Ухвала суду № 138057645, 08.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6936/26

Номер провадження 1-кп/711/465/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025250000000211 від 08.10.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.114-2, ч.1,3 ст.436-2 КК України, суд-, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження №22025250000000211 від 08.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.114-2, ч.1,3 ст.436-2 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 вважала за необхідне призначити справу до судового розгляду, підстав для повернення обвинувального акту не вбачає, підстави для закриття також відсутні.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо можливості призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо можливості призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 до судового розгляду.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, захисник та обвинувачений.

Крім того, прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано наступним: на даний час ризики зазначені в ухвалі слідчого судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 03.06.2026 не зменшилися та наявні обставини, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_5 у вчинені вказаних злочинів, а саме зібрані у ході досудового розслідування докази. Крім того, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 : - буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); - матиме змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); - незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні (п. З ч. 1 ст. 177 КПК України); - буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); - може вчинити інші злочини чи продовжити вчиняти злочин, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Зазначені ризики продовжують існують, оскільки: - сторона обвинувачення володіє вагомими доказами, які вказують на обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів; - ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та можливість реального покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлення імовірності встановлення вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою; - на сьогоднішній день в Україні Указом Президента України введено та продовжено воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів набуває особливо небезпечного характеру, оскільки може завдати реальної та значної шкоди обороноздатності України, призвести до загибелі військовослужбовців, які виконують свій службовий обов`язок; - обвинувачений на даний час офіційно не працює, міцних соціальних зв`язків не має, а тому висока ймовірність виїхати за межі м. Черкаси; - при вчиненні інкримінованих злочинів ОСОБА_5 користувався мобільним телефоном з підключеною глобальною мережею Інтернет та перебуваючи на волі може придбати новий мобільний телефон з можливістю фотозйомки, підключити його до глобальної мережі Інтернет та продовжити свою злочинну діяльність, пов`язану з несанкціонованим поширенням інформації про розміщення Збройних Сил України; - у разі незастосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість видалити власний обліковий запис в Інтернет-месенджері «Telegram», з метою знищення доказів вчинення ним злочинів, які йому інкримінуються; - особисто знайомий із свідком у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , а тому матиме реальну змогу впливати на останнього шляхом вмовлянь, погроз з метою зміни показань або відмови від дачі показань.

На думку сторони обвинувачення за таких обставин найдоцільнішим та найдієвішим запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_5 буде тримання під вартою, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, айв подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, дослідження їх судом.

Враховуючи наявність у даному кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до особистої свободи обвинуваченого, а також суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення рф на територію України, за умов проведення відповідними силовими підрозділами України бойових дій, направлених на протистояння збройним силам рф, небезпека вчинення обвинуваченим вищезазначених дій носить підвищений характер, що в своїй сукупності з іншими характеризуючими ознаками підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки обвинуваченого. Просила клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо можливості задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого відповідно до положень КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості осіб у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях. Встановити це можливо лише за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості обвинувачення до дослідження відповідних доказів. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд під час розгляду клопотання враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, наявність чи відсутність судимостей, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватими в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду.

Суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду; - матиме змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; - буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - може вчинити інші злочини чи продовжити вчиняти злочин, у якому обвинувачується.

Отже, на даний час ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати.

Слід зауважити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Тому запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлювання здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

При цьому, суд враховує, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для застосування та продовження тримання особи під вартою, ні з точки зору вимог Конвенції, ні з точки зору уявлення суду про справедливе та мотивоване рішення про застосування до особи виняткового запобіжного заходу. Однак наголошує, що при винесенні рішення, суд не спирається виключно на тяжкість обвинувачення, а оцінює всі доводи сторін та докази якими вони ці доводи обґрунтовують в сукупності, де тяжкість обвинувачення є лише одним з факторів, що беруться до уваги.

Враховуючи вище викладене та особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 діб, тобто до 05.09.2026 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 176-177, 179, 314-316, 331, 334, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22025250000000211 від 08.10.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.114-2, ч.1,3 ст.436-2 КК України, на 14 липня 2026 року о 15 год. 00 хв. в залі судового засідання Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника, обвинуваченого.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 05 вересня 2026 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси 08.07.2026 року о 10 год.00 хв.

Головуючий: ОСОБА_1