з адвокатом для представництва її інтересів протягом майже півроку.

Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до суду, судом враховується наступне.

Приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частинами 1, 6 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Предметом спору, зокрема, є рішення п`ятдесят восьмої сесії восьмого скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 29 жовтня 2025 року №1689 про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 .

Водночас, дану позовну заяву ОСОБА_1 подала до суду 03.04.2026.

Оцінюючи наведені позивачем обставини та обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність об`єктивних, непереборних та незалежних від волі заявника перешкод, які позбавили його можливості своєчасно реалізувати право на судовий захист.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач в період з 29.10.2025 по 31.10.2025, з 15.11.2025 по 24.11.2025, з 25.11.2025 по 04.12.2025, з 05.12.2025 по 14.12.2025, з 15.12.2025 по 25.12.2025, з 25.12.2025 по 05.01.2026, з 06.01.2026 по 06.01.2026, з 07.01.2026 по 16.01.2026, з 19.01.2026 по 28.01.2026, з 29.01.2026 по 04.02.2026, з 05.02.2026 по 16.02.2026, з 16.02.2026 по 25.02.2026, з 25.02.2026 по 26.02.2026, з 27.02.2026 по 03.03.2026 перебувала у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров`я. З 31.10.2025 по 14.11.2025 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради.

Відомості про стан тимчасової непрацездатності позивача підтверджуються медичними висновками.

Встановлені факти свідчать про наявність об`єктивних документально підтверджених причин, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно звернутися із позовом до суду щодо оскарження рішення п`ятдесят восьмої сесії восьмого скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 29 жовтня 2025 року №1689 у період її тимчасової непрацездатності.

Суд критично відноситься до доводів відповідача, оскільки висновок про перебування особи на лікарняному є достатнім доказом, який підтверджує об`єктивну неможливість особи виконати певні юридично значимі дії в період хвороби.

Суд звертає увагу, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об`єднань та посадових осіб.

Судом також враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, заява позивача про поновлення строку до адміністративного суду підлягає задоволенню, процесуальний строк, встановлений законом слід поновити.

Суд продовжує розгляд адміністративної справи у відповідності до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.

Керуючись статтями 171, 237, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження рішення п`ятдесят восьмої сесії восьмого скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 29 жовтня 2025 року № 1689.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо оскарження рішення п`ятдесят восьмої сесії восьмого скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 29 жовтня 2025 року № 1689.

Продовжити розгляд адміністративної справи № 240/13717/26 за позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя М.С. Токарева