Рішення № 138068952, 07.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 183/12920/25

Провадження № 2/175/1002/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"07" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр», в особі представника Горної В.І., звернулося через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 23.05.2025 року укладено кредитний договір (оферти) № 23.05.2025-100002492. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 25 000 грн. 00 коп., шляхом перерахування коштів на платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 ; строком на 168 днів, дата повернення кредиту 06.11.2025 року. Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти, фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» 1% за 1 день користування кредитом(перші сім періодів зазначених у графіку платежів), процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 5 % від суми кредиту та дорівнює 1 250 грн., комісія за обслуговування кредитної лінії становить 1250 грн. та нараховується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Відповідач належним чином не виконує умови договору щодо погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 75 750 грн. 00 коп., з яких: 25 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 33 250 грн. 00 коп. - проценти, 1 250 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту, додаткова комісія 3750 грн. 00 коп., 12 500 грн. 00 коп. - неустойка, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати по справі.

26.12.2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про направлення справи за підсудністю.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

26.03.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та справу було призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяв про розгляд справ за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином шляхом оголошення на сайті та поштовим повідомленням за адресою місця проживання.

У зв`язку з неявкою сторін на розгляд справи суд ухвалює заочне рішення та постановляє ухвалу про проведення заочного розгляду справи, відповідно до вимог статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 23.05.2025-100002492, за умовами якого позичальнику 23.05.2025 року надано кредит, шляхом перерахування коштів на належний позичальнику електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 у розмірі 25 000 грн. 00 коп., строком на 98 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 06.11.2025 року.

Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти, фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» 1% за 1 день користування кредитом(перші сім періодів зазначених у графіку платежів), процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 5 % від суми кредиту та дорівнює 1 250 грн. 00 коп.

Комісія за обслуговування кредитної лінії становить 1250 грн. та нараховується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів.

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором A454.

У графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору № 23.05.2025-100002492 встановлено графік розрахунків, де вказано, що дата видачі кредиту 23.05.2025 року, дата повернення 06.11.2025 року, сума кредиту 25 000 грн. 00 коп., комісія за надання кредиту 1 250 грн. 00 коп., а також визначено розмір відсотків за кожен місяць користування кредитними коштами та комісію за обслуговування кредитної лінії.

ТОВ «Споживчий центр» 23.05.2025 року переказало відповідачу грошові кошти у розмірі 25 000 грн. 00 коп., за кредитним договором № 23.05.2025-100002492 від 23.05.2025 року на платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20276-1391-233498461.

ТОВ «Споживчий центр» 23.05.2025 року переказало відповідачу грошові кошти у розмірі 25000,00 грн, за кредитним договором №23.05.2025-100002492 від 03.04.2025 року на платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ Універсальні платіжні рішення від 09.12.2025 вих. № 1-0912.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 23.05.2025-100002492 від 23.05.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить розмірі 75 750 грн. 00 коп., з яких: 25 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 33 250 грн. 00 коп. - проценти, 1 250 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту, додаткова комісія 3750 грн. 00 коп., 12 500 грн. 00 коп. - неустойка.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Наявними у справі доказами доведено, що ТОВ «Споживчий центр» покладені на нього зобов`язання за кредитним договором № 23.05.2025-100002492 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу 23.05.2025 грошові кошти в розмірі 15000,00 грн.

Із наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 23.05.2025-100002492 вбачається, що суму боргу за тілом кредиту, процентами, комісією, неустойкою відповідач не погасив.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позов та фактично не оспорив, що він не здійснив погашення боргу за кредитним договором.

Отже, заборгованість що складається: 25 000,00 грн - основного боргу та 33 250,00 грн - процентів суд стягує в повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості по комісії (пов`язаної з наданням кредиту та обслуговування кредитної лінії) у розмірі 5 000 грн суд зазначає наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.

Окреме стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення є порушенням закону, в зв`язку з чим умова Договору яка передбачає таке стягнення є нікчемною на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої і другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідача комісії (пов`язаної з наданням кредиту та обслуговуванням кредитної лінії) у розмірі 5000 грн є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення неустойки, яку позивач просить стягнути в розмірі 12 500,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24лютого 2022 року №64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Таким чином, нарахування позивачем неустойки в сумі 12 500,00 грн за невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором під час дії воєнного стану є неправомірним, оскільки сума неустойки підлягає списанню.

Із наведених підстав, у стягненні 12 500,00 грн неустойки суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, суд стягує з ОСОБА_1 борг за наданим кредитом в розмірі 58 250,00 грн, з яких: 25 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 33 250,00 грн - заборгованість за відсотками, тим самим задовольняє позов частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 1862,76 грн (58250 грн х 2422,40 грн/75750 грн = 1862,76 грн).

Керуючись ст.ст. 141, 247, 259, 263-265,280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 23.05.2025-100002492 від 23.05.2025 року у розмірі 58 250,00 грн, з яких: 25 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 33 250,00 грн - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) судовий збір у розмірі 1862,76 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. С. Краснокутська