Рішення № 138070764, 09.07.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/489/26

Провадження №2/155/517/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання Задурській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Горохів цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, на земельну ділянку площею 2,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВЛ №021915 від 20.09.2001 року. На вказане спадкове майно померла ОСОБА_2 22.05.2023 року склала заповіт. Позивач зазначає, що є єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом після смерті матері. ОСОБА_1 вказує, що з метою реалізації спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернувся до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошина С.А. Проте, останній відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку у зв`язку із пропущенням встановленого законом шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що строк пропустив у зв`язку із неправильним розумінням закону щодо встановленого порядку та строку для прийняття спадщини, вважав, що прийняти спадщину не можливо, так як на території України було введено воєнний стан, у зв`язку з чим не працюють реєстри та він не отримає свідоцтва про право на спадщину. Крім того, у нього на руках були правовстановлюючі документи на спадкове майно, що на його думку було достатнім для фактичного вступу в управління спадковим майном. Вважає, що зазначені обставини є поважними для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Просить суд визначити додатковий двохмісячний строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 .

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 травня 2026 року з викликом сторін.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2026 року за заявою позивача витребувано від Горохівської державної нотаріальної контори Волинської області витяг зі Спадкового реєстру про наявність спадкових справ до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також заповітів, посвідчених від її імені, а у випадку заведення спадкової справи на ім`я спадкодавця належним чином завіреної її копії.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 25 травня 2026 року за заявою позивача витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошина С.А. витяг зі Спадкового реєстру про наявність спадкових справ до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також заповітів, посвідчених від її імені, а у випадку заведення спадкової справи на ім`я спадкодавця належним чином завіреної її копії. Підготовче засідання відкладено на 24 червня 2026 року з викликом сторін.

У зв`язку з перебуванням судді Яремчук С.М. у відпустці розгляд справи призначено на 09 липня 2026 року відповідно до довідки № 155/489/26.

Протокольною ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 09 липня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 липня 2026 року.

Позиція учасників судового розгляду

Позивач в судове засідання не з`явився, 08 травня 2026 року подав заяву у якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник Горохівської міської ради в судове засідання не з`явився, однак скерувала до суду письмове клопотання в якому просить розгляд справи проводити без її участі, заявлені позивачем позовні вимоги визнає повністю, проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , місце смерті: село Білопіль Володимир-Волинський район Волинська область, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03 січня 2024 року Горохівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 11).

Із довідки Підберезівського старостинського округу Горохівської міської ради Луцького району Волинської області №33 від 12.01.2026 року вбачається, що згідно запису погосподарської книги №3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До дня своєї смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_2 одна. Заповіт в Підберезівському старостинському окрузі Горохівської міської ради Луцького району Волинської області посвідчувався 22 травня 2023 року за реєстраційним номером 1-36. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 19).

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , відповідно до якого його матір`ю є ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_3 (а. с. 10).

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшла земельна ділянка площею площею 2,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лемешівської сільської ради згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВЛ №021915 від 20.09.2001 року, виданого на підставі рішення Лемешівської сільської Ради народних депутатів від 27.09.2001р. №15/2 (а. с. 13 -14).

Згідно заповіту від 22 травня 2023 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе належне своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день її смерті їй по закону, заповіла ОСОБА_1 (а. с. 12).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №85456941 від 01.06.2026 року стверджується, що заповіт чинний та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1-36, номер у спадковому реєстрі 70685297, стан чинний.

Із дослідженої копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Горохівським РВ УМВС України у Волинській області 27 березня 1998 року, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Козятин Горохівського району Волинської області, місцем проживання останнього є АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 (а. с. 7 9).

Будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошина Сергія Анатолійовича з метою оформлення спадкових прав.

Відповідно до постанови від 21 січня 2026 року №9/02-31, приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошин С.А. відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю. У постанові приватний нотаріус запропонував громадянину ОСОБА_1 звернутися до суду для продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, або подати інші докази, які свідчать про прийняття спадщини (а. с. 20 21).

04 червня 2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла відповідь від приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошина С.А. за №01-16/56 від 01.06.2026 року з додатками.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85456924 від 01.06.2026 року, після померлої ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 (заява надійшла 21 січня 2026 року та зареєстрована за №32) заведено спадкову справу №14/2026, номер у спадковому реєстрі 75135215.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 22 травня 2023 року старостою Підберезівського старостинського округу Горохівської міської ради Луцького району Волинської області, зареєстрований в реєстрі за №1-36, однак пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які претендують на зазначене у заповіті спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1 та 2 статті 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Крім того, при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він пропустив встановлений законом шестимісячний строк та не звернувся вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 у зв`язку із неправильним розумінням закону щодо встановленого порядку та строку для прийняття спадщини, вважав, що прийняти спадщину неможливо, так як на території України введено воєнний стан, у зв`язку з чим не працюють реєстри та він не отримає свідоцтва про право на спадщину. Крім того, у нього на руках були правовстановлюючі документи на спадкове майно, що, на його думку, було достатнім для фактичного вступу в управління спадковим майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Оцінюючи доводи позивача та надані ним докази в обґрунтування позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає, що у своїй сукупності вони свідчать про те, що позивач мав поважну причину в несвоєчасному поданні заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд враховує, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Таким чином, позивач має право на спадкування. Підстав усунення позивача від права на спадкування судом не встановлено. Суд вважає, що пропущення позивачем строку для прийняття спадщини не має стати причиною усунення його від права спадкування за заповітом.

Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої спадкодавиці ОСОБА_2 .

Щодо судових витрат у справі

У своєму позові ОСОБА_1 не наполягає на стягненні судових витрат, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, ст.ст. 3, 1216-1218, 1220-1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 5, 12-13, 81, 223, 247, 259, 264-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач: Горохівська міська рада Луцького району Волинської області (адреса місцезнаходження: місто Горохів, вулиця Шевченка, будинок 17 Луцького району Волинської області, ЄДРПОУ 04051276);

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.