Ухвала суду № 138071307, 09.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7835/26

Провадження № 2-з/361/72/26

09.07.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Савчака С.П., без повідомлення учасників розглянувши в м. Бровари Київської області заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову подану до позовної заяви ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Броварської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визначення порядку спадкування, спадкування права власності на 1/2 частку майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся 01.07.2026 року до суду через свого представника ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Броварської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про: - встановлення факту родинних відносин, а саме того, що він є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і братом ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - встановлення факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 ; - визнання незаконним рішення виконавчого комітету Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області від 28.01.1998 року за № 6 про оформлення права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; - визнання недійним свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 від 02.12.1999 року; - скасування рішення від 08.05.2003 року про державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; - визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.02.2002 року на ім`я ОСОБА_5 на 1/2 частину житловий будинок АДРЕСА_1 ; - визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.04.2003 року на ім`я ОСОБА_5 на 1/2 частину житловий будинок АДРЕСА_1 ; - визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.02.2002 року на ім`я ОСОБА_5 на 1/2 частину права на земельну частку (пай) розміром 2,60 в умовних кадастрових гектарах; - визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.02.2002 року на ім`я ОСОБА_5 на 1/2 частину права на земельну частку (пай) розміром 2,60 в умовних кадастрових гектарах; - визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.04.2003 року на ім`я ОСОБА_5 на 1/2 частину права на земельну частку (пай) розміром 2,60 в умовних кадастрових гектарах; - визнання недійсний розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 29.07.2008 року за № 1405 про виділ в натурі ОСОБА_5 земельних ділянок взамін сертифіката на право земельну частку (пай) КВ № 0296856; - визнання недійсний державного акту про право власності на земельну ділянку виданного 28.10.2011 року на ім`я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 0,9497 га; - визнання недійсний державного акту про право власності на земельну ділянку виданного 28.10.2011 року на ім`я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 1,3597 га; - скасування рішення державного реєстратора Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 17.01.2022 року про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,9497 га; - скасування рішення державного реєстратора Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 17.01.2022 року про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 1,3597 га; - визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; - визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,9497 га; - визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1,3597 га.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що він є сином померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і братом ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвища їх різняться через різне написання при видачі паспортних документів та здійснення по різному перекладу їх прізвища на українську мову.

Позивач та його рідна сестра ОСОБА_5 на час смерті їх батька проживали та були зареєстровані разом з їх батьком ОСОБА_4 в побудованому ним у 1956 році житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 28.08.1993 року склав заповіт, який був посвідчений секретарем Бобрицької сільської ради народних депутатів Броварського району Київської області зареєстрований в реєстрі за № 93. За вказаним заповітом він заповів все своє майно в рівних частинах ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Після смерті батька позивач з сестрою фактично поділили між собою будинок, визначили порядоку користування ним між собою та продовжували проживати в будинку, чим прийняли спадщину вступивши в її управління та володіння.

За життя їх батьком не оформив право власності на житловий будинок та не зареєстрував це право, оскільки вважав себе власником будинку згідно із записами в погосподарських книгах Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області.

Крім того, їх батькові належало право на земельну частку (пай), як члену КСП «Бобрицьке», що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0296856 від 02.08.2002 року розміром 2,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення між цієї частки в натурі (на місцевості).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача ОСОБА_5 , яка проживала одна, дітей у неї не було. Позивачем в половині будинку де жила сестра виявив папку з документами. За вказаними документами, як виявилося сестра вже після смерті батька: - оформила 02.12.1999 року свідоцтво про право власності на спадковий житловий будинок на ім`я батька; - отримала двічі свідоцтво про право на спадщину за заповітом 08.02.2002 року, 01.04.2003 року на спадковий житловий будинок по 1/2 частині ставши власницею всього будинку; - отримала двічі свідоцтво про право на спадщину за заповітом 08.02.2002 року, 01.04.2003 року по 1/2 частині права на спадкову земельну частку (пай) ставши отримавши право на всю земельну частку (пай); - вчинила дії щодо внесення змін до сертифікату щодо права на земельну частку (пай) щодо зазначення її спадкоємицею на це право отримавши відповідні рішення органів державної влади; - отримала 28.02.2011 державні акти на земельні ділянки площею 0,9497 га, 1,3597 га з кадастровими номерами 3221280400:06:007:0016, 3221280400:07:006:0029 взамін сертифікату на земельну частку пай.

Внаслідок зазначених дій було порушені вимоги законодавства, як щодо оформлення відповідним рішенням будинку на померлу особу, так і щодо оформлення відповідними рішеннями документів щодо права власності на спадкове майно, чим порушені права ОСОБА_2 , як спадкоємця померлого.

Крім того, ОСОБА_2 дізнався, що ОСОБА_5 склала заповіт на невідому йому особу ОСОБА_3 , якій заповідала все своє майно. Позивач повідомляв Другу Броварську державну нотаріальну контору про порушення його права на частку спадкового майна та не видачі відповідачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5

07.07.2026 року до суду надійшла від представника позивача ОСОБА_1 заява про забезпечення позову за якою він просить заборонити Другій броварській державній нотаріальній конторі видавати спадкоємцям за заповітом чи за законом свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі № 734/25 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

Заява обгрунтована тим, що 26.11.2025 року Другою броварською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 734/25 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 за заявою спадкоємця за заповітом ОСОБА_3 .

Видача Другою броварською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про задоволення позову, істотно ускладнити чи унеможливти ефективний захист та поновлення порушених прав позивача щодо права власності на частку спадкового майна за захистом яких ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами та заяву про забезпечення позову суд встановив.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду, уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, ефективний захист прав або інтересів позивача.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Враховуючи вищевказані обставини, між позивачем та відповідачами, в тому числі ОСОБА_3 існує спір щодо майна, яке було оформлене на померлу ОСОБА_5 . Вказане на думку суду, дає підстави для висновку про наявність можливості відповідачу ОСОБА_3 отримавши свідоцтво про право на спадщину щодо майна ОСОБА_5 розпорядитися спірним майном. У випадку оформлення свідоцтва про право на спадщину та продажу/дарування/міни/поділужитлового будинку та земельних ділянок позивач буде вимушений в подальшому знову навіть при наявності позитивного для нього рішення суду звертатися до суду з іншим позовом/ами щодо цього майна (визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину, визнання договорів недійсними, витребування майна, зобов`язання вчинити певні дії, усунути перешкоди тощо), тобто не буде досягнуто ефективний захист прав або інтересів позивача при наявності можливого майбутнього рішення про задоволення позову.

Суд порівнявши негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (заборною на видачу свідоцтва про право на спадщину) із тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (майно може бути відчужене), з урахуванням законного інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, та майнових наслідків забезпечення позову, вважає, що такий захід забезпечення позову, як заборона Другій броварській державній нотаріальній конторі видавати спадкоємцям за заповітом чи за законом свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі № 734/25 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 є співмірним із заявленими позивачем вимогами, реально забезпечить позов та ефективний захист прав позивача.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що застосування зустрічного забезпечення в цьому випадку не є обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, враховуючи, що спадкоємець/спадкоємці після отримання свідоцтв про право на спадщину можуть вжити заходів щодо її відчуження, тобто вжити активні дії, які унеможливлять ефективний захист прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-154, 259-261, 351-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Другій броварській державній нотаріальній конторі видавати спадкоємцям за заповітом чи за законом свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі № 734/25 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Позивач/стягувач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Боржник:

Друга броварська державна нотаріальна контора, місцезнаходження за адресою: Київська область, Броварський район, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 39, код ЄДРПОУ 02884351.

Копію цієї ухвали направити:

- Другій броварській державній нотаріальній конторі (місцезнаходження за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 39, код ЄДРПОУ 02884351;

- Броварському відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (07400 Київська область, Броварський район, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 39); для виконання; позивачу та відповідачам.

Повна ухвала складена та підписана 09 липня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак