Рішення № 138071543, 09.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1048/26

Провадження № 2/373/1163/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №373/1048/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Міньковська А.В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за Кредитним договором №17647005 від 24.09.2021 у розмірі 15 265 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 300 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками 10 965 грн 00 коп. Також просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 24.09.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи укладено Кредитний договір №17647005 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець зобов`язувався надати відповідачу кредит в розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4 300 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №01092025/1. Згідно даного договору факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №17647005 від 24.09.2021 року.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 23.03.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 30.06.2026 було ухвалено перейти до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, однак з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання в справі призначене на 09 год. 30 хв. 09 липня 2026 року

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду паперову копію електронного договору про надання фінансового кредиту №17647005, укладеного 24.09.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 . Зокрема, відповідач на офіційному сайті товариства після ознайомлення з актуальною редакцією Правил надання коштів у позику подав відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, за цим Договором Товариство надає кредит клієнту у розмірі 4 300 грн з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2. цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до п.3.2. Кредитного договору, за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%; протягом пільгового періоду 30 календарних днів з 24.09.2021 року по 24.10.2021 року пільгова процентна ставка становить 2,5%; протягом стандартного періоду 60 календарних днів з 25.10.2021 року по 23.12.2021 року стандартна процентна ставка становить 3%.

Згідно з п.4.1. Кредитного договору, видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті та яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Також позивачем надано Додаток №1 до Договору - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є невід`ємною частиною договору. Зі змісту Додатку №1 вбачається: дату видачі кредиту 24.09.2021; кількість днів у розрахунковому періоді 90, сума кредиту 4 300 грн 00 коп., загальна вартість кредиту 15 265 грн 00 коп., сума процентів за користування кредитом 10 965 грн 00 коп., реальна річна процентна ставка 1034 % річних.

Договір про надання фінансового кредиту №17647005 та додаток № 1 до Договору підписані електронним підписом позичальника, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 759241.

З розрахунку заборгованості від 01.09.2025 за Договором про надання фінансового кредиту №17647005 від 24.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» станом на 01.09.2025 становить 15 265 грн 00 коп., з яких: 4 300 грн 00 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 10 965 грн 00 коп. сума заборгованості за процентами.

На підтвердження позовних вимог - надання ОСОБА_1 24.09.2021 року грошових коштів в сумі 4 300 грн. позивачем подано до суду копію листа №3152_251023164001 від 23.10.2025 року, завіреного печаткою та підписом уповноваженої особи ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», адресованого ТОВ «ФК «ІРБІС», зі змісту якого вбачається, що згідно договору на переказ коштів з ТОВ «ФК «ІРБІС» ФК-П-21/04/21 від 2021-04-06 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: «24-09-2021 23:35:13 на суму 4300,00 грн, маска картки: НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 110519850, призначення платежу: Зачисление 4300 грн на карту НОМЕР_1 .

В підтвердження переходу права вимоги до позивача, до позовної заяви додано копію договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», копію акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 01.09.2025 за договором факторингу №01092025/1 від 01.09.2025, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року, кількістю 25 419. Після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників, фактор стає кредитором по відношенню до боржників щодо заборгованостей. Також акт містить інформацію щодо загальної суми заборгованості за реєстром боржників після переходу права вимоги до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» в сумі 213 674 446 грн 94 коп. З Витягу із Додатку №1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року вбачається, що до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» перейшло право вимоги заборгованості щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за Кредитним договором №17647005 від 01.09.2021 у сумі 15 265 грн.

Копія платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025 свідчить про перерахування ТОВ «ФК «ПОЗИКА» коштів в сумі 3490472,17 грн на рахунок ТОВ «ФК «ІРБІС», призначення платежу - оплата суми фінансування згідно з договором факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025.

Норми права, які застосовуються судом.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Тому, посилання представника позивача на те, що після надходження додаткових доказів від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» їх невідкладно буде направлено до суду, судом не приймається, оскільки всі докази щодо укладення договору позики позикодавцем (первісним кредитором) мали бути передані позивачу (фактору, новому кредитору).

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Одночасно із цим, згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

Договір про надання фінансового кредиту №17647005, укладеного 24.09.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 та додаток №1 до вищезазначеного Договору містить відмітку про електронний підпис позичальника (відповідача) шляхом накладення одноразового ідентифікатору 759241, має електронну форму, вважається таким, що укладений у письмовому вигляді, що відповідає вимогам до укладення договору в розумінні статей 205, 207 ЦК України.

В той же час, у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Предметом доказування у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором позики), укладеним за допомогою електронних засобів, складають такі обставини: факт укладення цього договору в електронній формі, а також факт перерахування позикових коштів позичальнику в сумі, що відповідає умовам договору.

Факт укладення кредитного договору (позики) не може бути встановлено судом без встановлення факту перерахування грошових коштів позичальнику. Доказування факту перерахування позикових коштів здійснюється, як правило, за допомогою первинних фінансових документів (чеки, платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки з банківських рахунків, з яких або на які було перераховано грошові кошти тощо).

Надаючи оцінку доказам, якими позивач підтверджує факт перерахування кредитних коштів позичальнику, а саме листу ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», адресованого ТОВ «ФК «ІРБІС» Вих. №3152_251023164001 від 23.10.2025 року про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта суд зазначає наступне.

За змістом листа Вих. №3152_251023164001 від 23.10.2025 року про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта організація переказу грошових коштів ТОВ «ФК «ІРБІС», як кредитором проводилась компанією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на підставі Договору про на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 2021-04-26, укладеного між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Водночас, зазначеного Договору, який підтверджує повноваження ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на здійснення фінансових операцій на замовлення платника - до позову не додано.

Підтвердження того, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» є установою яка має ліцензією НБУ, є банком або небанківською фінансовою установою (МФО, кредитні спілки), що внесені до реєстру та має право перераховувати (надавати) гроші за кредитом, суду не надано.

Отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір підтверджується за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» належними доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги є розрахункові документи: платіжна інструкція, квитанція (паперова або електронна), касовий чек, а також виписка з банківського рахунку. При цьому, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», такі документи мають відповідати вимогам для первинних документів.

Лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахування суми кредиту №1557-2114 від 28.05.2025 року та ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», про успішне перерахування коштів на платіжну картку від 23.10.2025 Вих. №3152_251023164001 адресований ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» не є платіжною інструкцією, не містить обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України №75 від 04.07.2018, як-то відомостей про кредитний договір за яким відбувалось перерахування кредитних коштів (чіткого формулювання призначення платежу), не містить даних про особу, якій перераховувались кошти, повних даних, рахунку на який здійснювалось перерахування у форматі IBAN (UA).

Вказаний лист також не є, квитанцією, касовим чеком, випискою з банківського рахунку, оскільки не містить обов`язкових реквізитів передбачених законом, а отже не є доказом передання коштів в межах надання платіжної послуги за договором №17647005 від 24.09.2021, в розумінні Закону України «Про платіжні послуги» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Розрахунок заборгованості, також не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони позивача (висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15), і без підтвердження укладення кредитного договору, не підлягає оцінці.

Інших доказів суду не надано.

Клопотань про витребування доказів судом, з боку позивача не заявлялось.

В цивільному процесі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності.

Позивач всупереч частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України, не надав суду будь-яких належних доказів на підтвердження передання коштів за договором про надання фінансового кредиту №17647005 від 24.09.2021, відповідно до вимог ст. 526, 1054, 1088 ЦК України, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Вирішення судових витрат.

Позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 500 грн. 00 коп.

Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача .

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, згідно вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, 07406; код ЄДРПОУ 39493634;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Опанасюк