Ухвала суду № 138055219, 08.07.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/13486/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням ухвали суду про забезпечення позову у справі №620/13486/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить:

- встановити судовий контроль за виконанням ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 про забезпечення позову у справі №620/13486/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії;

- зобов`язати відповідача протягом 5 (п`яти днів) з моменту отримання ухвали суду податі звіт про виконання ухвали про забезпечення позову із документальним підтвердженням про припинення або не перебування позивача у розшуку, утримання від будь-яких дій щодо мобілізації позивача, у тому числі вручення повісток та направлення на ВЛК;

- попередити керівника відповідача про можливість накладення штрафу відповідно до статті 382 КАС України у разі невиконання судового рішення;

- у разі неподання звіту або подання формального звіту накласти штраф на керівника відповідача;

- у разі відмови у встановленні судового контролю постановити мотивовану ухвалу в порядку передбаченому статтею 249 КАС України.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що незважаючи на ухвалу суду про забезпечення позову та заборону ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішення суду у справі №620/13486/25, відповідач ухиляється від виконання судового рішення шляхом відображення позивача у розшук щодо призову (мобілізації), здійснює вручення (надсилання) повісток та направлення на ВЛК, що є підставою для застосування судового контролю.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_3 подав пояснення на заяву про встановлення судового контролю, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 були вчинені дії спрямовані на виконання вимог протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ та наказів ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо проходження ОСОБА_1 контрольного (повторного) медичного огляду для визначення ступеню придатності для проходження військової служби. Дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу не вчинялись. Просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням ухвали про забезпечення позову у справі від 17.12.2025 620/13486/25.

Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на таке.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі №620/13486/25, яка набула чинності 17.12.2025, задоволено заяву адвоката Черненка Геннадія Івановича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову. З урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 26.12.2025 заборонено ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішення суду у справі №620/13486/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Відтак, учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Дослідивши надані документи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 у статусі військовозобов`язаний.

Відповідно до листа слідчого в особливо важливих справах Слідчого відділу Управління Служби безпеки в Чернігівській області в межах досудового розслідування кримінальної справи №22024270000000190 від 07.10.2024 та телеграм від ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.11.2025 № 7/3352 та від 02.12.2025 №8/1593 до ІНФОРМАЦІЯ_6 було наказано направити на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 та провести контрольний медичний огляд військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також, було доведено протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 25.09.2025 №2025-0925-1120, яким скасовано довідку ВЛК №843 від 20.02.2023 та зобов`язано ОСОБА_1 пройти контрольний медичний огляд.

Також до ІНФОРМАЦІЯ_6 було доведено наказ (розпорядження № 7/3352 від 11.11.2025) здійснити оповіщення військовозобов`язаних з метою проведення медичного огляду, в тому числі ОСОБА_1

ОСОБА_1 було видано направлення від 09.12.2025 №5739299 для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 для визначення ступеню придатності для проходження військової служби. Під час проходження ВЛК Заявник був направлений на дообстеження до профільного лікаря.

Оскільки ОСОБА_1 не закінчив проходження ВЛК, 11.03.2026 йому повторно видано направлення №6815856 для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 для визначення ступеню придатності для проходження військової служби.

Згідно наданої суду інформації 26.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 сформовано електронне подання до Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області з інформацією про порушення позивачем військового обліку. Причина подання не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП.

Станом на 27.04.2026 статус вказаного подання «неактивний», відсутність таких підстав, особа самостійно з`явилася.

Суд зауважує, що саме по собі направлення особи на проходження військово-лікарської комісії не є безпосередньо дією щодо призову (мобілізації) чи направленням для проходження військової служби, а є підготовчим етапом для визначення ступеня придатності особи до військової служби за станом здоров`я.

Отже, направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію не є порушенням ухвали суду від 17.12.2025 у справі №620/13486/25 про забезпечення позову, оскільки у даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_3 діє в межах своїх повноважень щодо ведення військового обліку.

Матеріали справи не містять доказів того, що після постановлення ухвали про забезпечення позову відповідач приймав наказ про призов позивача на військову службу, вручав йому мобілізаційне розпорядження («бойову повістку») або здійснював заходи щодо його безпосередньої відправки до військової частини.

Таким чином, на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю, судом не встановлено невиконання ухвали суду від 17.12.2025 у справі №620/13486/25 про забезпечення позову, а саме вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 будь-яких дій щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації.

Враховуючи, що позивачем не доведено фактів невиконання чи порушення відповідачем ухвали суду від 17.12.2025 у справі №620/13486/25 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 14, 241, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням ухвали суду про забезпечення позову у справі №620/13486/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 08 липня 2026 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО