Ухвала суду № 138078299, 06.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про розгляд заяви щодо встановлення способу

і порядку виконання рішення

м. Вінниця

06 липня 2026 р. Справа № 120/7229/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання: Боднарчук Л.А.

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.

09.06.2026 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано до суду заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду. Державний виконавець зазначає, що виконати рішення у встановлений ним спосіб неможливо, оскільки боржник є бюджетною установою, а виплату таких сум може здійснити лише Державна казначейська служба України. Тому просить суд встановити спосіб виконання рішення шляхом: шляхом - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою суду від 18.06.2026 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.07.2026.

У судове засідання боржник та державний виконавець справи не з`явилися, подавши відповідні письмові клопотання про розгляд заяви про зміну способу виконання рішення суду за їх відсутності.

В судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 , який вказав, що рішення суду не виконується, пенсія його обмежується і не виплачується в повній мірі, як і не виплачується заборгованість за вказаним рішенням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас, порядок виконання судових рішень в адміністративних справах визначається положеннями статті 372 КАС України, згідно з якими судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону №1404 за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, для застосування правил зазначеної норми мають існувати обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом раніше встановленими.

Тобто, лише за наявності обґрунтованих підстав, та належних доказів, суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи його змісту.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 р. у справі №800/203/17.

Відповідно до заяви про зміну способу державний виконавець зауважує, що рішення суду відповідачем не виконано в повному обсязі.

Суд враховує те, що право особи, тобто, стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Разом з тим, у даному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2025 р. у справі №640/7827/22 виснував, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

У постанові від 27.02.2023 р. у справі №340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

З урахуванням наведеного, суд виходить із того, що сам по собі факт невиконання рішення суду у спосіб, визначений його резолютивною частиною, не є безумовною підставою для зміни способу та порядку його виконання.

Посилання державного виконавця на те, що боржник є бюджетною установою, а виплата коштів здійснюється через органи казначейського обслуговування, не свідчить про наявність виняткових обставин у розумінні частини 3 статті 378 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності виняткових обставин, які б істотно ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду у спосіб, визначений його резолютивною частиною.

Окремо досліджуючи питання виняткової необхідності застосування встановлення іншого способу виконання рішення, суд зазначає наступне.

Так, предметом розгляду в межах даної справи була правомірність дій пенсійного органу щодо припинення виплати ОСОБА_1 індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

За наслідком розгляду цієї справи, суд прийшов до висновку, що відповідачем протиправно припинено виплату індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та обмежено пенсію максимальним розміром.

Водночас, звертаючись із заявою про встановлення порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/7229/25 від 19.09.2025, державний виконавець просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Заява державного виконавця про встановлення порядку і способу виконання рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки запропонований ним спосіб виконання фактично не є зміною способу виконання судового рішення, а спрямований на зміну змісту та меж обов`язків, визначених судом.

Рішенням суду вже було вирішено спір щодо правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області при припиненні виплати ОСОБА_1 індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, а також щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром. Суд дійшов висновку про протиправність таких дій та визначив спосіб поновлення порушеного права позивача.

Зміна/встановлення способу виконання рішення суду не може призводити до перегляду висновків суду, розширення предмета спору або встановлення нових прав та обов`язків, які не були предметом судового розгляду.

Запропоноване державним виконавцем формулювання щодо незастосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 та №1778 від 30.12.2025, виходить за межі рішення суду, оскільки питання правомірності застосування зазначених нормативних актів та визначених ними коефіцієнтів не були предметом розгляду у цій адміністративній справі.

Отже, включення до способу виконання рішення положень щодо незастосування зазначених коефіцієнтів фактично виходить за межі предмета спору та може призвести до зміни змісту судового рішення, що є неприпустимим у порядку вирішення питання про встановлення способу і порядку його виконання.

Таким чином, запропонований державним виконавцем спосіб виконання фактично спрямований не на усунення перешкод у виконанні судового рішення, а на його зміну та доповнення новими вимогами, які не були предметом судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для встановлення способу і порядку виконання рішення суду відсутні, а заява державного виконавця є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 ,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в повному обсязі складена: 09.07.2026 р.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар: