Ухвала суду № 138078364, 09.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

09 липня 2026 р. Справа № 120/4312/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю допущеної відповідачем бездіяльності, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 10.02.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні).

09.07.2026 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 призупинити (відтермінувати) розгляд адміністративних матеріалів складених відносно ОСОБА_1 08.07.2026 до ухвалення у цій справі судового рішення.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначив, що після відкриття провадження у даній справі він отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказав, що по повістці не з`явився, проте повідомив відповідача про причини, за яких не має змогу з`явитись до відповідного територіального центру комплектування.

Також позивач повідомив, що 08.07.2026 він був зупинений на блокпосту та, без його згоди, доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 де, окрім іншого, відносно нього був складений протокол №7081, яким повідомлено про намір притягнути його до відповідальності призначивши дату такого розгляду на 21.07.2026.

Позивач вважає, що у випадку не вжити заходів щодо забезпечення позову у визначений у заяві спосіб, в подальшому при виконання судового рішення в нього можуть виникнути істотні ускладнення щодо виконання такого рішення суду, а також не ефективного захисту та поновлення порушених та оспорюваних його прав або інтересів як позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 152 КАС України.

Частиною першою статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Вирішуючи питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Таким чином, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

При цьому регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі № 826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі № 826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі № 1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19 та інших.

Отже, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В контексті наведеного суд зазначає, що предметом розгляду в межах даної адміністративної справи є надання оцінки діям (бездіяльності) відповідача, які пов`язані виключно із розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 10.02.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Натомість, необхідність забезпечення позову позивач пов`язує із обставинами складення щодо нього 08.07.2026 протоколу про адміністративне правопорушення та призначенням його розгляду на 21.07.2026, у зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача призупинити (відтермінувати) розгляд відповідних адміністративних матеріалів до ухвалення рішення у цій справі.

Разом з тим суд зазначає, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність передбачених статтею 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Так, спірні правовідносини у даній справі стосуються виключно правомірності бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Водночас питання законності складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також подальшого розгляду адміністративних матеріалів не є предметом цього судового розгляду та виникли з інших правовідносин.

За таких обставин заявлений позивачем захід забезпечення позову не має безпосереднього зв`язку з предметом заявлених позовних вимог та не спрямований на забезпечення можливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Суд також враховує, що у випадку задоволення позовних вимог рішення суду полягатиме у зобов`язанні відповідача розглянути заяву позивача про надання відстрочки та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення. При цьому заявником не наведено переконливих доводів та не надано належних доказів того, що розгляд адміністративних матеріалів щодо нього унеможливить або істотно ускладнить виконання такого судового рішення чи ефективний захист його прав у межах заявлених позовних вимог.

Посилання позивача на можливе притягнення його до адміністративної відповідальності має характер припущення щодо можливих негативних наслідків та саме по собі не підтверджує існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам саме у межах спірних правовідносин, які є предметом даної справи. Крім того, у разі прийняття за результатами розгляду адміністративних матеріалів рішення, яке позивач вважатиме протиправним, таке рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку, що свідчить про наявність самостійного способу судового захисту його прав.

Також суд не вбачає на цій стадії розгляду справи очевидних ознак протиправності оскаржуваної бездіяльності, які б беззаперечно свідчили про необхідність застосування заходів забезпечення позову. Встановлення наявності чи відсутності протиправної бездіяльності відповідача потребує дослідження всіх матеріалів справи та надання їм належної правової оцінки під час вирішення спору по суті.

Крім того, запропонований позивачем спосіб забезпечення позову фактично спрямований на втручання суду у здійснення відповідачем своїх владних повноважень у межах інших правовідносин, які не є предметом даної справи, що не відповідає вимогам співмірності та адекватності заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявником не доведено існування обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а тому підстави для задоволення поданої заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна