Рішення № 138062287, 06.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17556/25

Провадження № 2/357/859/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Козубенко Я. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №3003975 від 02.10.2020 у загальному розмірі 17856,00 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 02.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №3003975, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 6000,00 грн, на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визнаечний умовами кредитного договору. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав.

26.05.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № ККАУ-26052021, згідно з яким до нового кредитора перейшло право вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день подачі позову за договором №3003975 від 02.10.2020 становить 17856,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 11856,00 грн, заборгованість за комісією 0,00 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

09 грудня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що містить банківську таємницю .

На виконання ухвали суду 30.12.2025 від АТ КБ «Приватбанк» на адресу суду надійшла витребувана інформація.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно зі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

02.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 3003975 (далі - Договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними.

Відповідно до п.1.3 договору, загальний розмір кредиту складає 6000,00 грн.

Згідно з п.1.4 строк кредиту становить 14 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору.

Тип процентної ставки - фіксована. (п.1.5)

Відповідно до п. 1.5.1 знижена процентна ставка становить 1,33 % в день від суми кредиту та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Відповідно до п. 1.5.2 стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль, з моменту виникнення прострочення.

Відповідно до п. 4.2. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору. Згідно з п. 4.3 Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Відповідно до п. 4.4 Товариство має право протягом строку для відповіді акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

У випадку акцептування пропозиції (оферти) про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п. 4.3, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 02.10.2020 надано споживчий кредит в сумі 6000,00 грн строком на 14 днів.

Згідно з Графіком платежів (Додаток №1 до Договору) датою повернення кредиту та сплати нарахованих процентів в сумі 1117,20 грн (сума кредиту 6000,00 грн, сума нарахованих процентів 1117,20 грн) є 16.10.2020.

На виконання умов вказаного договору 02.10.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020 здійснило перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 6000,00 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .

З картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), проведеного первинним кредитором ТОВ «Авентус Україна», вбачається що позичальник ОСОБА_1 здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 4651,20 грн та станом на 25.05.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3003975 від 02.10.2020 склала 17856,00 грн, з яких: 6000,00 грн основний борг; 11856,00 грн заборгованість за процентами.

26.05.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладеного Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №3003975 від 02.10.2020.

Згідно Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021 від 26.05.2021, ОСОБА_1 є боржником за Договором №3003975 від 02.10.2020 із загальною сумою заборгованості 17856,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялось досудова вимога про повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні та повідомлення про порядок погашення заборгованості за кредитним договором.

Матеріали справи не містять доказів погашення Відповідачем заборгованості за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору, які врегульовані главою 71 Цивільного кодексу України «Позика. Кредит. Банківський вклад».

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою та Відповідачем договору дана фінансова установа (Первісний кредитор) надала позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику в повному обсязі у визначений договором строк, сплатити проценти за користування грошима та інші платежі. Всупереч умовам договору, відповідач належно свого обов`язку за договором позики не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Враховуючи, що первісний кредитор своє право вимоги до відповідача за договором факторингу передав позивачу, у останнього виникло право стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за користування коштами.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань за договором позики або спростовували суму заборгованості перед позивачем.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №25408 від 14.10.2025 а тому суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у даній справі позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт №192 про надання правової допомоги від 08.10.2025, детальний опис наданих послуг до акту №192 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025. З перелічених доказів встановлено, що витрати позивача на правову допомогу склали 8000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, та те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що буде достатнім, співмірним і справедливим з огляду на категорію та складність справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансов Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №3003975 від 02.10.2020 в розмірі 17856,00 гривень (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2442,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, а всього стягнути 5442,40 гривні (п`ять тисяч чотириста сорок дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вулиця Смаль - Стоцького, будинок 1, корпус 28, 4-й поверх, місто Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А. Сомок