Ухвала суду № 138059093, 23.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 4-с/759/65/26

ун. № 759/4010/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Косінської І.В.,

за участю: представника скаржника Воробйова Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві скаргу Воробйова Юрія Юрійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Київводоканал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Аркадій Георгійович на протиправність дій державного виконавця та скасування постанови про зняття арешту з коштів боржника,

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2026 р. представник скаржника звернувся до суду із зазначеною скаргою, просить суд визнати бездіяльність головного державного виконавця Святошинського ВДВС Савченка А.Г. неправомірною; скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського ВДВС Савченка А.Г. від 30.03.2026 про зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №74869086, а також стягнути з бюджетних асигнувань Святошинського ВДВС витрати, пов`язані з розглядом скарги.

Скаргу обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №759/4010/21 задоволено позов ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу у розмірі 39578 грн 60 коп., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп. та 18.07.2022 видано виконавчий лист. 29.04.2024 Святошинським ВДВС відкрито виконавче провадження №74869086. Згідно з відповіддю на запит № 21627225 від 13.03.2025, наданою Державною податковою службою України, встановлено, що боржник отримував та отримує дохід від податкових агентів. 16.03.2026 стягувачем подано заяву про вчинення виконавчих дій. 25.03.2026 Головним державним виконавцем Святошинського ВДВС Савченком А.Г. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, проте 30.03.2026 за заявою боржника про зняття арешту з рахунку IBAN: НОМЕР_1 відкритого в АТ «УКРСИББАНК», у якій боржник зазначила, що на цей рахунок надходить заробітна плата, винесено постанову про зняття арешту з зазначеного рахунку. Зазначена постанова винесена без належних правових підстав та підлягає скасуванню.

Представник скаржника у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив задовольнити.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

З`ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 4471 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено ч.ч. 1,5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №759/4010/21 задоволено позов ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу у розмірі 39578 грн 60 коп., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп.

18.07.2022 у справі №759/4010/21 видано виконавчий лист.

29.04.2024 Святошинським ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74869086 та постанову про арешт коштів боржника.

25.03.2026 Головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Аркадієм Георгійовичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника.

30.03.2026 Головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Аркадієм Георгійовичем було винесено постанову про зняття арешту з коштів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія (судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових-осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обов`язки і права державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з абзацом 2 п. 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок виконавця щодо зняття арешту виникає лише за наявності документального підтвердження.

Частиною 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що саме банк визначає статус рахунку та повідомляє виконавця у разі, якщо кошти на рахунку мають спеціальний режим використання.

У Рішенні № 2-рп(ІІ)/2019 від 15.05.2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні частиною другою статті 129-1 Конституції України; порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою свого позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Згідно з правовим висновком, викладеним в постановах Верховного Суду від 28.05.2019 р. у справах №№ 905/2458/16, 910/11965/16, принцип обов`язковості судового рішення та обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин справи, враховувати, чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі і судом) виконанню остаточного судового рішення, чи навпаки, перешкоджає такому виконанню; оцінка обставин справи, доводів учасників справи та висновки, зроблені на підставі такої оцінки, - не можуть бути на користь обставин, які спрямовані на перешкоджання виконанню судового рішення.

Згідно ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція), право доступу до суду, що гарантується статтею 6§1, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція «захисту прав судом» не працює. Суд зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6§1 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов`язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок. На виконавчі процедури може впливати складність виконавчих процедур, поведінка особи-стягувача, поведінка компетентних державних органів та обсяг призначеної до стягнення суми (майна).

ЄСПЛ зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Також ЄСПЛ зазначив, що обов`язком держави є нагляд за виконанням рішень проти державних органів (таким виконанням, якого потребує Конвенція без необґрунтованих затримок). Держава не має посилатись на відсутність коштів, коли йде мова про виконання рішення проти державного органу.

Враховуючи всі обставини справи, судом встановлено, що державним виконавцем Святошинського ВДВС Савченком А.Г. не вжито достатніх заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу необхідних для своєчасного та повного виконання рішення, а також не вбачається жодної передбаченої законом підстави для зняття арешту з коштів боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, скарга на протиправність дій державного виконавця та скасування постанови про зняття арешту з коштів боржника підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 260, 353, 4471, 450-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, -

ПОСТАНОВИВ:

скаргу Воробйова Юрія Юрійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Київводоканал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Аркадій Георгійович на протиправність дій державного виконавця та скасування постанови про зняття арешту з коштів боржника задовольнити.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Святошинського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченка Аркадія Георгійовича щодо винесення постанови від 30.03.2026 про зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №74869086.

Скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Савченко Аркадія Георгійовича від 30.03.2026 про зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №74869086.

Стягнути з бюджетних асигнувань Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати, пов`язані з розглядом скарги у розмірі 292 (двісті дев`яносто дві) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська