Ухвала суду № 138067584, 08.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1232/23

УХВАЛА

08 липня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Палюх Н.М.

при секретарі Гащук А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

01 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №462/1232/23, виданий Залізничним районним судом м. Львова про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з його помилковою видачею за заявою неуповноваженої особи та видачу стягувачу, який передав своє майно, права та обов`язки правонаступнику. В обґрунтування заяви покликається на те, що 08.05.2026 року Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» в особі представника Бекерської О.І. звернулось з заявою про видачу виконавчого листа у справі 462/1232/23. До заяви було додано витяг з ЄДР сформований у системі "Електронний суд" 21.02.2024. Витяг з ЄДР є документом, який підтверджує статус підприємства виключно на день формування. А отже отримувач виконавчого листа свідомо використала документ дворічної давнини та не довела суду наявність у неї повноважень на дату подачі заяви. Станом на дату видачі виконавчого листа ЛКП «Залізничнетеплоенерго» (з 01.01.2024) перебуває в стані припинення, а відповідно до ч.4 ст.105 ЦПК з моменту призначення комісії з припинення до неї переходять всі повноваження щодо управління справами. Виконавчий лист було незаконно (за підробленими документами видано та отримано в Залізничному районному суді м.Львова особою без повноважень та пред`явлено представником ЛКП «Львівтеплоенерго» до виконання. Вважає видачу виконавчого листа помилковою, за відсутності належних правових та процесуальних підстав. У зв`язку з наведеним просить заяву задовольнити.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 скерували суду заяви про розгляд заяви ОСОБА_1 без їх участі.

Представник ЛКП «Залізничнетеплоенерго» 06.07.2026 скерувала суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх заперечень покликається на те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21). Довіреність на право представляти інтереси ЛКП Залізничнетеплоенерго було видано їй, Бекерській О.І., 21.02.2024 головою комісії з припинення ЛКП Залізничнетеплоенерго Вольським В.В. Вказана довіреність є чинною, не відкликаною, відтак процесуальні дії вчинені на підставі цієї довіреності є правомірними та законними. Згідно даних Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день видачі Бекерській О.І. довіреності ОСОБА_3 був головою комісії з припинення ЛКП Залізничнетеплоенерго та є підписантом вказаної довіреності у системі Електронний суд. За наведеного просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1

08.07.2026 надійшла відповідь ОСОБА_1 на заперечення стягувача, у яких така зазначає, що представник Бекерська О.І. зазначає, що її довіреність від 21.02.2024 є чинною, і додає копію виписки з ЄДР станом на день видачі довіреності (2024 рік). Проте виконавчий лист було видано судом 19.05.2026, а розгляд справи відбувається у липні 2026 року. Надання документів дворічної давнини не доводить наявність правосуб`єктності ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та чинність повноважень голови комісії з припинення ОСОБА_3 станом на травень-липень 2026 року. На момент видачі виконавчого листа (19.05.2026) ЛКП «Залізничнетеплоенерго» вже втратило матеріальне право вимоги за цим боргом. Отримання виконавчого листа особою, яка не є кредитором у зобов`язанні, є прямою підставою для визнання документа таким, що не підлягає виконанню «з інших причин» на підставі ст. 432 ЦПК України. Щодо постанови ВС від 08.09.2021 у справі № 486/259/21, на яку посилається опонент, та така стосується виключно форми представництва (електронна замість паперової) і ніяк не регулює питання процесуального правонаступництва при реорганізації. Окрім цього, зазначає, що довіреність не обов`язково має бути відкликана вручну. Згідно з ч. 1 ст. 107 Цивільного кодексу України, після затвердження Передавального акта Львівською міською радою, всі права кредитора (включаючи право стягувати цей борг) перейшли до ЛМКП «Львівтеплоенерго». ЛКП «Залізничнетеплоенерго» перестало бути володільцем цього майнового права. Голова комісії з припинення ОСОБА_3 не може через свого представника Бекерську О.І. стягувати кошти, які йому вже юридично не належать і не надійдуть на баланс підприємства. Заперечення представника ЛКП «Залізничнетеплоенерго» Бекерської О.І. ґрунтуються на документах 2024 року, які не підтверджують чинність повноважень на момент отримання та пред`явлення виконавчого документа у 2026 році. Станом на 08.05.2026 (день подачі заяви ) та 19.05.2026 (день видачі виконавчого листа) ЛКП «Залізничнетеплоенерго» не було вже кредитором. Виконавчий лист від 19.05.2026 було видано помилково (з порушенням ст. 432 та 442 ЦПК України) на користь особи, яка втратила матеріальне право вимоги. Просить заяву задовольнити.

В силу вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши заяву з доданими до неї документами, вивчивши матеріали справи №462/1232/23, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2023, яке постановою Львівського апеляційного суду від 02.10.2023 та постановою Верховного Суду від 25.03.2024 залишено без змін, позов Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.07.2018 по 30.11.2022 в розмірі 22772 (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн 61 коп., та по 1342 гривень сплаченого судового збору з кожного.

19.05.2026 за заявою представника стягувача Залізничним районним судом міста Львова видано два виконавчі листи у справі №462/1232/23 щодо примусового виконання судового рішення.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.

В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами, за роз`ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що рішення Залізничного районного суду м.Львова від 22.05.2023 набрало законної сили та відповідно до норм чинного законодавства України є обов`язковим для виконання, матеріальних чи процесуальних підстав для визнання виконавчого листа у справі №462/1232/23 боржником не наведено і судом такі не встановлені, відтак суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.247,259-261,432 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала суду у відповідності дост.261 ЦПК України набирає законної сили негайно після її проголошення суддею. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 09 липня 2026 року.

Суддя: