Рішення № 138072365, 06.07.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5078/25

Номер провадження 2/570/356/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

представник позивача не з`явився,

представника відповідача адвоката Хмарук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

03 жовтня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" (далі позивач, ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС") звернулось в Рівненський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №Z62.00208.005664085 від 29 березня 2019 року у розмірі 191244,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 29 березня 2019 року між Акціонерним товариством "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк") та відповідачем укладено кредитний договір №Z06.19745.005089325.

Пізніше між АТ "Ідея Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ Україна", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (далі ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС") було укладено договір факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року, за яким ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ" отримало право вимоги за кредитним договором №Z62.00208.005664085 від 06 вересня 2019 року, а ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ" у свою чергу відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ "ФК "УКГЛОБАЛ-ФІНАНС" згідно договором факторингу № 01.02-38/23 від 26 липня 2023 року.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 191244,36 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою від 24 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

10 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог. Зазначала, що позивачем не доведено надання кредитних коштів у повному розмірі, оскільки матеріали справи не містять належних доказів укладення договору страхування, заяви на страхування та перерахування страхового платежу страховій компанії. На думку відповідача, фактично отримана сума кредиту становила 61004,57 грн, а тому саме вона має вважатися тілом кредиту. Крім того, представник відповідача вказала, що станом на 25 липня 2023 року розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами, з урахуванням здійснених платежів, становить 76879,63 грн, який вона визнає. Також зазначила, що вимоги про стягнення плати за обслуговування кредитної заборгованості є безпідставними, оскільки умови договору в цій частині суперечать Закону України "Про споживче кредитування" та є нікчемними, а позивачем не доведено фактичного надання будь-яких додаткових послуг, за які могла б стягуватися відповідна плата. Крім цього, представник відповідача просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 10000,00 грн до 3000,00 грн, посилаючись на незначну складність справи, типовий характер позовної заяви та неспівмірність заявлених витрат обсягу наданих послуг.

13 листопада 2025 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що доводи відповідача не спростовують заявлених позовних вимог та не є підставою для відмови у їх задоволенні. Представник позивача вказав, що відповідач отримала кредит у розмірі 66800,00 грн, у тому числі кошти на сплату страхового платежу, а факт надання кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку. Також зазначив, що до укладення кредитного договору відповідач була належним чином ознайомлена з його умовами, паспортом споживчого кредиту, тарифами банку та іншою необхідною інформацією, а підписавши договір, погодилася з усіма його умовами, у тому числі щодо сплати процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості. Крім того, представник позивача зазначив, що право вимоги за кредитним договором у встановленому порядку перейшло від первісного кредитора до позивача на підставі договорів факторингу, а тому останній набув усіх прав кредитора за спірним договором. Також представник позивача вказав, що відповідач добровільно погодилася з умовами кредитного договору та зобов`язана належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання. Оскільки відповідач не виконала своїх договірних зобов`язань, утворилася заборгованість у загальному розмірі 191244,36 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості.

Заперечуючи доводи відзиву щодо неправомірності нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості, представник позивача зазначив, що законодавство не забороняє встановлення у договорі комісій та інших платежів, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, якщо такі умови були погоджені сторонами. На думку представника позивача, відповідач була належним чином ознайомлена з усіма умовами кредитування, тому підстав для невиконання погоджених умов договору немає. Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначив, що вони підтверджені належними доказами, є фактично понесеними, необхідними та співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт і ціною позову. При цьому вказав, що відповідачем не наведено належних доводів щодо неспівмірності таких витрат, а тому підстав для їх зменшення немає. З огляду на викладене представник позивача просив долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву зазначив, що просить розгляд справи проводити без участі їх представника.

Представник відповідача в судовому засіданні пославшись на обгрунтування викладенні у відзиві на позовну заяву просила позов задоволити частково в розмірі 76879 грн. 63 коп. та зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000 грн.

Ознайомившись із позовною заявою, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази подані сторонами, суд приходить до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29 березня 2019 року між АТ "Ідея Банк" та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до пункту 1.1. договору банк надає клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 66800,00 грн, тип кредиту ідеальний, процентна ставка та тип відсотків річних 21,99 змінювана, строк кредиту 60 місяців. Вказаний договір відповідачем підписано власноручним підписом (а.с.71-72).

Судом встановлено, що 29 березня 2019 року між АТ "Ідея Банк" та відповідачем укладений кредитний договір №Z06.19745.005089325 (далі - Договір), в електронній формі.

За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит на поточні потреби в розмірі 66800,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, та зобов`язалась повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, кредит надається строком на 60 місяців, шляхом зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 1.3. Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49 %.

Відповідно до п. 1.4. Договору, станом на день укладення договору змінна частина ставки становить 9,5 %, разом із маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99 %.

Пунктом 1.13 визначено, що позичальник надає свою згоду на укладення за рахунок позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим договором Позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати страховику, в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу належного страховику через транзитний рахунок банку.

Відповідно до п. 1.14 Договору Банк відкриває Позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг "Card Blanche Blue Start ID INS", що обслуговується на умовах договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони погодили розмір щомісячних внесків, наведений в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, який становить 9455.76 грн щомісяця та включає в себе платежі по: погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом та плату з обслуговування. На кінець періоду загальні витрати по кредиту становлять 230025,31 грн та складаються з: сума кредиту 668000,00 грн; проценти за користування кредитом 51699,51 грн та плата за обслуговування 111526,80 грн.

29 березня 2019 року відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) відповідно до якого відповідачка погодилась з тим, що розмір кредиту становить 66800,00 грн, тип кредиту кредит, строк кредитування 60 місяців, мета отримання кредиту поточні потреби, процента ставка 21,99 %, плата за обслуговування кредитної заборгованості 2,95 % щомісячно від початкової суми кредиту.

Кредитний договір №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2018 року, Паспорт споживчого кредиту та Договір добровільного страхування життя №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2018 року підписані відповідачем шляхом проставляння власноручного підпису, з боку позивача шляхом використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки Банку.

Із копії ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту судом встановлено, що 29 березня 2019 року на підставі договору №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року на рахунок відповідача здійснено перерахунок коштів в сумі 61004,57 грн (а.с.75).

Із копії ордеру-розпорядження №2 про виплату страхового платежу судом встановлено, що 29 березня 2019 року на підставі договору №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року на рахунок відповідача здійснено перерахунок страхового платежу в сумі 5795,43 грн (а.с.75).

Із копії виписки за період з 29 березня 2019 року по 25 липня 2023 року судом встановлено, що 29 березня 2019 року на рахунок відповідача здійснено переказ коштів у сумі 66800,00 грн на підставі договору №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року, а також користування коштами та часткове погашення боргу (а.с78-79).

Із копії довідки-розрахунку заборгованості судом встановлено, що станом на 25 липня 2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року складає: 191244,36 грн, з яких 65488,81 грн заборгованість за основним боргом, 45898,75 грн заборгованість за відсотками, 77156,80 грн заборгованість за комісіями (а.с.80).

Право вимоги за вищезазначеним правочином відступлено первісним кредитором АТ "Ідея Банк" на користь ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ", правонаступником якого є ТОВ "СВЕА ФІНАНС", згідно з договором факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року (з додатками), витягом з Реєстру боржників до цього договору, а після цього було відступлено ТОВ "ФК "УКГЛОБАЛ-ФІНАНС", згідно договором факторингу № 01.02-38/23 від 26 липня 2023 року (з додатками), витягом з Реєстру боржників до цього договору (а.с.81-91).

Доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі відповідач суду не надав.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту, процентам за користування отриманими коштами та платою за обслуговування кредитної заборгованості.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитний договір, який є предметом даного позову, укладений шляхом проставляння відповідачем власноручного на договорі підпису, з боку позивача шляхом використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки Банку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка погодилась із умовами кредитування, порядком використання аналога власноручного підпису та умовами укладення електронного договору.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вказаний кредитний договір вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

У ч.1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України "Про електронну комерцію" розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", ";Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

За положеннями ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Судом встановлено, що 29 березня 2019 року між АТ "Ідея Банк" та відповідачкою укладений кредитний договір № Z06.19745.005089325, відповідно до умов якого відповідачці наданий кредит в розмірі 66800,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, строком на 60 місяців зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 21,99 % річних.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року станом на 07 липня 2023 року становить: 472160,37 грн, з яких: 191244,36 грн, з яких 65488,81 грн заборгованість за основним боргом, 45898,75 грн заборгованість за відсотками, 77156,80 грн заборгованість за комісіями.

З наявної в справі банківської виписки від 25 липня 2023 року за період з 19 березня 2019 року по 25 липня 2023 року, судом встановлено, що відповідачкою були внесені платежі у рахунок погашення заборгованості:

03 травня 2019 року у розмірі 4000,00 грн, з яких 2548,49 грн зараховані як плата за обслуговування кредиту та 1451,51 грн - відсотків за користування кредитом;

24 червня 2019 року у розмірі 3900,00 грн, з яких 2525,11 грн зараховані як плата за обслуговування кредиту, 56,09 грн - на погашення тіла кредиту банком зараховано та 1318,80 грн - відсотків за користування кредитом;

03 липня 2019 року у розмірі 2000,00 грн, з яких 947,41 грн зараховані як плата за обслуговування кредиту та 1052,59 грн - відсотків за користування кредитом;

19 липня 2019 року у розмірі 2000,00 грн, з яких 1554,32 грн зараховані як плата за обслуговування кредиту, 120,72 грн - на погашення тіла кредиту банком зараховано та 324,96 грн - відсотків за користування кредитом;

21 серпня 2019 у розмірі 5000,00 грн, з яких 2730,05 грн зараховані як плата за обслуговування кредиту, 106,14 грн - на погашення тіла кредиту банком зараховано та 2163,81 грн - відсотків за користування кредитом;

25 жовтня 2019 року у розмірі 7000,00 грн, з яких 4634,86 грн - зараховані як плата за обслуговування кредиту, 328,84 грн - на погашення тіла кредиту банком зараховано та 1206,60 грн - відсотків за користування кредитом;

04 листопада 2019 року у розмірі 3850,00 грн, з яких 2408,21 грн зараховані як плата за обслуговування кредиту, 699,40 грн - на погашення тіла кредиту банком зараховано та 1236,16 грн - відсотків за користування кредитом, 335,93 грн пеня;

16 січня 2020 року у розмірі 108,57 грн, які зараховані як плата в погашення відсотків за користування кредитом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до умов Договору № Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у розмірі 2,95 % в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Обслуговування кредиту включає в себе надання інформації по рахунках позичальника, з використанням телефонних каналів зв`язку, електронного зв`язку, опрацювання запитів позичальника, надісланих різними каналами зв`язку, тощо.

10 червня 2017 року, тобто до укладення кредитного договору у даній справі, набув чинності Закон "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим у Законі "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Закон "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст. 12 Закону "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачено в розділі 4 "Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки" кредитного договору. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), у договорі не зазначено.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В матеріалах справи відсутні докази надання будь-яких додаткових послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, відтак умова договору кредиту №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року, що передбачала сплату 111526,80 грн, що фактично відповідає розміру наданого кредиту, в якості плати за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, а відповідно і право вимоги на цю суму не могло бути відступлено позивачу у справі.

Оскільки плата за обслуговування кредиту нараховувалася неправомірно, кошти, які були зараховані банком як плата за обслуговування кредиту, сплачувалися відповідачкою на погашення кредитної заборгованості, а тому повинні зараховуватися банком на погашення заборгованості за тілом та відсотками за користування кредитними коштами.

У зв`язку із нікчемністю умов договору щодо плати за обслуговування кредиту, та сплачених коштів в розмірі 17348,45 грн, заборгованість за кредитним договором підлягає перерахуванню, шляхом зменшення її на суму платежів, які вносились відповідачем та були безпідставно зараховані кредитодавцем на погашення плати за обслуговування кредиту.

З огляду на наведене заборгованість відповідача за кредитним договором №Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року становить 90976,87 грн: 65488,81 грн - заборгованість за тілом кредиту та 25488,06 грн - заборгованість за відсотками (51699,51 грн (розмір процентів за користування кредитом відповідно до графіку щомісячних платежів за ввесь період кредитування) 8863,00 грн (сплачені відсотки відповідно виписки від 25 липня 2023 року) 17348,45 грн (грошові кошти сплачені на обслуговування кредиту).

Щодо правомірності стягнення заборгованості на користь ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС".

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року на підставі Договорів факторингу №01.02-31/23 від 25 липня 2023 року та №01.02-38/23 від 26 липня 2023 року.

З урахуванням наведеного вище відповідач має непогашену заборгованість по Договору, який є предметом даного позову, перед ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС".

Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" до ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідачки та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з відповідача на користь ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року в розмірі 90976,87 грн, з яких: 65488,81 грн заборгованість за тілом кредиту; 25488,06 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позов майнового характеру задоволено на 47,60 % (90976,87/191244,36 х 100), то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1153,06 грн (47,60 % від 2422,40 грн).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 10000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02 серпня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №56 від 03 березня 2025 року до договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02 серпня 2024 року, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №56 від 03 березня 2025 року, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №2066 від 03 березня 2025 року на суму 10000,00 грн.

За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4760,00 грн (10000,00 * 47,60% = 4760,00 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № Z06.19745.005089325 від 29 березня 2019 року в розмірі 90976 (дев`яносто тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 87 коп, в тому числі: 65488,81 грн заборгованість за тілом кредиту; 25488,06 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позвоних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" судовий збір у розмірі 1153(одна тисяча сто п`ятдесят три) грн 06 коп та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі у розмірі 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС", код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд.4, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.