Рішення № 138064703, 08.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 214/2663/26

Номер провадження 2/213/1558/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі Позивач) звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 (далі Відповідачка) заборгованість за кредитним договором № 2013932 від 26.12.2024 у загальному розмірі 27 048,00 грн; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

26.12.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» (далі Первісний кредитор) та відповідачкою було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2013932, за яким останній було надано кредит у розмірі 4 900,00 грн строком на 357 днів (з 26.12.2024 по 17.12.2025), зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються за кожен день користування кредитом, та обраховуються за підвищеною ставкою 15% в день (за перший день), стандартною ставкою 3% в день (з другого дня до 15.01.2025) та пільговою ставкою 0,75% в день (з 16.01.2025).

Оскільки ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість у загальному розмірі 27 048,00 грн, яка складається з: 4 900,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 7 717,50 грн заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором за ставкою 0,75%; 4 630,50 грн заборгованості за процентами, нарахованими позивачем за ставкою 0,75%; 9 800,00 грн штрафних санкцій.

13.08.2025 було укладено Договір факторингу № 13082025-1, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2013932.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідачки не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

11.05.2026 позовна заява надійшла до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу за підсудністю.

Ухвалою судді від 13.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13.05.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено. Судом витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) інформацію щодо належності відповідачці банківської картки № НОМЕР_1 , а також інформацію щодо зарахування грошових коштів на вказану картку за період з 26.12.2024 по 27.12.2024.

08.06.2026 року на виконання зазначеної ухвали від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли витребувані докази (лист № 20.1.0.0.0/7-260130/68616 від 02.02.2026), з яких вбачається, що:

банківська картка № НОМЕР_2 була емітована (видана) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );

26.12.2024 на вказану банківську картку відповідачки було зараховано грошові кошти у сумі 4 900,00 грн з призначенням платежу: «FUIB MoneyTransfer, Visa Direct».

Зазначене підтверджує факт належності картки відповідачці та факт отримання нею кредитних коштів за договором № 2013932 від 26.12.2024.

Відповідачка відзив на позов не подала. Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 26.12.2024 року о 19:37:33 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2013932 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір є електронним та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора С937, що підтверджує факт його укладення.

Відповідно до умов Договору:

Сума кредиту: 4 900,00 грн;

Строк кредитування: 357 днів (з 26.12.2024 по 17.12.2025);

Підвищена процентна ставка: 15% в день (за перший день користування) п. 1.5.1 Договору;

Стандартна процентна ставка: 3% в день (з другого дня по 15.01.2025) п. 1.5.2 Договору;

Знижена процентна ставка: 0,9% в день (за умови виконання Програми лояльності) п. 1.5.2.1 Договору;

Пільгова процентна ставка: 0,75% в день (з 16.01.2025 до 17.12.2025) п. 1.5.3 Договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань та отримання відповідачкою кредитних коштів матеріали справи містять:

Довідку провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» (лист № 20250820-1761 від 20.08.2025) про перерахування 26.12.2024 коштів у сумі 4 900,00 грн на картку № НОМЕР_2 (номер транзакції: 10eb6aed-67bb-491b-b353-a49dd7c3e814);

Витребувану судом інформацію від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (лист № 20.1.0.0.0/7-260130/68616 від 02.02.2026), з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , та що 26.12.2024 на цю картку зараховано кошти у сумі 4 900,00 грн з призначенням платежу «FUIB MoneyTransfer, Visa Direct».

Судом встановлено, що умови Кредитного договору в частині встановлення підвищеної процентної ставки у розмірі 15% в день та стандартної процентної ставки у розмірі 3% в день суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору, з 19.08.2024), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка. Вказана норма є імперативною та не може бути змінена за домовленістю сторін.

Таким чином, нарахування процентів за ставками 15% та 3% є неправомірним. Правомірним є нарахування процентів за ставкою, що не перевищує 1% в день.

Разом з тим, позивач заявляє до стягнення проценти, нараховані виключно за пільговою ставкою 0,75% (яка є меншою за законодавчо встановлений ліміт), а саме:

за період з 16.01.2025 по 13.08.2025 (дата відступлення права вимоги) 7 717,50 грн;

за період з 14.08.2025 по 17.12.2025 (після відступлення) 4 630,50 грн.

Розрахунок процентів здійснювався за формулою: 4 900,00 грн ? 0,75% = 36,75 грн за день ? кількість днів у відповідному періоді.

Оскільки позивач не вимагає стягнення процентів, нарахованих за ставками 15% та 3%, а просить стягнути лише проценти за ставкою 0,75% (яка є меншою за законну максимальну ставку 1%), суд не вбачає підстав для відмови в цій частині, оскільки позивач не погіршує становище відповідачки порівняно з вимогами закону.

Щодо штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань.

Оскільки кредитний договір укладено 26.12.2024, а воєнний стан в Україні триває, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 9 800,00 грн задоволенню не підлягають.

Відповідачка доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості за тілом кредиту та за процентами за ставкою 0,75% не спростувала, контррозрахунку суду не подала.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Щодо укладення електронного договору (кредитний договір № 2013932).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Кредитний договір № 2013932 від 26.12.2024 укладено в електронній формі та підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора С937, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Отже, вказаний договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо кредитних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, первісний кредитор (ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, що підтверджується витребуваною судом інформацією від АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відповідачка, в свою чергу, не виконала належним чином зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у встановлені договором строки.

Щодо обмеження розміру процентної ставки.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.

Встановлені договором ставки 15% та 3% перевищують зазначене обмеження, однак позивач не заявляє вимог про стягнення процентів, нарахованих за цими ставками, а просить стягнути лише проценти за ставкою 0,75% (яка є меншою за законний максимум), що не порушує прав відповідачки.

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що право вимоги до відповідачки за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі Договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025, копія якого міститься в матеріалах справи. Отже, Позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Щодо стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачка доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростувала, контррозрахунку суду не подала.

Надані позивачем розрахунки заборгованості суд перевірив та визнає їх арифметично вірними в частині:

заборгованості за тілом кредиту 4 900,00 грн;

процентів, нарахованих первісним кредитором за ставкою 0,75% за період з 16.01.2025 по 13.08.2025 7 717,50 грн;

процентів, нарахованих позивачем за ставкою 0,75% за період з 14.08.2025 по 17.12.2025 4 630,50 грн.

Щодо звільнення від сплати неустойки (штрафів).

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань.

Зазначена норма є імперативною та застосовується незалежно від умов договору. Тому вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій (пені, штрафів) у розмірі 9 800,00 грн задоволенню не підлягають.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, керуючись принципами верховенства права, справедливості, розумності та добросовісності, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення договору та перерахування коштів.

Факт укладення кредитного договору № 2013932 від 26.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 підтверджений належними доказами. Відповідачка акцептувала пропозицію кредитодавця, підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором С937, що відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію».

Факт перерахування та отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 4 900,00 грн підтверджується витребуваною судом інформацією від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , та що 26.12.2024 на цю картку зараховано кошти у сумі 4 900,00 грн з призначенням платежу «FUIB MoneyTransfer, Visa Direct». Вказана інформація також узгоджується з Довідкою провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Право грошової вимоги за кредитним договором до відповідачки перейшло до позивача на підставі Договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025, що підтверджується належними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Позивач є законним правонаступником первісного кредитора.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Відповідачка доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростувала.

Заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить 4 900,00 грн. Вказана сума підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Заборгованість відповідачки за процентами, нарахованими за ставкою 0,75% (яка є меншою за законодавчо встановлений максимум 1%), становить:

за період з 16.01.2025 по 13.08.2025 7 717,50 грн;

за період з 14.08.2025 по 17.12.2025 4 630,50 грн.

Разом заборгованість за процентами: 12 348,00 грн.

Щодо відмови у стягненні штрафних санкцій.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Тому вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 9 800,00 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить:

заборгованість за тілом кредиту 4 900,00 грн;

заборгованість за процентами (за ставкою 0,75%) 12 348,00 грн.

Разом: 17 248,00 грн.

Оскільки відповідачка не надала доказів належного виконання зобов`язань, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, враховує, що позов задоволено частково.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов заявлено на суму 27 048,00 грн. Судом задоволено позовні вимоги на суму 17 248,00 грн, що становить 63,77 % від ціни позову (17 248,00 х 100 % / 27 048,00 = 63,77 %).

За таких обставин, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 698,00 грн (2 662,40 х 63,77 % / 100 %).

Щодо витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, представником позивача додано до позову: копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявку на виконання доручення, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), рахунок-фактуру, згідно з якими загальна вартість наданої правничої допомоги у даній справі становить 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що дана цивільна справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, є справою незначної складності за ціною позову, проте обсяг наявних у ній матеріалів є значним (наявні кредитний договір, паспорт кредиту, договір факторингу, розрахунки, витребувані докази від банку), підготовка позовної заяви та клопотання про витребування доказів (яке було задоволено судом) потребувала значного часу та аналітичної роботи адвоката, у справі не відбулось жодного судового засідання, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності, а також пропорційність задоволених вимог (63,77%), суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд вважає, що розумною та співмірною сумою таких витрат буде 6 377,00 грн (10 000,00 х 63,77 % / 100 %).

На підставі викладеного, керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2013932 від 26.12.2024 у розмірі 17 248 (сімнадцять тисяч двісті сорок вісім) гривень 00 копійок, з яких:

4 900,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

12 348,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1 698 (одна тисяча шістсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 377 (шість тисяч триста сімдесят сім) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.07.2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко