Рішення № 138063370, 08.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15277/25

Провадження № 2/344/1046/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання права на спадщину за законом та зобов`язання виплатити неодержану пенсію, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання права на спадщину за закономта зобов`язання виплатити неодержану пенсію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Івано-Франківської області Тонюк М.М. 29 вересня 2022 року було зареєстровано спадкову справу № 168/2022. Заповіт від імені ОСОБА_2 не складався. Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 за життя був пенсіонером МВС та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 08.05.2025 № 0900-0202-8/24607, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було підтверджено той факт, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 300/6119/21, яке набрало законної сили 17.02.2022, за пенсіонером ОСОБА_2 обліковується борг за виплатою пенсії в сумі 161 938,71 гривень за період з 01.12.2019 по 31.03.2022.

ОСОБА_1 звернулася з заявою до приватного нотаріуса Косівського нотаріального округу Івано-Франківської області Тонюк М.М. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на неодержану пенсію, що належала її батькові, ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Івано-Франківської області Тонюк М.М. було направлено запит до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 28.04.2025 щодо наявності та розміру недоодержаних грошових коштів на ім`я ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило нотаріуса, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 300/6119/21 за ОСОБА_2 обліковується борг за період з 01.12.2019 по 31.03.2022, який не може вважатися неодержаною пенсією, оскільки суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України №2262 і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Івано-Франківської області Тонюк М.М. 27 червня 2025 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

За таких обставин позивач просить визнати за неюправо власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію, яка була призначена, нарахована і належала її батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була одержана ним за життя, та зобов`язати відповідача виплатити позивачу неодержану пенсію її батька у розмірі 161 938,71 гривень (а.с. 1-5, 31-35).

12 березня 2026 року представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областіподано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідач вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в межах своїх повноважень з 01 січня 2007 року здійснює функції призначення (перерахунку) та виплати пенсій відповідним категоріям військовослужбовців на підставі документів, поданих уповноваженим структурним підрозділом державного органу, з якого особи були звільнені із служби.

При цьому функції визначення грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії цим особам, не входять до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Івано-Франківській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Пенсія ОСОБА_2 згідно закону № 2262 виплачена по 30.04.2022. Виплату пенсії з 01.05.2022 припинено у зв`язку з його смертю (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 300/6119/21, яке набрало законної сили 17.02.2022, обліковується борг в сумі 161938,71 гривень за період з 01.12.2019 по 31.03.2022.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У даному випадку шестимісячний строк на звернення членів його сім`ї до органу Пенсійного фонду України про отримання сум пенсії померлого ОСОБА_2 залишилися недоодержаними у зв`язку із його смертю, розпочався з ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З огляду на зазначене вище, відповідач вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні законні підстави для здійснення виплати ОСОБА_1 коштів у розмірі 161 938,71 гривень.

Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.69-71).

20 березня 2026 року представником позивача адвокатом Рогалевичем А.Б. до суду через «Електронний суд» надіслано відповідь на відзив, в якій зазначає, що доводи відповідача є помилковими, ґрунтуються на вибірковому тлумаченні норм права та не враховують правової природи спірних правовідносин.

Нарахована, але не виплачена пенсія є майновим правом, яке належало спадкодавцеві та не припинилося у зв`язку з його смертю, а тому входить до складу спадщини.

Шестимісячний строк, на який посилається відповідач, регулює виключно можливість отримання відповідних сум у межах спеціальної процедури як соціальної виплати членами сім`ї, але не припиняє права на ці кошти та не позбавляє спадкоємців права на їх отримання в порядку спадкування. Після спливу цього строку змінюється лише правовий режим таких коштів - вони переходять у спадщину та підлягають отриманню спадкоємцями на загальних підставах. Отже, твердження відповідача про те, що позивач втратила право на отримання спірних сум у зв`язку з пропуском шестимісячного строку, є юридично необґрунтованим.

Безпідставними є також доводи відповідача про те, що позивач не належить до осіб, які мають право на отримання відповідних сум, оскільки не є утриманцем або особою, яка має право на пенсію у разі втрати годувальника. Такі критерії застосовуються виключно у межах спеціального порядку виплати пенсії членам сім`ї, але не поширюються на правовідносини спадкування. У даному випадку позивач звертається до суду саме як спадкоємець, що підтверджується матеріалами спадкової справи та відповідними свідоцтвами про право на спадщину, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спадкового права.

Доводи відповідача про те, що спірні кошти не входять до складу спадщини, суперечать як нормам матеріального права, так і усталеній судовій практиці. Стала судова практика вказує на те, що нарахована, але не виплачена пенсія, у разі незвернення членів сім`ї у шестимісячний строк, входить до складу спадщини та підлягає стягненню на користь спадкоємця у повному обсязі. При цьому суд окремо зазначив, що строки, встановлені пенсійним законодавством, не обмежують спадкові права, а також що такі суми підлягають виплаті незалежно від статусу спадкоємця як утриманця. Більше того, у даній справі розмір заборгованості по пенсії в сумі 161 938,71 гривень підтверджений самим відповідачем та виник на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, що додатково підтверджує наявність у спадкодавця майнового права, яке увійшло до складу спадщини.

Таким чином, правова позиція відповідача фактично зводиться до необґрунтованого звуження обсягу спадкових прав позивача та уникнення виконання обов`язку щодо виплати нарахованих сум пенсії.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що доводи відповідача є безпідставними, не підтверджені належними доказами та підлягають відхиленню, а тому просить відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с. 75-82).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2025 року вказану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 25)

Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с.26-28).

Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с.38-39).

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.86-87).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, однак представник позивача адвокат Рогалевич А.Б. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити (а.с. 99-100).

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областіу судове засідання не прибула, але подаючи до суду відзив на позовну заяву, просила слухати справу за відсутності представника Головного управління (а.с. 71).

Учасники справи у судове засідання, призначене на 29 червня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_4 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 01 вересня 2018 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована спадкова справа (а.с. 15).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 24.02.2023 (зареєстрованого в реєстрі за № 735), ОСОБА_1 отримала в спадщину квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину від 24.02.2023 (зареєстрованого в реєстрі за № 736), ОСОБА_1 отримала в спадщину земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 2623687201:01:004:0233, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Стопчатів, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 24.02.2023 (зареєстрованого в реєстрі за № 737), ОСОБА_1 отримала в спадщину земельну ділянку площею 0,1783 га, кадастровий номер 2623687201:01:004:0232, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Стопчатів, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (а.с.18).

Адвокат Рогалевич А.Б. звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою, в якій просив надати інформацію про суму заборгованості із виплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішенняІвано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 (а.с.19).

Адвокату Рогалевичу А.Б. була надана відповідь Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що за пенсіонером ОСОБА_2 обліковується борг за виплатою пенсії в сумі 161 938,71 гривень за період з 01.12.2019 по 31.03.2022 на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022, який не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України № 2262 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Облікований борг не може вважатися недоотриманою пенсією, оскільки суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку із його смертю, не включаються до складу спадщини, та підлягають виплаті належному заявнику (заявникам), якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, та незалежно від періоду, за який нараховано недоодержані суми (а.с. 20).

Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, сума до виплати ОСОБА_2 становить 161938,71 гривень (а.с.21).

27 червня 2025 року постановою приватного нотаріуса Косівського нотаріального округу Івано-Франківської області Тонюк М.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на недоодержану пенсію після смерті її батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк М. про те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 300/6119/21 за ОСОБА_2 обліковується борг за період з 01.12.2019 по 31.03.2022, який не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України №2262 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини (а.с.23).

Згідно довідки приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М. станом на 25.08.2025 єдиним спадкоємцем за законом, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , є його дочка ОСОБА_1 (а.с.24).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як передбачено статтею 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 5 листопада 1991року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно з статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 дійсно є донькою померлого ОСОБА_2 , а відтак, за правилами статті 1261 Цивільного кодексу України, належить до першої черги спадкоємців за законом, та є єдиним спадкоємцем після смерті свого батька.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем майна, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29 квітня 2025 року представник позивача звертався із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виплату ОСОБА_1 нарахованої неодержаної пенсії її батька ОСОБА_2 згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 300/6119/21, на що була отримана відповідь, згідно з якою відмовлено у виплаті заборгованості з пенсійних виплат.

Доводи представника відповідача у відзиві на позов про те, що підстав для проведення виплат позивачу на виконання рішень суду немає, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити недоотримане підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 Цивільного кодексу України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

За правилами частини п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини другої статті 1220 Цивільного кодексу України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми встановлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

У відзиві на позов, відповідач зазначив, що на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що суми пенсії недоодержані у зв`язку зі смертю не включаються до складу спадщини, що є підставою відмови.

Дійсно, як зазначає дана норма, на яку посилається відповідач, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Однак до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).

Статтею 1227 Цивільного кодексу України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20 (провадження № 61-14299св21) тлумачення статті 1227 Цивільного кодексу України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої Цивільним кодексом України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 Цивільного кодексу України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 Цивільного кодексу України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 Цивільного кодексу України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 Цивільного кодексу України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 Цивільного кодексу України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Зміст частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також узгоджується зі змістом статті 1227 Цивільного кодексу України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд звертає увагу на те, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач неправомірно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, яке належало спадкодавцю (батькові позивача) на підставі рішень суду.

При цьому, згідно закону, така недоотримана спадкодавцем пенсія входить до складу спадщини та успадковується на загальних підставах.

Враховуючи вказані норми матеріального права, суд прийшов до висновку, що позивач успадкувала належні спадкодавцю суму недоодержаної пенсії відповідно до положень статті 1227 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання неотриманої пенсії після смерті батька відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що, відмовляючи позивачу у здійсненні на її користь виплати спадщини (суми неотриманої пенсії її померлого батька), відповідач Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області порушило спадкові права позивача.

Таким чином, судом встановлено та знайшло підтвердження під час судового розгляду порушення прав позивача, як спадкоємиці на отримання належного їй спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , а саме неотриманої пенсії у розмірі 161938,71 гривень. Відповідачем не надано державному нотаріусу відомостей щодо суми невиплаченої пенсії померлого відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі №300/6119/21, внаслідок чого нотаріус був позбавлений можливості включити цю недоотриману та невиплачену пенсію до складу спадщини, на яку видано свідоцтво та не виплачено вказану суму пенсії на користь позивача самостійно за її заявою.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається квитанцій, позивачем сплачено судовий збір за даним позовом у загальному розмірі 2422,40 гривень (а.с. 6, 36).

Позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

На підставі вищенаведеного, відповідно до статей 1212, 1213, 1227 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 15, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання права на спадщину за законом та зобов`язання виплатити неодержану пенсію - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію, яка була призначена, нарахована і належала її батькові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була одержана ним за життя.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ 20551088, виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , грошові кошти у вигляді спадщини за законом (недоодержаної пенсії її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 300/6119/21) у розмірі 161 938,71 гривень (сто шістдесят одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім гривень сімдесят одна копійки), які належать ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в порядку спадкування.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088,місцезнаходження: 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15.

Повний текст рішення складено та підписано 08 липня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.