Рішення № 138074441, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2026Справа № 908/3663/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Згода";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Дячен";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія";

про стягнення 4 276 590,91 грн.

Суддя Мандриченко О. В.

Секретар судового засідання Григоренко С. В.

Представники:

Від прокуратури: Кузьмінов Д.В., адвокат, ордер серії АР № 1295972 від 03.03.2026;

Від відповідача: не з`явилися;

Від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Згода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Візеріон" про стягнення заборгованості за договором поставки № 01/04 від 24.04.2023 на суму 4 276 590,91 грн, що складається з 3 573 056,16 грн суми основного боргу, 703 534,75 грн суми інфляційних втрат за період з 01.02.2024 по 31.10.2025.

Ухвалою суду від 15.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3663/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Також вказаною ухвалою залучено до участі у справі № 908/3663/25 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія".

25.12.2025 третьою особою подано до Господарського суду Запорізької області письмові пояснення та клопотання про зміну підсудності розгляду справи, із посиланням на те, що з 19.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Візеріон" (код ЄДРПОУ 38918838; місцезнаходження: вул. Молодіжна, 21, с. Лукашеве, Запорізький р-н, 70410) було перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Дячен" та змінило своє місцезнаходження на вул. Зарічна, 1-Б, прим. 236, м. Київ, 02132.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.01.2026 вирішено передати матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Згода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Дячен", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" про стягнення 4 276 590,91 грн у справі № 908/3663/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

19.02.2026 матеріали справи № 908/3663/25 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва, а згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 справу було передано на розгляд судді Мандриченка О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Згода" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

03.03.2026 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 вирішено прийняти справу до розгляду та розглядати її за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 07.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3663/25 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 07.07.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

У судове засідання 07.07.2026 представники відповідача та третьої особи не з`явилися, про дату час та місце його проведення були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 02.04.2026, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

07.07.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Візеріон", яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Дячен" (далі також відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Згода" (далі також позивач, постачальник) укладено договір поставки № 01/04 (далі договір), відповідно до п. 1.1. 1.6. якого, даний договір укладено за результатами проведення процедури закупівлі відкриті. торги відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення № UA-2023- 03-31-007518-а. У порядку та на умовах визначених цим Договором. ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується у 2023 році поставити у власність ПОКУПЦЯ наступну продукцію ДК021:2015 34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (Штори до пасажирських вагонів) (далі - ТОВАР), в найменуванні, кількості та за ціною, які зазначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною та складаються на кожну партію товару окремо згідно письмової рознарядки ПОКУПЦЯ, де ПОКУПЕЦЬ та КІНЦЕВИЙ ОТРИМУВАЧ ТОВАРУ приймають ТОВАР та оформлюють відповідні документи, а ПОКУПЕЦЬ зобов`язується здійснити оплату в строки та на умовах, визначені цим Договором. Код ТОВАРУ відповідно до ДК021:2015:34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу: обладнання для контролю залізничного руху. Виробник ТОВАРУ, країна походження: ТОВ «ТБ Згода». Україна. Рік виготовлення товару: 2023 рік. ТОВАР, що постачається згідно даного Договору, повинен відповідати найменуванню, кількості та вартості за одиницю товару, вказаних у Специфікаціях до цього Договору, що є його невід`ємною частиною. ТОВАР постачається ПОКУПЦЮ на територію КІНЦЕВОГО ОТРИМУВАЧА - Акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», що визначені в рознарядці на поставку партії ТОВАРУ (Додаток № 1), що є його невід`ємною частиною.

Як передбачено п. 4.1., 4.2. договору, ПОСТАЧАЛЬНИК здійснює поставку ТОВАРУ на умовах DDP (поставка з оплатою мита) відповідно до «ІНКОТЕРМС» у ред. 2020р. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу. Поставка ТОВАРУ проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки ПОКУПЦЯ (Додаток 1), яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності ПОКУПЦЯ до приймання ТОВАРУ. Строк поставки ТОВАРУ - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки ПОКУПЦЕМ. Місце поставки ТОВАРУ (Додаток № 2): м. Львів. м. Ковель м. Київ м. Дніпро м. Бахмач м. Синельникове м. Харків м. Одесса або інший виробничій підрозділ філії «Пасажирська компанія» на території України, вказаний в рознарядці Замовника. Право власності на ТОВАР переходить до ПОКУПЦЯ з дати поставки ТОВАРУ.

За умовами п. 6.1.-6.3. договору, ПОКУПЕЦЬ оплачує поставлений ПОСТАЧАЛЬНИКОМ ТОВАР за ціною. вказаною у Специфікаціях до цього Договору. Ціна ТОВАРУ включає вартість ТОВАРУ, тари (упаковки), а також інші витрати ПОСТАЧАЛЬНИКА, пов`язані з виконанням цього Договору. Ціни в цьому Договорі та первинних документах вказуються в національній валюті України - гривні. Загальна ціна Договору становить 25 000 000.00 грн (двадцять п`ять мільйонів) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ 20% 5 000 000,00 грн (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок, усього з ПДВ 30 000 000.00 грн (тридцять мільйонів) гривень 00 копійок. Ціна Договору включає в себе обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням цього Договору, не сплачується ПОКУПЦЕМ окремо та вважається врахованою у ціні цього Договору.

Відповідно до п. 7.2. договору, оплата за кожну партію поставленого ТОВАРУ за цим Договором проводиться ПОКУПЦЕМ на 10 (десятий) банківський день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію ТОВАРУ, при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього Договору.

Цей. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами до і діє 31 грудня 2023 року, а в частині оплати та гарантійних строків до повного виконання їх Сторонами (п. 14.1. договору).

Позивач вказує, що у відповідача перед ним утворилася заборгованість за поставлений товар у розмірі 7 195 640,16 грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем було повернуто продукції загальною вартістю 3 622 584,00 грн, а відтак загальна сума заборгованості складає 3 573 056,16 грн, яку відповідач не сплатив.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами на виконання умов договору, підписана Специфікація № 1 (додаток № 3), яка визначала поставку товару за переліком на суму 9 139 646,40 грн з ПДВ, а саме поставку систем ролетних штор для транспорту СРТ10 у кількості 565 шт., СРТ11 у кількості 120 шт. та СРТ20 у кількості 420 шт.

19.06.2023 за вих. № 1906/2 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 24 шт. та СРТ10 у кількості 22 шт.

20.06.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000148. 27.07.2023 року замовлення повністю оплачено.

29.06.2023 за вих. № 2906/4 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 12 шт. та СРТ10 у кількості 11 шт.

29.06.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000164.

27.07.2023 року замовлення повністю оплачено.

17.07.2023 за вих. № 1707/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 84 шт., СРТ20 у кількості 60 шт. та СРТ10 у кількості 142 шт.

18.07.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000187. 01.09.2023 року замовлення повністю оплачено.

19.07.2023 року за вих. № 1907/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ20 у кількості 120 шт. та СРТ10 у кількості 130 шт.

19.07.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000189.

29.09.2023 замовлення повністю оплачено.

24.07.2023 за вих. № 2407/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ20 у кількості 120 шт. та СРТ10 у кількості 130 шт.

24.07.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000194. 29.09.2023 року замовлення повністю оплачено.

07.08.2023 за вих. № 0708/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ20 у кількості 120 шт. та СРТ10 у кількості 130 шт.

07.08.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000209.

26.10.2023 оплачено перша половина замовлення.

14.12.2023 оплачено друга половина замовлення.

Таким чином, станом на 14.12.2023 року поставка згідно Специфікації № 1 до договору поставки була виконана сторонами у повному обсязі.

На виконання умов договору поставки між сторонами 17.10.2023 була підписана Специфікація № 3 (додаток № 5), яка визначала поставку товару за переліком на суму 18 598 112,40 грн з ПДВ, а саме поставку систем ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 557 шт. та СРТ20 у кількості 1610 шт., а також 18.10.2023 була підписана Специфікація № 4 (додаток № 6), яка визначала поставку товару за переліком на суму 2 480 856,96 грн з ПДВ, а саме поставку систем ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 289 шт.

Вказані специфікації були об`єднані в один рахунок № СФ-0000360 від 16.11.2023 на загальну суму 21 078 969,36 грн. з ПДВ.

16.11.2023 за вих. № 1611/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 144 шт. 17.11.2023 року замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000349.

29.12.2023 замовлення оплачено на суму 103 820,80 грн., а 12.01.2024 року повністю.

28.11.2023 за вих. № 2811/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку нарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 140 шт.

29.11.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000363. Зазначене замовлення не оплачено зовсім.

Заборгованість складає 1 198 599,60 грн.

04.12.2023 за вих. № 0412/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 176 шт. 05.12.2023 року замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000367.

12.01.2024 замовлення повністю оплачено.

06.12.2023 за вих. № 0612/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 86 шт.

07.12.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000373.

12.01.2024 замовлення оплачено на суму 115 916,80 грн., а 19.01.2024 року повністю.

11.12.2023 за вих. № 1112/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити 3 партії систем ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 46 шт., СРТ11 у кількості 52 шт., СРТ11 у кількості 52 шт.

12.12.2023 та 13.12.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписані видаткові накладні № РН-0000376, РН-0000377 та РН-0000378.

12.01.2024 замовлення оплачено повністю.

14.12.2023 за вих. № 1412/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 150 шт.

15.12.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000381.

19.01.2024 замовлення оплачено повністю.

21.12.2023 за вих. № 2112/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити системи ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 175 шт. 22.12.2023 року замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписана видаткова накладна № РН-0000390.

19.01.2024 замовлення оплачено на суму 1 096 115,60 грн., а 29.01.2024 року повністю.

26.12.2023 за вих. № 2612/1 покупцем надіслано на адресу постачальника рознарядку, якою покупець просив відвантажити 4 партії систем ролетних штор для транспорту СРТ11 у кількості 298 шт., СРТ11 у кількості 348 шт., СРТ11 у кількості 348 шт. та СРТ11 у кількості 348 шт.

27.12.2023 замовлення виконано, у зв`язку з чим сторонами підписані видаткові накладні № РН-0000395, РН-0000396, РН-0000397 та РН-0000398.

30.01.2024 замовлення оплачено частково, а саме оплачені видаткові накладі № РН-0000395, РН-0000396 на суму 2 554 272,00 грн. та 2 998 804,80 грн. відповідно.

Видаткові накладні № РН-0000397 та РН-0000398 на суму 2 998 804,80 грн. та 2 998 235,76 грн не оплачені.

Загальна заборгованість склала 7 195 640,16 грн ., з яких заборгованість за видатковою накладною: № РН-0000363 від 29.11.2023 року у розмірі 1 198 599,60 грн. № РН-0000397 від 27.12.2023 року у розмірі 2 998 804,80 грн. № РН-0000398 від 27.12.2023 року у розмірі 2 998 235,76 грн.

Як зазначалося судом, згідно п. 4.2 договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця (Додаток № 1), яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару (Додаток № 2): м. Львів, м. Ковель, м. Київ, м. Дніпро, м. Бахмач, м. Синельникове, м. Харків, м. Одеса або інший виробничий підрозділ філії «Пасажирська компанія» на території України, вказаний у рознарядці замовника.

У п. 1.1 договору вказано, що даний договір укладено за результатами проведення процедури закупівлі відкриті торги відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення UA-2023-03-31-007518-а. Посилання на торги у мережі «Інтернет» https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-03- 31-007518-a За результатами проведених торгів у посиланні прикріплений укладений 12.06.2023 року договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/23361/Ю, згідно якого АТ «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» як покупець та ТОВ «Інноваційна компанія «Візеріон»» як постачальник уклали вказаний договір, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток 1), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору (п. 1.1).

Найменування товару: ДК 021:2015 34630000-2 «Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (штори до пасажирських вагонів) (далі Товар) (п. 1.2).

Згідно п. 1.3 вказаного договору, кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору.

Згідно Специфікації № 1 (Додаток 1) покупець замовив 3000 шт. систем ролетних штор СРТ11 (широка) та 500 шт. систем ролетних штор СРТ11 (вузька).

Ролетні штори СРТ10 за цим договором АТ «Українська залізниця» замовлено не було. З цих підстав АТ «Українська залізниця» не прийняло у покупця продукцію систем СРТ10, замовлених у постачальника на підставі Специфікації № 1 Договору поставки в кількості 565 шт., з яких 460 шт. СРТ10 (широка) та 105 шт. СРТ10 (вузька).

05.07.2024 на адресу постачальника через перевізника АТ «Укрпошта» надійшло 16 палет з частиною указаного товару.

17.07.2024 на адресу постачальника через перевізника АТ «Укрпошта» надійшло 7 палет з частиною указаного товару, хоча згідно реєстру до відправлення готувалось 8 палет.

26.07.2024 на адресу постачальника» надійшов лист покупця від 03.07.2024 року з зазначенням повернення всієї кількості поставлених систем СРТ10, а саме в кількості 565 шт., з яких 460 шт. СРТ10 (широка) та 105 шт. СРТ10 (вузька).

Згідно проведеної інвентаризації повернутої продукції встановлено, що фактично було повернуто 455 одиниць продукції СРТ10, в тому числі 350 шт. СРТ10 (широка) та 105 шт. СРТ10 (вузька).

Вартість одиниці продукції СРТ10 (широка) визначена сторонами у сумі 6 744,20 грн. без ПДВ, 8 093,04 грн. з ПДВ.

Вартість одиниці продукції СРТ10 (вузька) визначена сторонами у сумі 6 270,00 грн. без ПДВ, 7 524,00 грн. з ПДВ.

З огляду на співпрацю між сторонами було вирішено прийняти та оформити повернення продукції.

З цих підстав до податкових накладних, які були оформлені за результатами поставок за видатковими накладними Специфікації № 1, були внесені відповідні зміни, зокрема щодо повернення вказаної частини продукції, а оплата за ці повернення зарахована у погашення заборгованості за Специфікаціями № 3 і 4.

Згідно видаткових накладних за Специфікацією № 1 постачальником було поставлено системи СРТ10 на суму 3 760 682,00 грн. без ПДВ та 4 512 818,40 грн. з ПДВ, з яких було вираховано повернення систем СРТ10, а саме:

1. № РН-0000148 від 20.06.2023 року 22 од. - 178 046,88 грн. (148 372,40 + 20%).

2. № РН-0000164 від 29.06.2023 року 11 од. - 89 023,44 грн. (74 186,20 + 20%).

3. № РН-0000187 від 18.07.2023 року 127 од. - 1 027 816,08 грн. (856 513,40 + 20%) 15 од. - 112 860,00 грн. (94 050,00 + 20%).

1. № РН-0000189 від 19.07.2023 року 100 од. - 809 304,00 грн. (674 420,00 + 20%) 30 од. - 225 720,00 грн. (188 100,00 + 20%).

1. № РН-0000194 від 24.07.2023 року 90 од. - 728 373,60 грн. (606 978,00+ 20%) 30 од. - 225 720,00 грн. (188 100,00 + 20%).

1. № РН-0000209 від 07.08.2023 року 30 од. - 225 720,00 грн. (188 100,00 + 20%).

Всього оформлення повернутої продукції склало 350 шт. СРТ10 (широка) та 105 шт. СРТ10 (вузька) на загальну суму 3 622 584,00 грн з ПДВ.

Таким чином, у рахунок заборгованості за Специфікаціями № 3 і 4 постачальником було зараховано суму оплати за повернутий товар за Специфікацією № 1 у розмірі 3 622 584,00 грн. з ПДВ.

Відтак, сума заборгованості складає 3 573 056,16 грн (7 195 640,16 - 3 622 584,00).

За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.2. договору, оплата за кожну партію поставленого ТОВАРУ за цим Договором проводиться ПОКУПЦЕМ на 10 (десятий) банківський день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію ТОВАРУ, при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього Договору.

В свою чергу, відповідач із порушенням визначених договором строків розрахунків за поставлений товар, здійснив частковий розрахунок, з урахуванням повернення товару, на суму 3 622 584,00 грн.

Отже, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату вартості поставленого товару в узгоджені сторонами у договорі строки не здійснив, в зв`язку з чим за відповідачем обліковувалася заборгованість, станом на дату звернення до суду у розмірі 5 200 000,00 грн, а станом на 03.06.2025 - 4 449 765,26 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, станом на день подання позову, відповідач своє грошове зобов`язання у розмірі 3 573 056,16 грн не виконав.

За таких обставин, вимога про стягнення основного боргу в частині стягнення 3 573 056,16 грн визнаються судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач за зустрічним позовом, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, допустив прострочення виконання свого зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь інфляційні у розмірі 703 534,75 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону, індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за період прострочення визначений позивачем, вказує, що такі позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 703 534,75 грн.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна компанія "Дячен" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 2б, прим. 236, ідентифікаційний код 38918838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Згода" (69093, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9, ідентифікаційний код 36648635) заборгованість у розмірі 3 573 056 (три мільйони п`ятсот сімдесят три тисячі п`ятдесят шість) грн 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 703 534 (сімсот три тисячі п`ятсот тридцять чотири) грн 75 коп. та судовий збір у розмірі 51 319 (п`ятдесят одна тисячі триста дев`ятнадцять) грн 09 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.07.2026.

Суддя О.В. Мандриченко