Ухвала суду № 138066777, 16.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5900/24

Номер провадження:1-кп/521/772/26

УХВАЛА

16 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023163020000093 від 02.10.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Омськ, РФ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «ВІДЖЕЙМ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ВІДЖЕЙМ» (код ЄДРПОУ 43457434, юридична адреса 65098, Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8-И ), будучи обізнаним, як директор підприємства про вимоги законодавства України у сфері використання земельних ділянок та будівництва будівель під час здійснення господарської діяльності, діючи умисно, з корисливих мотивів, протягом травня 2021 травня 2022 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим), достовірно знаючи, що земельна ділянка за адресою м. Одеса, вул. Моторна 8-Й, кадастровий номер 5110137300:23:012:0048 у володіння або користування останньому не надавалась, всупереч вимогам містобудівного законодавства в частині отримання вихідних даних для будівництва, порушуючи встановлений законом порядок отримання земельної ділянки для будівництва будівель, достовірно знаючи про відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також усвідомлюючи той факт, що право розпорядження зазначеною земельною ділянкою, належить виключно територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, порушуючи вимоги ст. 14 Конституції України, ст.ст. 80, 83, 116, 124, 125, 126, 221 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України, ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність, положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності здійснив самовільне будівництво капітальної одноповерхової будівлі загальною площею 195 кв.м на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної форми власності за адресою м. Одеса, вул. Моторна 8-И, кадастровий номер 5110137300:23:012:0048, що належить Одеській міській раді.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 197-1 КК України як самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та закриття відносно нього кримінального провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що на час розгляду кримінального провадження вчинене обвинуваченим діяння втратило суспільну небезпеку внаслідок зміни обстановки.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав, просив задовольнити. Йому було роз`яснено, що це не є реабілітуючою обставиною. Згоду на клопотання давав добровільно та без тиску.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із зміною обстановки, з підстав, викладених у вказаному клопотанні.

Представник потерпілої особи територіальної громади міста Одеси в особі Одесткої міської ради ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом; якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, інкриміноване обвинуваченому, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо). Такі зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, у зв`язку з чим до ухвалення такого рішення законодавчим органом суд може у справах цієї категорії застосовуватист. 48 КК України.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв`язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.

У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18, від 04.02.2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20, від 15.04.2021 року у справі № 161/1390/19, провадження № 51-5089 км 19.

Суд також враховує позицію Касаційного кримінального суду викладену в Постанові від 29 липня 2021 року справа № 552/5595/18, щодо того, що невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення не може бути перешкодою для звільнення від кримінальної відповідальності: «За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення».

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України можливе у разі, коли особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.

Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.

Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 04.02.2021 року під час розгляду справи № 953/21593/19 дійшов висновку, що особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінальних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Віджейм», здійснив самовільне будівництво капітальної одноповерхової будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці.

На території двору за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8-И, яка є власністю ТОВ «ВІДЖЕЙМ» та покрита асфальтобетонним покриттям (мостінням, вимощенням), що є складовою частиною об`єкта нерухомого майна № 1801610551101, для потреб господарської діяльності підприємства зокрема, для обслуговування виробничої техніки було змонтовано споруду.

Після виникнення з боку правоохоронних органів питань щодо правового статусу зазначеної споруди та проведення в межах досудового розслідування судової будівельно- технічної експертизи, висновком судового експерта ОСОБА_7 № 65/23 від 30.11.2023, було встановлено, що нежитлова будівля за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Моторна, 8-Й, розташована на земельній ділянці з кадастровим 5110137300:23:012:0048, відноситься до нового капітального будівництва, ОСОБА_4 усвідомив наявність правової проблеми та прийняв рішення про добровільне і повне усунення обставин, що стали підставою кримінального переслідування.

З цією метою 01 грудня 2023 р. ОСОБА_4 було укладено Договір підряду № 0112/23 з ТОВ «ТСК ГРУП УКРАЇНА», предметом якого є: демонтаж одноповерхової будівлі з облаштуванням залізобетонного фундаменту по периметру площею забудови 195 кв.м та монтаж нової збірно-розбірної металевої каркасної конструкції навісу виробничого призначення.

Факт демонтажу спірної споруди та зведення нової некапітальної конструкції підтверджується актами виконаних робіт та Технічним паспортом від 07 серпня 2025 р. (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:6636-1921-6756-0359, статус Діючий), виготовленим ФОП ОСОБА_8 на замовлення ТОВ «ВІДЖЕЙМ». Відповідно до висновку сертифікованого техніка з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_9 (АЕ № 002047), зазначеного в технічному паспорті: нежитлове літ. «Н», відображене в технічному паспорті від 17.11.2021 р., станом на 07.08.2025 р. знесено; навіс літ. «н» є тимчасовою спорудою, збірно-розбірною (металеве покриття без фундаменту).

Крім того, захистом замовлено та проведено судову будівельно-технічну експертизу в порядку ст. 101 КПК України та ст. 71 Закону України «Про судову експертизу» судовим експертом ОСОБА_10 (свідоцтво судового експерта № 1389). За висновком вказаної експертизи № 011/25 від 29.08.2025 наявна на об`єкті споруда не є капітальною будівлею та є тимчасовою збірно-розбірною конструкцією, була змонтована на території двору за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8-Й, що покрита асфальтобетонним покриттям (мостінням, вимощенням) і є складовою частиною об`єкту нерухомого майна реєстраціний № 1801610551101, який належить на праві власності ТОВ «Віджейм». Відповідно до загальнодоступних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (розділ «Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна»), складовими частинами названого об`єкта є: 1) нежитлова будівля, И; 2) огорожа, № 1-2, 3) мостіння, І. Право власності на зазначений об`єкт, набутий ТОВ «Віджейм» у 2020 році, ніким не оспорюється. ТОВ «Віджейм» набуло його вже у зазначеному складі, тобто з мостінням (вимощенням).

Суд встановив, що на даний час обстановка змінилася, а саме:

спірна споруда повністю демонтована, що підтверджено технічним паспортом від 07.08.2025 р., висновком техніка з інвентаризації та висновком експерта № 011/25 від 29.08.2025;

на її місці встановлено нову некапітальну тимчасову збірно-розбірну конструкцію, що виключає кваліфікацію як самочинне будівництво у розумінні ст. 197-1 КК України;

підстава кримінальної відповідальності усунена капітальної будівлі, будівництво якої інкримінується підсудному, більше не існує;

ОСОБА_4 добровільно, власним коштом вжив усіх заходів для усунення порушень законодавства, що свідчить про його правослухняну поведінку та відсутність суспільної небезпечності як особи.

Також суд враховує особистість обвинуваченого, він є підприємцем, сплачує податки ( платіж за землю в розмірі орендної плати без укладення самого договору оренди землі, докази в матеріалах справи), створює робочі місця, допомагає Силам оборони України. ОСОБА_4 02 червня 2026 року здійснив благодійний внесок у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень на рахунок Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 42 від 02.06.2026.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв`язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.

Отже, враховуючи встановлені обставини та виходячи із обставин кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , мотивів його вчинення, те, що сторони наполягали у судовому засіданні на задоволенні клопотання, на підставі внутрішнього переконанням обвинуваченого щодо правомірності його дій, а також виходячи з тієї обставини, що на теперішній час під час збройної агресії РФ обвинувачений проявляє активну громадянську позицію, суд приходить до висновку, про наявність підстав для висновку про те, що на час розгляду даного кримінального провадження змінилась обстановка з часу вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення.

Вищевстановлені обставини суд вважає такими, що свідчать про те, що обстановка навколо обвинуваченого після вчинення ним кримінального правопорушення на час розгляду кримінального провадження змінилася та унеможливлює вчинення ним нових злочинів, отже є підстави для висновку, що обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним.

З огляду на викладене, в даному випадку наявні передбачені статтею 48 КК України підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст.197-1 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання захисника обвинуваченого, та вважає за необхідне його задовольнити і звільнити ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, від кримінальної відповідальності, у зв`язку із зміною обстановки, та закрити відносно нього кримінальне провадження.

У даному кримінальному проваджені запобіжні заходи відносно обвинуваченого не обиралися.

За вказаним кримінальним провадженням проведено будівельно-технічну експертизу вартістю 9 559 грн. 20 коп..

Так, враховуючи, що кримінальне провадження ОСОБА_4 закривається за нереабілітуючими підставами, а тому процесуальні витрати за залучення експертів у сумі 9 559 гривень 20 копійок підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 48 КК України, ст.ст. 100, 110, 284-286, 309, 336, 369-372, 392-395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023163020000093 від 02.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, закрити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 9 559 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 20 коп.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1