Постанова № 138067680, 08.07.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/655/26

Провадження № 3/455/338/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В, за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Романченко О.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

04.04.2026 о 07:01 год. в с.Княжпіль, по вул.Галицька, 8, Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21074», реєстр.номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Романченко О.О. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з підстав наведених у письмових поясненнях, у яких зазначено зокрема наступне. Щодо зупинки автомобіля. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку ТЗ і таких положень статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», які б дозволяли спілкуватись із ним. Враховуючи, що із матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не вбачається долучених належним чином доказів того, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення ПДР України, за які його слід було зупинити і взагалі почати із ним спілкування, оскільки задокументованих та долучених належним чином відомостей які б про це свідчили немає у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№631592, то всі наступні вимоги працівників поліції в т. ч. вимогу на проходження огляду на стан наркотичного чи алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Процесуальні порушення оформлення матеріалів. Сторона захисту звертає увагу суду на тому, що не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу "портативного відеореєстратора" "відеокамери" "боді-камери", не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні ОСОБА_1 , було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. В графі 7 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592 зазначено «....Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився» але із змісту даного запису не представляється можливим встановити в якому саме закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки не зазначено його назви та адреси. В графі 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592 вказано "інші матеріали справи" і не зазначено, які саме матеріали, додаються, що свідчить про порушення вимог п. 9, 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом МВС України від 06.11.2015 р. №1376. В графі №12 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592 відсутні відомості щодо дати, часу розгляду адміністративної справи. В матеріалах справи є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2026 року №42 (далі Висновок щодо результатів медичного огляду) який було винесено (складено) відносно ОСОБА_1 . У даному висновку щодо результатів медичного огляду в графі «Висновок огляду» зазначено «не надав біоматеріалу (сечі) для проведення обстеження на наркотичне сп`яніння». Виходячи із змісту складеного відносно ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння а не зміг здати аналіз сечі. Фізіологічна неможливість здати біологічний матеріал - сечу не є відмовою від огляду на стан сп`яніння за законом. У даному випадку ОСОБА_1 повинні були запропонувати здати інші альтернативні зразки. Але ОСОБА_1 , не було запропоновано здати інші біоматеріали (зразки), він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Це свідчить про те що уповноваженою особою яка складала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592 було неправомірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 нібито як ті в яких наявні ознаки адміністративного правопорушення, але в діях ОСОБА_1 ознаки та склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні так як він пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результатом даного огляду встановлено що ОСОБА_1 абсолютно тверезий та не перебуває в стані сп`яніння, потім ОСОБА_1 погодився для проведення його медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, добровільно приїхав із поліцейськими до медичного закладу, і всіляко намагався здати зразки аналізів, але у зв`язку із фізіологічною неможливістю свого організму, а не тому що він не хотів їх здавати, не зміг цього зробити, і ОСОБА_1 ні в якому разі не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. В матеріалах справи, в тому числі відсутня інформація та відомості в графі 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592, взагалі відсутнє направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто відсутнє направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є грубим порушенням. У графі 11 «До протоколу додаються», протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592, не вказано (не зазначено), що до протоколу додається відеофіксація або відеозаписи. Здійснивши аналіз відеозаписів зроблених поліцейськими, встановлено грубі процесуальні порушення які виражені у наступному: відеозаписи не фіксують жодних доказів протиправної поведінки ОСОБА_1 , порушення ним ПДР тощо; на відеозаписах відсутній факт щоб поліцейські які спілкувались із ОСОБА_1 , представлялись йому належним чином, вони взагалі не повідомляли своїх прізвищ ім`я та по батькові, посад та спеціальних звань, це грубо порушує вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»; зафіксований на відеозаписі характер поведінки ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками поліції не дає підстав для висновку про наявність у нього хоча б однієї з ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, його поведінка була адекватною для подій, що відбувались. На відеозаписі чітко видно, як ОСОБА_1 , спокійно та адекватно обстановці розмовляє зі співробітниками поліції, без будь-яких порушень мови, координації рухів, тремтінь пальців рук тощо, його поведінка була адекватною для подій, що відбувались. Поліцейськими, після здійснення ними незаконної зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , взагалі не повідомлялись ОСОБА_1 ознаки алкогольного чи наркотичного сп`яніння які б були виявлені ними і давали б право вимагати від ОСОБА_1 проходження ним огляду на стан сп`яніння. Аргументи працівників поліції повідомлені ОСОБА_1 , вже у невідомому кабінеті невідомої будівлі під час незаконного складання відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів, що в нього різке забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів не чим не підтверджені і не аргументовані, оскільки на наданих відеозаписах ці ознаки не зафіксовано у ОСОБА_1 разом із тим ОСОБА_1 повідомляв що колір обличчя в нього постійний із-за властивостей його організму та проблем із артеріальним тиском. З приводу порушення координації рухів, то цієї ознаки також на відео не зафіксовано у ОСОБА_1 , він рухався без будь яких порушень разом із тим на відеозаписах взагалі відсутні відомості яким чином поліцейський взагалі міг виявити дану ознаку оскільки поліцейські навіть не проводили поверхневого огляду ОСОБА_1 . А тому перелічені працівником поліції ознаки наркотичного сп`яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_1 , та повідомлені йому тільки вже при складанні відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП а не до проведення його огляду є упередженими, штучно вигаданими поліцейським і не можуть об`єктивно розглядатись як підстава для проведення огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння; на відеозаписах чітко зафіксований факт того що коли ОСОБА_1 було доставлено до невідомого закладу охорони здоров`я, невідомими жінками які знаходились в даному закладі а також жінкою яка в подальшому склала відповідний медичний висновок, взагалі не проводився огляд самого ОСОБА_1 , що свідчить що ОСОБА_1 взагалі лікарем не оглядався. Разом із тим сторона захисту звертає увагу що на відеозаписі №3 поліцейський заходячи до кабінету звертається до невідомої жінки і говорить їй «пані доктор можете скласти акт що типу відмовився» хоча ОСОБА_1 взагалі не відмовлявся від проходження огляду, тим самим поліцейський вже не маючи на це законних підстав наказує здійснити протизаконні дії. Далі на відеозаписах №4,5 чітко зафіксовано як невідома жінка взагалі не оглядаючи ОСОБА_1 не спілкуючись із ним складає відносно нього медичний висновок і вносить до нього відомості що ОСОБА_1 не здав біоматеріал-сечу, хоча він намагався її здати і даний висновок було вже складено ще до того як було виявлено що ОСОБА_1 не може здати аналіз сечі. Також на відеозаписах №4,5 чітко зафіксовано як поліцейські, бачучі що ОСОБА_1 ще намагається здати зразки сечі, не відмовляється від проходження медичного огляду, вже наперед складають відносно нього адміністративні матеріали а саме протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП нібито за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Також це підтверджується тим що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592 відносно ОСОБА_1 було складено о 08:15:14 год 04.04.2026 року а на відеозаписах чітко зафіксовано як ОСОБА_1 і поліцейські виходять з приміщення о 08:14:30 і вже о 08:16 починають ознайомлювати ОСОБА_1 із вже складеним відносно нього протоколом. Дані порушення з боку невідомої жінки а також поліцейських свідчать про внесення до складених ними процесуальних документів відносно ОСОБА_1 : висновку щодо медичного огляду а також протоколу про адміністративне правопорушення неправомірних, спотворених, неправдивих відомостей, дані документи були складені наперед, є неправомірними і не мають юридичної сили оскільки є незаконними і складені незаконним шляхом. А тому це свідчить про протиправність всіх дій які вчинялись по відношенню до ОСОБА_1 з боку поліцейських а також осіб у медичному закладі та підтверджує недопустимість всіх складених ними документів по справі та неможливість визнання їх доказами; ігноруванні поліцейськими того, що ОСОБА_1 , є діючим військовослужбовцем, про що поліцейськими було встановлено одразу при незаконному спілкуванні з ним: по перше ОСОБА_1 був одягнутий у військовий однострій (форму) з відповідними знаками розрізнення, також ОСОБА_1 неодноразово повідомляв поліцейським а також невідомій жінці яка складала відносно нього медичний висновок, що він є діючим військовслужбовцем, але поліцейськими це було проігноровано, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки його транспортного засобу а також дії які проводились із ним у закладі охорони здоров`я (медичний огляд) проводився без присутності та залучення відповідних посадових осіб (ВСП, в/ч), чим грубо порушено норми ч. 3 ст. 266-1 КУпАП. А тому згідно частини 9 статті 266-1 КУпАП огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 є недійсним, оскільки проведений з порушенням вимог відповідної процедури та вимог статті 266-1 КУпАП. Грубі порушення допущені працівниками поліції під час неправомірної зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , висування до нього нічим не обґрунтованих вимог, проведенні огляду на стан сп`яніння (порушення процедури, ігнорування того що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тобто проведення огляду без залучення представників ВСП або в/ч, взагалі не проведення огляду, здійснення даної процедури невідомою жінкою, складання нею та поліцейськими документів наперед та внесення до них неправомірних відомостей), складання протоколу про адміністративне правопорушення, долучення до нього матеріалів (не долучення відеозаписів), порушення вимог здійснення відеофіксації, свідчать про незаконні та протиправні дії з боку поліцейських до ОСОБА_1 . Отже, інформація, яка міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, та розбіжності з результатами огляду на стан сп`яніння тягне за собою як результат недопустимості основного доказу протоколу про адміністративне правопорушення та решти доказів. З огляду на наведене, просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковою, вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631592 від 04.04.2026; рапортом інспектора СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Кальницького М. від 04.04.2026; показниками спеціального технічного засобу алкотестера «Drager 6820» за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (тест №834, результат тесту 0,00 проміле); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; висновком КНП СМР «Старосамбірська РЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №42 від 04.04.2026, у якому зазначено «не надав біоматеріалу (сечі) для проведення обстеження на наркотичне сп`яніння»; оглянутим в судовому засіданні відеозаписом.

У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.

Щодо доводів сторони захисту про безпідставність зупинки транспортного засобу працівниками поліції, то суд такі не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, зокрема, для встановлення факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

З огляду на предмет дослідження в рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу дотримання останнім вимог п. 2.5 ПДР.

Щодо доводів сторони захисту про порушення вимог проведення огляду на стан сп`яніння, то суд зазначає таке.

Частиною другою статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі Порядок), та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015(далі - Інструкція).

Згідно п. 12. Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У відповідності до п.п.3, 4, 7-13 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Як вбачається із оглянутих судом відеозаписів, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм поліцейський повідомив йому про ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що водій погодився і його було доставлено до КНП «Старосамбірська РЛ». Перед входом у медичний заклад ОСОБА_1 спочатку відмовлявся проходити огляд, зокрема, зазначав: «Може ви якогось свого лікаря підставили…», «я не буду проходити…», проте потім сказав, що погоджується. Однак, перебуваючи в медичному закладі протягом тривалого часу, ОСОБА_1 не здав біоматеріал сечу і такі його дії були розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Після чого поліцейські склали адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Слід зазначити, що відеозапис є одним із доказів у відповідності до ст.251 КУпАП, так як містить фактичні дані, на основі яких, в сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, суд встановив наявність адміністративного правопорушення.

Так, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що лікар та працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що для проведення дослідження на стан наркотичного сп`яніння необхідно здати саме сечу. Також, поліцейські неодноразово роз`яснювали йому наслідки відмови.

Крім того, з відомостей відеозапису вбачається, що працівниками медичного закладу та поліцейськими було забезпечено реальну об`єктивну можливість ОСОБА_1 пройти огляд в умовах медичного закладу, надавалася можливість здати зразки біологічного середовища (сечу).

Відомості з матеріалів справи свідчать про тривалий проміжок часу з моменту зупинки водія (близько 07.00 год.) до часу складання висновку лікарем (близько 08.00год), та переконують в достатності часу у ОСОБА_1 для здачі біоматеріалу (сечі).

Із оглянутих відеозаписів, суд також звертає увагу на пасивну поведінку ОСОБА_1 у медичному закладі, а саме те, що він постійно стверджував, що він «зараз не хоче», однак тривалий час навіть не намагався здійснити спробу здати біологічний матеріал (лише один раз - вкінці), не зазначав скільки йому потрібно для цього часу, не заявляв жодних прохань.

Така, поведінка ОСОБА_1 була правильно розцінена працівниками поліції як відмова проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Матеріали справи не містять відомостей щодо захворювань у ОСОБА_1 , які унеможливлюють здачу ним відповідного біологічного середовища. ОСОБА_1 не надав доказів незадовільного стану свого здоров`я, які б могли розцінюватися судом, як об`єктивна причина неможливості надання ним біологічного середовища (сечі) у медичному закладі.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 намагався здати аналізи, суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 хоча формально і погодився на проходження огляду, але фактично такий огляд не пройшов, при цьому не було надано жодних об`єктивних причин неможливості надання ним протягом тривалого часу перебування в медичному закладі біологічного матеріалу у вигляді сечі.

Тому, твердження сторони захисту про відсутність факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, суд відхиляє.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність у працівників поліції підстав для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, оскільки у нього не було ознак наркотичного сп`яніння, то суд такі відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Виявлені поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.

Отже, виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд має право оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.

За змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.

Слід зазначити, що пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, працівник поліції, після виявлення у ОСОБА_1 відповідних ознак наркотичного сп`яніння, доставив останнього до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Те, що ОСОБА_1 категорично заперечував факт вживання ним наркотичних засобів та наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, не звільняло його від обов`язку пройти медичний огляд на спростування підозр поліцейських чи їх підтвердження.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 оскаржував дії поліцейських щодо його зупинки чи порушення його процесуальних прав до компетентних органів, доказів неправомірної поведінки працівників поліції та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не надав.

Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Слід також зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Отже, військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, в тому числі за ч.1 ст.130 КУпАП. Як водій транспортного засобу військовослужбовець повинен дотримуватися також вимог п.2.5 ПДР.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 як учасником дорожнього рух, який порушив суспільні відносини в сфері безпеки дорожнього руху.

Враховуючи наведене, у поліцейських були законні підстави вимагати у водія ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в порядку, передбаченому ст.266 КУпАП.

Інші доводи захисту суд також відхиляє як такі, що не спростовують обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти у встановленому порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що усі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до частин третьої та четвертої статті 307 КУпАП, штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя А.В.Кушнір