Ухвала суду № 138072551, 06.07.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1079/26

провадження № 2-о/691/67/26

УХВАЛА

06 липня 2026 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши в судовому засіданні заяву з додатками заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна,-

встановив:

06 липня 2026 року до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла заява з додатками заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та враховуючи, що подання заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність до суду має відбуватися із дотриманням певних умов визначених ст..ст.293,294,334,335,337 ЦПК України, встановив підстави для залишення заяви без руху, в силу наступного.

За змістом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.

Заявником, за матеріалами цивільної справи, прийняте рішення про звернення до суду із заявою про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна. Згідно ст.293 ЦПК України законодавцем передбачено розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, а не про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, і розглядається така справа в порядку окремого провадження. Відповідно до ст.294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

При зверненні до суду, до заяв окремого провадження застосовуються загальні вимоги, як до позовної заяви, визначені ст.175 ЦПК України.

Заява заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради подана з недотриманням вимог ст.175 ЦПК України, 294 ЦПК України, остільки в ній вказано лише заявника та не зазначено заінтересовану особу, як учасника справи з відповідними даними про сторону у справі.

Так, відповідно до ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Представництво прокурором інтересів держави у суді носить допоміжний характер, оскільки основну роль у цьому процесі мають відігравати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування.

У Законі України «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях. Таке представництво відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону здійснюється лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: 1) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) відсутній компетентний орган. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті. Важливо, що абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює обмеження на представництво прокурором інтересів держави у суді в окремих видах правовідносин. Законодавством України закріплене право прокурора звертатися з позовом до суду, однак підстави та умови такого звернення чітко регламентовані та не можуть тлумачитись розширено, оскільки у протилежному випадку це суперечитиме, серед іншого, конституційним принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та принципу змагальності сторін (ч. 2 ст. 129 Основного Закону України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у системному зв`язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц конкретизувала вищенаведені висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вказавши на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

У справі № 822/1169/17 Верховний Суд ухвалою від 19 липня 2018 року відмовив у прийнятті касаційної скарги заступника прокурора, мотивуючи відмову тим, що скаржником не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Прокурор вказував на незаконність передачі у власність позивачу-фізичній особі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів, однак не обґрунтував необхідність звернення з цим позовом саме прокурором, не вказав на наявність підстав такого звернення.

Так, у постанові від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого «інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

З врахуванням вище викладеного, заява заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради підлягає залишенню без руху, оскільки подана з недотриманням вимог ст.ст.175,177, 293, 294 ЦПК України.

Так, дані про заінтересовану особу у справі не зазначено, не визначено зміст вимог за заявою, які підлягають розгляду в судовому порядку згідно до вимог чинного законодавства. У змісті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність мають бути наведені обґрунтування підстав звернення прокурором до суду для представництва інтересів Городищенської міської ради, а із змісту відповіді на запит Смілянської окружної прокуратури від Городищенської міської ради отримано лист від 14 травня 2026 року із змісту якого встановлено про вжиття заходів спрямованих на визнання гідротехнічної споруди (набуття права власності на безхазяйне майно) у виді прийняття рішення виконавчого комітету від 16 жовтня 2024 року №293 про присвоєння номеру поіменованому об`єкту, виготовлення технічної документації у виді технічного паспорту на гідротехнічну споруду, 04 лютого 2025 року взято на облік безхазяйне майно у виді гідроспоруди та розміщено оголошення про взяття на облік безхазяйного майна в газеті «Черкаський край», і при цьому зазначено що Городищенська міська рада не зверталася до суду про передачу вищевказаної гідротехнічної споруди для передачі у власність, але при цьому і відсутнє посилання щодо відсутності таких намірів при вчиненні вищезазначених попередніх дій. В силу вищенаведеного прокурор має обґрунтувати підстави звернення до суду із заявою, остільки законодавством встановлені певні обмеження, спрямовані на подачу прокуратурою безпідставних позовів, зокрема: право суду повернути позовну заяву позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; право суду щодо постановлення окремої ухвали у випадку неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства прокурором, яка надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора; обов`язок органів прокуратури сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Та, враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Такі вимоги не в повній мірі дотримано заявником при зверненні до суду.

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Іван Петрович Смілянська окружна прокуратура. подав до суду заяву з додатками в електронному вигляді сформовані в системі «Електронний суд», але надані до суду документи в копіях, не є читабельними за змістом і потребують належного як оформлення так і посвідчення на відповідність оригіналам, наприклад ксерокопія технічного паспорту. Вказуючи на неналежність засвідчення копій суд зазначає, що ксерокопії мають бути належної якості, щоб на них можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права). В порушення даних норм заявником надано до суду ксерокопії документів, які належним чином не завірені.

Наявність недоліків заяви перешкоджає прийняттю її до розгляду та вони мають бути усунені, остільки згідно ч. ч. 1,2,3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на вище зазначене, вважаю, що заява заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура підлягає залишенню без руху, з наданням заявнику строку для усунення її недоліків 2 (два) дні з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

За таких обставин, подана заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст.4, 13, 175, 177, 185, 293,294,260 ЦПК України, -

постановив:

заяву заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна - залишити без руху.

Повідомити заявника Смілянську окружну прокуратуру, Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура, про необхідність виправити недоліки в поданій заяві, зазначені в мотивувальній частині ухвали, протягом двох днів, з дня отримання ухвали:

- відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України визначити склад сторін у справі, а саме заінтересованих осіб, зазначити повні дані про сторони у справі з можливістю формування судової кореспонденції;

- відповідно до ст.175, ст..294 ЦПК України вказати інформацію про заінтересованих осіб;

- визначити предмет і зміст вимог за заявою;

- надати належним чином завірені копії документів у додатках до заяви;

- надати до суду повні, читабельні, ксерокопії документів в додатку до заяви на виконання вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до кількості заінтересованих осіб і надіслати їм в електронній формі через електронний кабінет копію заяви з додатками, надавши до суду докази надсилання таких, з урахуванням положень ст.43 ЦПК України;

- сформувати та подати нову заяву в новій редакції із визначеним складом сторін та надіслати сторонам у справі.

Встановити заявнику заступнику керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івану Петровичу Смілянська окружна прокуратура строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року - 2 (два) дні з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику заступнику керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івану Петровичу Смілянська окружна прокуратура, що у разі не виконання ухвали суду в зазначений судом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута з додатками заявнику.

Копію ухвали суду, для відому та виконання, направити заявнику.

Ухвала суду оскарженню, в апеляційному порядку, не підлягає.

Суддя О.М.Савенко