YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Ухвала суду № 138074543, 08.07.2026, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

08.07.2026

Номер справи

911/1262/26

Номер документу

138074543

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" липня 2026 р. Справа № 911/1262/26

за заявою боржника ОСОБА_1 , Київська область, м. Буча

(ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Лопатін А.В.

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою від 29.04.2026 р. б/н (вх. № 10013, 30.04.2026 р.) про відкриття справи про його неплатоспроможність.

Зазначену заяву, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 р., передано до розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2026 р. прийнято заяву боржника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; проведення підготовчого засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у даній справі призначено на 20.05.2026 р.; викликано в судове засідання, яке відбудеться 20.05.2026 р., Голуба С.Ф., явку останнього визнано обов`язковою; вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2026 р. відкрито провадження у справі № 911/1262/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, попереднє засідання господарського суду призначено на 08.07.2026 р.

08.06.2026 р. через систему "Електронний суд" від ТОВ "Еко Фін" надійшла кредиторська заява.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2026 р. розгляд кредиторської заяви ТОВ "Еко Фін" призначено на 08.07.2026 р.

19.06.2026 р. через систему "Електронний суд" від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла кредиторська заява.

22.06.2026 р. через систему "Електронний суд" від ТОВ "Авентус Україна" надійшла кредиторська заява.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2026 р. розгляд кредиторської заяви АТ КБ "ПриватБанк" та розгляд кредиторської заяви ТОВ "Авентус Україна" призначено на 08.07.2026 р., встановлено строк до 03.07.2026 р. для подання боржником та керуючим реструктуризацією боргів пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно кредиторської заяви АТ КБ "ПриватБанк" та кредиторської заяви ТОВ "Авентус Україна", з доказами направлення їх копій заявнику кредиторських вимог.

29.06.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючої реструктуризацією надійшло повідомлення про розгляд вимог кредиторів.

03.07.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючої реструктуризацією надійшов звіт про результати перевірки декларацій боржника.

06.07.2026 р. через систему "Електронний суд" від керуючої реструктуризацією надійшов звіт про виконану роботу, від ТОВ "Авентус Україна" надійшли додаткові пояснення.

07.07.2026 р. через систему "Електронний суд" від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до положень частини першої статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Частиною другою статті 197 ГПК України визначено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Однак зазначену заяву АТ КБ "ПриватБанк" подано з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку для звернення із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що питання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції вирішується окремо стосовно кожного судового засідання з урахуванням наявності технічної можливості на момент його проведення, зокрема в умовах дії правового режиму воєнного стану. Відтак у разі призначення наступних судових засідань учасник справи не позбавлений права повторно звернутися до суду з відповідною заявою у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Крім того, у судове засідання 08.07.2026 р. учасники справи та заявники кредиторських вимог, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Судом враховано, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників судового процесу та заявників кредиторських вимог не перешкоджає проведенню попереднього судового засідання.

Розглянувши матеріали, проаналізувавши докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд

встановив:

Відповідно до п. 1 частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із положеннями частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

Частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2026 р., у відповідності до приписів частини шостої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом (№ публікації 79472).

У встановлений частиною першою ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства 30-денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі до суду з вимогами до боржника звернулись ТОВ "Еко Фін" на суму 22 425,00 грн., АТ КБ "ПриватБанк" на суму 67 448,96 грн. та ТОВ "Авентус Україна" на суму 74 360,00 грн.

Розглянувши кредиторську заяву ТОВ "Еко Фін" з грошовими вимогами на суму 22 425,00 грн., проаналізувавши подані на їх підтвердження докази, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів заяви кредитора та доданих до неї документів, 02.11.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 81090415.

Відповідно до п. 2.1. Договору Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором.

Згідно з п. 2.2. Договору кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 7 500 (сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 2.3. Договору строк користування кредитними коштами складає 427 (днів), який починається з 02.11.2025 р. та закінчується 02.01.2027 р. (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

У відповідності до п. 2.4. Договору Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.11.2025 р. (рекомендована дата платежу).

Відповідно до положень п. 2.5. Договору Поточний період складає 413 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 02.01.2027 р. (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з п. 2.6. Договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 146 відсотків річних (Денна процентна ставка 0.4 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

Відповідно до п. 2.7. Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365 відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Згідно з п. 2.8. Договору Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 15.11.2025 р. (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 02.01.2027 р. (останнього дня строку кредитування).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за Договором та перерахував боржнику кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі. Водночас боржник, отримавши кредитні кошти, у встановлені Договором строки не виконав свого обов`язку щодо їх повернення та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Таким чином, кредитор просить визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 22 425,00 грн., з яких: 7 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 14 925,00 грн. нараховані проценти. Крім того, заявник просить визнати 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Заявлені кредиторські вимоги в частині основної заборгованості боржником не заперечуються.

Від арбітражного керуючого, в свою чергу, надійшло повідомлення про результати розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами, відповідно до якого грошові вимоги ТОВ "Еко Фін" визнано частково.

Зокрема, арбітражний керуючий визнав обґрунтованими вимоги кредитора в частині основної заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 22 425,00 грн., з яких 7 500,00 грн. становить сума основного боргу (тіло кредиту), а 14 925,00 грн. нараховані проценти, що відповідають умовам кредитного договору.

Водночас арбітражний керуючий дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., оскільки такі витрати не належать до грошових вимог, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, а також з огляду на ненадання належних і допустимих доказів, які б підтверджували їх фактичне понесення, зокрема акта приймання-передачі наданих послуг, детального опису виконаних робіт та інших документів, що підтверджують обсяг і вартість наданої правничої допомоги.

Щодо вимог ТОВ "Еко Фін" в частині стягнення з боржника основної суми заборгованості та нарахованих відсотків суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частини першої ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у Постановах Верховного суду від 09.09.2020 р. у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 р. у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 р. у справі № 127-33824/19.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, сьомої ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до частини другої ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, за кредитним договором сторони в електронній формі погодили всі істотні умови правочину, зокрема розмір кредиту, валюту (грошову одиницю) зобов`язання, строк та порядок його повернення, розмір і порядок нарахування відсотків, а також інші умови кредитування.

Укладення договору здійснювалося в електронному вигляді шляхом підписання їх Боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджує волевиявлення останнього на приєднання до визначених умов та прийняття на себе відповідних зобов`язань.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга ст. 1054 ЦК України).

Згідно із статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень частини першої ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про неналежне виконання боржником умов укладеного кредитного договору в частині своєчасного повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що заявлені кредитором вимоги в частині основної суми боргу у розмірі 7 500,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, умовами кредитного договору та не заперечуються боржником, а відтак підлягають визнанню.

Водночас, перевіряючи правильність нарахування заявлених кредитором процентів за користування кредитом, суд виходить із такого.

Відповідно п. 2.4. Договору Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.11.2025 р. (рекомендована дата платежу).

Згідно з п. 2.5. Договору Поточний період складає 413 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 02.01.2027 р. (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п. 2.6. Договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 146 % річних (Денна процентна ставка 0.4 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Оцінивши умови кредитного договору та перевіривши поданий кредитором розрахунок, суд дійшов висновку, що заявлений до визнання розмір процентів не повною мірою відповідає умовам договору.

Так, за період дії дисконтної (пільгової) процентної ставки, а саме з 02.11.2025 р. по 15.11.2025 р. включно, проценти підлягають нарахуванню у розмірі 0,4 % на день. Враховуючи суму основного боргу 7 500,00 грн., розмір процентів за один день становить 30,00 грн., а загальна сума процентів за 14 днів 420,00 грн.

Починаючи з 16.11.2025 р. проценти підлягають нарахуванню за базовою процентною ставкою 1 % на день. Разом із тим ухвалою суду від 20.05.2026 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим проценти можуть бути нараховані лише до дня введення мораторію, тобто за період з 16.11.2025 р. по 19.05.2026 р. включно, що становить 185 днів. За таких обставин сума процентів за вказаний період становить 13 875,00 грн. (7 500,00 грн. х 1 % х 185 днів).

Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом, що підлягає визнанню, становить 14 295,00 грн. (420,00 грн. + 13 875,00 грн.), тоді як кредитором заявлено до визнання 14 925,00 грн. процентів.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового визнання грошових вимог кредитора в частині процентів за користування кредитом у розмірі 14 295,00 грн., а в решті заявлених вимог у цій частині про відмову.

Щодо вимог ТОВ "Еко Фін" в частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., суд враховує таке.

Відповідно до частини першої ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 21.10.2019 р. Кодексу України з процедур банкрутства), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Зазначена норма кореспондується з частиною першою ст. 2 КУзПБ, якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом наведеного, норми ГПК України є загальними стосовно норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

У процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.

У ст. 1 КУзПБ наведено визначення кредитора, яким є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсних кредиторів, якими є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Статтею 64 КУзПБ встановлено черговість задоволення вимог кредиторів боржника. Так у пункті 1 частини першої цієї статті передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Водночас, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.

Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Згідно із частиною першою ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частина третя ст. 123 ГПК України).

Системний аналіз норм ст. 123 ГПК України, ст.ст. 64, 133 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні ст. 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та підлягають позачерговому задоволенню відповідно до частини другої ст. 133 КУзПБ.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Частиною другою ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (аналогічні положення передбаченні частиною першою ст. 74 ГПК України).

Частиною першою ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу кредитором надано копію договору № 20-03/2024 про надання правової допомоги від 20.03.2024 р., укладеного між ТОВ "Еко Фін" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс".

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Умовами розділу 4 Договору визначено порядок формування вартості юридичної допомоги, її приймання та оплати. Так, згідно з пунктом 4.1. договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Відповідно до пунктів 4.2. 4.4. Договору якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати. Акт про надання юридичної допомоги готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

Пунктами 4.5. 4.6. Договору передбачено, що сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору єгонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає. В акті, зазначеному в п. 4.5. договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.

Крім того, кредитором надано прайс-лист адвокатського об`єднання, яким визначено перелік юридичних послуг та їх вартість.

Наведені умови договору свідчать про те, що саме акт про надання юридичної допомоги є первинним документом, яким сторони підтверджують факт надання правничої допомоги, її обсяг, вартість та прийняття клієнтом. Отже, саме цей документ є належним доказом надання послуг та понесення відповідних витрат, тоді як сам по собі договір про надання правової допомоги визначає лише загальні умови співпраці сторін і не підтверджує фактичного виконання адвокатом конкретних робіт у певному обсязі.

Водночас кредитором не подано до суду ані акта про надання (приймання-передачі) правничої допомоги, ані детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б відповідно до умов укладеного між сторонами договору підтверджували факт надання, прийняття, обсяг та вартість правничої допомоги, заявленої до відшкодування у зв`язку з поданням заяви з кредиторськими вимогами у цій справі.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити реальність понесення кредитором витрат на професійну правничу допомогу, обсяг фактично наданих послуг та їх вартість, а відтак дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання заявлених кредитором вимог у цій частині.

Таким чином, за результатами дослідження наданих кредитором доказів в сукупності з іншими матеріалами справи, суд визнає Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" кредитором боржника ОСОБА_1 з грошовими вимогами, що, з урахуванням понесених на сплату судового збору витрат, становлять 27 119,80 грн., з яких: 5 324,80 грн. витрат на оплату судового збору підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 21 795,00 грн. підлягають задоволенню у другу чергу.

Розглянувши кредиторську заяву АТ КБ "Приватбанк" з грошовими вимогами на суму 67 448,96 грн., проаналізувавши подані на їх підтвердження докази, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів заяви кредитора та доданих до неї документів, між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено Договір б/н від 26.10.2007 р. шляхом підписання сторонами Заяви від 26.10.2007 р.

За умовами цієї Заяви клієнту було надано кредитування за карткою "Універсальна" з 30 днями пільгового періоду, у гривні, з базовою відсотковою ставкою по кредиту 3 % на місяць.

Як зазначає заявник кредиторських вимог, правовідносини сторін регулюються Заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 19.07.2021 р. (з визначенням сторонами умов Договору, в тому числі істотних, в цій Заяві).

За умовами Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 19.07.2021 р. боржник, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу "Загальні положення", підрозділів "Кредитні картки", "Поточні рахунки", "Використання картки", "Віддалені канали обслуговування", "Оплата частинами та Миттєва розстрочка", Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Як підтверджується Довідкою про видані картки, з 16.05.2016 р. клієнт користується карткою "Універсальна Gold".

Відповідно до п. 1.2. Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 19.07.2021 р. сторонами були визначені наступні істотні умови кредитування: тип кредиту відновлювана кредитна лінія; сума/ліміт кредиту, грн. розмір кредитного ліміту не перевищує: 75 000 грн. для карт "Універсальна Gold", строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом; можливі види (форми) забезпечення кредиту без забезпечення.

Відповідно до п. 1.3. Заяви за користування кредитом для карт "Універсальна Gold" встановлюється процентна ставка 40,8 % річних (3,4 % на місяць).

Згідно з п. 1.4. Заяви повернення кредиту здійснюється шляхом:

- договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта;

- шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно; - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

Відповідно до п. 1.5. Заяви наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за Договором є наступними: пеня - у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання; проценти за невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту 81,6 % річних для карт "Універсальна Gold".

Згідно п. 5 Заяви п. 2.1.1.2.4. Договору - строк кредиту - 12 місяців. При цьому Сторони узгодили, що строк користування кредитом продовжується на кожні наступні 12 місяців, якщо щонайменше як за 30 календарних днів до дати повернення кредиту Банк не повідомить Клієнта про припинення кредитування одним із наступних способів на розсуд Банку: смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Клієнта; повідомлення на електронну пошту Клієнта; інформування у Системі "Приват24"; шляхом направлення листа поштою та іншими каналами, у порядку, визначеному підрозділом 1.1.5 "Зміна та доповнення Умов та Правил надання банківських послуг" цього Договору. Датою повернення кредиту є останній день календарного місяця строку Договору з урахуванням умови про продовження строку Договору.

Відповідно до п. 7 Заяви Банк та Клієнт домовились, що строк позовної давності по вимогах за цим Договором встановлюється Сторонами в 15 (п`ятнадцять) років.

Як підтверджується доданою випискою за Договором та розрахунком заборгованості, АТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, й боржник користувався кредитними коштами в межах визначеного ліміту (що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування), однак, зобов`язання з повернення кредиту та оплати процентів боржником в повному обсязі виконані не були, через що наявна заборгованість зі сплати кредиту та процентів за Договором, розмір якої за період з 25.09.2022 р. по 19.05.2026 р. (дату, що передує даті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) складає 67 448,96 грн.: 63 819,81 грн. заборгованість за кредитом, 3 629,15 грн. проценти.

Так, відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частини першої ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга ст. 1054 ЦК України).

Згідно із статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень частини першої ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання боржником умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на дату розгляду заяви залишається непогашеною.

Як зазначає кредитор та не заперечує боржник, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 67 448,96 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків.

Зазначені грошові вимоги підтверджуються належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, зокрема кредитним договором, випискою за договором, розрахунком заборгованості, довідками щодо кредитного ліміту та строку дії карток, а також ґрунтуються на умовах укладеного договору та вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені вимоги визнані керуючим реструктуризацією та не оспорюються боржником, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до боржника у розмірі 67 448,96 грн.

За таких обставин, за результатами дослідження наданих кредитором доказів в сукупності з іншими матеріалами справи, суд визнає Акціонерне товариства Комерційний банк "ПриватБанк" кредитором боржника ОСОБА_1 з грошовими вимогами, що, з урахуванням понесених на сплату судового збору витрат, становлять 72 773,76 грн., з яких: 5 324,80 грн. витрат на оплату судового збору підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; 67 448,96 грн. підлягають задоволенню у другу чергу.

Розглянувши кредиторську заяву ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами на суму 74 360,00 грн., а також дослідивши подані на їх підтвердження докази, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів заяви, 12.11.2025 р. боржником було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9600652 (надалі Договір) з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (далі Кредитор), відповідно до якого Кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 22 000,00 гривень терміном на 360 днів на умовах відповідно до Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пункт 1.3. Договору передбачає, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 22 000,00 гривень. Тип кредиту кредит.

Умовами Договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом та відповідальність у вигляді штрафу у разі порушення зобов`язань.

1.5. Тип процентної ставки - фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

1.5.2. Знижена процентна ставка 0,50% в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо Споживач до 12.12.2025 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

1.5.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно положень пункту 1.7. Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день.

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (79200,00 грн. / 22000,00 грн.) / 360 дн. * 100% = 1,00% в день.

1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,96% в день.

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (75900,00 грн. / 22000,00 грн.) / 360 дн. * 100% = 0,96% в день.

Пунктом 1.8. Договору передбачено, що загальні витрати на дату укладення Договору складають:

1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 79 200,00 грн.

1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 75 900,00 грн.

Відповідно до положень пункту 1.9. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних.

1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1671,08% річних.

1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:

1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 101 200,00 грн.

1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 97 900,00 грн.

Положеннями розділу 6 Договору визначено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору.

6.2. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

6.3. У випадку повернення простроченої суми кредиту та/або сплати прострочених процентів за користування кредитом протягом 3 (трьох) календарних днів, після закінчення строку їх сплати, штраф за несвоєчасне виконання Споживачем зобов`язань за таким простроченням не нараховується.

6.4. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

6.4.1. у розмірі 2 640,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

6.4.2. у розмірі 660,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Так, як вказує заявник кредиторських вимог, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором, що підлягає стягненню з позичальника становить 74 360,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 22 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 41 360,00 грн., заборгованість за штрафами 11 000,00 грн.

Боржник заперечень щодо заявлених вимог не подав. Водночас арбітражний керуючий у повідомленні про результати розгляду грошових вимог ТОВ "Авентус Україна" зазначив про наявність підстав для їх часткового визнання.

Згідно з повідомленням арбітражного керуючого, визнанню підлягають грошові вимоги кредитора в частині основного боргу та процентів за кредитними договорами, а також судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Водночас арбітражний керуючий заперечив щодо включення до складу кредиторських вимог неустойки (штрафу, пені) у розмірі 11 000,00 грн., посилаючись на те, що такі нарахування здійснені в період дії воєнного стану та суперечать положенням пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Заперечуючи проти висновку керуючого реструктуризацією боргів боржника щодо невизнання штрафу у розмірі 11 000,00 грн., кредитор зазначає, що такий штраф нарахований відповідно до пункту 6.4.3 Договору про надання споживчого кредиту та є погодженим сторонами способом забезпечення виконання зобов`язання, передбаченим статтями 546, 548, 549 Цивільного кодексу України. При цьому кредитор вважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не підлягають автоматичному застосуванню до будь-яких штрафних санкцій, передбачених кредитним договором, а потребують дослідження правової природи відповідної договірної умови та підстав нарахування штрафу.

Щодо вимог ТОВ "Авентус Україна" в частині стягнення з боржника основної суми заборгованості та нарахованих відсотків суд зазначає наступне.