Рішення № 138067040, 08.07.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/683/26

Номер провадження 2/585/692/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Євлах О.О., за участі: секретаря - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»,

до

відповідач: ОСОБА_1

вимоги заявника: про стягнення заборгованості за договором,-

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.19 лютого 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2. Позов обґрунтував тим, що 24.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та_або відповідач) укладено Договір № 4130450. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 9500.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2493.75 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Станом на день звернення до суду з позовною заявою, строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.07.2024 було укладено договір № 26-07_2024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4130450.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4130450 від 24.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 41538.75 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9500.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30993.75 грн. - Заборгованість за комісіями - 1045.00 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

3. Відповідач ОСОБА_1 подав заяву в якій проти позовну заперечував, оскільки зазначений в позовній заяві договір ним не укладався. Ці кошти були отримані іншими особами шахрайським шляхом, про що він повідомив Подільський відділ поліції, шляхом надсилання відповідної заяви. Крім того про даний факт він в телефонному режимі повідомляв первісного кредитора.

4. 19.05.2026 року позивач подав заперечення на заяву відповідача про не визнання позовних вимог. Зазначив, що позовні вимоги позивачем мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, наслідком чого стало звернення позивача до суду з вищевказаною позовною заявою.

24.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та Відповідачем укладено Договір № 4130450.

Згідно п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 9500.00 грн.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

Відповідно до п. 6.1. Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційнотелекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.4. Договору, укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до п. 6.5. Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Зазначений Договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію» Різниця між Одноразовим ідентифікатором та Електронним Цифровим Підписом полягає лише в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису. Але юридично вони мають однакову силу.

В даному випадку для підписання Договору з ТОВ «МІЛОАН» був сформований, надісланий та введений позичальником одноразовий ідентифікатор.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, та ввів одноразовий ідентифікатор, який отримав на зазначений ним номер мобільного телефону, з метою підписання кредитного договору.

У зв`язку з цим, Кредитодавцем було складено Довідку про ідентифікацію, що була додана до позовної заяви, відповідно до якої ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав з ТОВ «Мілоан» Договір про споживчий кредит від 24.09.2021 № 4130450 шляхом підписання його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W44130, який 24.09.2021 було направлено на вказаний ним номер телефону НОМЕР_2 .

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що норми чинного законодавства не вимагають відображення коду одноразового ідентифікатора саме в кредитному договору, вважаємо, що довідка про ідентифікацію, яка містить всю необхідну інформацію щодо здійсненого електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належним доказом вчинення позичальником підписання кредитного договору в електронній формі згідно вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, позивач вважає, що ним належним чином підтверджено факт укладення кредитного договору шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов укладеного договору, позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника.

З приводу того, що Відповідач зазначає, що ним не було укладено Кредитний Договір, оскільки ці кошти було отримано іншими особами шахрайським методом та додає витяг з ЄРДР, то сам по собі витяг - не може підтверджувати шахрайські дії щодо Відповідача. Навіть якщо припустити, що все про що заявляє Відповідач може підтверджуватись доказами, то сама по собі копія витягу з ЄРДР від 22.04.2021 - не може вважатись підтвердженням того, що проти Відповідача було здійснено шахрайські дії. Разом з тим, такі обставини можуть бути встановлені в ході досудового розслідування, за результатами якого може бути або повідомлено про підозру або закрито провадження за відсутністю події кримінального правопорушення чи за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідачем не вказано та не надано доказів того, що за результатами досудового розслідування, було встановлено наявність події кримінального правопорушення, пред`явлено підозру винним особам, тощо. Отже, твердження Відповідача про те, що відносно Відповідача було вчинено кримінальне правопорушення є припущеннями.

Матеріали справи не містять та Відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано.

Позивач звертає особливу увагу суду, що єдиним належним, достовірним та достатнім доказом вчинення шахрайських дій відносно Відповідача може бути лише обвинувальний вирок суду за результатами розгляду справи про кримінальне правопорушення на підставі обвинувального акту, в якому Відповідач виступає в якості потерпілого.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

6. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 08 липня 2026 року не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав. В попередньому судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених ним у заяві від 29.04.2026 року в зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 10 березня 2026 року вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеному позовному провадженні.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. Судом встановлено, що 24.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4130450. Сума кредиту 9500 гривень. Кредит надається строком на 21 день з 24.09.2021 року. Термін повернення кредиту 15.10.2021 року. Комісія за надання кредиту 1045,00 гривень ( п.1.5.1 Договору). Проценти за користування кредитом 2493,75 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожень день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. ( а.с.8-12)

10. 24.09.2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту №4130450. Сума кредиту 9500 гривень. Кредит надається строком на 21 день. ( а.с.13)

11. 24.09.2021 РОКУ ОСОБА_1 заповнив Анкету -заяву на кредит № 4130450. (а.с.14)

12. Згідно довідки про ідентифікацію - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №4130450 від 24.09.2021 року ідентифікований ТОВ «Мілоан» Одноразовий ідентифікатор W44130 , дата відправки 24.09.2021 , НОМЕР_2 . (а.с.20)

13. Згідно квитанції № 9212dc-90-f079-46c4-b16c-e4013c5764b8_637680498981568231 , отримувач ОСОБА_1 , НОМЕР_1, кредитний договір №4130450 від 24.09.2021 року. Отримувач власник платіжної картки НОМЕР_3 . Дата здійснення операції 24.09.2021 року. ( а.с.21)

14 Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» загальна сума заборгованості 41538,75 грн., з яких: 9500,00 грн- заборгованість за кредитом, 30993,75 грн.- заборгованість за процентами за користування кредитом, 1045,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту. ( а.с.22)

15 Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором 4130450 нараховано заборгованість в загальній сумі - 41538,75 грн., з яких: 9500,00 грн- заборгованість за кредитом, 30993,75 грн.- заборгованість за процентами за користування кредитом, 1045,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту. ( а.с.23)

16. 26.07.2024 було укладено договір № 26-07_2024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4130450. ( а.с.24-33)

17. Згідно платіжної інструкції ТОВ «Факторинг партнерс» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» оплату згідно Договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року. ( а.с.34)

18. Згідно Реєстру боржників від 26.07.2024 року ОСОБА_1 є боржником за договором №4130450 від 24.09.2021 року. Сума боргу 41538,75 грн. з яких 9500,00 грн тіло кредиту, 30993,75 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 1045,00 грн заборгованість за комісією.(а.с.36-38,40)

19. До позовної заяви позивач також надав : Виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Факторинг партнерс», Статут ТОВ «Факторинг партнерс», , свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Факторинг партнерс», (а.с.41-44)

20. Згідно витягу з ЄРДР №12021100070000758 від 22.04.2021 року зазначено, що в Подільському районі міста Києва невстановлені особи, шляхом обману та зловживання довірою громадян за допомогою використання мережі інтернет та засобів мобільного зв`язку, представляючись співробітниками різних банківських установ, товарних бірж, підприємств та організацій, здійснюють неправомірні дії щодо заволодіння майном та грошовими коштами громадян.(а.с.73)

21. Згідно довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» для підписання договору №4130450 від 24.09.2021 року надіслано смс на № НОМЕР_2 .(а.с.101)

22.Згідно довідки по заяві на кредит №4130450 від 24.09.2021 року платіжна картка позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту 537541хххххх1070, банк що випустив картку НОМЕР_4 . За хронологією вчинення дій 24.09.2021 року о 3:11:36 кредитні кошти перераховано на картку позичальника. (а.с.102-105)

23. Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк» від 30.05.2026 року банком емітовано картку № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Телефон № НОМЕР_2 . Згідно довідки про рух коштів на картку № НОМЕР_5 було зарахування коштів у сумі 9500,00 грн 24.09.2021 року ( а.с.115-118)

V. Норми права.

24. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

VI. Оцінка суду.

25. Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, суд вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Судом установлено, що 24.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4130450 про отримання кредитних коштів в сумі 9500 гривень, строком на 21 день з 24.09.2021 року по 15.10.2021 року, з сплатою позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 1045,00 гривень .

Згідно квитанції № 9212dc-90-f079-46c4-b16c-e4013c5764b8_637680498981568231 , ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , за кредитним договором №4130450 від 24.09.2021 року отримав грошові кошти в сумі 9500,00 гривень.

26.07.2024 було укладено договір № 26-07_2024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4130450.

Зважаючи на вищевикладене ТОВ «Факторинг Партнерс» правомірно набуло права вимоги до ОСОБА_1 на суму 15690,00 гривень.

Відповідно до п.3.2.6 Кредитного договору кредитор має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час без згоди позичальника ( а.с.9 на зв.)

Стосовно нарахування комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема,комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Умовами договору № 4130450 від 24.09.2021 року визначена комісія за надання кредиту 1045,00 гривень . ( п.1.5.1 Договору а.с.8)

Таким чином, умовами кредитного договору передбачено нарахування позивачем комісії за ставкою 11.00% від суми кредиту одноразово, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» включаються до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Щодо заперечення відповідача з приводу того, що він не звертався і не отримував кредитні кошти,, дані кошти отримала інша особа за допомогою шахрайських дій суд зазначає наступне.

Утворення боргу підтверджується розрахунком заборгованості по договору, а правові підстави для стягнення боргу позивачем доведені відповідними письмовими доказами, які по своїй суті є паперовими копіями складових кредитного договору, з якими відповідач ознайомився та погодився з їх змістом в електронній формі шляхом електронного підпису цих документів.

Доводи відповідача, які фактично зводяться до несанкціонованого списання невстановленими особами коштів з його карткового рахунку , є недоведеними.

Так, п. 5 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), визначено, що користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 9 розділу VI Положення № 705).

Отже, на відповідача покладений обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

ОСОБА_1 не спростовано, що в період проведення оспорюваних операцій зі списання коштів його фінансовий номер не блокувався і діяв, сім-картка з фінансовим номером не замінювалась, дію не припиняла. Крім того, відповідачем не спростовано факт авторизації для входу в його аккаунт через мобільний застосунок з використанням логіну і паролю з наступним введенням у мобільному додатку попередньо отриманого на фінансовий мобільним номер телефона OTP-пароля, тобто вчинення відповідачем послідовних дій для підтвердження запитів на перерахування спірних коштів на користь третіх осіб, після чого банк здійснив списання коштів з рахунку відповідача.

Отже, з відома відповідача за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача відбувся вхід у мобільний застосунок з наступним підтвердженням операцій по перерахуванню коштів з картки відповідача на користь третіх осіб, тобто ОСОБА_1 своїми діями сприяв втраті коштів, а тому банк не несе відповідальність за спірні операції і не має обов`язку не ураховувати у загальну суму заборгованості перераховані третім особам кошти.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за основним боргом в сумі 9500,00 грн., проценти в сумі 30993,75 грн. та комісії в розмірі 1045,00 грн., тобто в загальному розмірі 41538,75 грн.

VІІ. Розподіл судових витрат.

26. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 13.02.2026 року №0612380009 (а.с.7) позивачем було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2662 грн. 40 коп. судового збору.

27. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що на підтвердження понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав суду: Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року ( а.с.47), заявку про надання юридичної допомоги №959 від 01.01.2026 року(а.с.53) та Витяг з Акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року згідно якої вартість наданих послуг складає 16000 гривень(а.с.53 на зв.)

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн. не є розумними , обґрунтованими та спів мірними проробленій адвокатом роботі, в зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати в розмірі 4000.00 гривень.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 - 265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) заборгованість за Договором № 4130450 від 24.09.2021 у розмірі 41538(сорок одну тисячу п`ятсот тридцять вісім) гривень 75 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662(дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

4.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4(чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ