Рішення № 138063711, 09.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.07.2026

Справа № 334/4656/26

Провадження № 2-о/334/208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду у м. Запоріжжі в окремому провадженні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Міністерство оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

за участю: заявниці ОСОБА_1 , її представника адвоката Ускової І.І.,

встановив:

представник заявниці адвокат Ускова І.І. звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1 грудня 2017 року по 20 травня 2022 року (дата зникнення безвісти).

Заяву обґрунтовує тим, що з 12.09.2009 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали однією сім`єю. Родина проживала з дати укладення шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 в квартирі батька ОСОБА_2 та його дружини. 20.04.2017 родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвала шлюб. Через декілька місяців розпочали жити разом як чоловік та жінка однією сім`єю без реєстрації шлюбу та орендували квартиру, розташовану в Хортицькому районі м. Запоріжжя, в якій прожили близько трьох місяців, потім повернулися до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно належить батьку ОСОБА_2 . Познайомились заявниця та ОСОБА_2 у 2007 року, мешкали разом та вели спільне господарство, робили ремонт у будинку в своїй кімнаті, ремонтували дещо в будинку, придбавали меблі, побутову техніку тощо. ОСОБА_2 працював на підприємстві «УКРГРАФІТ», отримував заробітну плату. Заявниця працює майстром манікюру та отримує заробітну плату. Весь дохід сім`ї був спільним бюджетом. Батько та мати ОСОБА_2 розлучилися. У батька окрема родина, та він зі своєю родиною мешкає в м. Запоріжжі. Мати ОСОБА_2 залишилась проживати в м. Бердянську. З липня 2017 року мали відносини як подружня пара, а з 01.12.2017 по 08.03.2022 (поки ОСОБА_2 не пішов до лав ЗСУ), заявниця та останній проживали разом єдиною сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет, вирішували куди витрачати кошти, разом приймали рішення про побутові потреби, разом заробляли грошові кошти, разом вирішували куди робити витрати, чи на ремонт, чи на відпочинок, разом харчувалися, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, зробили ремонт в кухні, ванній кімнаті, коридорі за адресою: АДРЕСА_1 , турбувалися один про одного, мали взаємні права та обов`язки. Один за одним турбувались, підтримували один одного у всіх починаннях. Постійно проводили час разом як подружжя, організовували спільне дозвілля, мали спільний побут, підтвердженням тому є переписка між ними як подружжям, наявність всіх оригіналів документів чоловіка у заявниці (паспортів, посвідчення УБД тощо). Батьки ОСОБА_2 знали, що вони проживають як єдина родина, так як проживали разом з батьком ОСОБА_2 та його родиною в будинку батька останнього. У період проживання єдиною родиною заявниця разом з ОСОБА_2 за спільні сумісні кошти придбали у 2020 році телевізор «Xiomi», а у 2018 році пральну машину «Westfrost», бойлер, праску, мікрохвильовку, меблі для кухні, замінили старі двері на нові, здіснили заміну вікон, зробили оздоблення придворової території будинку. Десь з 13 років ОСОБА_2 декілька років проживав в частині будинку разом з родиною батька, проте через сварки з жінкою батька, ОСОБА_2 не зміг проживати з батьком та переїхав в половину будинку, що належить бабусі. Отже з 13 років ОСОБА_2 проживав з половині будинку бабусі разом з бабусею до 17 років. Коли ОСОБА_5 виповнилось 17 років вони із заявницею познайомились. Трохи позустрічавшись, ОСОБА_2 переїхав в м. Бердянськ жити до заявниці, та розпочали разом жити у матері останньої. ОСОБА_2 пішов в армію, заявниця його дочекалась, пару місяців після його приходу з армії пожили в Бердянську та переїхали жити в місто Запоріжжя, розпочали проживати разом у будинку, що належить бабусі, тьоті, та батьку ОСОБА_2 . Будинок розділений на дві частини. Заявниця та ОСОБА_2 проживали в половині будинку разом бабусею чоловіка. У 2017 році відносини з ОСОБА_2 перетерпіли складнощів через неможливість мати дитину та були вимушені піти на розірвання шлюбних відносин. Через приблизно три місяці, як прожили окремо, вирішили, що розлучення то була помилка. З мамою ОСОБА_2 у заявниці склались дружні стосунки. Вона вважає її дружиною сина, постійно спілкуються та вона любить заявницю як свою доньку. Вона дуже хоче, щоб вони з ОСОБА_2 народили їй онуків. Очікують повернення Євгена додому. В силу того, що мати ОСОБА_2 проживає зараз на окуповані території Україні у м. Бердянськ, вона покладається на заявницю в розшуку її сина та очікує від неї, що буде звертатися в організації щодо розшуку. З батьком чоловіка склались досить складні відносини. Проте у заявниці дуже теплі до нього почуття, так як він батько її чоловіка. В сім`ї буває різне. Зараз після зникнення ОСОБА_2 іноді батько чоловіка телефонує заявниці, запитується як її справи. Іноді заявниця телефонує батьку чоловіка, цікавляться один одним. Періодично висилала грошові кошти на операцію, комунальні виплати, поточні потреби. Від початку спільного проживання заявниця та ОСОБА_5 хотіли мати діточок та робили все, щоб їх родина збільшилась. З метою здійснення спільної мрії як подружня пара звертались до медичних закладів з метою штучного запліднення. 08.03.2022 ОСОБА_2 на початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України долучився до лав Збройних Сил України добровольцем, в період з 26.04.2022 по 20.05.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, та йому надано статус учасника бойових дій. 14.05.2022 ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок. По даному факту проведено службове розслідування, за результатами якого 20.05.2022 внаслідок бойового зіткнення із збройними формуваннями Російської Федерації, був виявлений факт зникнення безвісти військових роти, в тому числі ОСОБА_2 24.05.2024 було направлено сповіщення про зникнення безвісти ОСОБА_2 на ім`я батька ОСОБА_4 . Заявниця звернулась до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (секретаріату уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ з питання щодо отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин відносно ОСОБА_2 . Листом від 02.04.2024 надана відповідь, що вона не відноситься до осіб, які спільно проживають у шлюбі, а так, враховуючи те, що нею не надано документів, які б підтверджували родинні відносини з ОСОБА_2 або рішення суду про встановлення факту спільного проживання, правова підстава для надання інформації з Реєстру у вигляді витягу відсутня. Крім того 05.10.2022 зверталась до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, проте відповіді не отримала. Отримати відомості батьку ОСОБА_5 дуже складно, адже він похилого віку та дуже переживає через зникнення сина. Заявниця, у свою чергу, звертається до всіх органів, які наділені повноваженнями на проведення експертиз, які мають повноваження на обмін полонених, проте їй відмовляють в отриманні у неї документів, так як вона не наділена повноваженнями як жінка ОСОБА_2 . У зв`язку з тим, що заявниця та ОСОБА_2 не зареєстрували шлюб, вона не може в повному обсязі реалізувати свої права, а саме належним чином комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку свого чоловіка та ініціювати питання ідентифікації осіб, зниклих безвісти, так як тільки члени родини можуть ініціювати фотоекспертизу, яку заявниця намагалась замовити, але їй було відмовлено, відмовлено також в ініціюванні обміну полоненими, так як вважає, що її чоловік знаходиться в полоні. В подальшому звернулась до НДЕКЦ в Запорізькі області, та їй все ж таки було дозволено ініціювати проведення фотоекспертизи, але вже було втрачено рік, за який вона могла ініціювати обмін полоненими, так як згідно фотоекспертизи було підтверджено, що на фото дійсно ОСОБА_5 . Проте ініціювати обмін полоненими також не має права, навіть при наявності висновків фотоекспертизи. Встановлення факту спільного проживання як чоловіка та дружини надасть заявниці можливість безперешкодно займатися пошуками ОСОБА_5 шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб`єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по розшуку ОСОБА_2 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб зниклих безвісті», а у разі його знаходження у шпиталі матиме допуск до чоловіка із можливістю догляду за ним, робити експертизи, просити провести обмін полоненими (вважає, що він на даний час знаходиться в полоні).

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 письмові пояснення щодо заяви не подали.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України подала письмові пояснення, в яких зазначила правову позицію Верховного Суду України щодо проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Ознаками, за наявності яких можна стверджувати, що особи належать до однієї сім`ї є спільність їх проживання, пов`язаність спільним побутом та наявність у них по відношенню один до одного взаємних прав та обов`язків. Дана позиція підтримана висновками щодо застосування норм права, які наведені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 695/1732/16.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.05.2026 відкрите провадження у справі.

Заявниця та її представник адвокат Ускова І.І. в судовому засіданні заяву та обставини, якими вона обґрунтована, підтримали. Заявниця пояснила, що з ОСОБА_2 проживала у зареєстрованому шлюбі з 12.09.2009 до 20.04.2017. Розірвали шлюб по сімейним обставинам. Після розірвання шлюбу 3 місці разом не проживали. Потім знову почали разом проживати. Півроку орендували квартиру на Бабурці у місті Запоріжжя. Батько ОСОБА_2 проходить лікування за кордоном України, а мати знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. Повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомили.

Представником заявниці подана суду заява заінтересованої особи ОСОБА_4 , посвідчена приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.В., зареєстрована в реєстрі за № 1582, в якій він визнав, що його син ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю як у період перебування у зареєстрованому шлюбі до 20.04.2017, і також продовжили проживати разом після розірвання шлюбу, починаючи з 20.04.2017. Їхнє спільне проживання, ведення спільного господарства та побуту здійснювалося за адерсою: АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет, спільно купувати побутову техніку, робили ремонт у житловому помешканні, разом відпочивали, піклувалися один про одного та повноцінно існували як єдина сім`я. Після зникнення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надалі проживає за вказаною адресою, активно та безперервно займається розшуком його сина.

Також представником заявниці поданий суду відеозапис звернення заінтересованої особи ОСОБА_3 , відповідно до якого вона обізнана про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, свою особу підтвердила паспортом громадянина України. Пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом як в період зареєстрованого шлюбу, так і після розлучення з 20.04.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , разом з бабусею. Мали спільний бюджет, робили ремонт, купували побутову техніку, разом відпочивали, їздили на море, риболовлю. 20.05.2022 її син ОСОБА_2 зник безвісти, наразі пошуками сина займається її невістка ОСОБА_1 , проте в цьому є перешкода через відсутність зареєстрованого шлюбу між останніми.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явилася. В поясненнях просила розглянути справу без її участі.

Заслухавши пояснення заявниці, її представника, показання свідків, дослідивши письмові та електронний докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з заявницею знайома. Заявниця проживала разом з ОСОБА_2 приблизно 20 років. Коли познайомилася з заявницею та її чоловіком, вони вже були разом. На всіх святах, прогулянках всі завжди були разом. Заявниця та ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Вона, заявниця та ОСОБА_2 проживали на одній вулиці, були сусідами. Була частко у гостях останніх. Заявниця та ОСОБА_2 мали город, тварин, заявниця доглядала стареньку бабусю чоловіка, неодноразово робили ЕКО, бо заявниця не могла мати дітей, з цього приводу вони розлучилися, але потім знову зійшлися. Розлучилися ще до війни, вона не пам`ятає коли саме, приблизно місяць не були разом, ОСОБА_2 телефонував їй, приїжджав, а потім заявниця зібрала свої речі і вони стали проживати разом. Проживали з бабусею ОСОБА_5 в одному будинку. Разом із ними відпочивали, їздили на море, батько ОСОБА_2 приїздив до них, по сусідству проживала рідна тітка останнього. 07.03.2022 ОСОБА_2 пішов на військову службу, зник безвісти наприкінці травня 2022 року, його пошуками займається ОСОБА_1 . До війни ОСОБА_2 працював на заводі, разом із заявницею робили ремонт в будинку, у спальні, ванній кімнаті, кухні, тобто поліпшували умови свого проживання, з бабусею у них були добрі відносини, зараз ОСОБА_1 приїздить до бабусі, доглядає за нею постійно, якщо щось потрібно купити та допомогти, бабуся телефонує заявниці. Батько пошуком сина не займається, мати залишилася проживати на тимчасово окупованій території України.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що заявниця є її подругою. Познайомилися у 2017 році через своїх чоловіків, які разом працювали на підприємстві. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі. Через місяць стали проживати разом, спочатку орендували квартиру на ОСОБА_8 , потім переїхали у батьківський будинок ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , разом проживали до початку війни. У березні 2022 року ОСОБА_2 пішов на військову службу, приїздив додому, а у травні 2022 року пропав безвісти. Пошуками чоловіка займається заявниця, більше ніхто не займається. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали спільний бюджет, займалися спільним господарством, утримували будинок, доглядали за бабусею ОСОБА_5 , був невеликий город, ОСОБА_2 робив всю чоловічу роботу, дітей не мали, було багато спроб штучного запліднення, але не виходило, разом ходили до лікарів, разом проводили дозвілля, їздили на море, ходили у кіно, відпочивали, окремо один від одного нікуди не їздили.

12.09.2009 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується актовим записом № 490 з Єдиного порталу державних послуг Дія.

20.04.2017 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 20.04.2017, актовим записом № 29 з Єдиного порталу державних послуг Дія.

Медичними документами підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до КУ «Обласний медичний центр репродукції людини» Запорізької обласної ради з метою штучного запліднення заявниці 29.11.2018, 04.10.2019, 03.02.2020.

Згідно з довідкою № 06.4-27/11508 від 06.09.2024 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 06.09.2024 по теперішній час.

Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.06.2022 № 2303-5001813593 підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.03.2022 № 60, військового квитка серії НОМЕР_3 від 19.05.2005, довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 09.05.2024 військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 , був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , отримав статус учасника бойових дій.

Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.04.2022 № 100 підтверджується, що ОСОБА_2 відправлено у відрядження в район виконання бойового завдання на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України з 26.04.2022.

Актом службового розслідування, протоколом ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 28.04.2023, витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.05.2022 № 126, повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2022 № СЗ/1654, витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 22.05.2023 № 20230522-113, витягом з ЄРДР від 08.06.2022, сповіщенням № 219 військової частини НОМЕР_2 від 23.05.2022 підтверджується, що з 20.05.2022 ОСОБА_2 зник безвісти.

Заявницею ОСОБА_1 здійснюються пошуки зниклого безвісти ОСОБА_2 , що підтверджується зверненням до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, заявою про видачу довідки про перебування особи у місцях несвободи до Міністерства оборони України від 30.12.2025, листом Служби безпеки України від 28.12.2022 № 33/8-Ч-4922В, листом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 03.06.2023 № 30594.4/Ч-16301.3/23/42.1.1, листом Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) від 06.04.2024 № 10210-2024, листом Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації від 22.01.2022 № 220/63/ВихЗВГ/234, висновком експертного дослідження Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/108-25/19664-ФП від 11.09.2025, та фознімками.

Фотознімками, на яких зображені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтверджується те, що останні проводили разом відпочинки у період з 2004 року по 2022 рік.

Родинні відносини між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 18.11.1986.

Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення: докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного: довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.1999 № 5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що 12.09.2009 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 20.04.2017 було розірвано.

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та заявами заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є батьками ОСОБА_2 , підтверджується факт проживання заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2017 року до моменту зникнення останнього безвісти. Також вказана обставина підтверджується медичною документацією, згідно з якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до КУ «ОМЦРЛ» ЗОР з метою штучного запліднення заявниці 29.11.2018, 04.10.2019, 03.02.2020.

Проте показання свідків та заінтересованих осіб в частині терміну початку проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однієї сім`єю без шлюбу містять суперечності. Зокрема свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначили, що останні стали проживати разом через один місяць після розірвання шлюбу, тобто не пізніше 20.05.2017. При цьому батьки ОСОБА_2 зазначили, що вони проживали разом як у період зареєстрованого шлюбу, так і після його розірвання.

Вимогою заяви є встановлення проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 1 грудня 2017 року по 20 травня 2022 року (дата зникнення безвісти).

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачений статтею 13 ЦПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однієї сім`єю без шлюбу з 1 грудня 2017 року по 20 травня 2022 року (дата зникнення безвісти).

За таких обставин, заву необхідно задовольнити повністю.

Суд не бере до уваги письмові заяви свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , оскільки нормами ЦПК України передбачений допит свідків в судовому засіданні. При цьому свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були допитані у судовому засіданні. Заінтересована особа ОСОБА_4 подав письмову нотаріально посвідчену заяву з поясненнями, в якій зазначено, що нотаріусом йому роз`яснено вимоги статей 383, 384 КК України. Заінтересована особа ОСОБА_3 подала електронне відеозвернення, в якому також повідомила про обізнаність з вимогами статей 383, 384 КК України.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 3, 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 294,315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1 грудня 2017 року до 20 травня 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

заінтересовані особи:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ,

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ,

- МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022.

Суддя М.В. Фетісов