Ухвала суду № 138056623, 08.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13417/25

№ провадження 4-с/646/24/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого судді Клімової С.В.,

за участю секретаря Колєснік П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів»,-

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів».

Скарга мотивована тим, що упровадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича перебуває виконавче провадження №80926309, відкрите на підставі виконавчого листа Основ`янського районного суду міста Харкова від 27.04.2026 у справі №646/13417/25.

За виконавчим документом зв скаржника підлягає стягненню на користь ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за кредитним договором №8748977 від 08.02.2025 у розмірі 66 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 900,06 грн, усього 67 900,06 грн.

06.05.2026 приватним виконавцем Петренком Д.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника. Зокрема арешт було накладено на рахунок: НОМЕР_1 в АТ ВСТ БАНК. Зазначений рахунок фактично використовується як зарплатний рахунок. На нього надходить заробітна плата, лікарняні та інші виплати, пов`язані з трудовими відносинами. На підтвердження цього додано банківську виписку по рахунку НОМЕР_1 в АТ ВСТ БАНК, з якої вбачається, що на рахунок надходять кошти трудового походження, зокрема заробітна плата та лікарняні виплати.

Приватний виконавець обізнаний про офіційне місце роботи скаржника та джерело доходу. Зокрема, у матеріалах виконавчого провадження містяться відомості про те, що скаржник отримує доходи у ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс. Саме на підставі цих відомостей приватний виконавець 08.05.2026 передав виконавчий документ на виконання до роботодавця.

Скаржник вказує, що ним подавалися приватному виконавцю документи щодо зарплатного характеру рахунку та надходжень, зокрема банківська виписка, довідка з місця роботи. Також неодноразово подавались приватному виконавцю звернення щодо зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 в АТ ВСТ БАНК та забезпечення доступу до коштів заробітної плати, лікарняних та інших виплат, пов`язаних із трудовими відносинами.

Зокрема, ним було подано первинне звернення 14.05.2026 щодо зняття арешту та забезпечення доступу до коштів заробітної плати, до якого додавалися документи на підтвердження зарплатного характеру рахунку та надходжень. У подальшому, у зв`язку з тим, що питання фактично не було вирішене, було подано додаткове звернення 18.05.2026 щодо повторного розгляду питання про зняття арешту з рахунку та забезпечення доступу до коштів заробітної плати. На зазначені звернення приватним виконавцем були надані відповіді, які додаються до цієї скарги.

Скаржник вважає, що надані відповіді свідчать про формальний підхід приватного виконавця, оскільки питання характеру конкретних коштів заробітної плати, лікарняних та інших виплат, пов`язаних із трудовими відносинами, належним чином вирішене не було.

25.05.2026 приватним виконавцем Петренком Д.О. було надано відповідь №01-29/107758 на додаткове звернення від 18.05.2026 , яку фактично отримано 27.05.2026 засобами електронної пошти. У зазначеній відповіді приватний виконавець повідомив, що звернення стягнення на доходи через роботодавця та звернення стягнення на кошти на банківських рахунках є двома окремими заходами примусового виконання рішення. Також приватний виконавець зазначив, що рахунок НОМЕР_1 в АТ ВСТ БАНК не є рахунком зі спеціальним режимом використання, а з банківської виписки вбачається, що на рахунок надходять не лише кошти заробітної плати.

Скаржник вважає таку позицію приватного виконавця формальною, неповною та такою, що не вирішує питання по суті, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною скаргою та з урахуванням уточнення вимог просить суд визнати дії приватного виконавця Петренка Д.О. щодо примусового списання коштів у сумі 35 802,54 грн неправомірними, зобов`язати приватного виконавця Петренка Д.О. невідкладно вжити заходів щодо негайного виконання судового рішення, а саме: зняти арешт з банківського рахунку та повернути безпідставно списані кошти у сумі 35 802,54 грн на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК».

Рух справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримує та просить суд її задовольнити.

Інші особи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 09.03.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованосіт були задовольні частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 8748977 від 08.02.2025 у загальному розмірі 66 000 ( шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень 06 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З наданих матеріалів виконавчого провадження убачається, що упровадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича перебуває виконавче провадження № 80926309, відкрите на підставі виконавчого листа Основ`янського районного суду міста Харкова від 27.04.2026 у справі №646/13417/25.

Судом перевірено за даними підсистеми АСВП, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. 06.05.2026 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 80926309, що також підтверджується відповідною постановою.

06.05.2026 року винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

06.05.2026 року винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди.

Поставною приватного виконавця від 06.05.2026 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору /основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 75040,06 грн).

Копії постанови надіслано сторонам виконавчого провадження.

Поставною приватного виконавця від 07.05.2026, керуючись пунктом 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», розділом XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено для боржника поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ВСТ БАНК», для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

Копії постанови надіслано сторонам виконавчого провадження, Березенському ВДВС у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), Пересипському ВДВС у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, АТ « ВСТ БАНК» до виконання та відома.

Поставною приватного виконавця від 08.05.2026 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ з ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ « ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС». У постанові вказано, здійснювати відрахування із суми доходів боржинка у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашения загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 75040.06 гривня (UAH), в тому числі основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій (сума боргу- 67900,06 грн, основна винагорода - 6790,00 грн, витрати виконавчого провадження - 350,00 грн).

Копії постанови надіслано сторонам виконавчого провадження та ТОВ з ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ « ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» для виконання та відома.

07.05.2026 року ОСОБА_1 надав приватному виконавцю Петренку Д.О. заяву про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій у межах виконавчого провадження № 80926309, якою просив визначити для здійснення видаткових операцій такий поточний рахунок: Банк: АТ «Банк Восток» IBAN: НОМЕР_1 Власник рахунку: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Додатково повідомив, що зазначений рахунок в АТ «Банк Восток» використовується для отримання заробітної плати та вже був предметом розгляду в межах іншого виконавчого провадження, що підтверджується доданою копією відповідного документа.

Довідкою ТОВ з ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ « ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» підтверджується, що ОСОБА_1 працює на ТОВ « ТІС» з 10.02.2017 року.

12.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Петренка Д.О.зі зверненням в якому зазначив, що у виконавчому провадженні № 80926309, 07.05.2026 було винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій щодо рахунку в АТ «Банк Восток»: IBAN: НОМЕР_1 . Станом на 11.05.2026 зазначена постанова фактично банком не виконана, видаткові операції по рахунку не відкриті, коштами заробітної плати я користуватися не можу.

За інформацією АТ «Банк Восток», банк очікує отримання відповідної постанови від приватного виконавця. У зв`язку з цим прошу невідкладно повідомити: 1. Чи була постанова від 07.05.2026 про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій направлена до АТ «Банк Восток». 2. Яким саме способом вона була направлена. 3. У разі направлення поштовим зв`язком - надати номер рекомендованого поштового відправлення та дату фактичної передачі листа оператором поштового зв`язку 4. Чи сформована зазначена постанова в АСВП з накладенням КЕП та чи є вона доступною АТ «Банк Восток» через електронну взаємодію 3 АСВП.

12.05.2026 року приватним виконавцем надано відповідь, якою повідомлено, що в межах виконавчого провадження № 80926309 на підставі Вашої заяви 07.05.2026 року виконавцем було винесено постанову про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ВСТ БАНК» для здійснення видаткових операцій, яку направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом на юридичну адресу банку 08.05.2026 року (номер відправлення R067166587449). АТ «ВСТ БАНК» не підключений до електронного документообігу в АСВП щодо отримання ним постанов про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

14.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Петренка Д.О. з заявою про зняття арешту з коштів заробітної плати в якій вказав, що у Вашому провадженні перебуває виконавче провадження № 80926309 щодо стягнення заборгованості. Повторно повідомляю, що я офіційно працевлаштований, а заробітна плата надходить на рахунок: НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ВСТ БАНК». Раніше мною вже надавалися документи, що підтверджують мос офіційне працевлаштування, реквізити зазначеного рахунку та надходження на нього заробітної плати. Згідно з відомостями АСВП, стан виконавчого документа виконавчому провадженні № 80926309 зазначено як «Переданий до підприємства». Отже, стягнення за вказаним виконавчим провадженням має здійснюватися за місцем мого офіційного працевлаштування шляхом утримань із заробітної плати у порядку та розмірі, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». У зв`язку з цим прошу винести постанову про зняття арешту з коштів заробітної плати, які надходять на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК», оскільки виконавчий документ вже передано для виконання за місцем мого офіційного працевлаштування.

14.05.2026 року приватним виконавцем надано відповідь, якою повідомлено, що в межах виконавчого провадження №80926309 виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника за місцем офіційного працевлаштування. Разом з тим, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», сам факт Звернення стягнення на доходи боржника не є передбаченою законом безумовною підставою для зняття арешту з усіх коштів, що знаходяться на банківських рахунках боржника. Крім того, з наданої Вами виписки по рахунку вбачається, що на зазначений в заяві рахунок надходять не виключно кошти заробітної плати, а також інші надходження нецільового призначення, у зв`язку з чим підстави для зняття арешту з коштів, що містяться на рахунку НОМЕР_1 відсутні. Також повідомляю, що постановою виконавця вже визначено поточний рахунок боржника для здійснення видаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження», що забезпечує право боржника користуватись коштами у межах встановленого законом ліміту. При цьому відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» саме банківська установа при виконанні постанов виконавця зобов`язана враховувати встановлені законом обмеження щодо арешту та списання коштів, на які заборонено звернення стягнення. Станом на дату розгляду заяви підстави, передбачені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття арешту з ?оштів боржника відсутні.

19.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Петренка Д.О. з додатковим зверненням щодо повторного розгляду питання про зняття арешту з рахунку.

25.05.2026 року приватним виконавцем надано відповідь, якою повідомлено, що відповідно до статей 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт коштів боржника є заходом примусового виконання рішення та накладасться виконавцем з метою забезпечення реального виконання виконавчого документа. Звернення стягнення на доходи (направлення постанови виконавця за місцем роботи боржника для здійснення відрахувань через бухгалтерію роботодавця) та кошти (на банківських рахунках) боржника - це два окремі заходи примусового виконання рішень, передбачені статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», які мають різну мету та процедуру застосування. Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для зняття арешту виконавцем. Зокрема, пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону передбачено, що підставою для зняття арешту є отримання виконавцем документального підтвердження того, що рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, які знаходяться на такому рахунку, заборонено законом. Разом з тим, надані Вами документи та виписка по рахунку не підтверджують, що рахунок НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК» є рахунком зі спеціальним режимом використання, на кошти якого законом заборонено звернення стягнення. Із наданої банківської виписки вбачається, що на зазначений рахунок надходять не лише кошти заробітної плати, а й інші перекази та надходження, у тому числі від фізичних осіб, що свідчить про використання рахунку як звичайного поточного рахунку. Додатково повідомляю, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено окремий механізм забезпечення доступу боржника до коштів шляхом визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій у межах суми, встановленої законом. Відповідна постанова виконавцем у Вашому виконавчому провадженні вже винесена. У зв`язку з викладеним, підстави, передбачені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК» станом на дату розгляду звернення відсутні.

08.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Петренка Д.О. з заявою про зняття арешту з рахунку, котрий використовується для зарахування заробітної плати.

11.06.2026 року приватним виконавцем надано відповідь, якою повідомлено, що питання, викладені у Вашій заяві, неодноразово були предметом розгляду приватного виконавця за результатами розгляду поданих Вами заяв щодо зняття арешту з рахунку IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ВСТ БАНК», про що Вам були надані відповідні письмові відповіді. Надані до заяви документи не підтверджують, що рахунок має спеціальний режим використання у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а також не підтверджують, що всі кошти, які знаходяться на зазначеному рахунку, належать до категорії коштів, на які законом заборонено звернення стягнення. Крім того, з наданої банківської виписки вбачається зарахування на рахунок коштів різного призначення, що не дає підстав вважати такий рахунок рахунком зі спеціальним режимом використання або рахунком, на якому перебувають виключно кошти, звернення стягнення на які заборонено законом. Сам по собі факт звернення стягнення на заробітну плату боржника за місцем роботи не с передбаченою законом підставою для зняття арешту з рахунку боржника. Також повідомляю, що на підставі Вашої заяви приватним виконавцем вже винесено постанову про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 для здійснения видаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». 3 огляду на викладене, підстави, передбачені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття арешту з рахунку IBAN НОМЕР_1 станом на дату розгляду заяви відсутні. Додатково роз`яснюю, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця у порядку, встановленому статтею 74 зазначеного Закону.

З наданої до суду виписки по рахунку з 01.01.2026 по 28.06.2026 клієнта ОСОБА_1 підтверджується, що 26.06.2026 року о 14:38:07 приватним виконавцем Петренком Д.О. було здійснено повне примусове списання коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ВСТ БАНК», у сумі 35 802,54 грн, внаслідок чого рахунок було повністю обнулено. Даний факт також підтверджується довідкою про стан рахунку.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Відповідно до пункту 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19.

Аналізом банківської виписки АТ «ВСТ БАНК» за рахунком НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 » встановлено, що виписка довідка містить зарахування зарплати, у ній також зафіксовано операції з витрат (списання): купівля продуктів, оплата в аптеках, оплата послуг, а також надходження (зарахування) грошових сум не вказаних як заробітна плата.

Твердження боржника про те, що це рахунок із спеціальним режимом використання, є помилковим, оскільки, як було вказано, це рахунки, які використовуються установами, організаціями, суб`єктами господарювання для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

Рахунки зі спеціальним режимом - це рахунки, відкриті відповідно до спеціальних законів (наприклад, для енергоринку, НКРЕКП). Рахунки фізичних осіб для отримання заробітної плати до них не належать. Картковий рахунок НОМЕР_1 використовується боржником для отримання заробітної плати, а не для її виплати. Заявником не надано доказів того, що він використовує дану картку як суб`єкт господарювання для виплати заробітної плати іншим особам. Відтак, надана довідка про рух коштів свідчить про наявність у боржника поточного рахунок фізичної особи для власних потреб.

Разом із тим, суд зазначає про таке.

У частині першій статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VIII Інструкції.

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Отже, державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

У частині першій статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом України «Про виконавче провадження» та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому відповідно до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

Відповідно частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частинами другою та третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Тлумачення вказаних норм права визначає, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності кількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця від 06.05.2026 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та на кошти на рахунках боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

07.05.2026 визначено для боржника поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ВСТ БАНК», для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

Постанову надіслано до АТ «ВСТБАНК» для виконання.

Суду не надано доказів того, що банк, після отримання постанови державного виконавця визначив статус коштів та рахунку, як рахунку із спеціальним режимом використання та повідомив виконавця про цільове призначення коштів на рахунку, повернув його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Але 14.05.2026 до приватного виконавця надійшла заява боржника про скасування арешту, до якої надані були докази про те, що рахунок використовується для отримання заробітної плати. Але у її задоволенні приватним виконавцем відмовлено. В подальшому боржником подавалися аналогічні заяви, у задоволенні яких приватним виконавцем також було відмовлено.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Проте приватний виконавець у порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з грошових коштів не зняв.

Передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.

Коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).

Отже, звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад встановлені Законом розміри заборонено, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема й на підставі повідомлення боржника.

Залишення в силі арешту на кошти, які складають заробітну плату, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів заробітної плати як єдиного джерела доходів та порушує його конституційне право на отримання винагороди за працю.

У статті 10 Конвенції про захист заробітної плати, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року зазначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

У зв`язку з наведеним, вимоги боржника про визнання бездіяльності виконавця неправомірними щодо не скасування арешту заробітної плати, яка знаходиться та надходить на банківський рахунок, який відкритий у банку та зобов`язання приватного виконавця скасувати арешт є обґрунтованими.

Частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що арешт має бути занятий саме державним виконавцем після отримання відповідних відомостей.

Згідно з частинами першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах шляхом оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця спрямований на реальне відновлення порушеного права.

За змістом частини другої статті 451 ЦПК України за наслідком розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця суд, за умови визнання оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності неправомірними, приймає рішення про зобов`язання вчинити певну дію, коли це необхідно для усунення порушення або поновлення право заявника. При цьому суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення певних дій (прийняття рішень) в інших випадках, а також якщо відповідні дії (рішення) визначені Законом України «Про виконавче провадження» такими, що можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби чи приватним виконавцем.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що в даному випадку наявні підстави для визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця щодо примусового списання коштів у сумі 35 802,54 грн та зобов`язання його зняти арешт з банківського рахунку та повернути безпідставно списані кошти у сумі 35 802,54 грн на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 353, 447, 450, 451, 452 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича в частині примусового списання грошових коштів у сумі 35 802,54 грн.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича вжити заходів щодо зняття арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК» та повернути безпідставно списані кошти у сумі 35 802,54 грн на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ВСТ БАНК».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Клімова