Рішення № 138074133, 08.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/298/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Поливода С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізична особа-підприємець Поляк Василь Васильович, АДРЕСА_1

до відповідача: Фізична особа-підприємець Литвин Олег Олегович АДРЕСА_2

про стягнення заборгованості в сумі 260 000, 00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Поляк Василь Васильович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Литвина Олега Олеговича про стягнення заборгованості за договором № 1 від 14.07.2023 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в сумі 260 000,00 грн.

Позовну вимогу позивач обгрунтовує тим, що відповідач не повернув кошти отриманої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в строк передбачений умовами договору .

Водночас , подав суду заяву про розгляд без участі позивача.

Відповідач в судові засідання не з`явився , хоча про дату, час, місце розгляду спору повідомлений вчасно та належним чином рекомендованою кореспонденцією суду за адресою , яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, зазначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Правом на подання клопотань , заяв по суті спору ( в т.ч. відзиву) не скористався .

Факт відповідності адреси на яку направлено судову кореспонденцію відповідачу- адресі зазначеній у ЄДРПОУ та ГФ, підтверджується Витягом №2612080 від 16.04.26 зробленому на запит суду.

При цьому, поштове відправлення повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

В силу положення пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту положень ст. 242 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена статтями 162,165, 258,263,290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2023 року між Фізичною особою - підприємцем Поляком Василем Васильовичем (Позикодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Литвином Олегом Олеговичем (Позичальником) було укладено Договір № 1 про надання

безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.2 Договору загальний розмір фінансової допомоги становить 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ.

На виконання умов Договору Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок, що підтверджується платіжними інструкціями: -№ 172 від 17.07.2023 року на суму 90 000,00 грн ; -№ 173 від 17.07.2023 року на суму 100 000,00 грн;-№ 174 від 17.07.2023 року на суму 70 000,00 грн.Загальна сума фактично наданої фінансової допомоги становить 260 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору Позичальник зобов`язаний повернути повну суму отриманої фінансової допомоги не пізніше 13 червня 2024 року шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Позикодавця.

Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, грошові кошти у сумі 260 000,00 грн не повернув, доказів протилежного суду не надав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму коштів.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, встановлені договором.

Статті 525, 526 ЦК України передбачають, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Оскільки відповідач доказів повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги

у сумі 260 000,00 грн у встановлений договором строк - суду не надав , то за переконанням суду позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 73,74,81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі подання процесуальних документів до суду в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору за подання цієї позовної вимоги майнового характеру, поданої через систему " Електронний суд " становить: 3900,00 грн ? 0,8 = 3120,00 грн.

Позивачем зайво сплачено судовий збір у розмірі 780,00 грн , що вбачається з платіжного документу . Клопотання про повернення зайво сплачено судового збору не поступило.

Судовий збір, з урахуванням приписів ст.129 ГПК України та результату вирішення спору слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Литвина Олега Олеговича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Поляка Василя Васильовича ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за Договором № 1 від 14.07.2023 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 260 000,00 (двісті шістдесят тисяч) гривень 00 копійок та 3120,00 (три тисячі дев`ятсот) гривень судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 08.07.2026.

Суддя С.М.Кобецька