Ухвала суду № 138069494, 09.07.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1805/26

Провадження № 6/191/113/26

У Х В А Л А

іменем України

09 липня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючої судді Форощука С.А., за участю секретаря Вехник С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна,

В С Т А Н О В И В:

заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтовуючи її тим, що 14.08.2019 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 560392522. 19.05.2021 року приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна видав виконавчий напис № 21805 про стягнення з боржника на користь ТОВ ««Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. 18.11.2021 року приватний виконавець Макаренко Анна Сергіївна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №67574256 з примусового виконання виконавчого напису № 21805 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. Станом на сьогодні виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого згідно з реєстром прав вимог № 62 від 21.01.2020 року від первісного кредитора за кредитним договором № 56039252 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому до договору факторингу 2 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 2. На виконання договору факторингу згідно з реєстром прав вимог № 4 від 09.04.2021 року від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 56039252.

16.10.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та заявником укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до умов якого та згідно із реєстром боржників № 3 від 16.10.2025 року заявнику ТОВ «Фінансова компанія «Позика» відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 560392522.

У зв"язку з чим, заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого документа.

В судове засідання сторони не з`явилися, заявник у заяві про зміну сторони виконавчого провадження вказав на проведення розгляду справи без його участі. Заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. надала заяву про розгляд справи без її участі. Інші учасники жодних заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви, встановив наступні фактичні обставини справи.

Як вбачається з копії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор), клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на мовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1. цього договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному Додатку.

У підпункті 5.1.1. пункту 5.1. договору факторингу 1 зазначається, що згідно письмового запиту Фактора, Клієнт зобов`язаний надати копії належним чином посвідчених кредитних договорів та всіх додатків до нього, що підтверджують право вимоги, що були передані Фактору відповідно до умов цього договору, по боржниках, перелік яких наведено у запиті.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 62 від 21.01.2020 року що Клієнт відступає Фактору право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 (під порядковим номером 383) у сумі 15 801,00 грн. (загальна сума заборгованості, яка складається з суми кредиту у розмірі 5000,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 10 801,00 грн.), дата кредитного договору 14.08.2019 року, номер кредитного договору 560392522, сума фінансування 750 грн.

Судом також встановлено, що згідно копії договору Факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) і ТОВ «Таліон плюс» (клієнт), Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору). Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100,00 (сто) гривень 00 копійок (надалі «Ціна продажу»), що сплачуються Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору (п. 2.3. договору).

У підпункті 5.1.1. пункту 5.1. цього договору зазначається, що при підписанні Сторонами Реєстру прав вимог Клієнт зобов`язаний передати Фактору документи (Кредитні договори з додатками) шляхом направлення електронного листа, на адресу Фактора: a0961000011@gmail.com.

Відповідно до п. 4.1. договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному Додатку.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 4 від 09.04.2021 року що Клієнт відступає Фактору право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 (під порядковим номером 10865) у сумі 14 041,00 грн. (загальна сума заборгованості, яка складається з суми кредиту у розмірі 5000,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 9041,00 грн.), дата кредитного договору 14.08.2019 року, номер кредитного договору 560392522, сума фінансування 187,50 грн.

Встановлено, що згідно копії договору Факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» (фактор) і ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт), фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (сума фінансування) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникає в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену пеню), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить

Відповідно до п. 1.2 договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно із додатком 2.

Згідно з Реєстром боржників №3 від 16.10.2025 року що Клієнт відступає Фактору право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 (під порядковим номером 5345) у сумі 18 552,59 грн. (загальна сума заборгованості, яка складається з суми кредиту у розмірі 4 596,59 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 9041,00 грн.), пеня, штраф у розмірі 4 915 грн. дата кредитного договору 14.08.2019 року, номер кредитного договору 560392522, сума фінансування 3 950,52 грн.

Як вбачається з постанови приватного виконавця Макаренко А.С. у ВП № 67574256, 18.11.2021 року відкрите виконавче провадження за виконавчим написом № 21805, виданого 19.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 20 156 грн.

Згідно довідки з АСВП від 08.02.2026 року наявна інформація про відкрите виконавче провадження; виходячи зі змісту цієї довідки, виконавче провадження не закрите.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічні норми містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України від 02 червня 2016року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно з частиною 2 статті 15 цього Закону, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Виконавчий напис нотаріуса, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З огляду на зазначені норми матеріального права заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону № 1404-VIII, з урахуванням статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17.

Виходячи з викладеного, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального правонаступництва; отже суду слід встановити, чи є заявник матеріальним правонаступником у виниклих правовідносинах.

Заявник обґрунтовує своє матеріальне правонаступництво низкою договорів цесії, які послідовно укладалися між юридичними особами та наявністю відкритого виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса.

Разом з тим, судом встановлено, що первісний договір факторингу №28/1118-01 між від 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор) укладений раніше, ніж кредитний договір № 560392522 від 14.08.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Предметом договору факторингу може бути: право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога); право вимоги, яке виникне в майбутньому (настане строк платежу).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі №910/11177/20).

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише в певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100), від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що до ТОВ «Таліон плюс» від первісного кредитора, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 560392522 від 14.08.2019 року, оскільки договір факторингу укладений раніше ніж сам кредитний договір, отже, на день підписання договору факторингу не існувало жодних кредитних зобов`язань ОСОБА_1 , а відступлення права вимоги на невизначені, неконкретизовані, позбавлені конкретного змісту вимог законом не допускається. Отже, ТОВ «Таліон плюс» не є матеріальним правонаступником у кредитних відносинах між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Відповідно, вся подальша низка договорів факторингу є похідними і всі подальші кредитори, у тому числі кінцевий кредитор ТОВ «Позика» не є матеріальними правонаступниками за кредитним договором № 560392522 від 14.08.2019 року, оскільки перший фактор не набув права вимоги, отже не міг його у подальшому відступати новим кредиторам.

Суд також зауважує, що на підтвердження підстав свого матеріального правонаступництва заявник не надав копії кредитного договору, копії виконавчого напису, доказів ідентифікації та верифікації ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору, доказів перерахування їй грошових коштів за кредитним договором, отже суд взагалі позбавлений можливості встановити як факт укладення кредитного договору так і правомірності нарахування заборгованості, а також пересвідчитися щодо змісту виконавчого напису.

При цьому суд зауважує, що відповідно до п. п. 5.1.1 договору факторингу №28/1118-01 між від 28.11.2018 (договір факторингу 1) згідно письмового запиту Фактору Клієнт зобов`язаний передати копії належних чином засвідчених кредитних договорів та всіх додатків до нього, що підтверджують право вимоги; аналогічні умови містяться і в договорі факторингу 2, і в договорі факторингу 3, про що суд зазначав вище. Ці умови договорів кореспондуються із приписами статті 517 ЦК України, відповідно до яких первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Отже, на сторони договору покладається забезпечення здачі-приймання повного пакету документів на підтвердження існування заборгованості, її реальності, ідентифікації та верифікації боржника, перерахування йому кредитних коштів тощо. Саме наступний кредитор повинен бути максимально зацікавлений в отриманні таких доказів і для цього повинен зробити всі дії, зазначені законом та договором.

Тому суд відхиляє пояснення Заявника, що він не має змоги надати виконавчий напис, оскільки наразі не є стороною виконавчого провадження, оскільки як новий кредитор, який отримав право вимоги за договором факторингу, повинен пересвідчити у реальності, дійсності та розмірі такого кредитного боргу боржника і подбати про необхідний повний пакет документів на підтвердження такої заборгованості, зокрема, про первинні документи, на основі яких суд повинен здійснити оцінку саме наявності у заявника права вимоги до боржника.

Крім того, з наданих суду доказів не вбачається, що виконавчий напис № 21805, за яким 18.11.2021 року відкрито виконавче провадження № 67574256, виданий саме за кредитним договором № 560392522 від 14.08.2019 року. Так, у постанові про відкриття виконавчого провадження відсутні відомості, що надають можливість ідентифікувати, за яким саме зобов`язанням ОСОБА_1 виданий виконавчий напис. Як вже було зазначено судом, наявні розбіжності в сумах заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 560392522 від 14.08.2019 року, які вказані у реєстрах прав вимог, які складались в рамках укладених договорів факторингу, при цьому вказані суми є відмінними від суми, зазначеної у постанові про відкриття виконаного провадження.

Отже належних доказів того, що ТОВ «ФК «Позика» набуло права вимоги саме за виконавчим написом № 21085, вчиненим 19.05.2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та набуло статусу стягувача у виконавчому провадженні № 67574256, суду не надано.

Суд зазначає, що обов`язок подання вказаних доказів в даній категорії справ несе заінтересована особа, яка звертається до суду із відповідною заявою. ТОВ «ФК «Позика» відповідні докази не надало.

Оскільки суду не надано доказів матеріального правонаступництва заявника, цілком очевидною є неможливість його процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06.07.2026 року, є дата складення повного судового рішення 09.07.2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 261, 354, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 09.07.2026 року.

Суддя С. А. Форощук