Ухвала суду № 138056599, 08.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6263/26

Провадження № 2/635/6610/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 18425,17 гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 липня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху. Встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.

Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 01 липня 2026 року доставлено до електронного кабінету позивача та його представника 02 липня 2026 року.

Згідно із ч.5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Встановлено, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, адже не подав до суду квитанцію про сплату судового збору.

Водночас, представник позивача Корнієнко С.Ю. подав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви у справі № 635/6263/26, мотивуючи тим, що з огляду на систематичну відсутність постачання електроенергії через введення графіку відключень світла та збільшення інтенсивності та частоти ракетних обстрілів, а також необхідності перебувати в укритті під час оголошення повітряних тривог, готування документів ускладнюється та займає більше часу.

У п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс ОСОБА_5 .А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Згідно ст. 120 ЦПК України, строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Встановлено, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заявляючи вказане клопотання, не надав до суду належних та достатніх доказів у підтвердження наявності підстав для продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, зокрема, квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч.2, ч. 4 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).

Отже, необґрунтоване продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, може бути наслідком затягування судового процесу і призвести до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно права кожного учасника справи на розгляд справи упродовж розумного строку.

Таким чином, за відсутності підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, та не подання позивачем у встановлений строк квитанції про сплату судового збору, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає поверненню.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 7 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст ст. 4, 13, 43, 49, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Корнієнку Сергію Юрійовичу у продовженні процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 08 липня 2026 року.

Суддя М.М.Омельник