Ухвала суду № 138074135, 07.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/512/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.07.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області в складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, в якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ",

відповідач - Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області,

про визнання протиправними рішень та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

за участю представників:

від позивача: Дудник Андрій Володимирович,

від відповідача: Жарський Тарас Володимирович,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради № 1097-44/2025 від 22.12.2025 та № 1197-45/2026 від 16.03.2026 та визнання поновленим договору оренди землі № 10 від 26.04.2019, шляхом визнання укладеною додаткової угоди № 1 від 27.02.2026 до договору оренди землі № 10 від 26.04.2019 в редакції позивача.

Позивачем 08.06.2026 року подано заяву про забезпечення позову за вх. № 5379/26. Разом з тим, через систему "Електронний суд" від ТОВ "Агро-Поступ" надійшло клопотання за вх. № 12836/26 від 06.07.2026 в якому позивач уточнює вимоги заяви від 08.06.2026, та просить забезпечити позов шляхом: - заборони органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0003 площею 24,0788 га; заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання, зміни конфігурації, її кадастрового номеру, цільового призначення чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0003 площею 24,0788 га.

Позивач мотивує заяву інформацією з відкритих джерел, звідки відомо, що відповідач готується вирішити питання щодо поділу земельних ділянок в період розгляду справи в суді, щоб створити ситуацію при якій виконати судове рішення в разі його ухвалення на користь позивача буде неможливо.

Одночасно, представник позивача у судовому засіданні заперечив проти клопотання про зустрічне забезпечення зазначаючи , що продовжує своєчасно сплачувати орендну плату за спірну земельну ділянку , що робить безпідставним твердження відповідача про можливі збитки та звернув увагу суду на те, що відповідач прямо підтвердив намір вчинити дії (поділ, зміну цільового призначення, продаж) щодо спірної земельної ділянки, що є беззаперечною підставою для вжиття заходів забезпечення позову з метою збереження об`єкта спору.

Переріслянська сільська рада подала заперечення на заяву про забезпечення позову від 12.06.26 (вх. № 10867/26), в якому просить відмовити в її задоволенні. Відповідач вважає, що заява позивача про забезпечення позову не містить належного доказового обгрунтування реальної загрози неможливості виконання майбутнього рішення суду, а заявлені заходи є надмірними, неспівмірними із предметом позову, сформульованими на блокування повноважень органу місцевого самоврядування як представника власника земельної ділянки.

Водночас, відповідач подав клопотання від 12.06.2026 про зустрічне забезпечення позову, в якому просить зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі нормативної грошової оцінки земельної ділянки 479 797,15 грн з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про зустрічне забезпечення та додатково обґрунтував його тим, що сільська рада має намір поділити земельну ділянку, змінити її цільове призначення та продати. Оскільки заходи забезпечення позову перешкоджають це зробити, рада не отримує дохід від продажу, який, за твердженням представника, щонайменше відповідає нормативній грошовій оцінці землі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частинами 3, 4 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Така позиція викладена Верховним судом у постанові від 10.10.2024 по справі №915/549/24.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду .

Судом встановлено, що обставина внесення до Державного реєстру речових прав інформації про припинення права оренди за договором № 9 відбулася 27.04.2026. Оскільки запис про право оренди позивача виключено, земельна ділянка є юридично вільною від обтяжень. Це створює об`єктивну можливість для відповідача як власника передати її в користування (оренду) третім особам до вирішення спору по суті.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача підтвердив наміри сільської ради щодо поділу, зміни цільового призначення та подальшого продажу вказаної земельної ділянки. Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що такі наміри позивача свідчать про реальну загрозу зміни юридичного статусу та фізичних характеристик предмета спору. У разі поділу чи об`єднання, зміни конфігурації, кадастрового номера, цільового призначення земельної ділянки або її передачі в користування чи у власність третім особам ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову може бути істотно ускладненим.

Так, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення. Отже, не може існувати універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) напряму залежить від фактичних обставин кожного господарського спору. Наведена позиція викладена Верховним судом у постанові від 10.02.2020 по справі № 381/4019/18.

Суд зауважує, що заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо неможливості задоволення заяв у зв`язку з невідповідністю вимогам щодо зустрічного забезпечення. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 по справі № 916/4053/23, зазначив, що зважаючи на ч.4 ст. 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову, що не містить конкретних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст. 13 ГПК України.

Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням ним п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення у випадку забезпечення позову (схожий за змістом висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №911/172/22).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та має бути співмірним із заходами забезпечення позову і розміром збитків.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що неможливість продажу ділянки через дію заходів забезпечення позову завдає громаді збитків у розмірі нормативної грошової оцінки (479 797,15 грн). Можливий продаж земельної ділянки є гіпотетичною подією у майбутньому, яка потребує проведення земельних торгів, результати яких неможливо передбачити. Нормативна грошова оцінка є базою для визначення розміру податку чи орендної плати, а не гарантованою сумою доходу від продажу чи розміром упущеної вигоди. Отже, відповідач не довів реальності, невідворотності та обґрунтованого розміру збитків, які можуть виникнути саме у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову. Правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози інтересам позивача у випадку незастосування заходів забезпечення позову. Виходячи з наведеного, доводи позивача є обгрунтованими, співмірними та справедливими.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача від 06.07.2026 про забезпечення позову шляхом: - заборони органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0003 площею 24,0788 га; - заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання, зміни конфігурації, її кадастрового номеру, цільового призначення чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0003 площею 24,0788 га.

У задоволенні клопотання відповідача від 12.06.2026 про зустрічне забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, по. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, по. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, суд вважає, в межах розумного строку з урахуванням правил Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підготовче судове засідання слід відкласти.

Керуючись ст. 136 - 141, 144, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Підготовче судове засідання відкласти на 09.09.2026 о 12:40 год.

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОСТУП" від 08.06.2026 (вх. № 5379/26 від 08.06.2026) про забезпечення позову.

Заборонити органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0003 площею 24,0788 га.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання, зміни конфігурації, її кадастрового номеру, цільового призначення чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0003 площею 24,0788 га.

Відмовити у задоволенні клопотання Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 12.06.2026 (вх. № 5532/26 від 12.06.2026) про зустрічне забезпечення позову.

Стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОСТУП" (вул. Шевченка, буд. 54, с. Бузовиця, Кельменецький район, Чернівецька обл., 60142, ідентифікаційний код 42024521).

Боржником є Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області (вул. Січових Стрільців, буд. 21, с. Перерісль, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78420, ідентифікаційний код 04354692).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Ухвала в частині вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Набрання ухвалою законної сили 08.07.2026.

Строк пред`явлення ухвали до виконання з 08.07.2026 до 08.07.2029.

Суддя Кобецька Світлана Миколаївна