Ухвала суду № 138075580, 02.07.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 127/30165/25

1-кп/132/238/26

Ухвала

Іменем України

02 липня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Вінницької окружної прокуратури

Вінницької області ОСОБА_3 ,

Обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12025020010001194 від 18.08.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , обвинувачуються в службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою свої службових обов`язків через несумлінне ставлення, до них, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Встановлено, що ОСОБА_4 , працюючи на посаді головного адміністратора центру обслуговування клієнтів № 8 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (ЄРДПОУ 41835359, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131), обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, завдала матеріального збитку НЕК «Укренерго» на загальну суму 1 439 940,40 гривень за наступних обставин.

Статтею 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України, серед яких зазначено Закон України «Про альтернативні джерела енергії».

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами. Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 72 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Відповідно до п. 62 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», побутовий споживач індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не виключають професійну та /або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Статтею 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», закріплено перелік прав споживача, серед яких право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Цією ж статтею передбачено, що споживач також має право встановлювати такі генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії, зокрема:

побутові споживачі у своїх приватних домогосподарствах - генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру;

інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, - генеруючі установки, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, з біомаси, біогазу, з гідроенергії, геотермальної енергії.

Встановлена потужність генеруючих установок таких споживачів не може перевищувати потужність, дозволену до споживання за договором про приєднання. Виробництво споживачами електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру здійснюється без відповідної ліцензії.

Приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю.

Приєднання генеруючих установок споживачів, у тому числі приватних домогосподарств, не повинно призводити до погіршення нормативних параметрів якості електричної енергії в мережі та безпеки постачання. Вимоги щодо умов та порядку будівництва, приєднання і експлуатації таких установок визначаються Кодексом системи розподілу та відповідним технічним регламентом.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 цього Закону постачальник універсальних послуг, серед іншого, зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.

Згідно з ч. 6 вказаної статті постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств.

Відповідно до п. 4.1.35 глави 4.1 розділу ІV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 № 310 Про затвердження кодексу систем розподілу, сумарна величина потужності встановлених у приватному домогосподарстві генеруючих установок, призначених для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та енергії вітру, не може перевищувати потужність таких установок, визначену Законом України «Про альтернативні джерела енергії», але не більше потужності, дозволеної до використання згідно з договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

Відповідно до ст. 9-1 вказаного Закону, "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПPРЕЕ).

Так, пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ встановлено, зокрема, що:

генеруюча установка приватного домогосподарства (далі - генеруюча установка) - комплекс взаємопов`язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва електричної енергії, перетвореної з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, які встановлені в межах приватного домогосподарства;

об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування;

побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об`єктів приватного домогосподарства, крім потреб підприємницької, господарської діяльності;

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

приватне домогосподарство - об`єкт індивідуального побутового споживача, який належить до житлового фонду та може складатись із квартири, житлового будинку (частини будинку) та, за наявності електрифікованих споруд, будівель у межах однієї території (прибудинкової/присадибної ділянки житлового будинку), на якому електрична енергія використовується на побутові потреби відповідно до укладеного договору.

Згідно п. 14.1.129. Податкового кодексу України (у редакції від 28.03.2021) об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Згідно п. 14.1.129.1. одним із типів будівель, що віднесено до житлового фонду є житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Статтею 356 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено право спільної часткової власності. Так, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до статті 367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 3 розділу І Порядку продажу, обліку та розрахунків за електричну енергію, що вироблена з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, затвердженої Постановою НКРЕКП від 27.02.2014 № 170, побутовий споживач має право:

1) встановлювати у своєму приватному домогосподарстві генеруючу установку (генеруючі установки), загальна величина встановленої потужності якої (яких) не перевищує 30 кВт, але не більше потужності, дозволеної до споживання за договором про користування електричною енергією;

2) продавати електропостачальнику електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії його приватним домогосподарством.

Відповідно до п 1.2.8. ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 13.7 вищезазначеного Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, у разі якщо об`єкт Споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в цьому Договорі.

Згідно з пунктом 11.3.1 ПРРЕЕ, індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до цих Правил на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу, та виконані вимоги цих Правил.

Крім того, згідно з пунктом 11.3.4. ПРРЕЕ, з метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в додатку 13 до цих Правил, до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об`єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов`язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.).

Згідно з пунктом 11.3.5. ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов`язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів.

У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Побутовий споживач, який отримав відмову, має право після усунення причин відмови повідомити про це постачальника та надати підтверджуючі документи.

Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення.

Таким чином, побутовий споживач за згодою усіх співвласників приватного домогосподарства має право встановити у своєму приватному домогосподарстві (за однією адресою) генеруючу установку (генеруючі установки), загальна величина встановленої потужності якої (яких) не перевищує 30 кВт, але не більше потужності, дозволеної до споживання за договором про користування електричною енергією, за умови, що на об`єкті побутового споживача електрична енергія використовувалась для задоволення побутових потреб.

Недотримання вказаних умов при укладенні договорів на розподіл електричної енергії, а також в подальшому на постачання електричної енергії та про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством є порушенням сторонами цих договорів вимог законодавства, у тому числі, Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат на надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

На виконання частини 8 статті 33 Закону оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов`язані з покладенням на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків.

Оператор системи передачі для забезпечення загальносуспільних інтересів придбаває послуги, які надаються йому на обов`язковій основі суб`єктами ринку, визначеними відповідно до цього Закону, на підставі договору про надання послуг для забезпечення загальносуспільних інтересів, типова форма якого затверджується Регулятором.

З метою надання Послуг постачальники універсальних послуг укладають з оператором системи передачі договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.

При цьому, витрати на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для приватних домогосподарств включено до складу структурі тарифів ПрАТ «НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електричної енергії.

Таким чином, порушення порядку приєднання генеруючих установок замовників до мереж оператора системи розподілу призводить до зростання обсягів витрат постачальника універсальної послуги на купівлю електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств, що у свою чергу призводить до зростання вартості послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» та відшкодовується споживачами послуги відповідно до встановленого тарифу на послугу з передачі.

Згідно з пп. 5 пункту 5.3.2 ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, встановлена потужність якої(-их) не перевищує встановлену відповідно до закону та дозволену до споживання відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (та підтверджується паспортом точки розподілу (передачі) електричної енергії) зі споживачем, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.

Так, згідно ст. 4.2 Статуту ТОВ «Енера Вінниця» - предметом діяльності товариства, серед іншого є постачання, торгівля, виробництво та розподілення енергії.

Наказом директора ТОВ «Енера Вінниця» № 8-к від 29.12.2018 ОСОБА_4 призначено на посаду головного адміністратора центру обслуговування клієнтів №8.

Відповідно до ст. 1.2. Положення про Центр обслуговування клієнтів № 8 ТОВ «Енера Вінниця» (далі Положення), метою діяльності центру обслуговування клієнтів №8 (далі ЦОК) є здійснення господарської діяльності у Товаристві спрямованих на отримання прибутку за основними видами діяльності: постачання електричної енергії та постачання природного газу споживачам; задоволення соціально-економічних інтересів працівників, юридичних та побутових споживачів.

Згідно ст. 1.5. Положення, безпосереднє керівництво ЦОК№ 8 здійснює головний адміністратор. У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка, інше), його обов`язки виконує інша особа згідно наказу по Товариству та довіреності на здійснення цих повноважень.

Згідно п.1.6. Положення, серед іншого ЦОК № 8 керується: Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про ринок» Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, Кодексом системи передачі, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними документами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, нормативними і інструктивними матеріалами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Згідно п. 6.1. Положення, всі працівники ЦОК № 8 підпорядковуються заступнику директора та директору Товариства (у разі його хвороби, відпустки, тощо особі, яка згідно наказу виконує його обовязки), безпосереднє керівництво ЦОК № 8 здійснює Головний адміністратор.

Відповідно до розділу 3 Положення, ЦОК № 8 в особі головного адміністратора здійснює наступні функції:

- п. 3.1.1. Укладає договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з юридичними та фізичними особами та додатки до вищезазначених договорів, додаткові угоди до договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а також документи, що підтверджують виконання даних договорів;

- п.3.1.4. Підписує листи, акти виконаних робіт, договори на виконані роботи, інші документи з відключення-підключення споживачів електричної енергії згідно договору про надання послуг з розподілу, укладеного між ТОВ «Енера Вінниця», та АТ «Укрзалізниця», між АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Енера Вінниця»;

- п. 3.1.5. Забезпечує збір та надання первинних документів в Управління Товариства що стосуються приймання-передавання електричної енергії за «зеленим тарифом»;

- п. 3.1.6. Забезпечує збір та зберігання в паперовому вигляді первинних документів що стосуються приймання-передавання електричної енергії;

- п. 3.1.25. Організовує навчання, проведення інструктажів з питань охорони праці з підлеглим персоналом;

- п. 3.1.26. Організовує робочі місця відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

- п. 3.1.28. Надає консультації щодо змін в чинному законодавстві, а саме ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, інших;

- п. 3.1.30. Приймає вхідну та вихідну кореспонденцію (поштою, ел. поштою);

Відповідно до розділу 4 Положення, ЦОК № 8 головний адміністратор, серед іншого наділений наступними правами:

-п. 4.1.7. Вносити пропозиції директору про заохочення та притягнення до відповідальності працівників ЦОК № 8;

-п. 4.1.9. Вимагати від підлеглого персоналу виконання своїх посадових обов`язків;

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи головним адміністратором Центру обслуговування клієнтів № 8 ТОВ «Енера Вінниця», обіймала посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.

Так, відповідно до договорів купівлі-продажу №№ 331, 332 та 333 від 12.02.2021, посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 придбали у ОСОБА_14 земельну ділянку з кадастровим номером 0521681406:07:002:0017, площею 0,25 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку з кадастровим номером: 0521681406:07:002:0018, площею 0,3095 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства; та житловий будинок з господарськими будівлями, з житловою площею 28.1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

В результаті вищевказаних дій вказані особи стали власниками приватного домогосподарства, 1/7 частки права спільної часткової власності об`єктів нерухомого майна у кожного співвласника, без наміру постійного там проживання, оскільки згідно акту проведення візуального огляду ТОВ «Вінстратегія-будтехекспертиза» від 20.10.2023 будинок є непридатним до нормальної експлуатації, тобто є непридатним для проживання.

Відповідно до положень статті 4 Житлового кодексу України жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд) утворюють житловий фонд.

Жилий будинок відповідно визначень наведених у наказі «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» від 17.05.2005 № 676, затвердженому Державним комітетом з питань житлово-комунального господарства - це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

У подальшому, відповідно до договору дарування від 28.04.2021, ОСОБА_13 подарував свою 1/7 частку домогосподарства ОСОБА_15 .

Так, ОСОБА_7 , спільно з рештою співвласників домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, що регулюють встановлення генеруючих установок та підключення до оператора системи розподілу, отримано технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж АТ «Вінницяобленерго» електроустановок житлового будинку (частини житлового будинку), та 14.06.2021 подано до центру обслуговування клієнтів ТОВ «Енера Вінниця» 7 заяв про укладання договору про постачання електричної енергії, до якої додано підтверджуючі документи щодо виконання приєднання до мереж АТ «Вінницяобленерго» та документи про право власності на домоволодіння без будь-яких документів, що б підтверджували виділ частки домоволодіння в натурі, присвоєння окремих поштових адрес та заяв про надання згоди інших співвласників домоволодіння.

Цього ж дня, ОСОБА_16 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Енера Вінниця» будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці, що за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, та уклав від імені ТОВ «Енера Вінниця» з однієї сторони та ОСОБА_7 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550203 від 14.06.2021 про постачання електричної енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Калинівський р-н, с. Камяногірка, вул. Садова, 59.

У той же день, Головний адміністратор центру обслуговування клієнтів №8 ТОВ «Енера Вінниця» - ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці, за адресою: м. Калинівка,

вул. Промислова, 16б, в порушення п. 11.3.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії не пересвідчилась у повноті наданих до заяв ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 документів та уклала від імені ТОВ «Енера Вінниця» з останніми ряд договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг житлового будинку за Вінницька область, Калинівський р-н, с. Камяногірка, вул. Садова, 59, зокрема:

-Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550204 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «Енера Вінниця» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ;

-Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550205 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «Енера Вінниця» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_17 ;

-- Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550206 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «Енера Вінниця» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ;

-Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550207 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «Енера Вінниця» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ;

-Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550208 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «Енера Вінниця» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_15 ;

-Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №169550209 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «Енера Вінниця» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ;

В подальшому, 30.06.2021 ОСОБА_16 за адресою: м. Вінниця,

вул. Пирогова, 131 від імені ТОВ «Енера Вінниця» з однієї сторони та співвласниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 з іншої, на підставі договорів про постачання електричної енергії, укладених в порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, укладено 7 договорів на купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за однією адресою (Вінницька область, Калинівський р-н, с. Камяногірка, вул. Садова, 59).

Внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_4 , з червня 2021 року вищевказане домогосподарство почало генерувати в електромережу електричну енергію, за яку до серпня 2023 року нараховано та виплачено грошові кошти ОСОБА_8 у сумі 248 418,64 грн., ОСОБА_10 у сумі 238 448,56 грн., ОСОБА_15 у сумі 232 654,66 грн., ОСОБА_11 у сумі 242 251,74 грн., ОСОБА_8 у сумі 248 418,64 грн., ОСОБА_17 у сумі 244 922,94 грн. та ОСОБА_9 у сумі 233 243,86 грн., чим ПрАТ «НЕК «Укренерго» заподіяно загальної шкоди на загальну суму 1 439 940,40 гривень.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків

30.06.2026 захисник обвинуваченої ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 надіслала до суду через систему «Електронний суд» за Вх. 3132/26 від 01.07.2026 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. Заявлене клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 є обвинуваченою у кримінальному провадженні № 12025020010001194 від 18.08.2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КПК України.

Враховуючи, що подія кримінального правопорушення мала місце 14 червня 2021 року, тобто минуло понад 5 років, що перевищує строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 Кримінального кодексу України для нетяжких злочинів, тому просить обвинувачену ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Закрити кримінальне провадження № 12025020010001194 від 18.08.2025 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлене клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення заявленого у справі клопотання захисником обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності не заперечував, так як заявлене клопотання відповідає вимогам КПК України.

Представник потерпілого ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» ОСОБА_18 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявна його заява (Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.06.2026) про розгляд справи без участі представника потерпілої особи, мотивуючи тим, що НЕК «Укренерго» не пред`являло цивільний позов до ОСОБА_4 , а також те, що представником НЕК «Укренерго» уже надані пояснення по справі.

Вислухавши думку учасників процесу, встановивши в судовому засіданні підстави для прийняття рішення, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом.

Згідно ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно класифікації кримінальних правопорушень, наведеній у ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення (на час скоєння кримінального правопорушення), передбачене ч.2 ст. 367 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.

В той же час інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_4 кримінальне правопорушення було вчинено згідно обвинувального акту 14 червня 2021 року та з того часу минуло більше 5 років.

Згідно ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до дня набрання вироком законної сили минули десять років у разі вчинення нетяжкого злочину.

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) невчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 29.07.2021p по справі №552/5595/18.

Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Згідно із постановою об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021р. по справі за № 521/8873/18, строк давності - це передбачений ст. 49 КК України, певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 2 ст. 285 КПК України визначено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Частиною 3 ст. 285 КПК України встановлено, що підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, яка є нереабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачена бажає бути звільненою від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення обвинуваченою ОСОБА_4 від слідства та суду після вчинення нею даного кримінального правопорушення або про скоєння нею нового кримінального правопорушення, не знятої чи не погашеної судимості в обвинуваченої немає, що також підтверджується вимогою про відсутність відомостей про судимість ОСОБА_4 в ІАС.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність клопотання, з огляду на те, що даних про зупинення або переривання строків давності під час досудового розслідування судом не встановлено, закінчення строків давності, відповідно до вимог ч.1 ст. 49 КК України є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, тому суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає до задоволення.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 згаданої статті закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням (невизнанням) ними своєї вини у вчиненні злочину. Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме такої правової позиції притримується Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, справа № 552/5595/18, справа № 203/241/17, 730/67/16-к, 552/5595/18).

З огляду на викладене, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для цього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Застосування вказаних положень кримінального закону для суду є обов`язковими і носять імперативний характер. В разі встановлення судом закінчення визначеного строку, безпідставної відмови у звільненні від відповідальності не допускається. Незгода потерпілого, не може бути підставою для відмови у звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14 березня 2013 року № 1-кс 13, від 19 березня 2015 року № 5-1кс 15, постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року № 659/234/16-к.

У будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020р. у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20).

Обвинуваченій ОСОБА_4 22.08.2025 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, однак в подальшому даний запобіжний захід обвинуваченій не був продовжений та втратив свою силу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (Постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).

Тому, процесуальні витрати, понесені стороною обвинувачення на залучення експертів в загальній сумі 3392,64 грн., слід віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 року на майно, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України підляга скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285, 286, 371-372, 392, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020010001194 від 18.08.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, - закрити.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 3392 (три тисячі триста дев`яносто дві) гривні 64 копійки віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений відповідно до ухвал слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 року на майно, а саме: на один мобільний телефон марки Redmi Note 11, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , в якому наявна одна сім-карта з номером: НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету PSP 1456275, - скасувати.

Речовий доказ по даному кримінальному провадженні: один мобільний телефон марки Redmi Note 11, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , в якому наявна одна сім-карта з номером: НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету PSP 1456275 , - повернути за належністю його власнику ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена через Калинівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні при цьому - з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ ОСОБА_1