Ухвала суду № 138070730, 09.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/730/26

Провадження № 2/645/1499/26

УХВАЛА

09 липня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді Спесивцева О.В.,

за участю секретаря судових засідань Асєєвої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами № 555154243086006 від 06.02.2022 та № 7410971 від 09.02.2022 в загальному розмірі 38508,40 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у т.ч. за клопотаннями представника відповідача з метою врегулювання спору між сторонами.

01.07.2026 року до суду від представника відповідача - адвоката Лаєвської М.Л. надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

03.07.2026 року до суду від представника позивача Сергійчука Я.Я. надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення представника позивача. Також разом з письмовими запереченнями представник позивача надав клопотання про витребування доказів, в якому просить поновити строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д, код ЄДРПОУ 14360570): Ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; - докази зарахування на картку № НОМЕР_1 , кредитних коштів у сумі 20 000,00 грн., які 09.02.2022 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписку за номером картки № НОМЕР_1 , за період з 09.02.2022 по 16.02.2022 р. ; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 , (віртуальна чи фізична картка); інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 , за період з 09.02.2022 по 16.02.2022 р.; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

В обґрунтування клопотання вказує, що на підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви долучено квитанцію від «LiqPay» щодо підтвердження переказу грошових коштів від 09.02.2022 року на номер картки відповідача № НОМЕР_1 , у розмірі 20 000,00 грн. Вказує, що відповідно до положень укладеного між сторонами договору та норм чинного законодавства України вважає, що надана позивачем копія листа від платіжної системи є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт перерахування позикодавцем грошових коштів відповідачу, оскільки правовідносини виникли, в тому числі, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, зокрема, і з використанням платіжних інструментів. Щодо надання виписки з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Таку виписку по рахунку позичальника може сформувати та надати банк, що обслуговує картковий рахунок відповідача, який був вказаний ним на отримання кредитних коштів і на який були перераховані кошти за Договором позики. Вказує, що у позовній заяві не зазначав про необхідність витребування доказів, оскільки, зважаючи на норми чинного законодавства, позивачем було надано належні та допустимі докази, що підтверджують його позицію, а необхідність витребування безпосередньо банківської виписки виникла в процесі розгляду справи в суді. З огляду на викладене, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи просив поновити строк для подання клопотання та витребувати вказані докази.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову . Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 179 ЦПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив (у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3 - 5 ст. 178 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом).

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, зазначив, що застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представників сторін, суд приходить до висновку про можливість поновлення представнику відповідача процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У разі задоволення клопотання, суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 3 ст. 84 ЦПК України).

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на зміст спірних правовідносин, предмет спору, наявні труднощі у сторони позивача в отриманні таких доказів особисто, приймаючи до уваги ту обставину, що вищезазначений спір судом не може бути врегульований без дослідження таких доказів, що витребуються, та оскільки обставини, зазначені в позові можуть бути підтверджені вказаними доказами, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка); інформацію про власника карт-рахунку № НОМЕР_1 відкритого із зазначенням прізвища, імені та імені по батькові власника рахунку, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, адресу місця реєстрації та/або проживання, контактних даних (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), а також виписку по карт-рахунку № НОМЕР_1 за період часу з09.02.2022 по 16.02.2022 р.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що витребувані докази мають значення для встановлення наявності або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заяви. Крім того, витребувана інформація має значення для всебічного та повного з`ясування обставин справи і справедливого та правильного її вирішення.

Враховуючи витребування додаткових доказів у справі, суд вважає за необхідне відкласти розгляду справи на іншу дату.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання (ч. 5 ст. 259 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.76-77, 84, 127, 178-179, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача Сердійчук Ярослави Ярославівни про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів задовольнити.

Клопотання представника позивача Сердійчук Ярослави Ярославівни про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д, код ЄДРПОУ 14360570):

-інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка);

- інформацію про власника карт-рахунку № НОМЕР_1 відкритого із зазначенням прізвища, імені та імені по батькові власника рахунку, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, адресу місця реєстрації та/або проживання, контактних даних (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо);

- виписку по карт-рахунку № НОМЕР_1 за період часу з09.02.2022 по 16.02.2022 р.

Витребувану інформацію направити до суду в найкоротший строк.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 84 ЦПК України за неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відкласти судове засідання на 29 липня 2026 р. об 11 год. 10 хв.

Про наступне судове засідання повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя О.В. Спесивцев