Ухвала суду № 138072700, 03.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6141/26

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2026 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна, до Акціонерного товариства «Приватбанк», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття заборони відчуження на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Адвокат Гайдай Т.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Акціонерного товариства «Приватбанк», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття заборони відчуження на нерухоме майно.

Ухвалою судді від 23.06.2026 матеріали позовної заяви були залишені без руху, а позивачу був наданий термін, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання ними даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Вказана ухвала була направлена представнику позивача Гайдай Т.О. на електронну адресу, указану у позовній заяві, а також через систему «Електронний суд» до її електронного кабінету та доставлена 25.06.2026, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, які містяться у матеріалах справи.

На виконання ухвали судді від 23.06.2026 до суду представником позивача 29.06.2026 направлено заяву про усунення недоліків, сформовану у системі «Електронний суд», до якої у додатках зазначено та прикріплено уточнену позовну заяву у форматі рdf-файлу.

З огляду на подану заяву та матеріали позовної заяви, на думку суду, позивачем недоліки, указані в ухвалі суду від 23.06.2026, не виконані, зокрема, враховуючи, що заяву про усунення недоліків подано у електронному вигляді через систему «Електронний суд», представником позивача не додано відомостей щодо направлення позивачем указаної заяви з додатками на електронну адресу відповідача чи засобами поштового зв`язку у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Так, як зазначено у частинах 1 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До того ж, статтею 43 ЦПК України визначені права та обов`язки учасників справи. Зокрема, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (ч. 7 цієї статті).

Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

За змістом положень ст. 14, ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справив електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відтак, вказаними нормами ЦПК України визначено дві форми подачі до суду процесуальних документів: письмова паперова й електронна (через ЄСІТС).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (п.26 Положення про ЄСІТС та п. 12 Інструкції).

Відповідно до п. 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Враховуючи наведене, подання процесуальних документів у системі «Електронний суд», як додатку в PDF-форматі суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу. Процесуальний документ, поданий як додаток у PDF-форматі в системі «Електронний суд» вважається непідписаним, а тому не може бути взятий до уваги при розгляді справи. Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.03.2025 у справі №380/25348/23 й у силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню судами.

Частиною четвертою статті 18 цього Закону визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частинами першою і другою статті 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За змістом статті 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресовані суду заяви або клопотання мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає. У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з наявних матеріалів позовної заяви, поданої адвокатом Гайдай Т,О. в інтересах ОСОБА_1 , адвокат подала позовну заяву у паперовому вигляді, однаку подальшому у системі «Електронний суд» нею було подано заяву про усунення недоліків, до якої у якості додатку прикріплено позовну заяву (уточнену) у PDF-форматі, що не підписано електронним підписом, при цьому не додано протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що суперечить приписам ст. 14, 43, 175 ЦПК України, п. 26 Положення про ЄСІТС, п. 12 Інструкції.

Відтак, уточнена позовна заява не може бути розцінена судом як сформована адвокатом в системі «Електронний суд», оскільки завантажена як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf». Тож стороні позивача необхідно визначитись із формою подання матеріалів позовної заяви, після чого надати докази відправки позовної заяви (в електронному вигляді) згідно положень чинного законодавства, або надати примірник остаточної редакції позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк на усунення недоліків.

За таких підстав, суддя не може наразі вирішити питання про відкриття провадження у справі і вважає за необхідне надати позивачу додатковий строк для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 133, 174-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна, до Акціонерного товариства «Приватбанк», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття заборони відчуження на нерухоме майно повторно залишити без руху.

Позивачу надати додатковий строк для усунення недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання ухвали.

У випадку неусунення вказаних недоліків заява буде визнана не поданою та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. М. Кондрацька