Рішення № 138071371, 01.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4171/16-ц

Провадження №2/367/1775/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про зміну формулювання причини звільнення з роботи, стягнення заробітної плати і вихідної допомоги,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 до Головного навчального центру «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» з позовною заявою про зміну формулювання причини звільнення з роботи і стягнення заробітної плати і вихідної допомоги, в якому просив зобов`язати відповідача розірвати трудовий договір за ч. 3 ст.38 КЗпП України з моменту подання ним заяви про звільнення та внести відповідні зміни в запис трудової книжки; зобов`язати відповідача надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за період роботи в Головному навчальному центрі з розшифровкою всіх нарахувань; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату та вихідну допомогу в сумі 4817,75грн. Заяву мотивував тим, що перебував у трудових відносинах з Головним навчальним центром «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта», зокрема 16 жовтня 2015 року був прийнятий на посаду інженера з охорони праці в ГНЦ "Зелена Буча", згідно наказу № 101/к від 16.10.2015 р. з оплатою в 50 % від посадового окладу. За час роботи відповідач неодноразово порушував його трудові права, а саме: перешкоджання виконанню посадових обов`язків, оскільки, про виявленні порушення охорони праці він доповідав директору, проте з її боку не було жодного реагування на службові записки та доповідні; покладала обов`язки, які не були передбачені його посадовою інструкцією; порушувала питання щодо питання ним прийняття товарно-матеріальних цінностей, які не стосуються служби охорони праці, всупереч вимогам законодавства незаконно було знято з нього надбавки та було відмовлено в перегляді посадового окладу. Всі ці дії керівництва відповідача призвели до того, що він був змушений прийняти рішення про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. 13.04.2016 р. він звернувся з відповідною заявою про звільнення і в той же день був виданий наказ № 42/К, в якому було вказано, що він звільнений за ст. 38 ч. 3, ст. 44 КЗпП України. Але інспектор кадрів ОСОБА_2 відмовилась видати 13.04.2016 р. трудову книжку, посилаючись на вказівку директора і тільки 15.04.2016р. ОСОБА_2 погодилась видати трудову книжку з умовою, що він підпише інший наказ в якому буде вказана тільки ст.38 КЗпП України. Після його категоричної відмови підписати цей наказ, ОСОБА_2 віддала трудову книжку. Тільки вдома він помітив, що в трудову книжку внесена невірно статтю звільнення - «ст. 38 КЗпП України» замість « ст. 38 ч. 3 КЗпП України». Так як в порушення ст. 116 ч.1 КЗпП, в день звільнення його не було повідомлено письмово про нараховані грошові суми, і до цього часу не відомо чи розрахувалось з ним підприємство, тому 11.05.2016р. він особисто звернувся в ГНЦ з заявою про надання йому копії наказу про звільнення і довідки про нарахування і виплату грошових сум при звільнені. Однак в порушення ст. 47 ч. 2, ст.116 ч.1 КЗпП України та ст. 5 ч. 6 та ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», директор ОСОБА_3 в прийнятті заяви відмовила і заявила, що надавати таку інформацію не буде. Відповідно до розрахункового листа він отримував заробітну плату 1376,50 грн. і згідно встановленої надбавки з 01.01.2016 року отримував надбавку в 50%, яка складала - 688,25 грн. З березня 2016 року директор ОСОБА_3 безпідставно зняла з нього надбавку. Крім цього, при його звільненні не було виплачено вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку 4129,50грн. (1376,50грн.х3=4129,5грн.).

Відповідачем ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» через канцелярію суду було подано заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що заперечує проти заявлених позовних вимог і вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими. ОСОБА_1 працював в ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» на посаді інженера з охорони праці з 16.10.2015р. по 13.04.2016р. Інженер з охорони праці у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України "Про поштовий зв`язок", «Про охорону праці», іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями, іншими нормативними актами уповноваженого органу управління, Статутом УДППЗ "Укрпошта", наказами, розпорядженнями УДППЗ "Укрпошта", філіалу, Положенням про ГНЦ «Зелена Буча», Положенням про службу ОП в ГНЦ, а також посадовою інструкцією інженера з ОП. Позивач під час своєї роботи на посаді інженера з охорони праці не вивчав та не знав нормативні документи підприємства, на якому працював, а деякі (Положення про службу ОП в ГНЦ і посадова інструкція інженера з ОП) взагалі умисно не підписував при ознайомленні. Це призвело до багатьох непорозумінь між позивачем і керівництвом відповідача. При перевірці фактів, викладених позивачем у заяві на звільнення була створена комісія, в ході її роботи було встановлено, що інженер з ОП ОСОБА_1 у службовій записці (вх. №218 ві: 23.03.2016р.) наводить невірну інформацію. Керівники структурних підрозділів виконують свої обов`язки згідно Положень про структурні одиниці ГНЦ, посадових інструкцій для керівників не було і немає. Перевірені Положення були розроблені з урахуванням Наказ-УДППЗ «Укрпошта» №526 від 02.07.2012р., куди включені питання пунктів 5.2.1 Конкретних пропозиції щодо внесення доповнень в Положення структурних підрозділів, ще регламентує ст. 13 Закону України «Про охорону праці» не надходили. Також комісія встановила факти невиконання ОСОБА_1 розпоряджень та вказівок відповідача, зокрема: в результаті ознайомлення з документами було виявлено, що інженер з ОП ОСОБА_1 не готував на протязі роботи в ГНЦ планів роботи та звітів за місяць, в результаті неможливо перевірити, що він планував зробити та що виконано по звітах. Згідно протоколу наради в ГНЦ від 23.03.2016р. та службових записок ОСОБА_1 від 21.03.2016р. від 23.03.2016р. інженер з ОП ОСОБА_1 повинен був підготувати проекти наказів і розпоряджень та надати інформацію письмово по протоколу п.1. проте у встановлений термін жодних документів до інспектора з кадрів не надходило. Відносно заяви відповідача про «Покладання обов`язків, не передбачених посадовою інструкцією» та «Примушення прийняти ТМЦ, які не стосуються служби охорони праці». В господарській діяльності ГНЦ «Зелена Буча» виникають і виконується багато процесів в роботі, які обговорюються як до, так і під час виконання. Про наміри «покладання...» та «прийняття ТМЦ...» на словах та в думках керівництва Відповідача може і було припущення, але в дійсності таких дій, як «покладання...» та «прийняття ТМТ..» не відбулося і згідно нормативних документів і не могло бути в ГНЦ Зелена Буча. Отже, позивач наводить якісь припущення на основі балачок та слухів, а не конкретні здійсненні дії та факти. Що стосується твердження позивача про зняття надбавки та відмова в перегляду посадового окладу. Відповідач ці питання не вирішує, оскільки, Головний навчальний центр «Зелена Буча» (код 26426417) є відокремленим підрозділом без права юридичної особи Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (код 21560045), яке підпорядковується органу державного управління - Міністерству інфраструктури України, і тому питання штатного розкладу, посадових окладів та надбавок вирішує головне підприємство - УДППЗ «Укрпошта». В цьому питанні позивач повинен визначити нового відповідача - Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» (код 21560045). Згідно ст.15 Закону України «Про охорону праці» на підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку і керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Посада позивача в ГНЦ відповідає посаді спеціаліста основних виробничо-технічних служб. Всі інші твердження та припущення позивача про «ненадання...» та чогось «приховування» не відповідає дійсності. Стосовно звільнення позивача: ОСОБА_4 13.04.2016р. написав заяву на звільнення, яка була розглянута Комісією і складений Акт перевірки фактів, викладених у заяві на звільнення інженера з ОП ОСОБА_1 від 13.04.2016р. Комісія робить висновок, що в заяві на звільнення інженера з ОП ОСОБА_1 вказана недостовірна інформація щодо невиконання керівництвом ГНЦ «Зелена Буча» трудового законодавство та законодавства про охорону праці і пропонує звільнити його за статтею 38 КЗпП за власним бажанням. 13.04.2016р. керівник ГНЦ Волощук Ю.В. підписала наказ № 42/к про звільнення ОСОБА_1 за власним бажання з посади інженера з охорони праці за ст. 38 КЗпП України, який позивач відмовився підписати і отримати трудову книжку. Було складено акт про відмову від підпису. Через декілька днів, а саме 15.04.2016р. позивач прийшов за трудовою книжкою, яку уважно оглянув, отримав і зробив запис в журналі руху трудових книжок. Додатково інформує, що позивач звертався до Державної інспекції України з питань праці про порушення при його звільненні. За заявою позивача ГУ Держпраці у Київській області перевірило ГНЦ «Зелена Буча» і встановило порушення розрахунку при звільненні, про що і видало Припис № 26-186/723-601 від 23.06.2016 року, який був негайно виконаний - ОСОБА_4 нарахована та виплачена компенсацію за затримку в розрахунках при звільненні. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 червня 2024 року замінено відповідача з Головного навчального центру «Зелена Буча» УДПЗ Укрпошта» на належного відповідача Акціонерне товариство «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик , 22, ЄДРПОУ 21560045, ІПН № 215600426655).

Через канцелярію суду від представника відповідача Акціонерне товариство «Укрпошта» подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 , АТ «Укрпошта» не визнає та вважає їх необґрунтованими та такими що не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню з наведених нижче підстав. Відносно заяви позивача щодо перешкоджання виконанню посадових обов`язків. У діях відповідача відсутні порушення, що були зазначені позивачем у заяві на звільнення, що підтверджено актом перевірки фактів, викладених у заяві на звільнення ОСОБА_1 від 13.04.2016р., складеним комісією, призначеної наказом ГНЦ № 125 від 13.04.2016 року, а відтак вказана заява є необґрунтованою, а викладені у ній факти надуманими та безпідставними. Відносно заяви позивача щодо покладання обов`язків, не передбачених посадовою інструкцією та примушення прийняти ТМЦ, які не стосуються служби охорони праці, зазначає, що доводи позивача ґрунтуються на припущеннях, а не на конкретних здійсненних діях та фактах та за відсутності жодних доказів. Відносно відмови директора ГНЦ ОСОБА_3 виплачувати надбавку з 01.02.2016р. в розмірі 50% до заробітної плати.Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина друга статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно розділу 3 Колективного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2011-2015 роки, дана редакція діяла до 26.05.2016р. « п. 3.1.1. надбавка за високі досягнення в праці встановлюється в розмірі до 50 відсотків посадового окладу керівника, фахівця, професіонала з урахуванням фактично відпрацьованого часу за наказом та на підставі подання керівника відповідного підрозділу. Після 29.02.2016 надбавка до посадового окладу ОСОБА_1 наказами роботодавця не встановлювалась, будь які подання від безпосереднього керівника позивача на становлення йому надбавки не надходили. Таким чином, вимога позивача в частині зобов`язання стягнути надбавку за високі досягнення у праці є необґрунтованою, оскільки рішення щодо її продовження роботодавцем не приймалося. Позивач не вірно визначає можливу суму вихідної допомоги при звільненні. У разі звільнення працівника внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 КЗпП) йому виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше ніж тримісячний середній заробіток. Керуючись ст. 44 Кодексу законів про працю та розрахунком працівникам вихідної допомоги при звільненні згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 розрахунок вихідної допомоги при звільненні позивача може визначатися наступним чином: 1482,20 гри, х 3 міс. = 4446,60 грн. Про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 14.04.2016р по 20.12.2017 р. у розмірі 40 090,00 грн. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.Єдиним нормативним актом, який регулює обчислення середньої заробітної плати є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (з наступними змінами і доповненнями). Проте, поданий розрахунок позивача суперечить п. 2 та 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100,тому надані позивачем розрахунки не є належними доказами та не відповідають будь-яким вимогам щодо даного виду документу, тому не можуть братись до уваги та бути доказом у справі про що AT «Укрпошта» заявляє у даному відзиві. Позивач вказує, що після звільнення зазнав душевних страждань та приниженні честі і гідності і оцінив моральні збитки за це в розмірі 10 000,00 гривень.Проте позивачем не надано до суду належних доказів в їх сукупності щодо підтвердження підстави стягнення моральної шкоди, оскільки, не доведено факту заподіяння зі сторони відповідача позивачу моральних страждань, втрат немайнового характеру позивача, не доведено які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Зазначає, що позивач при прийнятті на роботу був ознайомлений і знав про розмір заробітної плати, а при звільненні міг влаштуватися на будь-яку іншу роботу і не втрачати додатковий дохід від роботи. Разом з цим, позивачем не надано жодного доказу, відмови роботодавців при прийнятті на роботу. Слід враховувати, що позивач є пенсіонером МВС України, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 і отримує постійний дохід в вигляді пенсії, а заробітні плати від ГНЦ «Зелена Буча» та інших організацій не є його основним доходом. Заява позивача про затягування розгляду справи відповідачем також не відповідає дійсності. Із за лікарняного представника відповідача (який з 2016 року представляв інтереси Відповідача у цій справі) (операція хребта та реабілітація) тільки два рази переносилась дата засідання, до всіх інших переносів, інтервалів і засідань відповідач не причетний. Всі витребувані документи відповідач подавав вчасно і в повному об`ємі. Позивач, в свою чергу, намагається ввести в оману суд стверджуючи, що дії відповідача були незаконними. Просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 27.02.2026 позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в заявах, подав до суду письмові пояснення до судових дебатів, в яких просить суд зобов`язати відповідача розірвати трудовий договір за ч. 3 ст.38 КЗпП України з моменту подання ним заяви про звільнення та внести відповідні зміни в запис трудової книжки; зобов`язати відповідача надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за період роботи в Головному навчальному центрі з розшифровкою всіх нарахувань; стягнути з відповідача на його користь надбавку до заробітну плату за період з 01.02.2016р. по 13.04.2016р. сумі: 2018,39грн, вихідну допомогу при звільненні в сумі 5557,71грн., середній заробіток за період затримки з період з 14.04.2016р. по 03.10.2025 р. у розмірі 228570,00грн., моральну шкоду в сумі 150000грн. Також зазначає, що змушений звертатися до суду за захистом своїх, порушених відповідачем, трудових прав. На посаду інженера з охорони праці в ГНЦ «Зелена Буча» він був запрошений керівництвом центру. Він привів в порядок стан охорони праці і в грудні 2015 року пройшла планова перевірка Головного управління праці в Київській області. В акті був зафіксований тільки один недолік невідповідність його заробітної плати вимогам Закону України «Про охорону праці». Акт міг би підтвердити його кваліфікацію та виконання ним посадових обов`язків. Проте, припис ГУ Держпраці в Київській області № 5.3.036.48-п від 24.12.2015 суду не був наданий. Не наданий відповідачем і наказ ГНЦ «Зелена Буча» № 125 від 13.04.2016 року проте, заявлено, що наказ був виданий 13 квітня 2016 року для перевірки фактів викладених в його заяві на звільнення. Проте в заяві на звільнення він ніяких фактів не наводив, а тільки зазначив підставу звільнення. До заяви про звільнення 13.04.2016 року подав пояснення в якому зазначив тільки 3 факти: вимога прийняти під звіт товарно-матеріальні цінності, вимога ганяти з території центру собак та не реагування на порушення законодавства про охорону праці. Але в акті перевірки цих фактів немає, а є факти з позовної заяви, що свідчить про фальсифікацію цього наказу і акту перевірки. Кодекс законів про працю - статті 223 та 224, надає повноваження розглядати трудові спори тільки одному органу - Комісії по трудових спорах, яка обирається загальними зборами трудового колективу, а не призначається директором. І про це повинен був знати відповідач, але так як на підприємстві не було комісії по трудових спорах, відповідач вирішив зайнятися фальсифікацією і зробив це руками працівників ГНЦ. Ним було заявлено клопотання про допит свідків, але відповідач не побажав забезпечити явку своїх працівників для встановлення істини - і це підтверджує той факт, що відповідач вчиняв відносно нього протиправні дії і вводив в оману суд. Намагаючись запевнити суд в його некомпетентності і відповідно в законності своїх дій щодо його звільнення, відповідач в наданому суду акті перевірки заявляє, що в ГНЦ «Зелена Буча» посадових інструкцій керівників структурних підрозділів не було і не немає. Проте в УДППЗ «Укрпошта» з 2004 року діє Положення про організацію роботи з охорони праці (затверджене та введено в дію наказом по УДППЗ «Укрпошта») яким встановлені посадові обов`язки керівників та фахівців всіх структурних підрозділів. Стосовно виплати йому надбавки в розмірі 50% від заробітної плати. Відповідач повідомив суд, що згідно розділу 3 Колективного договору УДППЗ «Укрпошта» - надбавка встановлюється і відміняється відповідними наказами керівника підприємства, але не надав суду копій відповідних наказів. Відповідач постійно наголошує на безпідставності поданої ним позовної заяви і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, але в своїх запереченнях та відзиві визнає, що йому повинна бути виплачена вихідна допомога, але він неправильно її розрахував. Відповідно до Постанови КМ України від 08.02.1995 року № 100 розрахунок вихідної допомоги визначається з середньомісячної заробітної плати з всіма надбавками за відпрацьовані останні два повні місяці - в його випадку це лютий і березень. Заробітна плата за ці два місяці складає - 3705,14 грн і відповідно середньомісячна зарплата - 1852,57 гривень. Але відповідач чомусь вказує іншу середньомісячну зарплату -1482,20 гривень, не надаючи до цієї суми ніяких підтверджуючих документів. Крім цього, відповідач заперечує свої незаконні дії, стверджуючи що безпідставно його в цьому звинувачую. Але крім нього, незаконність дій відповідача підтверджує і Головне Управління Держпраці в Київській області, яке провело перевірку 23.06.2016 року і встановило, що відповідачем порушено ст. 116, ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 47 КЗпП України. Крім цього його звільнення за ст.38 КЗпП України є незаконним , виходячи з того, що не відповідає змісту його заяви.

Представник позивача Дьяченко А.В. підтримав позовні вимоги та просив суд витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.06.2026 року просив відмовити у задоволенні позову, подав суду письмову промову в дебатах, в якій зазначив, що АТ «Укрпошта» повністю заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 Протягом судового розгляду позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх вимог, а його позиція ґрунтується виключно на припущеннях та хибному тлумаченні норм права. Позивач неодноразово намагався змінити та збільшити позовні вимоги, посилаючись на неіснуючі норми в чинній редакції Цивільного процесуального кодексу України. Подання заяв про збільшення позовних вимог на стадії розгляду справи по суті є прямим порушенням процесуального закону, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні цих вимог. Позивач вимагає стягнути надбавку за високі досягнення у праці за період, коли вона йому взагалі не призначалася. Згідно з розділом 3 Колективного договору підприємства, ця надбавка не є гарантованою виплатою, а встановлюється наказом керівника на певний строк на підставі подання. Вимога є безпідставною. Твердження позивача про тиск та примус до виконання обов`язків є голослівними. Внутрішньою комісією встановлено, що позивач за час роботи не склав жодного плану чи звіту та умисно відмовлявся підписувати посадову інструкцію. Звільнення відбулося за його власним бажанням. Оскільки, фактів порушення трудового законодавства з боку АТ «Укрпошта» не було, підстави для зміни формулювання причини звільнення та виплати вихідної допомоги повністю відсутні. Наданий позивачем розрахунок виконаний із грубим порушенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100. Позивач безпідставно включив у розрахунок вихідну допомогу та надбавку, яку він не отримував, штучно завищивши середньоденний заробіток. Окрім того, сума стягнення є абсолютно неспівмірною з сумою начебто існуючого боргу, що суперечить принципам розумності та справедливості, закріпленим Верховним Судом. Позивач не надав суду жодного медичного документа або експертного висновку, який би доводив наявність моральних страждань чи причинно-наслідковий зв`язок між діями підприємства та його станом здоров`я. Крім того, позивач є пенсіонером МВС та отримує стабільний дохід, тому його заяви про втрату єдиного джерела існування є свідомим введенням суду в оману.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до принципу диспозитивності (стаття 11 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб із зазначених ними підстав та в межах заявлених ними вимог (стаття 31 ЦПК України)

Як слідує зі ст.55 Конституції України та ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Головним навчальним центром «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» в період з 16.10.2015 року по 13.04.2016 року, про що свідчать записи за № 11, 12 в трудовій книжці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 січня 2005 року серія НОМЕР_2 (дублікат). Зокрема: згідно наказу № 101/к від 16.10.2015р. ОСОБА_1 прийнятий на посаду інженера з охорони праці ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта», згідно наказу № 42/к від 13.04.2016 ОСОБА_1 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Позивачем подано копію заяви ОСОБА_1 як інженера з охорони праці від 13 квітня 2016 року в.о. директор ГНЦ «Зелена Буча УДППЗ Волощук Ю.В. в якій просить звільнити його з займаної посади з 13 квітня 2016 року через невиконання керівництвом ГНЦ «Зелена Буча» трудового законодавства та законодавства про охорону праці. Заява містить відмітку штампу ГНЦ «Зелена Буча» вх. № 270 від 13.042016р.

Згідно копії службових записок інженера з охорони праці ОСОБА_1 на ім`я в.о. директор ГНЦ «Зелена Буча УДППЗ Волощук Ю.В. зокрема від 21.03.2016 року (що містить штамп реєстрації ГНЦ «Зелена Буча» вх.№ 218 від 23.03.2016р.) зі змісту якої вбачається, що доводить до відома, що в посадових інструкція начальників підрозділів не визначено конкретні обов`язки з питань охорони праці, чим порушено ст. 13 Закону України «Про охорону праці»; від 23.03.2016 року (що містить штамп реєстрації ГНЦ «Зелена Буча» вх.№ 215 від 23.03.2016р. зі змісту якої вбачається, що доводить до відома, що відповідно до поставлених на нараді 21.03.16 завдань по вводу в експлуатацію касового апарата та експлуатації сауни, необхідно підготувати інструкції з охорони праці та забезпечити ними працівників, які будуть використовувати касовий апарат та надавати клієнтам послуги сауни; від 23.03.2016 року (що містить штамп реєстрації ГНЦ «Зелена Буча» вх.№ 217 від 23.03.2016р. зі змісту якої вбачається, що доводить до відома, що на нараді 21.03.16 завдання службі охорони праці не ставилися, а в протоколі наради наданій йому 23.03.16 року і датованій 21 березня 2016 року чомусь поставлені завдання: усунення проблеми з перебуванням собак на території ГНЦ, розробити інструкцію з охорони праці по роботі РРО і надати інструкцію з охорони праці по сауні.

Згідно копії наказу № 42/к (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.04.2016 ОСОБА_1 звільнити 13 квітня 2016 р. табельний номер 317, ФЗП 1377,00, інженер з охорони праці за власним бажанням с. 38 КЗпП України, підстава: заява гр. ОСОБА_1 від 13.04.2016 року ст. 38 КЗпП України. Наказ містить підпис в.о. директора Ю.В. Волощук, при цьому підпису щодо ознайомлення з наказом документ не містить.

Згідно копії акту про відмову ознайомитися під розпис (підписати наказ ГНЦ «Зелена Буча» про припинення трудового договору, складений комісією у складі: заступник директора з технічних питань ОСОБА_5 , заступник директора з питань навчальної роботи Семенчук А.В., інспектор з кадрів Зіновенко А.В. про те, що 13.04.2016 року інженер з охорони праці ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись під розпис з наказом № 42/к від 13.04.2016 року «Про припинення трудового договору».

Матеріали справи містять положення про Головний навчальний центр «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» , затверджена наказом в.о. генерального директора УДППЗ «Укрпошта» Ткачук І.В. від 2015 року № 880 , положення про службу охорони праці ГНУ «Зелена буча» УДПЗ «Укрпошта», затверджене 01.08.2012р. № 328, посадову інструкцію інженера з охорони праці ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» як додаток до наказу ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» № 328 від 01.08.2012р., затверджена ОСОБА_6 01 серпня 2012р.

Згідно положень Посадової інструкція інженера з охорони праці ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» інженер з охорони праці у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України "Про поштовий зв`язок", «Про охорону праці», іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями, іншими нормативними актами уповноваженого органу управління, Статутом УДППЗ "Укрпошта", наказами, розпорядженнями УДППЗ "Укрпошта", ГНЦ «Зелена Буча», а також Положення про ГНЦ «Зелена Буча», та посадовою інструкцією інженера з ОП (додатки).

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, позивач наполягає на розірванні трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з моменту подання ним заяви про звільнення та внесення відповідних змін в запис трудової книжки та стягнення заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні. Перевіряючи обґрунтованість таких вимог суд виходить з наступного.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України).

У частині першій статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 КЗпП України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13 зазначено, що «за змістом статті 38 КЗпП працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за власним бажанням без посилання на частину третю статті 38 КЗпП».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року в справі № 712/513/20 (провадження № 61-18331св20) вказано, що «при незгоді роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися».

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

З заяви ОСОБА_1 від 13 квітня 2016 року щодо звільнення вбачається, що ОСОБА_1 просить його звільнити з займаної посади з 13 квітня 2016 року через невиконання керівництвом трудового законодавства та законодавства про охорону праці. Тобто, позивач мав волевиявлення на звільнення саме з підстав, передбачених у частині третій статті 38 КЗпП України, проте не конкретизував, у чому саме полягало правопорушення роботодавця, яким порушувалися його права як працівника.

Твердження позивача про те, що відповідачем чинилися перешкоди при виконанні його посадових обов`язків, зокрема, при доповідях про виявлені порушення охорони праці директору ГНЦ «Зелена Буча» УДППЗ «Укрпошта» не було жодного реагування; покладання на нього обов`язків не передбачених його посадовою інструкцією та примушення прийняття ТМЦ, що не стосуються служби охорони праці, не знайшли свого підтвердження в жодному належному доказі поданому стороною позивача.

Відповідачем в спростування даного твердження подано копію акту перевірки фактів, викладених у заяві на звільнення інженера ОП ОСОБА_1 від 13 квітня 2016 року. Комісія, призначена наказом ГНЦ №125 від 13 квітня 2016 року, для перевірки фактів взяла для розгляду наступні документи: посадова інструкція інженера з ОП, Положення про службу охорони праці в ГНЦ, плани робіт та звітів, службові записки інженера з ОП від 23 березня 2016 року, Припис ГУ держпраці в Київській області від 24.12.2015р. № 5.3.036.8-П, положення про відділи. В результаті Комісією було встановлено, що інженер з ОП ОСОБА_1 у службовій записці вх. №218 від 23 березня 2016 року наводить невірну інформацію. Керівники структурних підрозділів виконують свої обов`язки згідно Положень про структурні одиниці ГНЦ, - тобто посадових інструкцій для керівників не було. Перевірені Положення були розроблені з урахуванням Наказу УДППЗ «Укрпошта» №526 від 02 липня 2012 року, куди включені питання пунктів 5.2.1.. Конкретних пропозиції щодо внесення доповнень в Положення структурних підрозділів, що регламентує ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» не надходило.

Проте, комісією було встановлено факти невиконання ОСОБА_1 розпоряджень та вказівок керівництва, зокрема: було виявлено, що інженер з ОП ОСОБА_1 не готував на протязі роботи в ГНЦ планів роботи та звітів за місяць, в результаті неможливо перевірити що він планував зробити та виконано по звітах. Згідно протоколу наради в ГНЦ від 23 березня 2016 року та службових записок ОСОБА_1 від 21 березня 2016 року та 23 березня 2016 року інженер з ОП Гринь С.Г повинен був підготувати проекти наказів і розпоряджень та надати інформацію письмово по протоколу п. 1. У встановлений термін жодних документів до інспектора з кадрів не надходило.

Доводи позивача ґрунтуються на припущеннях, вчинення конкретних неправомірних дій зазначених позивачем з боку відповідача не зафіксовано в жодному належному документі поданому до суду.

Посадовою інструкцією інженера з охорони праці передбачені завдання та обов`язки інженера з охорони праці, в тому числі (п.2.2.11.) є обов`язок виконувати інші доручення директора, що випливають з конкретних обставин.

Теж стосується і подача службових записок в.о. директору центру ( п.3.1. посадової інструкції) передбачено, що інженер з охорони праці має право доповідати директору ГНЦ «Зелена Буча» про всі виявлені недоліки в роботі служби охорони праці у межах своєї компетенції. Вносити пропозиції, щодо вдосконалення роботи (п.3.2.).

Тому подані стороною позивача службові записки на в.о. директора відповідача не свідчать про те, що відповідачем не виконувалося законодавство про працю чи умови колективного договору, що тягли за собою порушення його прав як працівника, були відповідною формою роботи, що передбачена посадовою інструкцією інженера з охорони праці.

Зі змісту припису Головного управління держпраці у Київській області № 26-186/723-601 від 23.06.2016 року, вбачається що перевіркою були встановлені порушення виплати всіх сум, що належали ОСОБА_1 в день звільнення в порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, оскільки нараховані при звільненні кошти в сумі 861,71грн. виплачені не в день звільнення 13.04.2016 року, а 19.04.2016 року, встановлено невиплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, також встановлено, що трудова книжка не видана працівникові у день звільнення, а була видана 15.04.2016 року, що підтверджено записом в журналі трудових книжок.

Проте, на виконання зазначеного вище припису 18.07.2016 року ГНЦ «Зелена Буча» було здійснено оплату 244,11грн. ОСОБА_1 , як відшкодування при звільненні за липень 2016 року, що вбачається видатковим касовим ордером від 18.07.2016 року.

При вирішенні трудового спору щодо припинення трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України визначальним є те, чи мали місце порушення роботодавцем трудового законодавства стосовно працівника на момент подання таким працівником заяви про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України (постанова Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 182/1207/21).

Згідно з частиною третьою цієї статті підставою розірвання з ініціативи працівника трудового договору є винні дії власника або уповноваженого ним органу через невиконання законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору. Підприємство у разі незгоди з підставою звільнення, заявленою позивачем, має відмовити у розірванні трудового договору на таких підставах, а не звільняти працівника в односторонньому порядку, змінивши підстави розірвання трудового договору.

Тобто на час розгляду справи відсутні порушення роботодавцем законодавства про працю, про які зазначає позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за частиною третьою статті 38 КЗпП України.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача заробітної плати та вихідної допомоги в сумі 4817,75грн., що складається з 688,25грн. безпідставно знятої та невиплаченої надбавки та вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку 4129,50грн.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на сплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про сплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт (частина перша статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина друга статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно розділу 3 Колективного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2011-2015 роки, дана редакція діяла до 26.05.2016р. (копія якого додана до матеріалів прави) вбачається, що (п.3.1.1.) надбавка за високі досягнення в праці встановлюється в розмірі до 50 відсотків посадового окладу керівника, фахівця, професіонала з урахуванням фактично відпрацьованого часу за наказом та на підставі подання керівника відповідного підрозділу.

Отже, надбавка за високі досягнення у праці не відноситься до гарантованої основної заробітної плати, а залежить від виконуваної роботи та наявності певних досягнень, порядок її встановлення визначалась наказом керівника (директора філіалу) за поданням безпосереднього керівника. Враховуючи, що мало місце погіршення якості роботи, керівник мав право не продовжувати та скасувати надбавки, які виплачувалися, виходячи з якості та ефективності роботи будь якому працівнику за загальними результатами.

За поданням керівника позивача заступника директора з технічних питань ОСОБА_7 від 31.12.2015 р. інженеру з охорони праці ОСОБА_1 , як і іншим співробітникам за наявності подань, наказом № 496 від 31.12.2015 р. була встановлена надбавка в розмірі 608,00 грн. Відповідно до п.2. наказу № 496 надбавки встановлювались з 04.01.2016р. по 29.02.2016р.

Після 29.02.2016 надбавка до посадового окладу ОСОБА_1 наказами роботодавця не встановлювалась, будь які подання від безпосереднього керівника позивача на становлення йому надбавки не надходили, даного твердження відповідача не спростовано належними доказами зі сторони позивача).

Таким чином, вимога позивача в частині зобов`язання стягнути надбавку за високі досягнення у праці не знайшло обґрунтування, крім того, рішення щодо її продовження роботодавцем не приймалося, а тому позовна вимога в цій частині є необґрунтованою та не доведеною, тому задоволенню не підлягає.

Також суд приходить до висновку і про необгрунтованість та недоведеність вимоги щодо стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку, в тому числі і в сумі 4125,50грн.

В матеріалах справи відсутні належні докази, щодо існування заборгованості по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 , чи будь яких інших виплат, на які позивач мав право при звільненні за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований, доводи, на які посилалася позивач як на підстави свого позову, спростовано стороною відповідача, а отже вимоги позовної заяви не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені ним судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. 43, 55 Конституції України, ст. 1-23 Цивільного кодексу України, ст. 22, 36, 38, 94, 97, 117, 153, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. 3, 11, 12, 13, 31, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про зміну формулювання причини звільнення з роботи, стягнення заробітної плати і вихідної допомоги, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза