Рішення № 138074457, 09.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2026Справа № 910/5805/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз»

третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз», третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 позбавлений можливості звільнитись із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ СОЛЮШНЗ» у передбачений чинним законодавством спосіб. Позивач просить суд визнати припиненими повноваження (трудові відносини) ОСОБА_1 з ТОВ «ІОТ СОЛЮШНЗ» з 31.03.2026 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ «ІОТ СОЛЮШНЗ» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 21.05.2026, що підтверджується Повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз».

Проте відповідач в установлений строк відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6.1.1. Статуту передбачено, що вступ до Товариства відбувається за рішенням Загальних зборів Товариства., якщо інше не передбачено Законом України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз», що підтверджується витягом з ЄДР №68151522010 та Протоколом загальних зборів учасників №1 від 26.02.2019 року наказом №1-к від 27.02.2019 року (з датою вступу на посаду 27.02.2019 року). Позивач виконував повноваження на підставі Статуту як член колегіального органу, трудовий договір (контракт) не укладався.

ОСОБА_1 на момент призначення та впродовж діяльності був учасником зазначеного Товариства із часткою в розмірі 21,875% статутного капіталу (що складала 4375,00 грн), а іншим учасником ТОВ «ІОТ СОЛЮШНЗ» є ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з ЄДР №13443171602 від 21.11.2025 року.

Відповідно до пункту 4.1. Статуту вказано, що склад засновників (учасників) визначено в установленому законодавством порядку та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 4.2 Статут учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому цим Статутом та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»; отримати інформацію про господарську діяльність Товариства; брати участь у розділі прибутку Товариства; отримати у разі ліквідації Товариства частину майна, що залишилася після розрахунків кредитом, або його вартість; учасники Товариства можуть мати інші права, передбачені законом та Статутом.

У зв`язку з тим, що єдиний інший учасник ОСОБА_2 тривалий час ігнорував будь-яку діяльність та існування Товариства, Позивач прийняв рішення звільнитись та вийти з учасників ТОВ «ІОТ Солюшнз».

Відповідно до пункту 6.2.3 Статуту передбачено, що рішення щодо надання згоди на вихід учасника з Товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників Товариства, він може вийти з Товариства протягом одного місяця з дня дання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

З метою належного припинення повноважень директора та дотримання корпоративної процедури, Позивач 16.01.2026 року направив засобами поштового зв`язку Укрпошта на адресу учасника ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ на дату 24.02.2026 року з відповідним порядком денним (про розгляд заяви директора про звільнення), що підтверджується Повідомленням про скликання Загальних зборів учасників від 16.01.2026 року та поштовою накладною (описом вкладення) №0411200296575 від 16.01.2026 року.

Призначені на 24.02.2026 року Загальні збори ТОВ «ІОТ СОЛЮШНЗ» не відбулися через відсутність кворуму внаслідок неявки єдиного іншого учасника ОСОБА_2 , що підтверджується Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «ІОТ СОЛЮШНЗ» №01/2026 від 24.02.2026 року про відсутність кворуму. Жодних пропозицій чи повідомлень від учасника ОСОБА_2 на адресу Товариства не надходило.

Надалі, 17.03.2026 року Позивач направив засобами поштового зв`язку Укрпошта заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України на юридичну адресу ТОВ «ІОТ Солюшнз» та особисто учаснику ОСОБА_2 , визначивши дату звільнення 31.03.2026 року, що підтверджується Заявою про звільнення від 17.03.2026 року та доказами її поштового відправлення від 17.03.2026 року.

Згідно зі ст.140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Згідно з частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 КЗпП України).

Частиною першою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 Цивільного Кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 Цивільного Кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18).

З огляду на викладене, позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Судом встановлено, що для реалізації свого права, передбаченого статтею 38 КЗпП України, Позивачем ОСОБА_1 було вчинено абсолютно всі необхідні, залежні від нього дії: ініційовано збори, надіслано заяву про звільнення та зафіксовано відсутність кворуму. Триваюча бездіяльність Товариства та його єдиного учасника ОСОБА_2 створює перешкоди для звільнення. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання повноважень (трудових відносин) припиненими є доведеним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни з Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України щодо припинення повноваження директора ТОВ «ІОТ Солюшинз» ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про органи управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Положеннями ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

У разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі заявником є позивач або уповноважена ним особа (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, чи відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

За наказом Міністерства юстиції України державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в межах України (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Абзацом 6 підпункту 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 №2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості проводяться реєстраційні дії на підставі судових рішень;

Рішення суду про припинення трудових правовідносин є підставою для проведення відповідної державної реєстрації зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу будь-яким державним реєстратором в межах України в силу повноважень, визначених законодавством.

Суд зазначає, що позивачем не доведено наявності правових підстав для звернення з позовними вимогами про зобов`язання внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань саме до Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Матеріали справи не містять доказів порушення прав чи інтересів позивача безпосередньо з боку вказаного Департаменту (відмови у вчиненні дій тощо), а законодавчо закріплений принцип екстериторіальності дозволяє виконати таке рішення у будь-якого суб`єкта державної реєстрації. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання вказаного органу вчинити реєстраційні дії, і в цій частині вимог слід відмовити.

В той же час, з огляду на прийняття судом рішення про припинення повноважень (трудових відносин) між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз» з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту і унеможливлення необхідності вчинення будь-яких інших додаткових заходів задля захисту визначеного інтересу позивача, суд дійшов висновку про необхідність скасування (виключення) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника (директора) та особи, яка може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз», а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача 1 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 6, ідентифікаційний код: 42847653) на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) як керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 6, ідентифікаційний код: 42847653).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОТ Солюшнз» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 6, ідентифікаційний код: 42847653) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп.

У задоволенні позовних вимог до Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 09.07.2026

Суддя Я.В. Маринченко