Рішення № 138065235, 09.07.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/494/26

Провадж.№ 2/481/485/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

09.07.2026 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Уманської О.В., за участю секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС», Позивач, Товариство) звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 89510,26 грн заборгованості за кредитним договором № 950648435 від 15.12.2020 року, 2662,40 грн судового збору та 7 000 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивувались тим, що 15.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 950648435 (далі Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора. Згідно його умов, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 100,00 грн на банківську карту відповідача. Проте в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 22 000,00 гривень.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався, шляхом укладання додаткових угод до цього договору факторингу.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 137 від 08.06.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

Також, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

20.10.2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 20/10/23, відповідно до умов якого, Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 950648435 від 15.12.2020 року.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги № б/н від 20.10.2023 року до Договору факторингу 10/10/23, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Товариство зазначало, що ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов`язання за договором кредиту і у нього утворилась заборгованість у розмірі 89510,25 грн, яка складається із: 21997,56 грн заборгованість за кредитом, 67512,69 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Представник позивача вказував, що оскільки відповідач заборгованість не погасив і від виконання своїх зобов`язань ухиляється, Товариство було змушене звернутися до суду з даним позовом.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Уманській О.В.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження).

Ухвалою від 13.05.2026 року за клопотанням представника позивача витребувано додаткові докази, які надійшли до суду 03.06.2026 року.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

08.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти задоволення вимог позивача, що викладені в позовній заяві, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Зокрема відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, оскільки строк виконання вимоги настав ще 07.02.2021 року, та з того часу минув трирічний строк позовної давності.

Також відповідач зауважує про відсутність в матеріалах справи належних доказів отримання відповідачем кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, оскільки матеріали справи містять лише довідки та квитанції підписані первісним кредитором.

Крім того не погоджується з вимогою позивача про стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі за користування грошовими коштами, оскільки розмір заборгованості за відсотками нараховано за кабальними умовами, з огляду на той факт що розмір відсотків перевищує тіло кредиту у 3 рази.

Також зауважує, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу зазначає, що їх розмір явно завищений та просить їх зменшити або відмовити у стягненні.

14.05.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечення представника Відповідача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зокрема клопотання відповідача про засування строку позовної давності вважає безпідставним, з огляду на зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року.

Щодо переходу права вимоги за договором до позивача зазначив, що відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази.

Зазначав, що відповідач не заперечує щодо укладання кредитного договору та не заперечує і не підтверджує отримання грошових коштів. Разом з тим останній здійснював часткове погашення заборгованості а отже усвідомлював існування договору та визнавав його зобов`язання за ним. Натомість позивачем долучено до матеріалів справи належні докази надання кредиту у виді копій платіжних інструкцій первісного кредитора.

Також зазначив, що всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору, а оскільки умови кредитного договору відповідач погодив без застережень, то останні підлягають стягненню у визначеному позивачем розмірі.

Щодо не направлення письмового повідомлення боржнику про зміну сторони кредитора зазначив, що неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено що 15.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , в електронній формі, було укладено договір № 950648435, за умовами якого товариство надає позичальникові кредит на суму 100,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукт «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до пункт 1.2 Договору, кредит позичальнику надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником кредиту ( Дисконтний період). У випадку надання кредиту не в день укладення Договору загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.

В п.1.3 Договору сторони погодили, що строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови що такі оплати супроводжувалися відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень необмежена.

Відповідно до положень п.1.4 Договору Процентна ставка на строк Дисконтного періоду становить 0,93% від суми кредиту за кожний день користування ним, а на строк продовження Дисконтного періоду за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,53% в день від суми кредиту за кожен день користування ним. У випадку користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70% в день від суми Кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за весь строк користування Кредитом

Відповідно положень п.1.7 Договору, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, а процентна ставка поза межами Дисконтного періоду становить 2,30% в день.

Додатковою Угодою від 17.12.2020 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1950,00 гривень з 17.12.2020 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 2050,00 гривень до 14.01.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 21.12.2020 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 600,00 гривень з 21.12.2020 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 2650,00 гривень до 14.01.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 24.12.2020 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 200,00 гривень з 24.12.2020 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 2850,00 гривень до 14.01.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 27.12.2020 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 200,00 гривень з 27.12.2020 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 3050,00 гривень до 14.01.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 31.12.2020 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 700,00 гривень з 31.12.2020 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 3750,00 гривень до 14.01.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 07.01.2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 5000,00 гривень з 07.01.2021 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 8750,00 гривень до 14.01.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 08.01.2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 2000,00 гривень з 08.01.2021 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 10750,00 гривень до 14.01.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 09.01.2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 4100,00 гривень з 09.01.2021 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 14849,62 гривень) та визначено новий термін платежу - 07.02.2021 року. Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 20.01.2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1200,00 гривень з 20.01.2021 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 16049,62 гривень до 07.02.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою Угодою від 02.02.2021 року сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 5950,00 гривень з 02.02.2021 року на строк дії Договору №950648435 від 15.12.2020 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту ( 21999,62,00 гривень до 07.02.2021 року). Всі інші умови Договору залишаються чинними. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV2D9Е3 15.12.2020 року о 21:58 год, який було відправлено йому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , вказаний у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 15.12.2020 року. Крім того між сторонами було укладено додаткові угоди до договору про збільшення суми кредиту : 17.12.2020 року на 1950,00 гривень, 21.12.2020 року на 600,00 гривень, 24.12.2020 року на 200,00 гривень, 27.12.2020 року на 200,00 гривень, 31.12.2020 року на 700,00 гривень, 07.01.2021 року на 5000,00 гривень, 08.01.2021 року на 2000,00 гривень, 09.01.2021 року на 4100,00 гривень, 20.01..2021 року на 1200,00 гривень, 02.02.2021 року на 5950,00 гривень.

При цьому, без отримання повідомлення із відповідним ідентифікатором і без здійснення входу на сайт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" такий договірз додатковими угодами не були б укладені.

Згідно довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 27.06.2026 року та платіжних доручень убачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 грошові кошти 15.12.2020 року у сумі 100,00 гривень, 17.12.2020 року у сумі 1950,00 гривень, 21.12.2020 року у сумі 600,00 гривень, 24.12.2020 року у сумі 200,00 гривень, 27.12.2020 року у сумі 200,00 гривень, 31.12.2020 року у сумі 700,00 гривень, 07.01.2021 року у сумі 5000,00 гривень, 08.01.2021 року у сумі 2000,00 гривень, 09.01.2021 року у сумі 4100,00 гривень, 20.01.2021 року у сумі 1200,00 гривень, 02.02.2021 року у сумі 5950,00 гривень. Призначення платежу - переказ коштів згідно договору №950648435 від 15.12.2020 року.

Крім цього факт зарахування цих коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 підтверджується копіями меморіальних ордерів наданих АТ «Ощадбанк».

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01.

Пунктом 2.1 даного договору визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому всі інші умови договору залишились без змін .

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року .

31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.

31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно.

Відповідно до реєстру прав вимог № 137 від 08.05.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, заборгованість ОСОБА_1 становила 61054,41 грн.

05.08.2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором .

Пунктом 2.1 даного договору визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії договору закінчується 04.08.2021 року.

03.08.2021 року між ТОВ «ФК №ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року включно. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

30.12.2022 року між ТОВ «ФК №ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 30.12.2024 року включно. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до Договору факторингу № № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 89510,5 грн.

У подальшому, 20.10.2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 20/10/20-03.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 20/10/20-03 від 20.10.2023 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 89510,25 грн. Даний факт також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 20/10/20-03 від 20.10.2023 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №950648435 від 15.12.2020 року, убачається, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 89510,25 грн, з яких: 21997,56 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 67512,69 грн - заборгованість за відсотками.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша ст.519 ЦК України).

Із системного аналізу можливо дійти висновку, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі №752/8842/14-ц.

Відповідно до статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу процентів, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Щодо договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» суд зазначає наступне.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

У подальшому, 28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено ряд додаткових угод, №№ 19, 26, 27, 31, 32, згідно яких строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було продовжено, останній раз до 31 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Тобто, предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, сторони договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року неодноразово укладали додаткові угоди про продовження дії вказаного договору факторингу до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 1.4. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Згідно п.п.5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Надана копія договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора, ТОВ «Таліон Плюс».

У долученій до позову копії договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року також наявні підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС».

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі №753/20537/18 відображений правовий висновок згідно з яким, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Матеріали справи не містять доказів визнання судом договору факторингу від 28 листопада 2018 року за № 28/1118-01 недійсним. За таких обставин, діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена.

Отже, суд визнає, що копії договорів факторингу, реєстри прав вимоги та платіжні інструкції про оплату фінансування за відступлення прав вимог є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Відтак, позивач набув право вимоги до відповідача на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством, за договорами факторингу.

За приписами частини 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

В силу частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини 1 статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закону), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини 1 статті 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договору № 950648435 від 15.12.2020 року.

Факт укладення договору з додатковим угодами до нього також не заперечується відповідачем.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За матеріалами справи встановлено, що 15.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 950648435. Так, згідно умов договору, Товариство зобов`язалося надати та надало позичальнику кредит на суму 100,00 гривень ( розмір кредиту в подальшому збільшено шляхом укладання між сторонами додаткових Угод та склав 22000,00 гривень) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору та додатків до нього. Строк дії договору 30 днів, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,93 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до положень п.1.4 Договору Процентна ставка на строк Дисконтного періоду становить 0,93% від суми кредиту за кожний день користування ним, а на строк продовження Дисконтного періоду за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,53% в день від суми кредиту за кожен день користування ним. У випадку користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70% в день від суми Кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за весь строк користування Кредитом

Відповідно положень п.1.7 Договору, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, а процентна ставка поза межами Дисконтного періоду становить 2,30% в день.

У пункті 4.3. договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Після закінчення строку кредитування (дисконтний період) який було продовжено до 07.02.2021 року, ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, чим порушив умови договору, а тому строк дії договору продовжився, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Вказаний вище договір про надання кредиту з додатковими угодами до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що також не заперечується відповідачем.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підтвердження перерахування ОСОБА_1 коштів 15.12.2020 року у сумі 100,00 гривень, 17.12.2020 року у сумі 1950,00 гривень, 21.12.2020 року у сумі 600,00 гривень, 24.12.2020 року у сумі 200,00 гривень, 27.12.2020 року у сумі 200,00 гривень, 31.12.2020 року у сумі 700,00 гривень, 07.01.2021 року у сумі 5000,00 гривень, 08.01.2021 року у сумі 2000,00 гривень, 09.01.2021 року у сумі 4100,00 гривень, 20.01.2021 року у сумі 1200,00 гривень, 02.02.2021 року у сумі 5950,00 гривень за кредитним договором №950648435 від 15.12.20200 року у матеріалах справи наявні квитанції первісного кредитора про перерахування та меморіальні ордери АТ «Ощадбанк» про зарахування переказів на рахунок по картці № НОМЕР_3 , власник ОСОБА_1 ,

Таким чином, перерахування та зарахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ФК «Ейс» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у сумі 89510,25 грн, з яких: 21997,56 грн - заборгованість по тілу кредиту та 67512,69 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредит у загальній сумі 22 000,00 грн, останнім погашення кредиту здійснювалося частково, а саме: 08.01.2021 року сплачено 771 грн, 02.02.2021 року сплачено 5583,00 гривень, 07.03.2021 року сплачено 8620,00 гривень та 07.04.2021 року сплачено 5252,00 гривень, з яких: 2,44 грн - були зараховані на тіло кредиту та 20223,56 грн - були зараховані на погашення відсотків.

Таким чином заборгованість по тілу кредиту складає 21997,56 грн. З огляду на досліджені докази з таким розміром тіла кредиту суд погоджується та останній підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС»

Разом з тим з розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що до розміру відсотків 39056,85 грн, які були нараховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 08.06.2021 року, були також додані відсотки за період з 09.06.2021 року по 30.05.2023 року.

Таким чином, відсотки у розмірі 67512,69 грн. були розраховані за період з 15.12.2020 року по 30.05.2023 року, при цьому ОСОБА_1 було сплачено 20226,00 грн на погашення процентів та заборгованості по тілу кредиту.

Суд не погоджується з таким розміром нарахованих відсотків з огляду на наступне.

Відповідно до положень кредитного договору строк кредитування складає 30 днів та може бути продовжено за умови своєчасної оплати процентів за умови що такі оплати супроводжувалися відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.

Відповідно до умов Додаткової Угоди до Договору між сторонами було погоджено новий графік розрахунків, та встановлено новий термін платежу - до 07.02.2021 року

Таким чином, відповідачем вчинялися дії з метою продовження дисконтного періоду лише до 07.02.2021 року. Доказів продовження Дисконтного періоду після зазначеної дати матеріали справи не містять.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виконував умови договору, його строк продовжився, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду ( з врахуванням його продовження), тобто до 07.05.2021 року та з застосуванням положень п.1.4.3 Договору, щодо зміни процентної ставки.

Таким чином розмір процентів за дисконтний період ( 55 днів) складає:

100 грн х 1,70 % х 1 день = 1,70 грн

2050 грн х 1,70 % х 4 дні = 139,40 грн

2650 грн х 1,70 % х 3 дні = 135,15 грн

2850 грн х 1,70 % х 3 дні = 145,35 грн

3050 грн х 1,70 % х 4 дні = 207,40 грн

3750 грн х 1,70 % х 6 днів = 382,50 грн

8750 грн х 1,70 % х 1 день = 148,75 грн

10749,62 х 1,70 % х 1 день = 185,74 грн

14849,62 х 1,70 % х 11 днів = 2776,88 грн

16049,62 х 1,70 % х 13 днів = 3546,97 грн

21999,19 х 1,70 % х 6 днів = 2243,92 грн

Натомість розмір процентів за наступний період (90 днів) складає:

21999,19 х 2,30 % х 25 днів = 12649,53 грн

21998,47 х 2,30 % х 31 день = 15684,91 грн

21997,56 х 2,30 % х 34 дні = 17202,09 грн, а всього 55 450,29 гривень.

Разом з тим відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем було сплачено проценти на суму 20 223,56 гривень. Таким чином розмір процентів що підлягає стягненню з відповідача складає 35 226,73 гривень (55 450,29 грн 20 223,56 грн).

Проценти за користування кредитом у період після 07.05.2021 року нараховані кредитором поза межами узгодженого сторонами строку кредитування (30+25+90 календарних днів), а отже стягненню не підлягають.

Вимог щодо стягнення процентів нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України позивач у позові не заявляв та в розрахунку вони окремо не відображені.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за кредитом у розмірі 57224,29 грн, яка складається з суми кредиту у розмірі 21 997,56 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 35 226,73 грн.

Відповідач просив про застосування строків позовної давності посилаючись, що договір було укладено 15.12.2020 року, а строк погашення заборгованості визначено 07.02.2021 року, тому строк позовної давності слід обчислювати з 07.02.2021 року. Оскільки позов було подано 22.04.2026 року, тобто в термін, що перевищує загальний строк позовної давності з моменту настання зобов`язання, то позов підлягає відмові.

Так, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Так, кредитний договір № 950648435 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 15.12.2020 року. Відповідно до п. 1.2. договору: Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту позичальником, тобто до 14.01.2021року. Натомість враховуючи продовження відповідачем Дисконтного періоду до 07.02.2021 року та п.1.7 Договору , строк кредитування закінчився 07.05.2021, а строк позовної давності починається з 08.05.2021 року.

Відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Враховуючи наведена, строк позовної давності без надзвичайних ситуацій і зупинення його перебігу завершився б 08.05.2024 року.

Проте, Постановою Кабінету Міністрі України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 було визначено, що під час дії карантину, строки визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 Цивільним Кодексом України продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрі України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території України починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває і до цього часу.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Враховуючи п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX, яким скасовано зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене відлік трьохрічного строку позовної давності за вищевказаним кредитом почався з 04.09.2025 року та на дату подання позовної заяви до суду не сплив.

Тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування строків позовної давності.

Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Представником ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» - Сахаровою О.І. на підтвердження заявлених витрат надано суду першої інстанції наступні документи: - договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01, укладений між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» від 20 серпня 2025 року; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди № 25770508255 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000,00 грн від 29.12.2025 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності.

Відповідач заперечує співмірність витрат на правову допомогу зі складністю справи та часом витраченим адвокатом.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн за участь у даній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи та ціною позову, їх необхідністю для постановлення судового рішення. Зокрема, суд дійшов висновку, що написання позовної заяви здійснено у типовій категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт. Крім того суд вважає що окреме вивчення матеріалів справи ( поза рамками складання позовної заяви ) тривалістю 2 години, а також підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів до банківської установи, з огляду на характер інформації яка містить банківську таємницю та не підлягає розголошенню, не відповідає критерію необхідності.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі повинні складати 3 516,15 (5 500,00 х 63,93%) гривень.

Крім того на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (63,93%) у вигляді судового збору в розмірі 1 702,07 гривень.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №950648435 від 15.12.2020 року в розмірі 57 224,29 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 702,07 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 516,15 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02094, Київська область, м.Київ, вул.Юрія Поправки 6 каб.13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлений 09.07.2026 року.

Суддя