Рішення № 138076925, 09.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4543/26

Провадження № 2/489/2702/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року ПрАТ «МТЕЦ» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 6103,73 грн. та судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що в опалюваних сезонах 2022-2026 позивач здійснював постачання теплової енергії, зокрема, до будинку АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, позивач нараховував своїм споживачам плату за опалення місць загального користування та допоміжних приміщень. Згідно Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб осіб в житловому приміщенні ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п.5 ст.13 Закону 2189, між позивачем та відповідачем діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач надав теплову енергію у період з 01.11.2022 по 01.02.2026, проте відповідач свої обов`язки щодо оплати наданих послуг не виконав. За вказаний період з урахуванням перерахунку, абонплати у відповідача виникла заборгованість за послуги теплопостачання на суму 6 103,73 грн. Надіслане відповідачу попередження про суму боргу залишилося без задоволення та відповіді.

Виданий на підставі заяви позивача від 10.03.2025 Ленінським районним судом м. Миколаєва судовий наказ про стягнення боргу за спожиту теплову енергію скасовано ухвалою суду від 14.03.2025 по справі № 489/1612/25.

Посилаючись на викладене, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 26.05.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання.

02.06.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що квартира АДРЕСА_3 відключена від системи централізованого опалення будинку та обладнана індивідуальною системою опалення. Згідно з проєктною документацією та актами виконаних робіт: опалювальні прилади у квартирі демонтовані; ділянки трубопроводів центрального опалення демонтовані; стояки системи централізованого опалення закільцьовані на четвертому поверсі; транзитні трубопроводи через квартиру відсутні; теплова енергія через квартиру не транспортується. Таким чином квартира фактично та технічно відокремлена від системи централізованого теплопостачання. Позивачу достеменно відомо про факт відключення квартири відповідно до акту про відключення квартири від централізованого опалення від 26.03.2006.

Щодо особового рахунку № НОМЕР_1 , відповідач посилається на те, що йому невідомо коли саме був відкритий зазначений особовий рахунок, ким він був відкритий та на підставі яких документів.

Таким чином, враховуючи що з 2006 року квартира відключена від централізованого опалення ву встановленому порядку, відповідач не отримував послуги з теплової енергії згідно предмету Індивідуального договору, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

09.06.2026 на адресу суду від ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона наполягає на задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до положень діючого законодавства, зокрема Постанови КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, - обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого палення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Відключення Відповідачем від мереж централізованого опалення здійснено відповідно до процедури, що була передбачена чинними нормами законодавства на момент відключення і не заперечується Позивачем, але відключення не звільніє його від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку. Позивач зазначає, що об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Стосовно відкриття особового рахунку позивач зазначає, 01.10.2021 на офіційному сайті Позивача (https://ntec.mk.ua) була опублікована інформація щодо затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 типового публічного договору приєднання, текст типового індивідуального договору про послуги з постачання теплової енергії та форму заяви до нього, що підтверджується скріншотами з офіційного сайту позивача, відтак просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

12.06.2026 від відповідача надішли заперечення на відповідь на відзив, посилаючись на те, що у відповіді на відзив позивач не надав жодного нового доказу на підтвердження розміру заявлених вимог. До відповіді на відзив додано лише документи, що підтверджують повноваження представника позивача. Жодних розрахунків, технічної документації, актів обстеження, відомостей розподілу теплової енергії, документів щодо площ будинку або квартири, а також інших документів, витребуваних відповідачем, суду не надано. Жоден із запитаних показників, необхідних для перевірки правильності розрахунку, у відповіді на відзив не наданий. Таким чином, відповідач позбавлений можливості перевірити правильність застосування Методики та правильність визначення заявленої до стягнення суми. У зв`язку з викладеним відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правильність визначення заявленої до стягнення суми 6103,73 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, в тому числі до будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалюваного сезону.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб осіб в житловому приміщенні ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач здійснював постачання теплової енергії до буд. АДРЕСА_1 в період з 01.11.2022 по 01.02.2026, що підтверджується копіями нарядів на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювального сезону.

Квартира АДРЕСА_3 , в якій зареєстрований ОСОБА_1 відключена від внутрішньобудинкових мереж опалення.

У відповідності до ч. 6 т. 9 ЗУ Про комерційний облік теплової енергії обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Згідно п. 5 ст. 13 ЗУ Про житлово-комунальні послуги між ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль та відповідачем ОСОБА_1 укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Однак відповідачем оплата послуг за надану теплову енергію в належному розмірі не здійснювалася, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, з урахуванням перерахунку, абонплати, яка становить 6 103,73 грн.

19.12.2024 позивачем на адресу відповідача за вих. № 815-ф18 надсилалася досудова вимога (в порядку досудового урегулювання сплати боргу) про оплату боргу в сумі 3 298,42 грн., яка утворилася станом на 19.12.2024. Проте відповідачем борг добровільно не погашено, спір не урегульовано .

В лютому 2025 року ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» було подано до Ленінського районного суду м. Миколаєва заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» борг за спожиту теплову енергію.

Виданий на підставі заяви позивача Ленінським районним судом м. Миколаєва судовий наказ про стягнення боргу за спожиту теплову енергію скасовано ухвалою суду від 14.03.2025 по справі № 489/1612/25.

У відповідності до ст. 166 ЦПК України, у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного правового регулювання.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про теплопостачання постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 10 ЗУ Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

У відповідності до ч. 6 т. 9 ЗУ Про комерційний облік теплової енергії обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Нарахування за послуги з постачання теплової енергії проводяться на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 №315 (із змінами та доповненнями), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 за №1502/32954 (надалі - Методика).

Методикою передбачено порядок визначення обсягу теплової енергії, витраченого на опалення місць загального користування (надалі - МЗК) та допоміжних приміщень будівлі. Зокрема, Методикою передбачено що частину теплової енергії, спожитої будинком, розподіляється між усіма приміщеннями в межах зовнішніх стін житлового будинку.

Як встановлено пунктом 3 розділу І Методики розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Пунктом 3 розділу ІІІ Методики для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення встановлено, що окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр). Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358 внесено зміни у Методику і визначено додаткове поняття - "загальнобудинкові потреби на опалення".

У пункті 2 розділу І Методики наведено визначення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП), згідно з яким це - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Отже, загальнобудинкові потреби на опалення визначено як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку.

Оплата за опалення місць загального користування - це не додатковий вид оплати, а плата за ту частину теплової енергії, яка облікована загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії. У вартість плати за опалення місць загального користування входять й витрати теплової енергії у внутрішньобудинкових системах опалення.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до приписів ЗУ Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, Методики розподілу (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням: нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень .

Як передбачено пунктом 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових / нежитлових приміщень.

З огляду на вищезазначені положення законодавства на споживача покладено обов`язок з оплати частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб пропорційно до площі приміщення.

Водночас, згідно із пунктом 8 розділу IV у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20%; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Отже, ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль проводить розрахунки розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби відповідно до вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 №315, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 за №1502/32954.

Законодавство, яке регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, пов`язує обов`язок споживача сплатити вартість теплової енергії з фактом її споживання. Отже, при підрахунку теплоспоживання необхідно враховувати, в тому числі, тепловиділення в приміщенні від поверхонь прокладених трубопроводів (стояків, підводок до приладів тощо), що знаходяться у приміщенні з приладами обліку або без них. Таким чином, якщо навіть у приміщенні відсутні опалювальні прилади, але є стояки, підводки до приладів, споживач повинен сплачувати за фактичне тепло, яке виділяється від зазначених трубопроводів. Відсутність приладів опалення в під`їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові № 357/4664/15-ц від 20 листопада 2019 року.

Також згідно правового висновку Верховного Суду у справі № 311/3489/18 від 22.12.2020 власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Відповідно до частини першої ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку:

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Згідно з частиною другою статті 4 наведеного Закону власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (частина перша статті 5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Положення ст. 68, 162 Житлового Кодексу України, Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення зобов`язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення сплачувати житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

У свою чергу заявник щомісяця направляє споживачам рахунки за послуги теплопостачання із зазначенням нарахувань за надані послуги та суми боргу.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.

Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов`язальними, позивач повинен надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач повинен за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Враховуючи вищевикладені положення діючого законодавства, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль до ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» борг за спожиту теплову енергію у розмірі 6 103,73 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 3 328 грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгульський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 30083966, юридична адреса: м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Інгульського районного

суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко