Рішення № 138074832, 09.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р. Справа № 918/290/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полицької сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ"

про розірвання договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Ковальчук Інна Леонідівна;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вараської окружної прокуратури (Прокурор) в інтересах держави в особі Полицької сільської ради (Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ" (Відповідач) про:

- розірвання договорів оренди земельних ділянок від 15.10.2019 кадастрові номери 5620880600:04:016:0022, 5620880600:04:016:0024, 5620880600:04:016:0070, 5620880600:04:016:0081, 5620880600:04:016:0069, 5620880600:04:016:0093, 5620880600:04:007:0233 укладені Балаховицькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ Агро".

- розірвання договорів оренди земельних ділянок від 11.11.2019 кадастрові номери 5620880600:04:004:0061, 5620880600:04:004:0062 укладені Балаховицькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ Агро".

- розірвання договорів оренди земельних ділянок від 11.12.2019 кадастрові номери 5620880600:04:025:0082, 5620880600:04:025:0088, 5620880600:04:008:0174, 5620880600:04:007:0218, 5620880600:04:007:0541, 5620880600:04:019:0001 укладені Балаховицькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ Агро".

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ" повернути Полицькій територіальній громаді в особі Полицької сільської ради земельні ділянки, кадастрові номери 5620880600:04:016:0022 площею 1,1187 га, 5620880600:04:016:0024 площею 1,1162 га, 5620880600:04:016:0069 площею 1,1140 га, 5620880600:04:016:0070 площею 1,1177 га, 5620880600:04:016:0081 площею 1,0727 га, 5620880600:04:016:0093 площею 1,0990 га, 5620880600:04:007:0233 площею 1,5107 га, 5620880600:04:004:0061 площею 1,8655 га, 5620880600:04:004:0062 площею 1,2536 га, 5620880600:04:025:0082 площею 1,3756 га, 5620880600:04:025:0088 площею 1,3836 га, 5620880600:04:008:0174 площею 1,4812 га, 5620880600:04:007:0218 площею 2,0928 га, 5620880600:04:007:0541 площею 1,1107 га, 5620880600:04:019:0001 площею 1,1231 га.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що орендна плата за користування земельними частками (паями) 2020-2025 роки Відповідачем не сплачена. Заборгованість Відповідача з орендної плати становить 142 812,72 грн. Відповідач земельні ділянки не обробляє. Оскільки Відповідач систематично не сплачує орендну плату наявні підстави для розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок територіальній громаді.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 16.04.2026.

До суду 13.04.2026 від представника Позивача надійшло клопотання, в якому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання 16.04.2026 представники Позивача та Відповідача не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.04.2026 відкладено підготовче засідання на 14.05.2026.

До суду 16.04.2026 після завершення судового засідання від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 відкладено підготовче засідання на 28.05.2026.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкладено підготовче засідання на 11.06.2026.

Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Представник Позивача в судові засідання 16.04.2026, 14.05.2026, 28.05.2026, 11.06.2026 та 09.07.2026 не з`явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в електронний кабінет, що підтверджується:

- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 18.03.2026) надіслано одержувачу Полицькій сільській раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 19.03.2026.

- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 16.04.2026) надіслано одержувачу Полицькій сільській раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 16.04.2026.

- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 14.05.2026) надіслано одержувачу Полицькій сільській раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 14.05.2026.

- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 28.05.2026) надіслано одержувачу Полицькій сільській раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 28.05.2026.

- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 11.06.2026) надіслано одержувачу Полицькій сільській раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 11.06.2026.

У той же час Позивач скористався правом, передбаченим частиною третьою статті 196 ГПК України та у заяві від 13.04.2026 №259 виклав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник Відповідача в судові засідання 16.04.2026, 14.05.2026, 28.05.2026, 11.06.2026 та 09.07.2026 не з`явився.

Ухвали суду від 18.03.2026, 16.04.2026, 14.05.2026, 28.05.2026 та 11.06.2026 направлялись Відповідачу на адресу вказану в позовній заяві, а саме на: 10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ціолковського, будинок 12.

До господарського суду повернулися ухвали суду від 18.03.2026 та 28.05.2026 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній", які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві 10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ціолковського, будинок 12.

Ухвали суду від 16.04.2026, 14.05.2026 та 11.06.2026 , які були направлені на адресу: 10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ціолковського, будинок 12 отримані Відповідачем 20.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067151499969 (ухвала від 16.04.2026), 19.06.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067175519260 (ухвала від 14.05.2026) та 04.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067200151728 (ухвала від 11.06.2026).

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, згідно з яким у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Ухвали суду від 18.03.2026, 16.04.2026, 14.05.2026, 28.05.2026 та 11.06.2026 надіслано на поштову адресу Відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи господарським судом.

На підставі зазначеного, відповідно до статті 242 ГПК України, ухвали суду від 18.03.2026, 16.04.2026, 14.05.2026, 28.05.2026 та 11.06.2026 вважаються врученими, а Відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецеденту практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкладення судового засідання у справі № 918/290/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з частиною сьомою статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Судом встановлено, що у Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ" (код ЄДРПОУ 42744357) відсутній зареєстрований Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

У той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ", як юридична особа, згідно з наведеними приписами ГПК України зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Ухвалою суду від 18.03.2026 зобов`язано Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ" зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України. Однак Відповідачем станом на час ухвалення рішення не зареєстровано електронний кабінет.

При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від Відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев`ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин та враховуючи, що неявка Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено.

Згідно з статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами третьою та четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, обов`язковою сукупністю обставин, які дають прокурору підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави, є порушення або загроза порушення її інтересів, а також нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом.

За вказаними нормами та правовими позиціями Верховного Суду, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи.

При цьому, 03.12.2025 другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні ухвалив рішення у справі № 3-28/2024 (59/24) за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп", згідно з пунктом 2 якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзтцу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до пункту 3 даного рішення Конституційного Суду України, окремі приписи абзтцу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697- VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з 01.01.2027.

Згідно з пунктом 4, рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024 (59/24) не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзтцу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697- VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд України також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. В умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/10).

Згідно із статями 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на статі 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, а також розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Отже правовідносини, що стосуються земель територіальної громади, становлять суспільний інтерес, а їх безоплатне використання такому інтересу не відповідає.

Статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Платежі за землю надходять до бюджетів міських, селищних, сільських рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України. Водночас, ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди по утворенню та використанню фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень державного самоврядування, чим суттєво порушує інтереси територіальної громади.

Орендна палата за земельні ділянки комунальної власності є обов`язковим місцевим податком, тобто основний інтерес територіальної громади полягає у своєчасному отриманні орендної плати у визначених договором розмірах. При цьому, такий платіж зараховується до місцевого бюджету.

Тобто, територіальна громада, у зв`язку з невиконанням Відповідачем свого обов`язку щодо сплати орендної плати, позбавлена відповідних надходжень до бюджету, які вона мала б отримувати від орендаря та використовувати для виконання відповідних функцій місцевого самоврядування та потреб територіальної громади. Невиконання орендарем свого обв`язку щодо сплати орендної плати порушує право орендодавця щодо можливості отримання від своєї власності доходу у вигляді орендної плати.

При цьому, у зв`язку з діючими укладеними договорами оренди землі, власник землі позбавлений можливості вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном, у тому числі щодо передачі в оренду з метою отримання доходу від такого майна іншій особі, яка добросовісно буде виконувати умови договору.

Таким чином, у даному випадку інтерес держави перш за все полягає у забезпеченні надходжень до місцевого бюджету територіальної громади коштів, отриманих від майна, переданого в оренду. У свою чергу, своєчасне наповнення місцевого бюджету відповідно сприятиме виконанню функцій місцевого самоврядування та розвитку територіальної громади.

Крім того інтерес держави полягає у ефективному використанні землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, та є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 виснувала наступне" 152. Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами прокурора про те, що саме задоволення позову приведе до забезпечення найкращих інтересів держави та територіальної громади, оскільки орендар, який тривалий час не сплачував орендну плату як повністю, так і частково, є недобросовісним і недисциплінованим контрагентом, а тому збереження договірних відносин з таким орендарем не відповідатиме інтересам територіальної громади як власника земельних ділянок, які визначаються доцільністю та ефективністю використання майна, а також не сприятиме досягненню максимального економічного ефекту задля соціально-економічного розвитку територіальної громади.

153. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилося те, що продовження договірних відносин з орендарем, який систематично не виконує договірні умови щодо сплати орендної плати, є недоцільним і фактично є неефективним використанням наявних у громаді ресурсів як орендодавця, оскільки має місце недонадходження коштів до бюджету відповідного органу місцевого самоврядування.

161. Втім, суди не врахували, що підставою позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Ради, було те, що орендар майже чотири роки належно та добросовісно не виконував свої обов`язки, визначені договорами оренди, хоча, укладаючи договори оренди землі, відповідач зобов`язувався сплачувати орендну плату в установленому розмірі та у строк, передбачений умовами договорів, а також був обізнаний з негативними для нього наслідками в разі порушення ним зобов 'язань.

162. Розірвання договорів та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду землі сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об`єктів комунальної власності, оскільки ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування. Також задоволення позовних вимог не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря, який свідомо допустив систематичне неналежне виконання договірних зобов`язань у повному обсязі, як-от: двічі не сплачував орендну плату у повному розмірі.".

З огляду на викладене, наявність чинних договорів оренди землі, умови яких не виконуються орендарем, позбавляють територіальну громаду максимально економічного ефекту від оренди об`єктів комунальної власності, оскільки ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування.

Таким чином, спірні правовідносини порушують інтереси держави, а відтак вони потребують захисту.

Відповідно до статті 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Підпунктом 1 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до частини п`ятої статті 16, частини п`ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною першою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Судом встановлено, що рішенням Полицької сільської ради від 22.01.2020 №15 "Про початок реорганізації Балаховицької сільської ради та Ромейківської сільської ради шляхом приєднання до Полицької сільської ради", вирішено реорганізувати Балаховицьку сільську раду шляхом приєднання до Полицької сільської ради.

Частиною третьою статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" передбачено, що об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об`єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов`язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Відтак Полицька сільська рада є правонаступником Балаховицької сільської ради, тому об`єднана територіальна громада в особі Полицької сільської ради має право на прийняття земельних ділянок у комунальну власність територіальної громади.

Виходячи з наведеного та відповідно до положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Полицька сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Полицької територіальної громади у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

З урахуванням викладеного, Вараською окружною прокуратурою 03.03.2026 за № 52/1-571вих-26 скеровано лист Полицькій сільській раді з приводу вказаних порушень її прав та наявності підстав для їх захисту.

Листом від 03.03.2026 за №166 Полицькою сільською радою проінформовано окружну прокуратуру, що сільською радою не вживалися та не будуть вживатися заходи щодо звернення до суду з позовною заявою про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок.

Слід зазначити, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 вказано, що "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

У постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави є представництво прокурором її інтересів держави в суді шляхом подання відповідного позову.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (пункт 6.43) зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказані обставини, відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", свідчать про наявність у прокурора не лише права, а і обов`язку представляти інтереси держави в суді шляхом подачі відповідного позову.

Оскільки підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді (наявність порушення та бездіяльність уповноваженого органу) були встановлені, Вараською окружною прокуратурою на виконання вимог абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Полицьку сільську раду листом від 11.03.2026 про звернення з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Балаховицькою сільською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" (далі - Орендар) було укладено 15 договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (далі Договори) загальною площею 19, 8351 га, а саме:

- 15.10.2019 - сім договорів оренди земельних ділянок, кадастрові номера, 5620880600:04:016:0022 площею 1,1187 га, 5620880600:04:016:0024 площею 1,1162 га, 5620880600:04:016:0069 площею 1,1140 га, 5620880600:04:016:0070 площею 1,1177 га, 5620880600:04:016:0081 площею 1,0727 га, 5620880600:04:016:0093 площею 1,0990 га, 5620880600:04:007:0233 площею 1,5107 га.

- 11.11.2019 два договори оренди земельних ділянок, кадастрові номера 5620880600:04:004:0061 площею 1,8655 га, 5620880600:04:004:0062 площею 1,2536 га.

- 11.12.2019 шість договорів оренди земельних ділянок, кадастрові номера 5620880600:04:025:0082 площею 1,3756 га, 5620880600:04:025:0088 площею 1,3836 га, 5620880600:04:008:0174 площею 1,4812 га, 5620880600:04:007:0218 площею 2,0928 га, 5620880600:04:007:0541 площею 1,1107 га, 5620880600:04:019:0001 площею 1,1231 га

Відповідно до пунктів 1, 2 Договорів Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Балаховицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області.

Орендодавець, на підставі статті 1285 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є управителем спадщиною громадян.

Пунктом 8 Договорів передбачено, що Договори оренди укладені строком на 7 років (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), але не довше ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Якщо Орендодавець або Орендар за один місяць до закінчення строку дії Договорів не повідомили письмово один одного відносно змін стану, строку дії та умов Договорів, то Договори вважаються пролонгованими на той самий строк і на тих самих умовах.

Сторони дійшли згоди, що у разі закінчення строку дії Договорів до закінчення поточного виробничого циклу (дозрівання посівів та збору врожаю) строк дії Договорів продовжується до повного закінчення робіт зі збору врожаю Орендарем.

Згідно з пунктом 10 Договорів орендна плата за повний рік користування земельною ділянкою становить 1 200,00 грн за 1 га, якщо інше не погоджено додатковою угодою між сторонами.

Відповідно до пункту 14 Договорів орендна плата сплачується (вноситься) після підписання договору та реєстрації права користування земельними ділянками Орендарем в реєстрі майнових прав. Орендна плата вноситься одноразово за весь рік 31 грудня кожного року. У разі невнесення орендної плати у строки визначені цими договорами, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Пунктами 16-18 Договорів передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для виготовлення товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження об`єкта оренди: Орендар зобов`язується зберігати родючість ґрунтів.

Згідно з пунктом 32 Договорів орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 39 Договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, зазначених Законом.

Пунктом 43 Договорів передбачено, що Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що 11.04.2025 було проведено Державну реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Жолудськ-агро", що підтверджується даними із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по юридичній особі з ідентифікаційним номером 42744357.

Так, на підставі рішення учасника №3 ТОВ "Жолудськ-агро" від 10.04.2025, змінено назву товариства на ТОВ "ПАЛЕТ-ПРОММАШ".

Згідно з листом Полицької сільської ради від 27.02.2026 Відповідач здійснив сплату 13.01.2021 за 2019 рік. Орендну плату за користування земельними частками (паями) за 2020-2025 роки Відповідачем не сплачено.

На даний час заборгованість з орендної плати становить 142 812,72 грн, що підтверджується листом Полицької сільської ради від 27.02.2026.

Як зазначає Прокурор, Відповідач на даний час земельні ділянки не обробляє та систематично не сплачує орендну плату за Договорами, а тому наявні підстави для розірвання цих договорів оренди та повернення земельних ділянок територіальній громаді.

Відповідно до частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних з тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Згідно із статтею 1285 ЦК України якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статі 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовими договору оренди землі, зокрема є умова щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до абзатцу п`ятого частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Частиною другою статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Згідно із статтею 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати Земельним податком є обов`язковий податок або орендну плату.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 16, 285-288 Податкового кодексу України, статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 зазначила, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадків несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Щодо поняття "несплата", вжитого в пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати. Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що підставою для розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків) повна несплата орендної плати.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 дійшла висновку про те, що в разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначений умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, а загальне правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України - у разі істотності порушення договору іншою стороною. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі, виходячи з балансу інтересів обох сторін.

Судом встановлено, що згідно з пунктами 10, 14 Договорів плата за повний рік користування земельною ділянкою становить 1200, 00 грн за 1 га, якщо інше не погоджено додатковою угодою між сторонами. Орендна плата сплачується після підписання договору та реєстрації права користування земельними ділянками орендарем в реєстрі майнових прав. Орендна плата вноситься одноразово за весь рік до 31 грудня кожного року.

Пунктами 32, 39 Договорів передбачено, що орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно вносити орендну плату. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою Стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, зазначених Законом.

Згідно листа Полицької сільської ради від 27.02.2026 Відповідач здійснив сплату 13.01.2021 за 2019 рік. Орендна плата за користування земельними частками (паями) 2020-2025 роки Відповідачем не сплачена.

На даний час заборгованість з орендної плати становить 142 812,72 грн.

Вказане свідчить про порушення Відповідачем умов пунктів 10, 14, 32 Договорів, статті 25 Закону України "Про оренду землі", а відтак згідно з пунктом 39 Договорів, статті 32 Закону України "Про оренду землі", пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України наявні підстави для розірвання договорів оренди земельної ділянки від 15.10.2019, 11.11.2019, 11.12.2019 з кадастровими номерами: 5620880600:04:016:0022, 5620880600:04:016:0024, 5620880600:04:016:0069, 5620880600:04:016:0070, 5620880600:04:016:0081, 5620880600:04:016:0093, 5620880600:04:007:0233, 5620880600:04:004:0061, 5620880600:04:004:0062, 5620880600:04:025:0082, 5620880600:04:025:0088, 5620880600:04:008:0174, 5620880600:04:007:0218, 5620880600:04:007:0541, 5620880600:04:019:0001, укладених Балаховицькою сільською радою та ТОВ "Жолудськ Агро" (нова назва - ТОВ "ПАЛЕТ-ПРОММАШ") .

Частиною другою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 22 договорів оренди передбачено обов`язок орендаря повернути земельну ділянку орендодавцеві після припинення або розірвання договору.

Відтак оскільки договори оренди земельних ділянок від 15.10.2019, 11.11.2019 та 11.12.2029, укладені Балаховицькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро", підлягають розірванню, як наслідок, в силу вимог пункту 22 Договорів, статті 34 Закону України "Про оренду землі", передані в оренду за вказаними правочинами земельні ділянки загальною площею 19,8351 га - поверненню Полицькій сільській раді.

Невиконання Відповідачем зобов`язань за укладеними з Балаховицькою сільською радою правочинів порушило інтереси територіальної громади, які полягають у несвоєчасній оплаті оренди. Вказане обумовлює настання правових наслідків у вигляді розірвання договорів.

Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Прокурором позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Прокуратури зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договори оренди земельних ділянок від 15.10.2019 кадастрові номери 5620880600:04:016:0022, 5620880600:04:016:0024, 5620880600:04:016:0070, 5620880600:04:016:0081, 5620880600:04:016:0069, 5620880600:04:016:0093, 5620880600:04:007:0233, укладені Балаховицькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ Агро" (код ЄДРПОУ 42744357).

3. Розірвати договори оренди земельних ділянок від 11.11.2019 кадастрові номери 5620880600:04:004:0061, 5620880600:04:004:0062, укладені Балаховицькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ Агро" (код ЄДРПОУ 42744357); 4. Розірвати договори оренди земельних ділянок від 11.12.2019 кадастрові номери 5620880600:04:025:0082, 5620880600:04:025:0088, 5620880600:04:008:0174, 5620880600:04:007:0218, 5620880600:04:007:0541, 5620880600:04:019:0001, укладені Балаховицькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жолудськ Агро" (код ЄДРПОУ 42744357).

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ціолковського, будинок 12, код ЄДРПОУ 42744357) повернути Полицькій територіальній громаді в особі Полицької сільської ради (34374, Рівненська область, Вараський район, с. Полиці, вул. Хмельницького Б., 23 а, код ЄДРПОУ 04388320) земельні ділянки, кадастрові номери 5620880600:04:016:0022 площею 1,1187 га, 5620880600:04:016:0024 площею 1,1162 га, 5620880600:04:016:0069 площею 1,1140 га, 5620880600:04:016:0070 площею 1,1177 га, 5620880600:04:016:0081 площею 1,0727 га, 5620880600:04:016:0093 площею 1,0990 га, 5620880600:04:007:0233 площею 1,5107 га, 5620880600:04:004:0061 площею 1,8655 га, 5620880600:04:004:0062 площею 1,2536 га, 5620880600:04:025:0082 площею 1,3756 га, 5620880600:04:025:0088 площею 1,3836 га, 5620880600:04:008:0174 площею 1,4812 га, 5620880600:04:007:0218 площею 2,0928 га, 5620880600:04:007:0541 площею 1,1107 га, 5620880600:04:019:0001 площею 1,1231 га..

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ціолковського, будинок 12, код ЄДРПОУ 42744357) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52) 79 872,00 грн. (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 00 копійок) судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (Стягувач за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077).

Відповідач (Боржник): Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ПРОММАШ" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ціолковського, будинок 12, код ЄДРПОУ 42744357).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 09 липня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон