Ухвала суду № 138078891, 09.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 липня 2026 р.Справа №160/19362/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппідприємство «Дудківка» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппідприємство «Дудківка» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3695-п від 09 червня 2026 року, яким призначено проведення фактичної перевірки господарської одиниці Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» (код ЄДРПОУ 30756081) з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області утриматись від видання наказів про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» (код ЄДРПОУ 30756081) за відсутності повноваження, яке засноване на положеннях законодавства України, що має бути реалізоване в ході проведення фактичної перевірки на підставі наказу;

визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо складення Акта від 18 червня 2026 року №1714/04-36-09-03/30756081 «Про неможливість проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» (код ЄДРПОУ 30756081) за адресою: с. Магдалинівка, вулиця Прозорова, будинок 46» та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області утриматись від прийняття рішень на підставі даного Акта або із посиланням на наведений Акт чи викладені в ньому обставини.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/19362/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Разом із позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, в які позивач просить суд:

через існування триваючого ризику прийняття Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області рішення про припинення дії ліцензії на право зберігання пального, який може бути реалізований практично, що спричинить припинення господарської діяльності позивача, пріоритетно розглянути дану заяву;

вжити заходи забезпечення позову, а саме до набрання законної сили судовим рішенням за позовом, додатком до якого є дана заява, заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, а також іншим особам Державної податкової служби України здійснювати будь-які дії, спрямовані на анулювання та/або припинення дії ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА», виданої на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, дата початку дії ліцензії: 18 грудня 2025 року, реєстраційний номер ліцензії: 04360424202500399.

У заяві про забезпечення позову вказано, що 18 червня 2026 року у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» складено Акт №1714/04-36-09-03/30756081 «Про неможливість проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» (код ЄДРПОУ 30756081) за адресою: с. Магдалинівка, вулиця Прозорова, будинок 46» (далі по тексту Акт), підписаний заступником начальника відділу ГУ ДПС в Дніпропетровській області Олександром Дунцем та Головним державним інспектором ГУ ДПС в Дніпропетровській області Олегом Мартинцем. У відповідності до змісту Акта: за результатами виїзду встановлено, що за вказаною адресою знаходиться територія маслозаводу, резервуари, що використовуються для зберігання пального Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» (код ЄДРПОУ 30756081) за вказаною адресою не знаходяться»; Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» (код ЄДРПОУ 30756081) за вказаною адресою не знаходиться; провести фактичну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО «ДУДКІВКА» (код ЄДРПОУ 30756081) за адресою: с. Магдалинівка, вулиця Прозорова, будинок 46, з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, не є можливим. Заявник звертає увагу на те, що до Акту відповідачем не додано матеріалів на підтвердження викладених в ньому фактів, належні, допустимі, достатні і достовірні докази відповідних обставин відсутні. В Акті також відсутні посилання на матеріали, які підтверджують викладене в ньому. Позивач перебуває за зареєстрованою адресою місцезнаходження, в той час як відповідач у спірних правовідносинах діяв недобросовісно, необгрунтовано і без доказово зазначив в акті про незнаходження позивача за відповідною адресою. Позивач звертає увагу на те, що на дату складення Акта і на даний час у нього наявна ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, дата початку дії ліцензії: 18 грудня 2025 року, реєстраційний номер ліцензії: 04360424202500399. Таким чином на підставі Акта, який безпідставно і протиправно складено посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, контролюючим органом може бути прийнято рішення про припинення дії ліцензії позивача на право зберігання пального. У свою чергу, припинення дії вищевказаної ліцензії може істотно вплинути на ведення господарської діяльності позивача, а саме: може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів товариства, оскільки діяльність позивача з вирощування сільськогосподарських культур, яка є його основним видом діяльності, можлива лише за наявності відповідної ліцензії, а тому припинення її дії призведе до повної зупинки всієї господарської діяльності, що, в свою чергу, потягне за собою тяжкі наслідки у вигляді: неможливості проводити сільськогосподарські роботи, неможливості забезпечити сільськогосподарську та іншу техніку паливом, суттєвого погіршення фінансового стану підприємства у воєнний час, неможливості сплати податків тощо. Тобто, припинення дії наведеної ліцензії призведе до настання негативних наслідків в значних для позивача розмірах з огляду на неможливість, внаслідок позбавлення його права на здійснення передбаченої ліцензією діяльності, виготовлення продукції та її подальшої реалізації. Здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності чинної ліцензії. За таких обставин, в умовах, коли правомірність рішень та дій фіскального органу є оспорюваною, відсутність судового рішення із питання забезпечення позову створює значні ризики неможливості провадження позивачем основної діяльності із вирощування сільськогосподарських культур через припинення дії ліцензії на право зберігання пального внаслідок прийняття контролюючим органом відповідного рішення, що призведе до настання для позивача тяжких негативних наслідків. Подальше відновлення попереднього становища позивача буде неможливим, оскільки відсутність ліцензії на право зберігання пального унеможливлює провадження позивачем його основної діяльності через, зокрема, відсутність можливості забезпечити діяльність сільськогосподарської та іншої техніки. Повернення до наведеної діяльності, враховуючи сезонність у контексті вирощування сільськогосподарської продукції та втрату часу, спричинену припиненням дії ліцензії, для позивача буде неможливим або потребуватиме значного часу, пов`язаного із відновленням сільськогосподарської діяльності господарства. Крім того, невжиття зазначених у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить поновлення порушених прав та інтересів позивача. Враховуючи викладене, позивач вважає, що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову передано судді Кучугурній Н.В.

Розглянувши заяву, суд зазначає про таке.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Так, положення статті 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2020 у справі № 580/2403/19 зазначив, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У відповідності до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, у випадку, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову, у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача зазначає про ймовірність прийняття контролюючим органом рішення про припинення дії ліцензії позивача на право зберігання пального.

Оцінюючи відповідні доводи позивача суд враховує, що рішення суб`єктів владних повноважень безумовно справляють певний несприятливий вплив на учасників правовідносин, у яких такі рішення прийняті. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Водночас, слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не у кожному випадку є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18).

В іншому разі, застосування заходів забезпечення позову стане можливим у кожному спорі, де предметом оскарження є акти індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, а зупинення таких рішень матиме правові наслідки, близькі за своїм змістом до тих, які настають у випадку задоволення позовних вимог, скасування оскаржуваного рішення та набрання позитивним для позивача судовим рішенням законної сили.

Тому у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків рішення суб`єкта владних повноважень, про зупинення дії якого просить позивач, і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи може постановити ухвалу про забезпечення позову.

Суддя вважає, що наведене позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого прийняття у майбутньому контролюючим органом рішення про припинення дії ліцензії позивача на право зберігання пального та подальших негативних наслідків для позивача.

Однак, доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії щодо припинення дії ліцензії позивача на право зберігання пального матеріали заяви не містять, а тому побоювання ризиків заподіяння позивачу шкоди, є передчасним.

До того ж, ймовірне настання негативних наслідків для заявника ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав заявника, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена також і в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 640/19275/18, від 19.09.2024 у справі № 440/3038/24.

Суд зазначає, що аргументи, наведені в обгрунтування клопотання про забезпечення позову, не є достатніми для вжиття відповідного заходу забезпечення позову, оскільки саме по собі припущення прийняття контролюючим органом рішення про припинення дії ліцензії без наведення обставин, які обґрунтовано свідчать про неможливість відновлення прав та інтересів заявника у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням настання негативних наслідків для позивача, та, відповідно, не свідчить про наявність обставин, за яких допускається вжиття заходів забезпечення позову.

Позивачем не наведені обставини, які впливають на співмірність та необхідність забезпечення позову з метою уникнення негативних наслідків, які, в свою чергу, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.

Дослідивши аргументи позивача наведені у заяві про забезпечення позову, суд вказує, що зміст заяви не дозволяє дійти висновку про існування обставин, які згідно із положеннями статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки заявником не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, та задоволення відповідної заяви.

Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосппідприємство «Дудківка» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 09.07.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала складена 09.07.2026.

Суддя Н.В. Кучугурна