Рішення № 138068806, 08.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4507/26

(2/199/4758/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Куземі О.Г.,

за участю представника позивача Ворон А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Чижик Ірина Олександрівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернулась позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача по батьківській лінії споріднення, єдиним спадкоємцем за законом якої є позивач, в зв`язку із чим позивачем 02 березня 2026 року було подано заяву про прийняття спадщини після своєї бабусі, а саме квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Однак приватним нотаріусом своєю постановою від 02 березня 2026 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадкове майно, що мотивовано пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що строк для подання заяви було пропущено нею з поважних причин, а саме через початок бойових дій на території розташування спадкового нерухомого майна, що зумовило необхідність тривалого збирання документів для звернення до нотаріуса, необхідності дбати про власну безпеку та безпеку спадкодавиці, яку позивач евакуювала з м. Білицького Донецької області до м. Підгороднє Дніпропетровської області, де спадкодавиця оселилась, отримавши статус внутрішньо переміщеної особи. Також позивач послалась на те, що після смерті у 2018 році свого діда, у 2022 році батька, а потім у 2023 році останнього близького кровного родича спадкодавиці бабусі ОСОБА_2 позивач переживала сильне нервово-психічне потрясіння, що заважало їй раціонально займатись юридичними справами. За таких обставин та посилаючись на те, що прийняття спадщини не порушує прав та інтересів інших осіб, оскільки позивач є єдиною спадкоємицею після своєї бабусі, позивач просила суд визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 20 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи приватного нотаріуса та витребувано у нього копію спадкової справи.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 19 червня 2026 року, постановленою складення окремого документу, однак із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з викладених у ньому підстав та обставин.

Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача за наявними матеріалами справи.

За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд цивільної справи по суті за наведеної явки учасників розгляду справи.

Вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що дідусю позивача по батьківській ліні споріднення ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки БТІ, копією договору купівлі-продажу, копією технічної документації на нерухоме майно, копіями свідоцтв про народження та укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилась спадщина на належне останньому нерухоме майно. На час смерті останнього разом із ним була зареєстрована лише його дружина бабся позивача ОСОБА_2 . Викладене підтверджується копією свідоцтва про смерть, копією довідки з місця проживання.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4 , який мешкав окремо від своїх батьків зазначених вище дідуся та бабусі позивача, що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану та іншими матеріалами спадкової справи.

17 лютого 2023 року бабуся позивача ОСОБА_2 переїхала з місця свого зареєстрованого проживання, розташованого у зазначеній вище спадковій квартирі, до АДРЕСА_3 , оселившись за зазначеною адресою як внутрішньо переміщена особа. Викладене підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 бабуся позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла в м. Підгороднє, внаслідок чого відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

02 березня 2026 року позивачем, як єдиним спадкоємцем за законом, подано приватному нотаріусу ДМНО Чижик І.О. заяву про прийняття спадщини після своєї бабусі ОСОБА_2 . При цьому за життя зазначена спадкодавиця заповітів, спадкових договорів не складала/не укладала. Викладене підтверджується копіями матеріалів спадкової справи.

Тією ж датою, тобто 02 березня 2026 року, приватним нотаріусом ДМНО Чижик І.О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру після смерті бабусі позивача, що мотивовано пропуском позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини. Копія постанови приватного нотаріуса наявна в матеріалах справи.

Разом з тим, судом у відповідності до ст.82 ч.3 ЦПК України встановлено, що з 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан внаслідок військової агресії іншої держави, а одним із найбільш атакованих територій є Донецька область, а також ракетним обстрілам та атакам безпілотних літальних апаратів піддавались і населені пункти Дніпропетровської області, що вплинуло негативним чином на часи та безперебійність роботи державних та нотаріальних контор, БТІ тощо.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, ЦК України.

Так, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

За змістом ст.ст.1216, 1217, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Нормою ч.1 ст.1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

За змістом норм ст.ст.1220, 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 ЦК України).

Нормою ст.1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року, №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року, №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року, №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року, №№58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року, №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року, №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року, №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року, №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року, №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року, №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року, №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 жовтня 2024 року, №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 року, №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року, №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року, №793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20 жовтня 2025 року, №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 січня 2026 року, №342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 квітня 2026 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні останній раз з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Згідно Переліку №376 м. Білицьке Покровського району Донецької області з 24 лютого 2022 року по 25 червня 2025 року було територію можливих бойових дій, а з 26 червня 2025 року активних бойових дій.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, спадкоємець, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Правила зазначеної норми можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви про прийняття спадщини; 2) ці обставини визнані судом поважними. Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, тимчасова непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини. Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку. Схожі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 березня 2020 року по справі №314/2550/17, від 17 червня 2021 року по справі №942/416/20, від 07 липня 2021 року по справі №286/4213/19, від 26 липня 2021 року по справі №405/7058/19, від 21 жовтня 2021 року по справі №332/3796/19, від 08 грудня 2021 року по справі №751/8889/20, від 22 грудня 2021 року по справі №759/1510/21, від 07 грудня 2022 року по справі №399/570/21, від 12 грудня 2022 року по справі №522/10729/18, від 13 квітня 2023 року по справі №607/13549/21, від 13 квітня 2023 року по справі №522/17537/18.

Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Наведений правий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2023 року по справі № 359/8547/20.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі №2516/1356/12-ц, від 21 липня 2022 року по справі №662/2401/20, від 22 березня 2023 року по справі №741/713/20, від 24 травня 2023 року по справі №291/559/21, від 31 травня 2023 року по справі №276/683/17.

У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року в справі №676/47/21 вказано, що: «правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; законодавець як у ст.1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить ст.ст.1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню». Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року по справі №175/1404/19.

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході її розгляду встановлено, що позивач є онукою спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також єдиною її спадкоємицею, однак заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини після бабусі не подала з поважних причин, якими суд визнає введення воєнного стану, інтенсивні бойові дії та періодичні обстріли на території як місцезнаходження нерухомого майна, так і на території останнього місця проживання спадкодавиці, чисельні повітряні тривоги на території, де мешкає і позивач, що в сукупності негативним чином вплинуло і на графіки роботи нотаріальних контор, а також на можливість збору позивачем необхідного пакету документів для звернення до нотаріуса та підтвердження як права на спадкування, такі наявності спадкового майна, а відтак і на можливість безперешкодного та своєчасного звернення позивача із заявою про припиняння спадщини у встановлений законом шестимісячний строк. Крім того, не викликає в суду сумніву і наявність у позивача тяжкого стресового стану внаслідок смерті спочатку батька у 2022 році, а потім і бабусі у 2023 році, які фактично були єдиними кровними родичами позивача. Приймає суд до уваги і відсутність заперечень з боку сторони відповідача проти задоволення позову, відсутність у матеріалах спадкової справи відомостей про наявність вимог кредиторів до спадкодавиці бабусі позивача, її спадкоємців, що разом з іншими обставинами спірних правовідносин свідчить про те, що реалізація позивачем її спадкових прав не порушуватиме прав третіх осіб. Оцінюючи вказані обставини та підстави в їх сукупності, суд приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, а отже і наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, а також відсутність вини відповідача у пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі повинні бути покладені на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1265, 1266, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) до територіальної громади в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44836120; адреса місцезнаходження: 85000, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83), третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Чижик Ірина Олександрівна (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Гоголя, 5), про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко