Ухвала суду № 138078698, 08.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 липня 2026 року Справа № 160/6293/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за привалами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про зупинення провадження в адміністративній справі №160/6293/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року та 01.01.2026 року для проведення перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відповідно до ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилась на пенсію, для перерахунку з 01.02.2023 року розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року відповідно до ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилась на пенсію, для перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, яка була розрахована відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704 (далі Постанова №704) в редакції п.6 Постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018р. №103 (далі Постанова №103), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови №704, проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 скасовано пункт 6 Постанови №103, у зв`язку із чим з 29.01.2020 року виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням згідно з попередньою редакцією п.4 Постанови №704, тобто шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Втім, 12.05.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704" (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 року, та пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". Однак, в подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704, у зв`язку із чим з 18.06.2025 року знов виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням згідно з попередньою редакцією п.4 Постанови №704, тобто шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Таким чином, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням у 2023 році та у 2026 році мають бути обчислені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 1 січня 2023 року та Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 1 січня 2026 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. У зв`язку із цим позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив скласти та направити до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та на 01.01.2026 року, з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 1 січня 2023 року та Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 1 січня 2026 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Проте, відповідач протиправно відмовив позивачеві у підготовці та видачі таких довідок. Разом з цим, алгоритм дій, передбачений п.3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), які повинні вчинити відповідач та ГУ ПФУ у Дніпропетровській області у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців у 2023, 2026 роках, не змінився. За наведених обставин, позивач вважає оскаржувану відмову відповідача протиправною та такою, що призводить до порушення його конституційного права на належний соціальний захист, а тому вважає, що заявлені ним позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1 331,20 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 23.03.2026 року позивачем 01.04.2026 року подано документ про доплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн, чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6293/26 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

22.04.2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що встановлений Порядком №45 порядок проведення перерахунку пенсій не передбачає надання відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у зв`язку із скасуванням пункту 6 Постанови №103 та пункту 2 Постанови №481, бо підставою для підготовки та надання відповідачем нової довідки про склад грошового забезпечення відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку №45 є лише рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та списки, подані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отже, відповідач не має повноважень щодо самостійного проведення нарахувань та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. При цьому відповідачем зауважено, що перерахунок пенсії проводиться у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проте у 2023, 2026 роках жодних підвищень грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців не відбувалося. Скасування пункту 6 Постанови №103 та пункту 2 Постанови №481 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та на 01.01.2026 року, оскільки рішення судів у справах №826/6453/18 та №320/29450/24 не створюють підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, тим більше, що, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 29.01.2020 року до спірних правовідносин, пов`язаних з визначенням грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, норми пункту 4 Постанови №704 в попередній редакції, яка діяла до 24.02.2018 року (тобто, до внесення змін, затверджених Постановою №103), немає. Постановами Уряду №103 та №481 виключено з Постанови №704 таку розрахункову величину для обрахунку посадового окладу і окладу за спеціальним (військовим) званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Отже, на дату звернення позивача до суду відсутній об`єкт спірних правовідносин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, з приводу якого виникав правовий конфлікт у період з 30.01.2020 року по 20.05.2023 року. З наведеного слідує, що установлення з 01.01.2023 року та з 01.01.2026 року Законами України про Державний бюджет України на 2023 рік та на 2026 рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розмір посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, а, отже, і самого грошового забезпечення військовослужбовців. Відтак, 01.01.2023 року та 01.01.2026 року не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому підстави для видачі спірних довідок про розмір грошового забезпечення відсутні. За таких обставин, відповідач вважає, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому пред`явлені позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

24.06.2026 року до суду надійшло клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №160/6293/26 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26.

В обґрунтування клопотання зазначається, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26, предметом спору в якій є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення. При передачі справи на розгляд Судової палати колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання. З огляду на наведене та посилаючсиь на п.5 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач просить зупинити провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26, у межах якої суд касаційної інстанції розглядає питання правомірності застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що у проваджені Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/401/26 за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діяв адвокат Дубок Сергій Миколайович, до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_2 ), у якому позивачка просила:

- визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_2 , яка полягає в незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язати В/ч НОМЕР_2 здійснити з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 704 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що під час проходження військової служби нарахування та виплата їй основних та додаткових видів грошового забезпечення здійснювалися не в повному обсязі, а саме в період із 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 нарахування та виплата основних видів грошового забезпечення проводилася без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2026 року справу №240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Передаючи вказану справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 22.05.2026 року зазначав, що на момент постановлення цієї ухвали у Верховному Суді склалася ситуація, коли судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян та судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав по-різному застосовують положення статей 7 та 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права. Колегія суддів у цій справі зазначила, що однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя. Відхилення від сталої судової практики порушує принцип уніфікованого застосування закону, нівелює забезпечення єдності та послідовності судочинства. Отже, беручи до уваги один з указаних висновків, Суд у цій справі буде зобов`язаний відійти від практики, що існує в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. З огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Проаналізувавши наведені відповідачем доводи на обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі, що розглядається, та дослідивши матеріали цієї справи, суд не погоджується з доводами відповідача відносно подібності спірних правовідносинах у справах №240/401/26 та №160/6293/26, з огляду на таке.

Так, з ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2026 року про передачу справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду слідує, що підставою такої передачі стало неоднакове застосування колегіями суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду норм статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців.

При цьому постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704" прийнято Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 року (далі - Постанова №481).

Вказана постанова набрала чинності 20.05.2023 року.

Пунктом 1 Постанови №481 визначено скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Також пунктом 2 вказаної Постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відтак, пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704 втратив чинність 18.06.2025 року.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються оформлення та надання відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача саме станом на 01.01.2023 року та станом на 01.01.2026 року для проведення відповідного перерахунку пенсії останнього з 01.02.2023 року та з 01.02.2026 року, відповідно, відтак, спірні правовідносини у цій справі не охоплюються періодом чинності Постанови №481 (з 20.05.2023 року по 18.06.2025 року), тому ототожнення відповідачем спірних у цій справі правовідносин з правовідносинами у справі №240/401/26 є посилковим, бо вони не є подібними.

За наведених обставин, підстави для зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26, у розумінні приписів пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у повному обсязі.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про зупинення провадження в адміністративній справі №160/6293/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова