Вирок № 138063668, 09.07.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/5596/24

Провадження №: 1-кп/332/122/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2024 за № 22024080000001242, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сіверська Артемівського району Донецької області, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

24.02.2022 на виконання вищевказаних наказів військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і Василівського району Запорізької області, який був захоплений 26.02.2022.

Указом Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який продовжено до цього часу.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон № 1207-УІІ) тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Порядок створення органів місцевого самоврядування, обрання сільських, селищних, міських голів, встановлюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування України» та іншими Законами та ґрунтується на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Тимчасово окупованою територією відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VIІ є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Починаючи з 10.03.2022, м. Василівка Василівського району Запорізької області тимчасово окуповане представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022) є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Після остаточної військової окупації міста Василівка Василівського району Запорізької області представниками збройних формувань Російської Федерації узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Василівського району Запорізької області, представники збройних формувань РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - Управління внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області (мовою оригіналу «Управление внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления внутренних дел по Запорожской области») на захопленій матеріально-технічній базі ГУ НП в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.

Приблизно з жовтня 2022 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_5 , перебуваючи на території міста Василівка Василівської міської територіальної громади Василівської району Запорізької області, яке з 26.02.2022 та на час складення повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації (далі - зф держави-агресор РФ), діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, прийняв пропозицію від не встановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, відповідальних за правоохоронну діяльність на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, та добровільно зайняв посаду заступника начальника поліції (з охорони публічного порядку) у незаконному правоохоронному органі - т.зв. Управлінні внутрішніх справ по м. Василівка і Василівському району Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області (мовою оригіналу «Управление внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления внутренних дел по Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території міста Василівка Запорізької області, після чого, продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 , у зв`язку з реорганізацією незаконного правоохоронного органу, не раніше 21.02.2023 (більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені) добровільно зайняв посаду заступника начальника у реформованому незаконному правоохоронному органі т.зв. відділі Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації «Василівський» (мовою оригіналу «Отдел Министерства внутренних дел Российской Федерации «Васильевский») у спеціальному званні підполковник внутрішньої служби, створеному на тимчасово окупованій території міста Василівка Запорізької області за адресою: бульвар Центральний (вул. Чекістів), б. 9.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Ураховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, а також те, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалось у спеціальному провадженні згідно з ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2024 (т. 2, а.к.п. 103-106), ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2025 було прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні (т. 2, а.к.п. 134-135) і відповідно судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.

У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом у якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (пункти. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак, поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомлений мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути засудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року; «F.C.B. проти Італії» від 28 серпня 1991 року; «Т. проти Італії» від 12 жовтня 1992 року; «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року; «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року; «Меденіца проти Швейцарії» від 14 червня 2001 року; «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року; «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року висвітлено пункт про здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого в аспекті вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право кожного на справедливий суд, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження; якщо він згодом може домогтися ухвалення нового судового рішення за його участі, в якому містилася б оцінка обґрунтованості висунутих проти нього обвинувачень, а також під час дотримання інших гарантій його конвенціальних прав. Це свідчить про те, що здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого не суперечить вимогам цього нормативно-правового акта міжнародного значення.

Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України.

Таким чином, ОСОБА_5 в силу ч. 3 ст. 323 КПК України обізнаний, тобто повинен був знати, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, втім, до слідчого та у судові засідання жодного разу не з`явився.

Про причини неявки суду не повідомив, можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не скористався.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України) як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Крім того, інтереси обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому процесі належно і якісно були представлені захисником ОСОБА_4 , який був забезпечений державою згідно з дорученням Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 02.08.2024 № 003-280002716 (т.1, а.к.п. 92).

Отже, судом виконаний обов`язок вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення обвинуваченому у колабораційній діяльності ОСОБА_5 права на кваліфікований захист, у тому числі і призначення захисника, який би надавав практичну юридичну допомогу ефективно, оскільки такий захист не може бути ілюзорним заради «видимості судового процесу», що є одним із основоположних елементів справедливого розгляду, на що неодноразово наголошував і наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

З огляду на зазначене, на підставі ухвали суду від 14.01.2025 кримінальне провадження було розглянуто в порядку спеціального судового провадження.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що справа розглядалася у порядку спеціального судового провадження, захисник не мав конфіденційного побачення з обвинуваченим, думка останнього з приводу обвинувачення захиснику невідома. Захисник вважає, що стороною обвинувачення надано недостатньо доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Так, свідки обвинувачення у судовому засіданні не були допитані, а їх показання використані судом в якості доказу на підставі положень ч. 11 ст. 615 КПК України. Крім того, свідок ОСОБА_7 на момент допиту щойно досяг 18-річного віку, тому його показання не є переконливими. Свідок же ОСОБА_8 під час допиту не назвала прізвища обвинуваченого, тому немає підстав вважати, що її пояснення стосувалися саме обвинуваченого ОСОБА_5 . На підставі викладеного захисник просила закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сіверська Артемівського району Донецької області, документований паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим 14.01.1998 Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області, є громадянином України (т. 2, а.к.п. 198, 204).

Отже, обвинувачений ОСОБА_5 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Також судом приймається до уваги, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 збройні сили рф вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і м. Василівка Василівського району Запорізької області.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована рф територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупованою територією відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1-1 Закону № 1207-VII є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Тимчасова окупація рф територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для рф жодних територіальних прав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», Василівська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області, до складу якої входить м. Василівка, внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 Василівська міська територіальна громада також віднесена до тимчасово окупованих територій України.

Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025.

Як вбачається з наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, зі змінами, внесеними наказами Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987, від 10.06.2026 № 1082, м. Василівка Василівської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області також віднесена до тимчасово окупованих територій України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, показання свідків, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується такими доказами:

-даними протоколу огляду від 11.01.2024 року, об`єктом якого послугував Інтернет сайт «Федеральная налоговая служба россии» за посиланням: «https://www.nalog.gov.ru/rn77/». В процесі огляду даного сайту було здійснено перехід на вкладку із заголовком «Сервисы и госуслуги», де було відкрито вкладку за електронною адресою: «https://www.nalog.gov.ru/rn77/about_fts/el_usl/», де в розділі «Сведения из реестров» підрозділ «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП в электронном виде» здійснено перехід на вкладку за електронною адресою: «https://egrul.nalog.ru/index.html», де виявлено головну сторінку сайту «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/УГРИП в электронном виде». У процесі подальшого огляду у панелі навігації з назвою «Поисковый запрос» введено ідентифікатор «ОТДЕЛ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ «ВАСИЛЬЕВСКИЙ», за результатами пошуку знайдено інформацію (мовою оригіналу): 271601, РОССИЯ, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Д. 9, ОГРН: 1239000003989, Дата присвоения ОГРН: 21.02.2023, ИНН: 9001016970, КПП: 900101001, НАЧАЛЬНИК: ОСОБА_13 . У подальшому було здійснено натискання на посилання «Получить выписку» та був завантажений файл «ul-1239000003989-20240111180121» формат файлу «.pdf».

До вказаного протоколу додано (мовою оригіналу): «Выписка из Единого государственного реестра юридических лиц» от 11.01.2024 № ЮЭ9965-24-2829825, которая содержит сведения о юридическом лице «ОТДЕЛ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ «ВАСИЛЬЕВСКИЙ» (т. 2, а.с. 9-22);

-даними протоколу огляду від 11.01.2024 року, об`єктом якого слугував Інтернет сайт «Федеральная налоговая служба россии» за посиланням: «https://www.nalog.gov.ru/rn77/». В процесі огляду даного сайту було здійснено перехід на вкладку з заголовком «Сервисы и госуслуги», де було відкрито вкладку за електронною адресою: «https://www.nalog.gov.ru/rn77/about_fts/el_usl/», де в розділі «Сведения из реестров» підрозділ «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП в электронном виде» здійснено перехід на вкладку за електронною адресою: «https://egrul.nalog.ru/index.html», де виявлено головну сторінку сайту «Предоставление сведений из ЕГРЮЛ/УГРИП в электронном виде». В процесі подальшого огляду у панелі навігації з назвою «Поисковый запрос» введено ідентифікатор «УПРАВЛЕНИЕ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ГОРОДУ ВАСИЛЬЕВКА И ВАСИЛЬЕВСКОМУ РАЙОНУ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», за результатами пошуку знайдено інформацію (мовою оригіналу): 71601, РОССИЯ, ЗАПОРОЖСКАЯ ОБЛ., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ЛЕНИНА УЛ., Д. 10, ОГРН: 1229000020435, Дата присвоения ОГРН: 22.12.2022, ИНН: 9001011876, КПП: 900101001, ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ЛИКВИДАЦИОННОЙ КОМИССИИ: ОСОБА_14 , Дата прекращения деятельности: 24.11.2023, Сведения о номерах юридического лица на день принятия в Российскую Федерацию: 15, 4022008990.

До вказаного протоколу додано (мовою оригіналу): «Выписку из Единого государственного реестра юридических лиц» от 11.01.2024 № ЮЭ9965-24-2758060, которая содержит сведения о юридическом лице «УПРАВЛЕНИЕ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ГОРОДУ ВАСИЛЬЕВКА И ВАСИЛЬЕВСКОМУ РАЙОНУ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ» (т. 2, а.с. 23-39);

-інформацією про особу ОСОБА_5 , наданими Державною міграційною службою України, що містить відомості про видачу 14.01.1998 Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області обвинуваченому паспорту громадянина України НОМЕР_2 та видачу Лиманським відділом Головного управління ДМСУ в Донецькій області ОСОБА_5 паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 06.06.2019 (т. 2, а.к.п. 198);

-інформацією Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 03.01.2024 № 2301.2-94/23.1-24, відповідно до якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області, а також паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 06.06.2019, орган видачі 1445.

До листа від 03.01.2024 № 2301.2-94/23.1-24 додана роздруківка облікової картки громадянина України з ЄІАС УМП на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2, а.к.п. 203-204);

- даними протоколу огляду від 30.07.2024 інформації, розміщеної на каналі «ГІЛЛЯКА_info» у мобільному додатку «Telegram», зокрема, публікації, опублікованої о 19 год. 02 хв. 30.07.2024, яка доступна за електронною адресою за посиланням «https://t.me/hillyka_info/17589». Публікація складається з фотознімка ОСОБА_5 та текстового повідомлення, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Сіверська Артемівського району Донецької області, паспорт України: НОМЕР_2 , виданий 14.04.1998, м.т. НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , до 2020 року працював начальником сектору аналітично-організаційної роботи Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». Останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 , де проживав разом з дружиною та її сином. ОСОБА_5 з самого початку повномасштабного вторгнення підтримував окупаційну владу, почав працювати на посаді заступника начальника поліції (з охорони публічного порядку) в «Управлении внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району Главного управления внутренних дел по Запорожскоюй области» (т. 2, а.к.п. 48-56). У ході судового засідання також досліджений додаток до цього протоколу огляду, а саме оптичний носій інформації «DVD-R» із пояснювальним записом, а також резервна копія інформації «DVD-R» диску Телеграм каналу під назвою «Гілляка_info».

-даними протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 17.05.2023, здійсненої в рамках кримінального провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 відповідно до ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.05.2023 № 10/1930т, та даними протоколу огляду від 28.08.2023, предметом огляду якого слугував флеш-носій (microSD), який є додатком до копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем реєстр.№ 55/2-3473т від 17.05.2023, які розсекречені актом реєстр.№ 55/2-4373дск від 20.06.2023 (т. 2, а.с. 66-123, 125-134).

На вказаному флеш-носії (microSD) міститься 1 (одна) папка із вкладенням з назвою «DataExport_2023-05-17» розміром 8,80 ГБ. Після переходу у папку «DataExport_2023-05-17» виявлено, що в ній містяться папки: «chats», «css», «images, «js», «lists» та файл з назвою «export_results» з розширенням «.html» розміром 3 КБ. Після відкриття файлу «export_results» виявлено експортовану сторінку додатку «Telegram», яка зареєстрована на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_6 під назвою «Егор». При відкритті розділу «chats» виявлений чат з назвою «РУВД» (папка «chat_03»), який містить листування між співробітниками незаконних правоохоронних органів, утворених на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме: м. Мелітополь, м. Дніпрорудне, м. Кам`янка-Дніпровська, м. Енергодар, м. Василівка та прилеглих до них населених пунктів.

У ході огляду чату «РУВД» виявлено, що користувач профілю (облікового запису) з назвою «Коба» надіслав о 13 год. 08 хв. 24.12.2022 повідомлення в чат «РУВД» текстовий документ у форматі «(.docx)» з назвою: «Распоряжен Новый год» розміром 66,5 кБ на 6 аркушах. При відкритті даного текстового документа встановлено, що розпорядження адресовано співробітникам незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області (мовою оригіналу): «УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» та, зокрема, ОСОБА_5 , який відповідно до вказаного розпорядження займає посаду (мовою оригіналу) «Заместитель начальника полиции (по общественной безопасности) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», доручено організувати проведення перевірок несення служби особовим складом відділів поліції.

Зі скриншоту з даними microSD документа у форматі «(.docx)» з назвою: «Распоряжен Новый год», вбачається, що документ містить назву «РАСПОРЯЖЕНИЕ» від 24 грудня 2022 року № 533 (мовою оригіналу) «О мерах по обеспечению безопасности граждан и общественного порядка при подготовке и проведении новогодних, рождественских и крещенских праздничных мероприятий». У п. 28.1. даного документу зазначено (мовою оригіналу): «Заместителю начальника полиции (по общественной безопасности) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району ОСОБА_15 организовать проведение проверок (в том числе негласных) несения службы личным составом отделов полиции».

У ході огляду чату «РУВД» також виявлено, що користувач профілю (облікового запису) з назвою «Коба» надіслав о 10 год. 18 хв. 26.12.2022 у чат «РУВД» повідомлення, а саме фотознімок у форматі «.jpg» на одному аркуші та підпис до нього (мовою оригіналу): «Добрый день! Срочно графики ответственных переделать по образцу УВД, на праздничные дни ответственный начальник время до 12.00»

Відкривши виявлений фотознімок у форматі «.jpg», встановлено, що на ньому розміщений (мовою оригіналу): «График ответственных от руководства на период проведения новогодних, рождественских и крещенских праздничных мероприятий по УВД г. Васильевка и Васильевскому району с 30.12.2022 по 19.01.2023» від 26.12.2022, який затвердив (мовою оригиналу) «Начальник УВД г. Васильевка и Васильевскому району ОСОБА_13 ». Зазначений графік під номером 3 містить прізвище ОСОБА_5

-даними протоколу за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.12.2023 року, здійсненої на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.12.2023 року, та даними протоколу огляду від 28.06.2024 року, предметом огляду якого слугувала інформація (оптичний DVD-R диск об`ємом 4,7 Гб) № 59/14/413т від 15.12.2023, який є додатком до копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем реєстр № 59/14/1057т від 15.12.2023 року, які розсекречено актом реєстр. № 59/14/10дск від 11.01.2024 (т. 2, а.к.п. 144-178, 181-186).

На вказаному диску міститься 5 елементів (3 файли у форматі «HTML Document (.html)» та 2 папки із вкладеннями), загальний розмір 246 МБ. Після відкриття файлу «report» виявлено експортовану сторінку додатку «Telegram», яка зареєстрована на абонентський номер оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_7 під назвою « ОСОБА_16 », в якій містяться розділи «chats» та «contacts». Серед чатів у мобільному додатку виявлено листування з профілем (обліковим записом) на ім`я « ОСОБА_17 », зареєстрований на номер мобільного телефону: НОМЕР_8 .

Запис за 29.05.2023: ОСОБА_16 06:04 текстовий документ у форматі ««Microsoft Exel (.xlsx)» з назвою: «ОМВД ОСОБА_18 на 29.05.2023г.xlsx» на 3 сторінках, розміром 18 КБ із заголовком (мовою оригіналу): Информация сотрудников ОМВД России «Васильевский».

Відкривши виявлений текстовий документ у форматі «Microsoft Exel (.xlsx)» з назвою: « ОСОБА_19 на 29.05.2023г.xlsx» встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зайняв посаду (мовою оригіналу) «заместитель начальника отдела МВД России» у незаконному правоохоронному органі т.зв.відділі Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації «Василівський» (мовою оригіналу «Отдел Министерства внутренних дел Российской Федерации «Васильевский»), створеному на тимчасово окупованій території міста Василівка Василівської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області.

Запис за 01.11.2022: ОСОБА_16 11:56 текстовий документ у форматі «Microsoft Exel (.xlsx)» з назвою: «Реестр _Персон_учет_Васильевка_октябрь_2022.xlsx» на 7 сторінках, розміром 45,9 КБ із зазначенням отримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , заробітної плати у розмірі 97057,55 руб;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , отриманими під час його допиту 12.12.2023, що фіксувалися за допомогою відеокамери Panasonic із флеш-накопичувачем, що у подальшому записані на DVD-R диск. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2026 свідок ОСОБА_7 підданий примусовому приводу у судове засідання (т. 3, а.к.п. 33). Відповідно до листа начальника 2-го відділення Управління СБУ в Запорізькій області від 27.04.2026 за вказаною адресою місця проживання свідок відсутній, за наявною інформацією свідок тривалий час не проживає за вказаною адресою, за допомогою телефонного зв`язку зі свідком зв`язатися не виявилося можливим. У зв`язку з викладеним виконати ухвалу суду про привід свідка не вдалося (т. 3, а.к.п. 45).

Оскільки встановити місцезнаходження ОСОБА_7 не вдалося, суд не міг дослідити безпосередньо показання даного свідка. Натомість, показання свідка ОСОБА_7 використані судом в якості доказу на підставі положень ч. 11 ст. 615 КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пояснив, що на момент повномасштабного вторгнення військ рф на територію України він проживав у м. Василівка, відвідував школу № 3 м. Василівка. На час повномасштабного вторгнення свідок перебував у себе вдома, бачив, як російська техніка приблизно 27 лютого 2022 року заходила до м. Василівки. Свідку відомо, місцевий мешканець ОСОБА_20 пішов на співпрацю з окупаційною владою, зайняв посаду у створеній поліції. Касьянов їздив по місту, зупиняв людей як працівник патрульної поліції, переміщався зі зброєю. Разом з ним їздив ОСОБА_21 , якого свідок неодноразово бачив у формі чорного кольору, у якій ходила місцева поліція. Вони зупиняли людей, питали, хто вони, чим займаються. Свідок вважає, що ОСОБА_5 зайняв посаду добровільно.

До протоколу доданий DVD-R диск, на який записаний допит свідка ОСОБА_7 та який був досліджений у судовому засіданні (т. 3, а.к.п. 47-50);

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.12.2023 за участю свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що особа, зображена на фототаблиці під № 2, - ОСОБА_22 . До протоколу доданий DVD-R диск для лазерних систем зчитування інформації, на якому міститься вказана слідча дія, та який був досліджений у судовому засіданні (т. 2, а.с. 44-47);

- показаннями свідка ОСОБА_8 , отриманими під час її допиту 12.01.2024, що фіксувалися за допомогою відеокамери Panasonic із флеш-накопичувачем, що у подальшому записані на DVD-R диск. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2026 свідок ОСОБА_8 піддана примусовому приводу у судове засідання (т. 3, а.к.п. 33). Відповідно до листа начальника 2-го відділення Управління СБУ в Запорізькій області від 27.04.2026 за вказаною адресою місця проживання свідок відсутня, за наявною інформацією свідок тривалий час не проживає за вказаною адресою, за допомогою телефонного зв`язку зі свідком зв`язатися не виявилося можливим. У зв`язку з викладеним виконати ухвалу суду про привід свідка не вдалося (т. 3, а.к.п. 45).

Оскільки встановити місцезнаходження ОСОБА_8 не вдалося, суд не міг дослідити безпосередньо показання даного свідка. Натомість, показання свідка ОСОБА_8 використані судом в якості доказу на підставі положень ч. 11 ст. 615 КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, свідок ОСОБА_8 пояснила, що до 24.02.2022 працювала в аптеці у м. Василівці. На момент повномасштабного вторгнення військ рф на територію України свідок разом з чоловіком проживала у м. Василівка, була домогосподаркою. Після початку повномасштабного вторгнення свідок стала знову працювати в аптеці. Свідок виїхала з м. Василівки 08.11.2023. До моменту виїзду до неї три рази додому приїжджали представники окупаційної влади з обшуками. Через претензії останніх щодо того, що свідок говорить українською мовою, висловлює проукраїнську позицію, не отримує паспорт громадянина рф, свідок вимушена була виїхати з тимчасово окупованої території України до м. Запоріжжя. Серед осіб, які перейшли на співпрацю з представниками рф, свідок згадала про чоловіка, прізвище якого вона не знає, але їй відомо, що він займав посаду заступника начальника створеної окупантами поліції, не є місцевим мешканцем, а є приїжджим. Зазначений чоловік носив чорну форму місцевої поліції, при ньому завжди була зброя. Свідок зазначила, що може впізнати цю особу за фотознімками. До протоколу доданий DVD-R диск, на який записаний допит свідка ОСОБА_7 та який був досліджений у судовому засіданні (т. 3, а.к.п. 51-54);

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.01.2024 за участю свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що особа, зображена на фототаблиці під № 2, - це громадянин України, якого свідок бачила одягненим у форму поліції у приміщенні районного відділу поліції м. Василівка. До протоколу доданий DVD-R диск для лазерних систем зчитування інформації, на якому міститься вказана слідча дія, та який був досліджений у судовому засіданні (т. 2, а.к.п. 40-43).

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту, які були вільними у використані своїх прав у межах та спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п. 86).

У даному випадку, на думку суду, вказані вище та досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Вищевказані показання свідків та дані оглянутих оптичних дисків та змінних карт пам`яті узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено інші процесуальні документи:

-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22024080000001242 від 09.08.2024 за ч. 7 ст. 111-1 КК України (т. 1, а.к.п. 70);

- постанова про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 09.08.2024 (т. 2, а.к.п. 3-4);

- постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 12.08.2024, які мають повноваження у кримінальному провадженні № 22024080000001242 від 09.08.2024 (т. 2, а.к.п. 5-6);

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 09.08.2024 (т. 2, а.к.п. 7-8);

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.08.2024 (т. 2, а.к.п. 57-59);

- копія клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.05.2023 (т. 2, а.к.п. 60-63);

- протокол про результати проведення негласної слідчої розшукової дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 17.05.2023;

-копія ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.05.2023, якою наданий дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно громадянина України ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строком 15 днів (т. 2, а.к.п. 64-65);

-ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 28.08.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні № 22024080000001242 від 09.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, інформації, яка міститься у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем реєстр № 55/2-3473т від 17.05.2023 з додатком до нього флеш-носієм (mіcroSD) № 55/623т від 13.09.2022, а також процесуальних документах, на підставі яких вказана інформація отримана, а саме, клопотання слідчого реєстр № 59/14/К-936т від 02.05.2023, ухвали Запорізького апеляційного суду № 10/1930т від 03.05.2023 та постанови слідчого Управління Служби безпеки України в Запорізькій області № 59/14/519т від 03.05.2023, отриманих і складених в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 (т. 2, а.к.п. 124);

-постанова про виділення матеріалів кримінального провадження в межах одного органу досудового розслідування від 04.09.2024 (т. 2, а.к.п. 135-137);

-копія клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.12.2023 (т. 2, а.к.п. 138-141);

-ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 14.12.2023, якою наданий дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, пов`язаної з втручанням у приватне спілкування: зняття інформації з електронних інформаційних систем-відомостей з мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_7 , на який зареєстровано облікові записи у месенджерах «Telegram», «WhatsApp» та «Viber», які використовує ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , строком на 10 днів (т. 2, а.к.п. 142-143);

-ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 27.06.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні № 22024080000001242 від 09.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, інформації, яка міститься у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем реєстр № 59/14/1057т від 15.12.2023 з додатком до нього - носієм інформації (оптичний DVD-R диск) № 59/14/413т від 15.12.2023, а також процесуальних документах, на підставі яких вказана інформація отримана, а саме, клопотання слідчого реєстр. № 59/14/К-1250т від 11.12.2023, ухвали Запорізького апеляційного суду реєстр. № 10/7492т від 14.12.2023, отриманих і складених у рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження № 22023080000001831 від 14.11.2023 (т. 2, а.к.п. 179-180);

-ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2024 про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави (т. 2, а.к.п. 187-192);

-ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2025 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 (т. 2, а.к.п. 193-197).

-копія клопотання про здійснення спеціального судового провадження від 14.01.2025 (т. 1, а.к.п. 68-69);

-повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 7 ст. 111-1 КК України від 31.07.2024 (т. 1, а.к.п. 71-77);

-постанова про доручення на призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням від 02.08.2024 (т. 1, а.к.п. 91);

-постанова про призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням та доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні, згідно з яким адвоката ОСОБА_4 призначено захисником обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 1, а.к.п. 80-81);

-постанова про оголошення ОСОБА_5 у розшук від 12.08.2024 (т. 1, а.к.п. 93-94);

-клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування від 04.09.2024 (т. 1, а.к.п. 98-102);

-ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024080000001242, внесеному до ЄРДР 09.08.2024, відносно ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України (т. 1, а.к.п. 103-106).

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Судом досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно з якими встановлено таке:

-виходячи з довідки № 24002661472753501335, виданій на підставі вимоги УАІЗ ГУ НП України в Запорізькій області від 29.12.2023 № 59/14/11486, ОСОБА_5 є раніше не судимою особою (т. 2, а.к.п. 201);

-згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України ОСОБА_5 у період за січень-квітень, червень 2022 року отримував заробітну плату від АТ «Укрзалізниця», інформація про отримання доходів ОСОБА_5 за період з ІІІ кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2023 року у базі даних відсутня (т. 2, а.к.п. 206-207);

-за даними КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР ОСОБА_5 під наглядом лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався, на диспансерному обліку не перебуває (т. 2, а.к.п. 208);

-за інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС за гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортні засоби не зареєстровані (т. 2, а.к.п. 200);

-за даними з Державного реєстру актів цивільного стану громадян по місту Запоріжжю та Запорізькій області відносно ОСОБА_5 актових записів не виявлено (т. 2, а.к.п. 210).

-за повідомленням Центральної виборчої комісії від 07.02.2024 № 21-24-2108 ОСОБА_5 не реєструвався кандидатом в народні депутати України під час виборів народних депутатів у 2019 року та низки проміжних виборів народних депутатів України, які проводилися у 2020 та 2021 роках у деяких одномандатних виборчих округах. Інформація про обрання ОСОБА_5 депутатом місцевої ради в Центральній виборчій комісії відсутня (т. 2, а.к.п. 212).

Отже, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинив інкриміновані йому протиправні дії, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувало йому чи його рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

Підстав не довіряти показанням свідків, які під час допиту були попередженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, у суду не було. Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині.

При цьому суд критично ставиться до тверджень захисника щодо відсутності підстав у суду враховувати показання свідків у зв`язку з тим, що вказані свідки не були безпосередньо допитані під час судового засідання.

Так, Кримінальним процесуальним кодексом України визначена процедура отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Також необхідно зауважити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан, який на цей час продовжено.

Відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового розслідування свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надавали показання в умовах воєнного стану, а хід і результати проведення цих допитів фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації. Показання свідків зафіксовані на електронних носіях інформації, які є невід`ємним додатком до протоколів допиту та досліджені у судовому засіданні.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2026 свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 піддані примусовому приводу у судове засідання (т. 3, а.к.п. 33).

Відповідно до листа начальника 2-го відділення Управління СБУ в Запорізькій області від 27.04.2026 за вказаними в ухвалі адресами місця проживання свідки відсутні, за наявною інформацією свідки тривалий час не проживають за вказаними адресами, за допомогою телефонного зв`язку зі свідками зв`язатися не виявилося можливим. У зв`язку з викладеним виконати ухвалу суду про привід свідка не вдалося (т. 3, а.к.п. 45). Отже, судом ужиті необхідні заходи для забезпечення участі зазначених вище свідків у судовому засіданні.

За встановлених обставин у суду відсутні підстави не брати до уваги показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , надані ними під час допиту на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження.

Суд також зазначає, що матеріали справи не містять доказів на обмеження дієздатності свідка ОСОБА_7 , щоб могли поставити під сумнів надані ним під час допиту показання.

Суд також відхиляє доводи захисника про те, що показання свідка ОСОБА_8 не стосуються обвинуваченого ОСОБА_5 . Так, під час допиту ОСОБА_8 серед осіб, які погодилися працювати у створеній окупаційною владою поліції, згадала про чоловіка, прізвище якого вона не знає, але їй відомо, що він займав посаду заступника начальника створеної окупантами поліції, не є місцевим мешканцем, а є приїжджим. Зазначений чоловік носив чорну форму місцевої поліції, при ньому завжди була зброя. Свідок зазначила, що може впізнати цю особу за фотознімками. Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.01.2024 свідок ОСОБА_8 вказала, що особа, зображена на фототаблиці під № 2, - це громадянин України, якого свідок бачила одягненим у форму поліції у приміщенні районного відділу поліції м. Василівка.

Суд також бере до уваги той факт, що ОСОБА_5 не є мешканцем м. Василівки, зареєстроване місце проживання останнього: АДРЕСА_1 .

Отже, показання свідка ОСОБА_8 узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Судом не встановлено доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільне значення, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжує покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 основне покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією відповідної частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене ним.

Санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, яке є обов`язковим.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України, своїми діями допомагав державі-агресору створити незаконний правоохоронний орган, зайнявши і виконуючи функції працівника такого органу, тобто вчинив злочини проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави, то слід призначити останньому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах України, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, та в органах, що надають публічні послуги, в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України з моменту відбуття основного покарання.

Крім того, санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке не є обов`язковим і може не призначатися судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ Національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Згідно з частиною першою 1 наведеної статті КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Ураховуючи, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне кримінальне діяння у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, суд вважає необхідним призначити йому додаткове покарання у вигляді конфіскації усього належного на праві приватної власності майна.

Призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Ухвалою слідчого судді слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2024 відносно ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.

Водночас, оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу фактичного затримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2024 було накладено арешт на майно ОСОБА_5 .

З огляду на те, що суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання з конфіскацією майна, підстави для скасування арешту з майна засудженого відсутні.

Відомості про речові докази у матеріалах провадження відсутні, тому питання про долю речових доказів судом не вирішується.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 7 ст. 111-1 КК України, статтями 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, строком на 13 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, ОСОБА_5 обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

До фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації майна залишити без змін арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2024 на належне ОСОБА_5 майно, а саме, на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1