Рішення № 138075180, 09.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/599/25

За позовом Керівника Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ, м. Чернівці

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення грошових коштів 106069,17 грн

Суддя Гончарук О.В.

Секретар судового засідання Свереда ДГ.

Представники сторін:

від позивача 1 Котельбан Н.Д;

від позивача 2 не з`явився;

від відповідача Коробейник А.В.

У судовому засіданні брав участь прокурор Маріуца Р.А.

Обставини справи: Керівник Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ», в якому просить:

- визнати недійсними додаткові угоди до договору про закупівлю природного газу від 12.02.2020 № 41КВ587-143-20, №5 від 17.11.2020 та № 6 від 24.11.2020;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» безпідставно набуті грошові кошти у сумі 106069,17 грн.

Прокурор зазначає, що за результатами проведення процедури відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-02-000455-b) між Хотинською міською радою та ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» 12.02.2020 укладено договір на постачання природного газу №41AB457-183-20.

За умовами Договору постачальник зобов`язався поставити замовнику природний газ в обсязі 250 000 куб. м за ціною 5,00 грн за 1 куб. м (з ПДВ).

Проте, протягом лютого-листопада 2020 року сторонами було укладено 8 додаткових угод, якими ціна за одиницю товару була збільшена з 5000,00 грн до 8639,44 грн за 1000 куб. м (на 72,78%), що призвело до істотного скорочення обсягів закупівлі газу - з 250 000 куб. м до 153 189 куб. м.

Прокурор наполягає на нікчемності додаткових угод №1, 2, 3, 4. Вказані угоди були укладені протягом короткого проміжку часу (лютий-березень 2020 р.) та збільшили ціну до 7140,00 грн за 1000 куб. м. Прокурор вказує, що ці угоди застосовувалися до відносин, що виникли з моменту підписання основного договору, що суперечить ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент виникнення правовідносин), оскільки зміна ціни відбулася без реального коливання ринку в цей період та з перевищенням 10% ліміту.

Прокурор зазначає про недійсність додаткових угод №5, 6. Підставою для укладення цих угод стали довідки Торгово-промислової палати та ДП «Держзовнішінформ». Прокурор стверджує, що ці документи мають лише інформативний характер, не містять аналізу динаміки цін безпосередньо на ринку в регіоні та не підтверджують, що ринкова ціна на дату укладення додаткових угод була вищою за ціну, визначену договором.

На думку прокурора, має місце порушення принципів закупівлі, оскільки поведінка ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» розцінюється як «демпінг» на стадії торгів з подальшим недобросовісним використанням механізму збільшення ціни через додаткові угоди. Це нівелює результати аукціону та призводить до неефективного витрачання бюджетних коштів.

Прокурор вважає, що внаслідок виконання нікчемних та недійсних додаткових угод Хотинською міською радою було безпідставно сплачено на користь ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» бюджетні кошти в сумі 106 069,17 грн, які підлягають поверненню державі на підставі ст. 1212 ЦК України та ст. 216 ЦК України.

Щодо підстав представництва інтересів держави.

Прокурор зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати державний фінансовий контроль, є Західний офіс Держаудитслужби, який після отримання інформації про порушення обмежився констатацією фактів у звіті, але не вжив заходів щодо судового стягнення коштів. Хотинська міська рада, будучи стороною договору та розпорядником бюджетних коштів, також не оскаржила додаткові угоди, що свідчить про неналежне виконання ними своїх функцій. Викладене, на думку прокурора, дає право на звернення до суду в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2025.

« 24» лютого 2025 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. № 835) про залишення позовної заяви без руху.

07.03.2025 від прокурора через відділ документального та інформаційного забезпечення суду надійшла відповідь на заперечення відповідача (вх. №1003).

« 18» березня 2025 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує у повному обсязі, вважає доводи прокурора необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

Відповідач зазначає, що зміна ціни природного газу здійснювалася на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у відповідній редакції), що допускає збільшення ціни за одиницю товару до 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку. Укладення кожної з оспорюваних додаткових угод було обумовлено об`єктивними чинниками - зростанням ринкової вартості ресурсу, що підтверджується відповідними довідками компетентних органів (ТПП та ДП «Держзовнішінформ»).

На думку відповідача, надані ним довідки є належними та достатніми доказами у розумінні ГПК України. Вони фіксують цінові показники на ринку у відповідні періоди, що давало сторонам законні підстави для перегляду договірної ціни. Посилання прокурора на неналежність цих доказів відповідач вважає суб`єктивною інтерпретацією, яка не спростовує фактичних даних про ріст цін на енергоносії у 2020 році.

Заперечуючи щодо нікчемності додаткових угод №1-4, відповідач вказує, що зміна ціни не перевищувала встановлений законом 10-відсотковий поріг при кожному окремому внесенні змін. Твердження прокурора про застосування цін «заднім числом» відповідач вважає помилковим, оскільки сторони діяли в межах свободи договору та з метою забезпечення безперебійного постачання газу соціально значущим об`єктам.

Відповідач наголошує, що газ за договором був фактично поставлений та спожитий, а ціна навіть після підвищення залишалася ринковою. На думку ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ», прокурор не довів наявності збитку (збитків) у розумінні цивільного законодавства, оскільки замовник отримав необхідний ресурс, а оплата здійснювалася за погодженими сторонами цінами.

Відповідач звертає увагу суду на те, що прокурор не довів належним чином «пасивність» Західного офісу Держаудитслужби та Хотинської міської ради. На думку представника товариства, органи державної влади та місцевого самоврядування самостійно визначили відсутність порушень у зазначених правовідносинах, а втручання прокурора порушує принцип рівності сторін та дискреційні повноваження суб`єктів владних повноважень.

Додатково відповідач зазначає, що у разі задоволення позову, вимога про стягнення коштів має розглядатися крізь призму ст. 216 ЦК України (двостороння реституція), що за даних обставин (коли товар уже спожито) є фактично неможливим у запропонований прокурором спосіб.

У прохальній частині відзиву окремим пунктом (пункт 1) зазначено вимогу застосувати наслідки спливу позовної давності.

В обґрунтування цієї заяви відповідач послався на те, що виконання договору про закупівлю природного газу розпочалося з 01.01.2020, перебіг позовної давності за вимогами, пов`язаними з таким виконанням, з урахуванням продовження процесуальних строків на час дії карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 27.06.2023 № 651 (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України), закінчився 31.12.2023, тоді як позовна заява подана прокурором до суду лише 19.02.2025, тобто з пропуском встановленого законом строку. Відповідач також зазначив про відсутність підстав вважати поважними причини пропуску строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, оскільки Дністровський район та Чернівецька область в цілому не віднесені до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з переліком, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

21.03.2025 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №1232) у якій останній просить позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без участі представника позивача 2.

21.03.2026 від представника позивача 1 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення у справі (вх. №1229) у яких останній зазначає, що збільшення ціни на природний газ відбулося без документального підтвердження коливання ціни на ринку та більше ніж на 10%, вважає, що це призвело до порушення п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «про публічні закупівлі». Разом з цим просить задовольнити позов

У підготовчому засіданні « 24» березня 2025 року оголошено перерву до 25.03.2025.

Ухвалою суду від 25.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 835 від 24.02.2025) про залишення позовної заяви без руху.

01.04.2025 від прокурора через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №1373), у якій останній зазначає, що строк позовної давності продовжено на строк дії карантину. Вважає, що довідка Чернівецької торгово-промислової палати є неналежним підтвердженням коливання ціни на природний газ на ринку та не є обґрунтованим підтвердженням необхідності внесення змін до договору у частині збільшення ціни.

10.04.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх. №1222) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

14.04.2025 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №1591) у якій останній просить позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без участі представника позивача 2.

Ухвалою від 14.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на « 12» травня 2025 року.

22.04.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №1717), у яких зазначає, що зміна біржових показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів у спірному періоді підтверджується інформацією, яка міститься на платформі Української енергетичної біржі. Зазначає, що позивач 2 підписав додаткові угоди, отримував природний газ з урахуванням внесених змін та не заявляв відмов щодо виконання умов у зв`язку із внесеними змінами.

07.05.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зупинення провадження у справі №926/599/25 до перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного суду справи №920/19/24 та оприлюднення постанови по цій справі, обставини в якій є подібними обставинам справи 926/599/25 та від її вирішення залежить правильне вирішення цієї справи.

08.05.2025 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №1958) у якій останній просить заяву представника відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

12.05.2025 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №1991) у якій останній просить позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без участі представника позивача 2.

Ухвалою суду від 12.05.2025 зупинено провадження у справі №926/599/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

21.11.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про припинення представництва представника у справі №926/599/25 (вх. №4864).

19.01.2026 від прокурора через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №926/599/25, оскільки справа №920/19/24 розглянута Великою Палатою Верховного суду 9 (вх. №212).

Ухвалою від 02.05.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.02.2026.

23.02.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення підготовчого засідання (вх. №718).

24.02.2026 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №849) у якій останній просить позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без участі представника позивача 2.

Ухвалою суду від 24.02.2026 відкладено підготовче засідання на 19.03.2026.

11.03.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про учать у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх. №985).

18.03.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. 31248), у якій останній просить врахувати під час розгляду справи рішення Конституційного суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/20258.

Підготовче засідання призначене на 19.03.2026 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Гончарука О.В. у щорічній відпустці про що сторони були повідомлені, шляхом отримання повідомлення про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 25.03.2026 підготовче засідання призначено на 08.04.2026.

01.04.2026 від прокурора через систему «Електронний суд» надійшли заперечення (вх, №1452), у яких останній зазначає, що Конституційний суд України визнав неконституційними окремі приписи ст. 23 Закону України «про прокуратуру», які не впливають на представництво прокурором інтересів держави у цій справі.

03.04.2026 від представника відповідача від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про учать у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх. №1310).

08.04.2026 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №1589) у якій останній просить позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без участі представника позивача 2.

08.04.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №1598), у якій останній у якій останній просить врахувати під час розгляду справи рішення Конституційного суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/20258.

Підготовче засідання призначене на 08.04.2026 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гончарука О.В. про що сторони були повідомлені, шляхом отримання повідомлення про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 16.04.2026 підготовче засідання призначено на 05.05.2026.

05.05.2025 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача 2 (вх. №2057).

Ухвалою від 05.05.202026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на « 26» травня 2026 року.

19.05.2026 від представника позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №2336) у якій останній просить позов задовольнити, а розгляд справи здійснювати без участі представника позивача 2.

21.05.2026 від відповідача надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі №926/599/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (вх. №2094).

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкладено розгляд справи на 09.06.2026.

03.06.2026 від прокурора через відділ документального та інформаційного забезпечення суду надійшли заперечення (вх. №2601), у яких останній просить відмовити у зупиненні провадження у справі, оскільки правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають читнність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У судовому засіданні 09.06.2026 представник відповідача просить суд задовольнити заяву (вих. № 21-05/26), посилаючись на те, що 07.05.2026 йому стало відомо про відкриття Другою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України конституційного провадження у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», просить суд: 1. Повернутися у справі № 926/599/25 до стадії підготовчого провадження. 2. Зупинити провадження у справі № 926/599/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення в ній, на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що предметом конституційного провадження є перевірка на відповідність статтям 6, 8, 13, 19, 41, 42, 92 Конституції України саме тієї норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка підлягає застосуванню під час вирішення даної справи, а тому, на думку відповідача, має місце передбачена пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України об`єктивна неможливість розгляду справи № 926/599/25 до вирішення Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного провадження, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Разом з тим ця ж норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Присутні у судовому засіданні прокурор та представник позивача проти задоволення заяви відповідача заперечують.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи № 926/599/25 укладення договору про закупівлю природного газу від 12.02.2020 № 41КВ587-143-20, укладення додаткових угод № 1-6 до нього, розмір збільшення ціни за одиницю товару за кожною з них, зміст довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 03.11.2020 № 1148 та висновки акту ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області підтверджені письмовими доказами, які є в матеріалах справи, дослідженими судом, і не є предметом спору між сторонами по суті їх змісту. Встановлення та оцінка судом цих обставин жодним чином не залежать від результату розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26): позиція Конституційного Суду України стосуватиметься виключно питання відповідності Конституції України норми закону, тоді як встановлення фактичних обставин даної справи є самостійним завданням суду, яке не потребує для свого виконання будь-якого рішення в іншій судовій справі.

За таких обставин об`єктивна неможливість розгляду справи № 926/599/25, з якою пункт 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України пов`язує обов`язок суду зупинити провадження, відсутня.

Щодо презумпції конституційності чинного закону, слід зазначити, що відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Із наведеного випливає, що до дня ухвалення Конституційним Судом України рішення по суті конституційної скарги у справі № 3-78/2026(178/26) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» презюмується конституційним, є чинним та обов`язковим до застосування судами, включаючи господарський суд під час розгляду справи № 926/599/25. Саме лише відкриття конституційного провадження (перевірка конституційної скарги на прийнятність) не тотожне ухваленню рішення по суті та не породжує жодних правових наслідків щодо застосовності оспорюваної норми до вирішення спорів, що перебувають у провадженні судів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Суд звертає увагу, що навіть у разі ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» неконституційним, за загальним правилом статті 152 Конституції України положення закону втрачає чинність на майбутнє з дня ухвалення такого рішення, а не з моменту виникнення спірних правовідносин. Спірні додаткові угоди укладені сторонами у 2020 році, тобто в період, коли оспорювана норма діяла та підлягала застосуванню без жодних сумнівів у її конституційності; правомірність дій сторін за такою нормою підлягає оцінці судом виходячи з її змісту, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, незалежно від подальшої, наразі гіпотетичної, зміни статусу цієї норми на майбутнє. З огляду на це вирішення даної справи по суті не перебуває у стані юридичної залежності від результату розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) у розумінні пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також враховує, що учасником конституційного провадження у справі № 3-78/2026(178/26) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» юридична особа, яка не є стороною чи третьою особою у справі № 926/599/25, а тому результат розгляду вказаної конституційної скарги не матиме преюдиційного значення для цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Аналогічний підхід закріплено в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким гарантовано право особи на розгляд її справи упродовж розумного строку.

Зупинення провадження у справі на невизначений і потенційно тривалий строк до завершення конституційного провадження за скаргою іншої, не пов`язаної з цією справою юридичної особи, наслідки якого до того ж не матимуть зворотної дії до спірних правовідносин, суперечило б наведеним засадам судочинства та не відповідало б меті ефективного захисту порушених прав, за яким звернувся до суду позивач.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктом 5 частини першої статті 227, пунктом 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі № 926/599/25, а відповідно й відсутність підстав для повернення справи до стадії підготовчого провадження, у зв`язку з чим у задоволенні заяви відповідача в повному обсязі належить відмовити.

Розгляд справи № 926/599/25 по суті продовжено у цьому ж судовому засіданні.

Прокурор наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві (вх. №599 від 21.02.2025), вважає, що при укладенні спірних додаткових угод до договору на постачання природного газу №41AB457-183-20 від 12.02.2020 порушені вимоги частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначає, що Хотинська міська рада маючи право на отримання товару по ціні визначеній в укладеному сторонами договорі, підписала спірні додаткові угоди, що призвело до збільшення ціни товару та зменшення обсягу поставки. Разом з цим, зауважує, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт зміни ціни товару, в незалежності від того як часто відбуваються зміни відносно кількості підписаних угод.

Представник позивача 1 просить задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у поясненнях (вх. №1219 від 21.03.2025), зазначає, що збільшення ціни на природний газ згідно із спірними додатковими угодами проведено без документального підтвердження коливання ціни на ринку та більше ніж на 10%, у зв`язку з чим вважає, що відповідачем порушено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

У судовому засіданні 09.06.2026 оголошено перерву до 19.06.2026.

10.06.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №2395), у якій останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 10.06.2026 заяву представника відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою від 19.06.2026 за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 30.06.2026 року.

29.06.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №3125), у якій останній просить врахувати під час розгляду справи судову практику у справі №927/1704/23 та справі №904/2575/24.

У судовому засіданні 30.06.2026 представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. № 1179 від 18.03.2025), вважає, що спірні додаткові угоди є законними, а сторони погодили та визначили для себе документальне підтвердження, якими підтверджено коливання ціни товару на ринку. Крім того зауважує про можливість внесення необмеженої кількості раз змін до договору про закупівлю газу в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Присутній у судовому засіданні прокурор просить задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві (вх. №599).

У судове засідання 30.06.2026 представник позивача 2 не з`явився, разом з цим від останнього через систему «Електронний суд» надійшли клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. №1991 від 12.05.2025, №849 від 24.02.2024, №1257 від 19.03.2026, №1589 від 08.04.2026, №2336 від 19.05.2026), що не перешкоджає розгляду справи без його участі, оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

У судовому засіданні 30.06.2026 судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 09.07.2026.

Заслухавши прокурора, представника позивача 1 та представника відповідача дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Хотинською міською радою Дністровського району Чернівецької області (замовником) 04.01.2020 оголошено проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу (код ДК 021:2015:09120000-6) на очікувану суму 539 300,00 грн. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в електронній системі закупівель «Prozorro» за номером UA-2020-01-04-000236-c.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, учасниками торгів подано пропозиції: ТОВ «Чернівцігаз Збут» з остаточною пропозицією 317 200,00 грн та ТОВ «Сервіс Груп ЛТД» з остаточною пропозицією 330 966,48 грн.

За результатами проведення торгів переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (відповідач, постачальник) з остаточною ціновою пропозицією 317 200,00 грн.

12.02.2020 між замовником та відповідачем (постачальником) укладено договір про закупівлю природного газу № 41КВ587-143-20 (далі договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу природний газ у необхідних обсягах, а споживач своєчасно оплачувати вартість газу в порядку, розмірі та строки, визначені договором.

Пунктом 3.2 договору встановлено ціну газу в розмірі 4 170,00 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 830,00 грн, всього з ПДВ 5 000,00 грн за 1 000 куб. м. Відповідно до пункту 3.9 договору загальна сума договору становить 317 200,00 грн, у тому числі ПДВ 52 866,67 грн.

Протягом дії договору сторонами укладено ряд додаткових угод, якими послідовно збільшувалася ціна за одиницю товару: додатковою угодою № 1 від 24.02.2020 ціну збільшено до 5 500,00 грн (на 10 %), № 2 від 25.02.2020 до 6 050,00 грн (на 21 %), № 3 від 12.03.2020 до 6 655,00 грн (на 33,10 %), № 4 від 18.03.2020 до 7 140,00 грн (на 48,20 %) за 1 000 куб. м, при цьому загальна ціна договору залишалася незмінною, а обсяг закупівлі послідовно зменшувався.

Додатковою угодою № 5 від 17.11.2020 до пункту 3.2 договору ціну газу з 17.11.2020 збільшено до 7 854,00 грн за 1 000 куб. м, що становить 57,08 % порівняно з ціною, визначеною договором (5 000,00 грн), з одночасним зменшенням обсягу закупівлі з 44,425 тис. куб. м до 40,387 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 6 від 24.11.2020 до пункту 3.2 договору ціну газу з 17.11.2020 додатково збільшено до 8 639,00 грн за 1 000 куб. м, що становить 72,78 % порівняно з ціною, визначеною договором (5 000,00 грн), з одночасним зменшенням обсягу закупівлі з 40,387 тис. куб. м до 36,717 тис. куб. м.

Підставою для укладення додаткових угод № 5 та № 6 постачальник визначив довідку Чернівецької торгово-промислової палати від 03.11.2020 № 1148, згідно з якою на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» зазначено ціни, встановлені самою цією установою станом на 01.10.2020 (7,865 грн з ПДВ за 1 куб. м) та на 01.11.2020 (8,850 грн з ПДВ за 1 куб. м).

За результатами ревізії, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, встановлено, що внаслідок незаконного збільшення ціни за одиницю товару за додатковими угодами № 5 та № 6 бюджету Хотинської міської територіальної громади завдано збитків у вигляді переплати на суму 106 069,17 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Судом встановлено, що Хотинська міська рада, будучи стороною спірних правочинів та розпорядником бюджетних коштів, самостійних заходів щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення надміру сплачених коштів не вживала, у зв`язку з чим прокурор обґрунтовано звернувся з позовом в інтересах держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваних правочинів) договір про закупівлю є господарським договором, укладеним за результатами проведення процедури закупівлі. Ціна товару є істотною умовою такого договору.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено вичерпний перелік підстав для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема у разі збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 21.11.2025 у справі №920/19/24 сформував правовий висновок, згідно з яким підвищення ціни за одиницю товару допускається лише за наявності підтвердженого коливання ціни на ринку та за умови, що сукупне збільшення ціни за одиницю товару при послідовних змінах до договору протягом усього строку його дії не перевищує 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору за результатами закупівлі, незалежно від кількості та періодичності таких змін. Тлумачення, за яким кожна окрема додаткова угода може передбачати підвищення ціни до 10 відсотків, є неприйнятним, оскільки нівелює результати конкурентної процедури закупівлі та порушує принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Судом встановлено, що на момент укладення додаткової угоди №5 від 17.11.2020 ціна за одиницю товару вже була збільшена попередніми додатковими угодами № 1-4 до 7140,00 грн за 1 000 куб. м, тобто на 48,20 % порівняно з визначеною договором ціною (5 000,00 грн). Укладенням додаткової угоди №5 ціну додатково збільшено до 7854,00 грн (на 57,08 %), а додатковою угодою № 6 до 8 639,00 грн (на 72,78 %), що в обох випадках істотно перевищує встановлений законом граничний показник у 10 відсотків.

Крім того, суд враховує, що наданою постачальником довідкою Чернівецької торгово-промислової палати від 03.11.2020 №1148 не підтверджується факт коливання ціни на природний газ саме на ринку: вказана довідка містить лише інформацію про ціни, встановлені самою торгово-промисловою палатою як суб`єктом господарювання для власних потреб, і не містить жодних відомостей про дослідження ринкової кон`юнктури, динаміку біржових цін чи інші об`єктивні показники коливання ринкових цін на природний газ. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, згідно з якою довідка торгово-промислової палати не може вважатися належним і достатнім підтвердженням коливання ринкової ціни товару за відсутності в ній підтвердження проведених досліджень ринку, джерел інформації та методології визначення такого коливання.

Отже, додаткові угоди № 5 від 17.11.2020 та № 6 від 24.11.2020 укладені за відсутності визначених законом підстав для зміни істотних умов договору, а саме без належного підтвердження факту та розміру коливання ринкової ціни на природний газ, та з перевищенням встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» гранично допустимого сукупного збільшення ціни за одиницю товару.

Відповідно до частин першої та третьої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частинами першою-третьою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки, недійсність додаткових угод у разі порушення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо законом не встановлена, а обумовлюється невідповідністю правочину вимогам закону, такі додаткові угоди є оспорюваними правочинами, що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Зазначений підхід є усталеним у практиці Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (зокрема, постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, від 18.04.2023 у справі № 916/3620/21).

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод №5 від 17.11.2020 та №6 від 24.11.2020 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Частиною третьою цієї статті визначено, що положення глави 83 Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, яке визнане недійсним.

Оскільки, додаткові угоди №5 та №6 визнаються судом недійсними, правова підстава для одержання відповідачем коштів у частині, що перевищує ціну, визначену договором з урахуванням правомірного порядку її зміни, відпадає, а одержані відповідачем кошти у розмірі різниці між фактично сплаченою ціною та ціною, що підлягала сплаті за умовами договору без урахування неправомірного збільшення, є такими, що набуті ним без достатньої правової підстави.

Розмір такої переплати, згідно з наданим прокурором розрахунком та актом ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, становить 106 069,17 грн. Зазначений розрахунок відповідачем не спростовано, а іншого розрахунку суду не надано.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача на користь Хотинської міської ради Дністровського району безпідставно набутих коштів у сумі 106069,17 грн також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності, на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що перебіг позовної давності за вимогами, пов`язаними з виконанням договору, з урахуванням продовження строків на час дії карантину, закінчився 31.12.2023, тоді як з позовом прокурор звернувся лише 19.02.2025.

Суд відхиляє зазначену заяву відповідача з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи: перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, і лише якщо буде встановлено, що право або інтерес дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це заявлено стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин пропущення.

Оскільки судом вище встановлено, що додаткові угоди № 5 та № 6 порушують вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними, а майнові інтереси територіальної громади в особі Хотинської міської ради є порушеними, суд перевіряє обґрунтованість заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Розрахунок відповідача про закінчення позовної давності 31.12.2023 ґрунтується на визначенні початку її перебігу з дня початку виконання договору (01.01.2020) з подальшим продовженням на строк дії карантину. Такий підхід відповідає правилу, встановленому частиною третьою статті 261 Цивільного кодексу України, за яким перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків «нікчемного» правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Суд зазначає, що зазначена норма регулює обчислення позовної давності виключно за вимогами, пов`язаними з нікчемними правочинами, тобто такими, недійсність яких прямо встановлена законом і не потребує визнання судом (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). Водночас, як встановлено судом вище, додаткові угоди № 5 та № 6 є не нікчемними, а «оспорюваними» правочинами, недійсність яких встановлюється саме цим судовим рішенням на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Відтак, розрахунок відповідача, що ґрунтується на застосуванні частини третьої статті 261 Цивільного кодексу України, здійснено з неправильним визначенням правової природи спірних правочинів і не може братися судом до уваги.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню загальне правило частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, за яким перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Судом встановлено, що про факт неправомірного збільшення ціни за додатковими угодами № 5 та № 6 і завдання внаслідок цього збитків бюджету Хотинської міської територіальної громади стало відомо за результатами ревізії, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, акт якої покладено в основу позовних вимог. Доказів того, що Хотинській міській раді чи прокурору було або могло бути відомо про відповідне порушення в більш ранній момент зокрема, безпосередньо на дату укладення додаткових угод № 5 і № 6 матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати позовну давність такою, що сплила на момент звернення прокурора до суду, а отже про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України, у даній справі.

Суд також зазначає, що з огляду на наведений висновок про незастосовність до спірних правовідносин частини третьої статті 261 Цивільного кодексу України, доводи відповідача та прокурора щодо продовження процесуальних строків на час дії карантину, встановленого у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також щодо неповажності причин можливого пропуску строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, не мають правового значення для вирішення питання про застосування позовної давності в цій справі та судом не досліджуються.

Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 9 084,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» про визнання додаткових угод недійсними та стягнення грошових коштів 106069,17 грн задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 17.11.2020 до договору про закупівлю природного газу від 12.02.2020 №41КВ587-143-20 укладену між Хотинською міською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ».

3. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 24.11.2020 від до договору про закупівлю природного газу від 12.02.2020 №41КВ587-143-20 укладену між Хотинською міською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» (58000, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код 39584988) на користь Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області (60000, Чернівецька обл, Дністровський р-н, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 2 А, код 04062205) безпідставно набуті грошові кошти в сумі 106069,17 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» (58000, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код 39584988) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. кордуби, 21-А, код 02910120) судовий збір у сумі 9084,00 грн.

6. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 09.07.2026.

Суддя О.В. Гончарук