Рішення № 138068591, 09.07.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2208/26

Провадження № 2/740/1898/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3219450 від 03.06.2021 у сумі 39520 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3219450, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 8000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений договором строк.

Товариство виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, проте останній належним чином не виконував свої зобов`язання за зазначеним вище договором.

29.12.2025 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали Договір факторингу № 29-12/2025/М, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за договором №3219450 від 03.06.2021.

Загальний розмір заборгованості відповідача за вищезазначеним договором перед позивачем становить 39520 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 8000 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 30000 грн., заборгованість за комісіями 1520 грн.

Ухвалою судді 05.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач у позові просив про розгляд справи за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав. Про час і місце розгляду справи повідомлений шляхом вручення судової повістки за допомогою засобів поштового зв`язку, згідно з п. 1 ч. 8 ст.128 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач згідно зі ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Так, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Судом установлено, що 03.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3219450 (а.с.46-49), який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), згідно якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 8000 грн. на 30 днів з кінцевим терміном погашення до 03.07.2021, проценти за користування кредитом: 6000 грн., які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна процентна ставка за користування коштами кредиту становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 1520 грн. нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово (пункти 1.2- 1.6 договору)

Пунктом 2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та /або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п. 1.6. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Пункт 2.3 договору передбачає можливість пролонгації договору на пільгових або стандартних умовах.

Відповідно до п. 6.1 кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Згідно з п. 6.2 договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 договору укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентно отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Додатком № 1 до договору є графік платежів із зазначенням дати та суми платежу, Додатком № 2 є паспорт споживчого кредиту із зазначенням основних умов кредитування, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (а.с. 13-14).

До вказаного договору додана також анкета-заява на кредит № 3219450 від 03.06.2021, яка містить відомості про те, що 03.06.2021 ОСОБА_1 підписав договір через електронну систему кредитора (а.с. 14зворот-15).

Згідно довідки про ідентифікацію, ТОВ «МІЛОАН» ідентифіковано ОСОБА_1 , як позичальника, який підписав договір № 3219450 від 03.06.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора L60749, надісланого позичальнику 03.06.2021 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 19зворот)

Отже, кредитний договір № 3219450 від 03.06.2021 сторонами був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.03.2026, кошти в сумі 8000 грн. згідно договору № 3219450 перераховано на платіжну картку НОМЕР_2 (а.с. 20).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3219450 за період з 03.06.2021 -01.09.2021 вбачається, що заборгованість відповідача склала 39520 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 30000 грн. - заборгованість за відсотками, 1520 грн. заборгованість по комісії (а.с. 33-34).

29.12.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладений Договір факторингу № 29-12/2025/М, за умовами якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрах боржників (а.с. 35-37).

Згідно витягу з додатку №3 до договору факторингу №29-12/2025/М від 29.12.2025, право вимоги за кредитним договором № 3219450, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Загальна сума заборгованості складає 39520 грн (а.с.44-45).

Відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачем укладено договір з Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 (а.с. 6зворот-8).

Згідно заявки на надання юридичої допомоги № 431 від 02.03.2026 та витягу з акта № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026, вартість послуг Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 становить 13000 грн. (а.с. 12).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, суд дійшов висновку про неспівмірність заявленої суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн., а тому сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору, тому вказана сума, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, заборгованість за кредитним договором № 3219450 від 03.06.2021 у розмірі 39520 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., а всього стягнути з нього 45182 (сорок п`ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 40 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь