Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 489/3039/26 провадження №2-о/489/104/26
РІШЕННЯ
Іменем України
09 липня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
присяжних Селіванової-Зеркаль І.О., Мустяци Т.Г.,
за участю секретаря судових засідань Лупової Є.І.,
в присутності:
представника заявника Кащенка С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Інгульський ВДРАЦС), про оголошення особи померлою у зв`язку із воєнними діями
встановив:
У квітні 2026 року заявник, через свого представника адвоката Кащенка С.О., звернулася до суду з заявою в якій просить оголосити громадянина України ОСОБА_3 , командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшина 2 статті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 , померлим внаслідок загибелі під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті населений пункт Обуховка Курської області російської федерації.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що заявниця не має змоги зареєструвати смерть сина, який виконуючи обов`язки із захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України зник безвісти 23.09.2024 у біля населеного пункту Обуховка Курської області російської федерації внаслідок штурмових дій противника, вогневого контакту з противником та ворожого мінометного обстрілу. Так як відомості про місцезнаходження тіла її сина відсутні, через що заявник не може отримати лікарське свідоцтво про смерть.
Факт і обставини загибелі її сина підтверджується матеріалами службового розслідування.
Оголошення ОСОБА_3 померлим заявниці необхідно для державної реєстрації смерті сина та оформлення спадкових прав після його смерті.
Міністерство оборони України у наданих через систему «Електронний суд» 20.05.2026 письмових поясненнях просило врахувати, що при розгляді справи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 11.12.2024 по справі № 755/11021/22 та те, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
З урахуванням викладених вище правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, слід зазначити, що тіло зниклого безвісті ОСОБА_3 , 1978 року народження, за місцем події не знайдено, відомості щодо закриття кримінального провадження відсутні.
А відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 № 2505-VIII - після закриття кримінального провадження щодо розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідний територіальний орган Національної поліції України повідомляє про це Уповноваженого не пізніше ніж у триденний строк із зазначенням підстав для прийняття такого рішення.
Крім того, під час розгляду заяви слід враховувати, що згідно стаття 21 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» у разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам.
Заявником до суду не надано висновку Уповноваженого про наявність обставин, що свідчать про смерть ОСОБА_3 , 1978 року народження.
Таким чином, Міноборони вважає, що на даний час у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які є обов`язковими при застосуванні норм права визначених статті 46 ЦКУ та наявних у матеріалах справи доказах.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 08.04.2026 відкрито провадження за правилами окремого провадження та призначено справу до судового розгляду. Цією ухвалою витребувано з ВП Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області копії матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024152040001313 від 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України за фактом безвісти зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 .
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив її задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, Міністерство оборони України свої позицію щодо заяви виклало в письмових пояснення, а військова частина правом на надання пояснень не скористалася.
Інгульський ВДРАЦС у заяві від 29.04.2026 розгляд справи просив здійснювати за відсутності його представника.
Суд, вислухавши представника заявника і дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини.
Із матеріалів справи вбачається та підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , що заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 ,1978 року народження.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року запроваджено військовий стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався і триває дотепер.
ОСОБА_3 , згідно витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 25.08.2022 № 215 призваний на військову службу під час оголошення загальної мобілізації в Україні з 25.08.2022 та направлений для проходження служби до Військової морської академії м.Одеса.
Згідно сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.10.2024 №258/2/2024 ОСОБА_1 повідомлено, що її син командир 1 гранотометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшина 2 статті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 23.09.2024 біля населеного пункту Обуховка Курськоїобласті російської федерації внаслідок штурмових дій противника, вогневого контакту з противником та ворожого мінометного обстрілу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.11.2024 № 1610 наказано провести службове розслідування стосовно зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №29-РС від01.11.2024 старшини 2 статті ОСОБА_4 колишнього командира 1 гранотометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно Акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 16.11.2024, з пояснень молодших сержантів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стало відомо, що 23.09.2024, вони у складі групи перебували в районі населеного пункту Обуховка Курської області рф. До складу групи входив ОСОБА_3 , командир 1 гранотометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 . Після чергового ворожого мінометного обстрілу наших позицій підчас штурмових дій противника вказані військовослужбовці більше не бачили ОСОБА_3 , про його місцезнаходження нічого їм не відомо.
Із акту вбачається, що неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилася, не встановлено. Вини з боку військовослужбовця службовим розслідуванням не встановлено
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.11.2024 № 1611 «Про результати службового розслідування» наказано службове розслідування вважати завершеним. Зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №29-РС від 01.11.2024 старшини 2 статті ОСОБА_4 колишнього командира 1 гранотометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що зник безвісти за особливих обставин 23.09.2024 підчас Захисту Батьківщини.
За заявою ОСОБА_1 Відділенням поліції№ 2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області за фактом зникнення її сина зареєстроване кримінальне провадження № 12024152040001313 за частиною першою статті 115 КК України та розпочато досудове розслідування.
Кримінальне провадження триває по теперішній час, що підтверджується відповіддю ВП № 2 Миколаївського РУЮ ГУНП в Миколаївській області від 16.06.2026.
Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 03.12.2024 20241203-190, відомості про ОСОБА_3 внесені до цього реєстру.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20260313-001617568 від 13.03.2026 ОСОБА_3 має статус учасника бойових дій.
Із відповіді військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2025 №М-230391 вбачається, що станом на 02.12.2025,серед полеглих оборонців України, репатрійованих з тимчасово окупованих територій України, загиблого з персональними даними ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , російською стороною не передавалися. Станом на 02.12.2025 у військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація про підтверджене перебування ОСОБА_3 у полоні.
Аналіз змісту заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що заявниця просить суд оголосити померлим її сина (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, з метою державної реєстрації смерті сина в органах державної реєстрації актів цивільного стану та подальшого вирішення питання щодо оформлення спадкових прав.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Відповідно до частин першої - другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Отже оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
Ці обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото- відеоматеріали тощо.
Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.
Частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
Суд, з упрохуванням сукупності досліджених у розглядуваній справі доказів, вважає наявними підстави для обґрунтованого припущення смерті ОСОБА_3 .
Зокрема, у справі наявні матеріали службового розслідування військової частини, докази порушення кримінального провадження щодо обставин ймовірної загибелі сина заявника 23.09.2024, відомості щодо відсутності перебування його у полоні та повернення тіла російською федерацією.
При цьому, при розгляді справи судом не було встановлено наявності спору про право.
Щодо доводів Міністерства оборони України про те, що тіло зниклого безвісти ОСОБА_3 за місцем події не знайдено, відомості щодо закриття кримінального провадження відсутні та відповідно відсутній висновок Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, то вони є безпідставними, оскільки встановлені обставини дають суду достатні підстави для припущення смерті ОСОБА_3 , що в свою чергу не впливає на подальше здійснення кримінального провадження та встановлення обставин його смерті.
Керуючись статтею 46 ЦК України, статями 305-308 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.
Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м.Миколаєва Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 , старшини 2 статті командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , померлим внаслідок загибелі під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем смерті - район населеного пункт Обуховка Курської області російської федерації.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
заінтересовані особи:
- Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034002, місцезнаходження: м.Київ-168, пр. Повітряних сил України, 6;
- Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
- Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 20917634, місцезнаходження: м.Миколаїв, пр. Миру, 46/1.
Повний текст судового рішення складено 09.07.2026.
суддя І.В.Коваленко
присяжні І.О.Селіванова-Зеркаль
Т.Г. Мустяца
Судове рішення № 138076916, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/3039/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: